Правове виховання

Правове виховання

Основна ідея роботи з правового виховання дошкільнят- визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю: вільної і відповідальної, яка знає свої права і адекватні способи поведінки у випадках їх порушення, що володіє почуттям власної гідності і з повагою відноситься до інших, здатної на власний вибір і з розумінням сприймає думки і переваги оточуючих.

Мета правового виховання дошкільнят: створення умов для виховання майбутнього громадянина правової держави.

Для цього необхідно:

• допомогти кожній дитині проявити свою індивідуальність, разом з тим показати як унікальність, так і рівність кожної дитини;

• вчити толерантно спілкуватися один з одним;

• виховувати вміння мати свою точку зору та з повагою відноситись до думок інших; формувати уявлення про основні потреби дитини (здоров’я, житло, їжа, відпочинок);

• заохочувати дітей до знань про родинні стосунки, особливості різних народів світу, формування розуміння важливості миру в суспільстві.

Основними принципами реалізації програми по правовому вихованнює систематичність роботи по правовому вихованню, взаємозв'язок із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом, музичного виховання, вільної, ігровою, театралізованою діяльністю.

Напрямки роботи з правової культури:

Найважливіша складова правової культури дитини - це правова культура дорослих та їх відповідна поведінка. Саме тому робота з реалізації програми по правовому вихованні дошкільнят розподілена на три напрямки:

1. Робота з колективом ЗДО (ЦРД)

2. Робота з підвищення правової культури батьків

3. Робота з дітьми.

«Заповіді гуманістичного підходу до виховання дітей»

1. Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.

2. Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини їх слід аналізувати й розуміти.

3. Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй чому в тій або іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.

4. Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте й не принижуйте. Її помилки – це, насамперед, ваші помилки.

5. У вихованні не ставайте, « над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

6. Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.

7. Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.

8. Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою із вчорашньою.

Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддівання6 віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття людини.

Золоті правила виховання дитини

1. Якщо дитина не хоче щось робити - не примушуйте її. Залишіть завдання і поверніться до нього, коли в неї з'явиться відповідний настрій.

2. Завжди треба пристосовуватися до потреб та інтересів дитини.

3. Частіше хваліть і підбадьорюйте дитину, навіть коли щось не виходить.

4. Не робіть висновки за кожним разом. Дитина може довго не проявляти помітних ознак прогресу, а потім стрімко просунутися вперед.

5. Не порівнюйте дитину з іншими. Діти всі різні, якби це було не так, світ би став нецікавим.

6. Не виявляйте негативізму, якщо в дитини якесь уміння виробляється не тоді, коли ви на це чекаєте.

7. Не старайтеся переключити дитину на іншу діяльність, навіть якщо вважаєте, що вона виконує її довго. Дитина сама знає, коли їй зупинитися.

«Соціальна поведінка дитини»

Новонароджена дитина ще не є особистістю, але вона має можливість нею стати, якщо для цього створюються сприятливі умови. Насамперед, потрібно сформувати у дитини ставлення до себе, до інших та до навколишнього світу. Спочатку формується ставлення до найближчих дорослих, зокрема матері, згодом коло людей, до яких дитина ставиться певним чином, зростає. Хтось їй подоба­ється, хтось не дуже, із кимось вона хоче перебувати поруч, когось ігнорує. У дошкільному віці основним об'єктом усвідомлення своїх ставлень стають однолітки.

Дитина починає розуміти свої суто психологічні особливості, свою несхожість на інших, формує позитивне ставлення до своєї зовнішності, статі, імені, віку, свого вміння, навичок. Одним із показників виникнення особливості є поява у дитини перших стійких симпатій до однолітків, перші закоханості, стійких симпатій і до іграшок, і до дорослих.

Якщо взяти до уваги дорослу людину, то вона має високий статус, користується повагою в колективі передусім тому, що вона є носієм групових цінностей, групових норм. Вона знає, що групі подобається, а що - ні, що припустимо, а що забороняється. Вона органічна у цьому колективі, вона - своя. Зі статусною людиною всі хочуть спілкуватись, на її думку всі зважають, вона авторитетна.

Той, у кого статус, на жаль, не дуже високий, частіше соромиться, виявляє невпевненість, відчуває дискомфорт у спілкуванні. Йому здається, що його не зрозуміють, тому краще й не виявляти свої бажання, не розповідати про себе відверто. Людину з невисоким статусом найчастіше практично не помічають, що дуже її хвилює й може стати поштовхом до несподіваних агресивних дій або подальшої усамітненості.

Статус - це передусім місце людини у групі, у системі взаємин з іншими людьми. Статус відтворює загальне ставлення, реальні очікування оточуючих. У статусі віддзеркалюється ступінь впливу людини на інших членів групи. І саме від дорослих, які перебувають поруч із дитиною, залежить формування особистості та її місце в групі, її статус. Кожна людина прагне до успіху, самоствердження, але не завжди має можливість швидко і легко досягти своєї мети, адже на заваді - почуття власної недосконалості. Тому без перебільшення вагомою та важливою є підтримка та допомога рідних та близьких людей.

Кожна дитина має право:

• на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

• на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;

• на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або опікунів;

• на захист від жорстоких, нелюдсь­ких або принижуючих гідність людини видів поводження чи покарання;

• на захист від сексуальних дома­гань;

• на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

• на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

• на свободу думки, совісті, віро­сповідання;

• на особисте життя, на недотор­каність житла, таємницю кореспонденції.

Права дитини порушуються:

• коли не забезпечена безпека її життя і здоров'я;

• коли її потреби ігноруються;

• коли по відношенню до дитини є випадки насилля або приниження;

• коли порушується недоторканість дитини;

• коли дитину ізолюють;

• коли дитину залякують;

• коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для неї рішення;

• коли вона не може вільно вислов­лювати свої думки і почуття;

• коли її використовують і нею маніпулюють;

• коли її особисті речі не є недоторканими.

Відповідно до розробленого В ЗДО(ЦРД) №4 "Казка" в грудні місяці 2024 н.р. проводиться всеукраїнський тиждень права.

Основними завданнями проведення  цього тижня є::

– Поповнення і систематизація теоретичного, методичного та практичного матеріалу з проблеми правової освіти;

– Формування правової компетентності дошкільників;

– Узагальнення знань педагогічних працівників з даного питання;

– Педагогічна і правова освіта батьків.

Правова освіта дошкільнят передбачає ознайомлення юних громадян з конкретними і зрозумілими їм правами. Дітям доступні основні чотири групи прав:

1. Права на гідне існування, виживання, що включає право на життя і здоров'я, житло, їжу, ім'я, родину, турботу батьків, громадянство.

2. Права на розвиток, освіту, відпочинок і дозвілля.

3. Права на захист від приниження, насильства та експлуатації, а також особливі права дітей-інвалідів та сиріт.

4. Права на свободу слова, думки та діяльності.

Головними шляхами реалізації завдання підвищення рівня правової культури дошкільників є ігрові заняття зі знайомими казковими героями у формі подорожей; традиційні світа; бесіди; екскурсії, читання художньої літератури, пізнавальні і розвиваючі ігри.  В роботі з дітьми вихователі використовують дидактичні, сюжетно-рольові ігри, рухливі ігри, в яких формуються знання про способи поведінки за певними моральними правилами, дотримування їх у різних видах діяльності- у грі, іграх,  заняттях, у трудовій, побутовій діяльності.

 У ЗДО (ЦРД)діти набувають елементарних правових знань, які є складовою необхідного дітям комплексу знань про життя. Вони є доповненням до знань про навколишній світ, соціальну діяльність, сприяють формуванню цінностей.

Долучайся до всеукраїнського просвітницького проекту Міністерства юстиції

 «Я МАЮ ПРАВО!» 

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», слоган якого ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!

 Мета: підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я МАЮ ПРАВО!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

ЗАХИЩАЙМО ПРАВА РАЗОМ!

 МАЄШ ПИТАННЯ?  0 800 213 103

Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги

цілодобово та безкоштовно у межах України

Веб - сайт проекту  pravo.minjust.gov.ua 

 Корисну правову інформацію Ви можете отримати на:

Ø  Офіційному веб-сайті «Я МАЮ ПРАВО!» (http://pravo.minjust.gov.ua/)

Ø  Офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/)

Знаю свої права.

Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.

Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.