ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯ - ДЕФЕКТОЛОГА

РОЗЛАДИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, ЇХ РАННЄ ВИЯВЛЕННЯ (з Інтернет джерел)

Поруч з нами ростуть незвичайні діти, їх називають «дітьми дощу»: вони грають з предметами не так як більшість, вони радіють іншому. Для них не існує норм і правил звичних для нас, їм незрозуміло і нецікаво те, що роблять звичайні діти. У них свій, закритий для сторонніх світ, але їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.

Перш за все, аутизм - це не хвороба, а стан, з яким людина народжується. Він виявляється в затримці розвитку і небажанні контактувати із зовнішнім світом. Його неможливо вилікувати, але з часом можна скорегувати і адаптувати людину до соціального життя. На сьогодні дослідники виокремлюють не лише ранній дитячий аутизм, а й цілу групу розладів спектру аутизму.

Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя. Симптоми аутизму обумовлені особливостями будови та функціонування головного мозку дитини. Основними є генетичні причини  разом із фактором органічного ураження центральної нервової системи. Важко відшукати хоча б двох дітей із однаковими симптомами аутизму.

І якщо говорити про спектр то це, з одного боку, соціально ізольовані, немовні діти з вираженою інтелектуальною недостатністю, а з іншого – діти з розвиненим мовленням та високим інтелектом.

Основні поведінкові симптоми аутизму:

• Дитина рідко встановлює зоровий контакт, або ж встановлює його в незвичний спосіб (наприклад, дивиться скоса на Вас чи наче крізь Вас).

• Не реагує на прості вказівки, на звертання до неї, хоча її поведінка в інших ситуаціях свідчить про те, що у дитини немає проблем зі слухом.

• Переважно бавиться сама, перебуває наче у своєму власному світі.

• Не наслідує ігри інших дітей, поведінки батьків.

• Розвиток мовлення дитини не відповідає її вікові.

• Механічно, багаторазово повторює почуті слова, наприклад, висловлювання з телепрограм. У спілкуванні не використовує ні жестів, ні міміки.

• Надмірно боїться різких звуків (наприклад, шуму, музики), часто затуляє при цьому долонями очі, вуха.

• Не хоче, щоб її торкалися, обіймали, гладили по голові.

• Має стереотипні рухи, наприклад, клацає пальцями, крутить головою, погойдується. Їй подобається крутитися на місці, або ж вона захоплюється предметами, що крутяться.

• Прив’язується до незвичних речей, любить бавитися стрічками, камінцями, паличками чи волоссям, часто і багаторазово складає в ряд свої іграшки і т.п.

• Потребує точного дотримування встановлених ритуалів, різко реагує на будь-які зміни (наприклад, наполегливо вимагає дотримуватися однакової послідовності дій, купуючи щось у крамниці, або ж їсти лише з певного посуду, вдягатися тільки у такий одяг, ходити в садочок одним маршрутом і т.п.).

Пам'ятайте: допомога дітям з розладами спектру аутизму – це довготривалий процес. Саме ми, дорослі, маємо навчити дитину взаємодіяти з цим світом, розвивати навички комунікації, реалізовувати свій потенціал.

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯ - ДЕФЕКТОЛОГА    

ОСОБЛИВОСТІ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ООП ( з Інтернет джерел)

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її сприймання і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, розміщення у просторі. Він становить фундамент її розумового розвитку.  З розвитком сенсорики у дитини з’являється можливість оволодіння естетичними цінностями в природі і суспільстві. Із сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання, тому сенсорні здібності є фундаментом розумового розвитку. Як відомо, інформація в мозок потрапляє через сенсорні канали: очі, ніс, шкіру, вуха, язик. Але через особливі потреби дитини інформація, отримана через органи чуття, надходить у мозок як різноманітні частини пазлів. Тому вони сприймають навколишній світ фрагментарно і надають іншого значення речам.

Сприймання у дітей з ООП характеризується уповільненістю та фрагментарністю. У них страждають зорова та слухова увага, дошкільники мають значні труднощі у групуванні предметів за різними ознаками. Часто діти з ООП не враховують просторові ознаки предметів, не користуються пробами, діють силою. Це позначається на їх предметно-ігрових діях, які найчастіше замінюються маніпулюванням, у подальшому це  негативно впливає на оволодіння дитиною всіма видами побутової, практичної та пізнавальної діяльності.

Досягнення мети сенсорного виховання дітей з ООП відбувається завдяки:

• формуванню орієнтувально-пошукової діяльності (вміння виокремлювати, порівнювати, об'єднувати предмети в групи тощо);

• ознайомленню дітей з сенсорними еталонами (форми, кольору, розміру), з розмаїттям звуків, фактур, смаків, температур тощо;

• поєднанню сенсорного досвіду дитини зі словом, яке позначає те, що сприймається, допомагає закріпити в уявленні образи предметів, що робить їх більш чіткими, систематизованими та узагальненими.

Відчуття і сприймання у дітей з ООП формуються із затримкою у часі, своєрідно, із великою кількістю типових та нетипових особливостей. Недоліки становлення відчуттів та сприймання зумовлені особливостями психофізичного розвитку дітей з ООП (недосконалий розвиток уваги, уявлень, пам’яті, мовлення, мислення, предметної діяльності тощо).

Тому спеціальне навчання у дошкільному віці дітей з особливими освітніми потребами забезпечує той базис, що постійно має розвиватися і вдосконалюватися протягом усіх років навчання і виховання дитини дошкільного віку в практичних і продуктивних видах дитячої діяльності.

Шановні дорослі! Пам’ятайте: сенсорні здібності не даються людині в готовому вигляді, так, дитина народжується на світ з органами відчуття, але це лише передумова для того, щоб, з Вашою допомогою, дитина навчилася сприймати всі багатства навколишнього світу.

Взявши за основу концепцію М. Монтессорі і адаптувавши її з урахуванням предметно-практичної діяльності дітей з сенсорними еталонами ми можемо побачити результат малюків у сенсорно-пізнавальному розвитку.

«Допоможи мені це зробити самому» - це гасло методики Марії Монтессорі. Кожна дитина – це унікальна, неповторна особистість. А дорослому потрібно лише своєчасно забезпечити необхідні умови, що означає:

• створити розвивальне середовище, надавши об’єкти для вивчення;

• не заважати дитині самостійно набувати знання, допомагаючи лише за необхідності, або якщо дитина сама про це вас попросить. 

Малюка іноді можна порівняти з ліліпутом у країні велетнів: більша частина цікавих для нього речей йому недосяжна. Крім  того,   він  ще  не  пристосувався  до незнайомого світу: має погану координацію рухів, не впевнений у собі і не завжди знає, що робити з навколишніми предметами.

«Світ наповнений запахами та кольорами» – від народження дитини до 5 років – період активного чуттєвого, сенсорного розвитку. У цей час дитина особливо здатна до сприйняття кольору, форми, розмірів, предметів, навколишніх звуків. Спочатку інформацію про світ вона отримує через тактильні відчуття, запахи. Потім провідними джерелами інформації стають зір та слух. Дитина запам’ятовує зовнішній вигляд предметів, впізнає знайомі їй зображення. Всі розвиваючі іграшки, рекомендовані для цього віку, враховують ці особливості.

Розвитку основних органів відчуттів малюка можна і необхідно сприяти. Дорослі повинні надати дитині якомога більше об’єктів для вивчення. Щоб активно розвивались зір, слух, органи чуття, вам потрібно придбати різноманітні посібники та предмети. Предмети повинні мати різноманітну форму і бути виготовленими з різних матеріалів.

Навчіть дитину розрізнювати температуру, торкаючись льоду, металевих предметів, нагрітих на сонечку камінчиків, занурюючи руки в теплу воду. Навчайте малюка порівнювати предмети (палички, іграшки, стрічки) за висотою, довжиною. Знайомте з розмаїттям відтінків кольорів, звуків, запахів. Учіть дитину знаходити предмети того кольору, який ви називаєте. Придбайте дитині або зробіть самостійно тактильний килимок.

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯ - ДЕФЕКТОЛОГА

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

(з Інтернет джерел)

Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку

·        відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів:

·        дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх;

·        захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити;

·        до трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;

·        не може і не хоче гратися з іграшками, лише на короткий термін дитину може привабити нова іграшка;

·        дитина неуважна, казок не слухає, не розуміє їх змісту, погано заучує вірші;

·        в поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього часто змінюється настрій.

Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою як і всі. Педагоги закладу дошкільної освіти радять звернутись до інклюзивно – ресурсного центру або до лікаря невропатолога, де буде надано кваліфіковані поради, щодо подальших кроків у розвитку, вихованні та навчання Вашого малюка.

Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан? Цей стан визначається як особливість розвитку психіки дитини при органічному ушкодженні центральної нервової системи у внутрішньоутробний період або в період від 1 до 3 років, при якому спостерігається порушення пізнавальної діяльності. Цим і пояснюються особливості вашої дитини.

Дитина з інтелектуальними порушеннями навчається і розвивається в межах своїх можливостей. Але лікар може запропонувати пройти спеціальну терапію, яка буде стимулювати розвиток малюка.

Шановні батьки! Розвиток і соціальна адаптація дитини з ІП найчастіше залежить від виховання і навчання. Ви маєте усвідомити, що це довгий, складний процес, і потребує Вашого уміння, терпіння, знання.

Ø Старанно, своєчасно виконуйте поради та завдання педагогів.

Ø Дотримуйтеся режиму дня.

Ø Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.

Ø Намагайтеся щоденно, в ігровій формі, закріплювати здобуті знання, вміння та навички.

Ø Заохочуйте навіть незначні досягнення Вашої дитини.

Ø Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.

ПРИЙМІТЬ ДО УВАГИ НАСТУПНІ ПОРАДИ:

ü Любіть та оберігайте свою дитину!

ü Не чекайте, що вона буде такою, як Ви хочете, а допоможіть їй стати собою!

ü Спілкуйтесь зі своєю дитиною; грайтеся з нею, залучайте до виконання домашніх справи!

ü Привчайте дитину до порядку та не відкладайте зауваження «на потім»!

ü Пам’ятайте про велику силу похвали!

ü Піклуйтеся про створення комфортних умов для розвитку Вашої дитини!

Пам’ятайте: майбутнє Вашого дитини залежить від того, наскільки вона соціалізована, адаптована в суспільстві. Робіть все можливе, щоб вона звикла перебувати серед людей, вміла й любила спілкуватися, могла попросити про допомогу.

Кожному, хто виховує дітей з особливими потребами, завжди треба пам’ятати слова великого вченого І. Павлова:

“…Ніщо не залишається непорушним,

а все завжди може змінитися на краще.

Аби тільки були створені відповідні умови” .