Батьківський всеобуч

У світі процвітає работоргівля… І це не згадка про страшний період рабства у прадавні часи. Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». 

Торгівля людьми є однією з галузей кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами в світі. Торгівля людьми дає мільйонні прибутки і поступово витісняє торгівлю зброєю та наркотиками. 

У цій індустрії домінують добре організовані кримінальні синдикати, одержані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів злочинної діяльності, в тому числі торгівлі наркотиками та зброєю. 

За оцінками експертів у світі щороку від двох до чотирьох мільйонів осіб стають жертвами торгівлі людьми. Особливо це стосується жінок та дітей. Отже, для когось це – “великий бізнес”, а для когось – це крах надій і сподівань на краще майбутнє. 

Наша держава – це країна, з якої, як правило, здійснюється експорт “живого товару” на світові “ринки” – в Туреччину, Італію, Польщу, Іспанію, Німеччину, країни колишньої Югославії, Угорщину, Чехію, Грецію, Російську Федерацію, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Сполучені Штати Америки та інші країни.

 Торгівля людьми в Україні з'явилася як наслідок зростання безробіття, зменшення асигнувань на програми соціального захисту, зубожіння населення. Низький рівень доходів штовхає громадян України на пошуки роботи за кордоном навіть без знання мови і правових знань, без кваліфікації, на нелегальних умовах, що водночас зумовлює їх перехід до груп ризику. 

Торгівля людьми становить значну суспільну небезпеку. Негативний вплив на суспільство цього явища полягає у зруйнуванні суспільної моралі, формуванні моральної  деградації та відчуженості особистості, втрати родинних зв’язків, небезпечному «звиканні» громадської свідомості до негативного явища, поширенні депресивних синдромів та суіцидальних тенденцій, зростанні агресивності та жорстокості, поширенні венеричних захворювань, СНІДу. Крім того, торгівля жінками сприяє знищенню генофонду нації. В останні роки спостерігається поширення такого явища, як торгівля дітьми, з метою їх використання для примусової праці, жебракування, сексуальної експлуатації, поширення наркотиків та інших форм злочинної діяльності. 

За неофіційними даними, майже 4 млн. громадян України працюють за кордоном нелегально, більшість з яких виїжджає за туристичними чи приватними візами, працює без необхідних документів, що негативно впливає на їх правовий захист і стає причиною потрапляння у сферу інтересів торговців людьми. Тому завданням загальнодержавного значення є боротьба з цим явищем, захист українських громадян за кордоном. 

Ефективно протидіяти зазначеному явищу можна лише при використанні системного підходу, за умов координованої діяльності всіх зацікавлених сторін – державних установ, недержавних організацій, органів соціального захисту, правових, законодавчих та міграційних.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ, ЩОБ НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Мотиви виїзду за кордон різні: пошуки роботи, бажання матеріально забезпечити свою сім'ю (батьків, дітей), бажання фахової самореалізації, прагнення отримати престижну освіту, бажання "побачити світ", втілити мрії про "гарне життя за кордоном", вдало вийти заміж тощо. 

Працювати за кордоном можна, але тільки легально. Що для цього потрібно? Потрібно знати про всі можливі ризики, а також мати якомога більше інформації, її ви можете знайти через довідкові бюро, Інтернет, Центри зайнятості, громадські організації. 

В Україні офіційні міждержавні угоди про працевлаштування громадян на території інших країн укладено з Росією, Польщею, Чехією, Словаччиною, Угорщиною. Цей перелік постійно поповнюється. 

Докладна інформація про працевлаштування за кордоном є в усіх обласних, міських та районних Центрах зайнятості. Якщо йдеться про роботу в інших країнах, то у фірми, яка займається працевлаштуванням громадян за кордоном, крім ліцензії, має бути ще свій договір з країною-працедавцем. Ви маєте право ознайомитись з ним. 

Видачу ліцензій та контроль за діяльністю подібних фірм здійснює Державний Центр зайнятості. 

Отже, якщо Ви їдете за кордон: 

Пам'ятайте, що довіряючи свою долю малознайомій фірмі або приватним особам (навіть якщо це Ваші родичі чи знайомі!), Ви наражаєтесь на серйозну небезпеку. 

Обов'язково дізнайтесь, чи є у фірми ліцензія і саме на працевлаштування за кордоном. Попросіть показати Вам оригінал ліцензії. Інформацію про ліцензування фірми Ви можете отримати в Центрі зайнятості вашої області, вашого міста чи району. 

З'ясуйте, чи займалась фірма, яка обіцяє працевлаштувати Вас за кордоном, цим видом діяльності раніше? Може бути, що це колишня турфірма, що «перекваліфікувалась»? У такому випадку загроза виникнення різноманітних складнощів та неприємностей вельми велика. 

Спробуйте дізнатись долю попередніх клієнтів фірми, а ще краще – поговоріть з ними особисто. Якщо вам відмовляють надати таку інформацію, це вже для вас серйозне попередження. 

Попіклуйтесь, щоб Ваш контракт було написано мовою, якою ви розумієтесь, а також, щоб у ньому було чітко позначено: 

·        Країна призначення; 

·        Ім'я роботодавця;

·        Тип праці та умови праці; 

·        Умови оплати; 

·        Умови проживання та праці; 

·        Термін дії контракту 

Краще мати справу з фірмами, які плату за свої послуги беруть не авансом, а вираховують із Вашої першої закордонної зарплати. Цю умову обов'язково потрібно обумовити в контракті. Але при цьому Ви маєте пам'ятати, що свою працю за кордоном Ви починаєте з боргу. 

Найголовніше — будьте уважні до своїх документів! Нікому не віддавайте свій паспорт навіть на нетривалий час. Документ, що засвідчує Вашу особу, має бути завжди тільки у Вас. 

Обов'язково залиште своїм друзям або родичам детальну інформацію про своє перебування за кордоном (адреса, контактний телефон), а також копію свого паспорта та контракту. Ми також радимо залишити свою фотографію та адресу Ваших іноземних друзів.

 Дізнайтесь номери телефонів українських посольств та консульських представництв за кордоном. Якщо Ви опинились у скрутній ситуації або Вам щось загрожує – подзвоніть у посольство чи консульство України. 

Якщо Ви, перебуваючи за кордоном України, загубили свій закордонний паспорт, за довідкою про підтвердження Вашої особи звертайтесь до консульських представництв або посольства України. 

Термін Вашого перебування на території іноземної держави вказаний у Вашій візі. Порушення візового режиму зробить неможливим Ваш подальший виїзд за кордон. 

Ніколи не намагайтесь перетинати державні кордони з нелегальними документами. 

Пам'ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить Ваше перебування за кордоном і може врятувати в скрутну хвилину. 

У багатьох країнах працюють різноманітні громадські та міжнародні організації, які надають допомогу всім, хто опинився в складній ситуації. Складіть перелік контактних адрес та телефонів (посольств, консульств, громадських організацій тощо). 

Закон завжди на Вашому боці. Якщо Вам необхідна допомога, Ви її отримаєте. Треба звертатися до міліції, соціальних служб, центрів психологічної допомоги, громадських організацій, до родичів та друзів. Не бійтеся розповідати про свою проблему, не бійтеся просити підтримки. Треба знайти сили, щоб протистояти біді. 

Саме Ви несете відповідальність за своє життя і своє майбутнє, за свою подальшу долю. 

Не віддавайте свого права вільного вибору до чужих рук!

Інформація до роздумів... Причини Інтернет залежності підлітків

Насильство в сім'ї

Яка дитина не буде радіти тому, що у неї така чудова, любляча сім'я?

Деякі чоловіки і жінки ведуть подвійне життя, вміють на людях розігрувати з себе чудового сім'янина, але, залишаючись наодинці, вони перетворюються на справжнього звіра.

Чимало чоловіків росли в сім'ях, де насильство було звичною справою. І зараз, будучи дорослими, вони впевнені, що їх поведінка прийнятна і навіть нормальна. Проте насильство в сім'ї ніяк не можна вважати нормою. Ось чому більшість людей шокована, коли чоловік б'є свою дружину.

І все ж проблема насильства в сім'ї сьогодні злободенна як ніколи. До прикладу, одне опитування показало, що телефонні гарячі лінії, куди надходять повідомлення про насильство в сім'ї, щодня приймають з усієї країни в середньому більше 16 дзвінків в хвилину. Насильство в сім'ї стало глобальною епідемією, для якої немає ні культурних, ні економічних, ні соціальних перепон. А оскільки про більшість з випадків насильства замовчується, статистика малює далеко не повну картину. Слід зазначити, що також немало мужів терплять жорстоке поводження від своїх дружин. Однак у більшості зареєстрованих випадків насильства в сім'ї ініціаторами є чоловіки.

Повідомлення про насильство в сім'ях піднімають важливі питання: як чоловікидоходять до того, щоб настільки жорстоко поводитися з іншою людиною - особливо зі своєюдружиною або дитиною? Звичайно ж, чоловікам варто змінюватись, щоб виховати дитину врівноваженою, доброю людиною.

Подружжя, які вдаються до насильства, можуть змінити свою поведінку, застосовуючи практичні поради. Чи легко це зробити? Безумовно, ні. Але це можливо! Завдяки мудрим знанням більшість змогли приборкати свою буйну вдачу і стали проявляти доброту і повагу до інших. Постарайтеся викорінити у себе все, що пов'язано з люттю, гнівом, злістю, не використовуйте образливу промову і непристойні розмови. Не брешіть один одному. І якщо образно кажучи, то «зніміть з себе стару особистість і зодягніться в нову». Ви побачите, що результат винагородить ваші очікування, так як ви любите свою родину.

 Чому вони терплять?

Чому деякі жінки продовжують жити разом з чоловіком і вдаються до насильства? В основному через страх залишити сім'ю, що тільки погіршить становище. Іноді чоловіки загрожують покалічити, якщо вона спробує втекти. І деякі привели свої погрози у виконання. В інших випадках жінки не наважуються піти, оскільки бояться, що друзі і родичі не повірять в серйозність ситуації і у всьому звинуватять їх.

Деякі дружини не вирішуються що-небудь міняти з інших причин:

• Вони хочуть, щоб їхні діти росли в повній сім'ї.

• Їм здається, що вони не зможуть забезпечувати себе і дітей матеріально.

• Вони помилково вважають, що самі в усьому винні.

• Їм соромно зізнатися, що вони стали жертвами насильства.

• Вони сподіваються, що все зміниться на краще.

Однак часом в силу обставин деякі вирішують жити окремо. Це відноситься і до тих випадків, коли чоловік поводиться вкрай жорстоко, застосовуючи фізичне насильство.

КОРИСНІ ПОРАДИ

· Надавайте своєму чоловікові честь і повагу.

· Важайте дружину не нижчою за положенням, а вмілою помічницею.

· Любіть дружину, як себе.

· Зберігайте свою любов до близьких і зміцнюйте її.

· Уникайте образливої ​​мови.

· Розвивайте самовладання.

· Усвідомте, що самоповага приходить від того, що ви контролюєте не інших, а самого себе.

· Думайте про наслідки своїх дій.

· Якщо відчуваєте, що втрачаєте самовладання, краще просто піти.

· Вчіться ненавидіти будь-які прояви агресії та насильства.

Молодь проти насильства

Фізичне насильство, емоційне насильство, ізоляція, економічне насильство — це соціальні біди, які крадуть дитинство, роблять дитину передчасно дорослими, перекреслюють людське в людині. Здається, ми забули, а то ніколи і не чули мудрих слів С. Соловейченка: «Щоб дитина виросла природньо доброю та чесною людиною, щоб вона не намагалася вдавати з себе кращу, ніж вона є насправді, доводиться уникати примусу у вихованні. Примушуючи до чогось, ми зобов'язуємо дитину робити щось таке, що не відповідає її сутності, інакше її не довелося б примушувати. Ефективне лише те виховання, яке привчає дитину до правди, привчає бути самою собою. Бути, а не вдавати. Тому бути дітьми — це бути частинкою країни під назвою «Дитинство», коли на губах сміх, а на душі мир. Це радість пізнання світу за допомогою її Величності Гри, це квіти маленьких і великих відкриттів, це любов до істини.

Бути батьками — це нести всю велич і гордість світу, тому що все в житті людини починається з сім'ї, з ніжної колискової казки, бо сім'я — то є святиня людського духу, благородних людських почуттів: кохання, вірності, піклування, родинного тепла і затишку. Недаремно Л. М. Толстой говорив: «Щасливий той, хто щасливий у себе вдома».

«Без сім'ї немає щастя на землі» — говорять на Україні. Сім'я для дитини має бути взірцем людяності, доброти, любові. Має бути? А чи є вона такою? А як же розглядати ці жахливі історії, пов'язані з дітьми?

Немає виправдання їх бездушності, цинізму, агресивності, фантастичній жорстокості.

Щоб не потонути в хвилях негативних емоцій гніву, незадоволеності життям, які накладаються на не зовсім здоровий соціальний фон, ми закликаємо всіх батьків берегти в собі людське, поважати в собі людину і даруємо пам'ятку батькам:

Пам'ятка батькам

1. Пам'ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім'я в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, що створити в сім'ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.

2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.

3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики — це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.

4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.

5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.

6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.

7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.

8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.

9. Насильство над дітьми — це протиприродній акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».

10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.

11.Пам'ятайте, що в сім'ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

Хай ваша сім'я буде для дитини взірцем людяності, доброти, любові. І тоді нам не треба буде наголошувати на правах дитини, бо їх ніхто не буде порушувати, а обов'язки батьків по стану утримання і виховання дітей будуть сприйматися не як обтяжливий тягар, а як органічний прояв любові до дитини, підтримки в ній людської гідності та самоповаги.

Поважати право дітей жити в психологічно комфортному середовищі допоможе «Пам'ятка дітям».

Пам'ятка дітям

1. Пам'ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля — неприпустима річ у стосунках людей.

2. У сім'ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.

3. Пам'ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б'є маму, особливо коли він — з небезпечними предметами в руках; ваше завдання — якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі — на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.

4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.

5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, соціальним педагогом; зверніться до міліції.

6. Не вірте у погрози з боку кривдників.

7. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.

8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова — це насильство.

9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини — це карається законом. В Сімейному кодексі (ст. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може подати позов до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».

10. Навчіться розрізняти поняття «Добро» і «Зло». Все, що принижує людську гідність — є зло, все, що звеличує гідність людини — Добро. Дитина і насильство. Любов і жорстокість. Надія і відчай. Ми всі інтуїтивно тягнемося до світлого в цьому світі.

Акція "16 днів проти насильства"

Міжнародна акція "16 днів проти насильства" проходить щорічно з 25 листопада по 10 грудня. У 1999 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Щороку в цей день у різних країнах по всьому світу розпочинається акція “16 днів проти насильства”. Основне завдання цієї акції - привернути увагу спільноти до двох актуальних проблем – запобігання та протидії домашньому насильству та торгівлі людьми, а також активізація діяльності державних установ і громадських організацій задля об’єднання зусиль заради захисту прав людини. Акція “16 днів проти насильства” — це нагода ще раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини. Подібні масштабні проблеми можна подолати лише об’єднавши зусилля, забезпечивши комплексний підхід до їх вирішення: попереджаючи наступні випадки насильства, притягуючи до відповідальності кривдників та надаючи якісну кваліфіковану допомогу тим, хто її потребує.