Теоретичний аналіз літератури, присвяченій науково-практичним засадам соціальної робот з батьками девіантних підлітків довів свою актуальність для науки і практики. На процес виховання, у тому числі і в сім'ї, впливає соціальне замовлення суспільства, хоча у глобальному вимірі мета та зміст виховання завжди підпорядковані насамперед необхідності передачі досвіду людства молодшим поколінням, у тому числі соціального у формі знань та системи цінностей. Головною умовою такого виховання має бути діалектична єдність цілей, методів та способів виховного впливу.
Виховний ідеал сім'ї значною мірою залежить від державного устрою та від рівня розвитку культури у суспільстві. Зміни в житті народу призводять і до змін у виховному ідеалі як суспільства в цілому, так і окремих сімей, оскільки кожна сім'я є підсистемою суспільства і вразлива до різних змін, що відбуваються в ньому. Особливого занепокоєння заслуговує девіантна поведінка підлітків, основною причиною якої у сучасних умовах є помилки виховання дітей у сім’ї.
У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:
1. На основі аналізу джерельної бази нами проаналізовано виховний вплив сім’ї та внутрішньосімейних стосунків на психологічний стан, здоров’я і поведінку дитини. Важливим моментом при цьому є педагогічна культура батьків, готовність батьків до виховання дитини в сім’ї, яка включає когнітивний, мотиваційний та емоційний компоненти; зацікавленість проблемами виховання дітей. Одначе, було встановлено, що така інформація є епізодичною та безсистемною; водночас, варто відзначити, що змістовна просвітницька робота викликає велику зацікавленість і стимулює батьків до самопізнання та самоудосконалення.
Девіантну поведінку ми розглядаємо як систему проступків або окремі проступки, що суперечать прийнятим у суспільстві нормам і проявляються у незбалансованості психічних процесів, неадаптивності, порушенні процесу самоактуалізації і відхиленні від морального та естетичного контролю над особистісною поведінкою.
Встановлено причини девіантної поведінки школярів у сучасних умовах, а саме: соціально-економічні; психолого-педагогічні; помилки виховання дітей у сім’ї.
Доведено, що соціально – психологічна діяльність із сім'ями є цілеспрямованим систематичним процесом, який здійснюється соціальним працівником з урахуванням соціального статусу сім'ї, особливостями динамічних характеристик, виявленим бажанням батьків подолати наявні проблеми і труднощі у вихованні та індивідуально – типологічними особливостями самих дітей.
2.Проаналізовано міжнародні та державні нормативно-правові акти та закони, відповідно яких здійснює професійну діяльність соціальний працівник, це: Конвенція про права дитини - міжнародний правовий документ, Декларація прав дитини - міжнародна декларація, Конституція України, Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України, Кримінальний кодекс України. Це є
нормативно-правовою базою забезпечення соціальної роботи з різними типами сімей і зокрема з функціонально-неспроможними сім’ями. Для таких сімей характерні такі стилі стосунків батьків та дітей: потурально-послабленй, демонстративний, педантично-підозрілий, жорстоко-авторитарний, застерігальний, відсторонено-байдужий, непослідовний, стиль виховання за типом “кумир сім’ї”, стиль де домінує позиція кругової оборони.
Аналіз науково-психологічної літератури з проблем вивчення основних функцій діяльності соціального працівника засвідчує, що такими є: просвітницька, організаторська, консультативна, захисна, прогностична, діагностична.
3.Узагальнено особливості просвітницької роботи з батьками девіантних підлітків і встановлено, що така діяльність має базуватися на соціальній профілактиці, соціальному обслуговуванні, соціальній реабілітації і соціальній допомозі. Професійна діяльність соціальних працівників спрямована на попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки дітей; роз’яснення правових норм соціально значущої діяльності та поведінки; ознайомлення з нормативними документами, які забезпечують розвиток особистості; організацію заходів щодо забезпечення програми позитивної життєдіяльності особистості; формування відповідальності за можливі наслідки антиправових дій; різні форми соціального обслуговування, соціальної реабілітації та соціальної допомоги.
При цьому заходи передбачені програмами просвітницької роботи з сім'ями, мають спрямовуватися на: підготовку батьків до виховання дітей; допомогу молодим сім'ям у подоланні життєвих труднощів, стимулювання їх до саморозвитку і самовдосконалення; створення сприятливих умов у мікро- та макросередовищі для зміцнення стосунків подружніх пар; попередження можливих утруднень та відхилень, у виховній практиці; профілактиці та подоланні девіантної поведінки підлітків.
4. Здійснено кількісний та якісний аналіз даних проведеного емпіричного дослідження. Так, за допомогою опитувальника для батьків «Аналіз сімейних взаємовідносин» Е.Г. Ейдеміллер, В.В. Юстіцкіх (АСВ), нами було визначено, що у більшості сімей (75%) виявлено високий рівень гіперпротекції, у 55% сімей – високий рівень емоційного відторгнення, у 44% батьків - підвищений рівень відчуття моральної відповідальності за виховання дитини, 22% дорослих було виявлено наявність гіпопротекції в сім’ї по відношенню до дітей.
За допомогою опитувальника для батьків «Чи знаєте ви особливості дітей підліткового віку?» ми дізналися, що 84% батьків не володіють інформацією про методично-науково літературу з питань виховання та розвитку дітей, 16% батьків не впевнені в тому, що володіють інформацією про особливості розвитку дітей дошкільного віку, 51% батьків вказали, що вимагають виконання обов’язків від дітей за допомогою підвищення голосу та погроз.
Опрацювавши результати опитувальника «Чи хороші ви батьки ?», ми отримали такі результати: високий рівень розуміння батьками своїх дітей становить (5,0%), середній рівень - (40%), низький рівень - (55%).