Ні - насильству!
Ні - насильству!
Embedded Files
25.11.2024 р.
Важливість профілактики насильства в сучасному світі
Насильство все ще залишається однією з найбільш гострих проблем суспільства. Його прояви зустрічаються в різних сферах життя. Агресія породжує страх та біль, обмежує свободи та права громадян.
Насильство – це примусовий контроль однієї людини/групи людей над іншою/іншими.
Існує чотири основні види насильства:
· фізичне;
· психологічне;
· сексуальне;
· економічне.
Часто особа зазнає декілька видів кривди одночасно. Залежно від ситуації людина може бути постраждалою від агресії, свідком або кривдником. Нерідко особа, що зазнала/зазнає насильства чи стала свідком кривди, переносить модель агресивної поведінки у власне життя. Створюється коло насильства: постраждала(ий) з часом стає кривдником.
Не завжди людина, що страждає від насильства, розуміє своє становище. В суспільстві все ще існують шкідливі традиції та стереотипи відносно стосунків в різних сферах життя. Тому важливим є розвиток емоційного інтелекту– навичок, які допомагають розуміти власні емоції та керувати ними, а також ставитися з розумінням до емоцій оточуючих. Емоційно інтелектуальна людина зможе виявити ознаки насильства та протистояти їм на ранньому етапі.
Як говорити з дітьми про насильство
Один з головних обов`язків батьків – забезпечення безпеки дитини. Важливо говорити з дітьми про насильство, починаючи з перших років життя. Звісно, спосіб розмови потрібно підбирати, зважаючи на вік та розвиток малюка. Батьки повинні обговорювати потенційні небезпечні ситуації, методи їх уникнення та вирішення.
Для попередження можливих ситуацій насильства батькам варто скористатися наступними порадами:
· Більше розмовляйте з дитиною. Нехай вона ділиться з вами всіма своїми проблемами, розповідає, як пройшов її день, просить поради. З дорослою донькою або сином можна вести переписку в сімейному чаті чи соцмережах. Дуже добре, якщо дитина повністю довіряє батькам. Для цього треба вміти зберігати дитячі таємниці, не критикувати, а намагатися розібратися в кожній ситуації. Син/дочка повинні бути впевнені, що мама чи тато завжди будуть на їх стороні.
· Не прикрашайте дійсність. Розповідайте дитині про можливість агресії оточуючих та методи захисту від насильства. Наголошуйте, що кривдником може бути не лише незнайомець, а й людина з близького кола.
· Розкажіть про кордони тіла. Поясніть дитині, що ніхто не повинен торкатися її тіла, яке прикрите нижньою білизною. Зі старшим сином або донькою прямо обговорюйте проблеми, певні історії, які трапляються в житті. Розуміння ситуацій в майбутньому збереже дитину від насильства.
· Поясніть неприпустимість шантажу. Дитина має знати, що повинна розповідати рідним про всі випадки залякування. І бути впевненою, що батьки її зрозуміють.
· Навчіть дитину безпечно користуватися гаджетами. Проводьте час разом за смартфоном і ноутбуком. Пояснюйте, що є сторінки, на які небезпечно заходити. Розкажіть, чому не варто спілкуватися з незнайомцями в інтернеті або яких правил розмови слід притримуватися.
· Поясніть дитині, що її безпека є її пріоритетом. Вигадайте разом з дитиною кодове слово, почувши яке, вона повинна вийти з дому. Обговоріть, куди та до кого з близьких або друзів вона може піти.
Правильна поведінка у небезпечних ситуаціях допоможе дитині зберегти фізичне та психологічне здоров`я, а інколи навіть вижити. Важливе значення в поширенні знань про профілактику насильства відводиться дитячим садочкам та школам. Запропонуйте вихователям та вчителям проводити заняття про ознаки та методи запобігання насильству.
Як підвищити свою безпеку
Насильство ще достатньо поширене в нашому житті. Важливо максимально убезпечити себе від агресії оточуючих.
З собою краще мати телефон, на якому встановлені додатки для надання термінової допомоги. При необхідності потрібно викликати поліцію або звернутися по допомогу до перехожих.
При перших підозрах на насильство в родині, треба звернутися до психолога чи соціальної служби для консультації. Розпізнавання ознак насильства, пошук допомоги – єдиний правильний шлях до здорового та повноцінного життя.
Висновки
Насильство призводить до важких наслідків, як в житті окремої людини, так і в суспільстві в цілому. Воно породжує страх, невпевненість, депресію, фобії, алкоголізм та наркоманію.
Профілактика насильства повинна починатися з підвищення свідомості дітей та дорослих, пояснення ознак агресії й методів протидії. Особи, що зазнали/зазнають насильства, не повинні залишатися на самоті. Вони можуть звернутися за допомогою до правоохоронних органів, державних та благодійних організацій, психологів та лікарів. Варто розуміти, що в насильстві винен лише кривдник, але ніяк не людина, що зазнає/зазнала агресії.
na_sajt_2017-batkam.docxКонвенція ООН про права дитини
Безпечний світ поваги, любові та розвитку для дітей та дорослих. І світ без війни.
Мультфільм для малюків українською про права дитини та різні матеріали тут: https://www.unicef.org/ukraine/uk/convention
Ознайомитись з інформацією щодо дій у випадку потрапляння в ситуацію домашнього насильства, насильства за ознакою статі можна за посиланням:
https://drive.google.com/drive/folders/184itg32QvleBFbBbnLJmwsV4SjxmBuxU?usp=sharing
Лист МОН №1/3022-23 від 01.03.2023р.
Лист МОН №1/3022-23 від 01.03.2023р.
"Щодо поширення агресивної субкультури серед підлітків"
"Щодо поширення агресивної субкультури серед підлітків"
Лист МОН про суб культури .pdfШАНОВНІ БАТЬКИ !!!
Останнім часом в Україні виявлено активність новогомолодіжного руху, який набирає популярності в містах України. Вказана течія складається здебільшого з молоді неформальної зовнішності: довге фарбоване волосся, вподобання до «аніме», відповідних групах у «TikTok» та інші атрибути, пов'язані із ними. Конкретна ідеологія відсутня, але полягає у тому, щоб дати відсіч тим, хто їх пригнічує.
Вказаний рух сягає корінням японського мільтфільму-аніме «Hunter x Hunter», де за сюжетом діє злочинна організація «Геней Редан», також звана «Павуком» або «Примарною трупою», її символом є павук із цифрою «4». Представники субкультури називають себе неформалами, та зазначають, що не асоціюють себе з приватною військовою компанією, а назвали так лише «жартома» та поступово від нього відмовляються.
«Редан» -це новий напрямок молодіжної субкультури, яка виступає за свободу вибору індивідуального стилю та засуджує насильство з боку «офніків» (представники субкультури, які обожнюють культ грубої сили і вважають за краще будь-які питання вирішувати бійкою), скінхедів, «неросійських» (особи не слов’янської зовнішності) та інших подібних груп.
Члени цього руху, для самоідентифікації, використовують символіку павука, носять довге волосся та одягаються у вільний одяг.
Основними центрами проведення зборів підлітків визначають людні місця, такі як: площі, торговельні центри, центральні частини міст тощо, де скупчуються групами. Перші прояви активності з’явилися в великих містах російської федерації та має досить резонансний характер. Учасники скоюють бійки прямо біля вказаних людних місць.
Провокування масових бійок серед молоді та підлітків – це спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію та використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.
З 22.02.2023 вказаний рух почав активно поширюватися через телеграм канали на території країн СНД. В протистояння руху «РЕДАН» також створюються групи «антиРЕДАН», до якого входить так званий неформальний рух «ОФНИКИ» (підлітки 14 років), які не визнають представників «РЕДАН» та вступають з ними у фізичне протистояння. Обидва руху закликають до протистояння між вказаними течіями.
З 25 лютого цього року активність вказаних ініціатив фіксується у багатьох регіонах держави. У центральних частинах міста відбуваються скупчення молоді, яка також частково пересувається по містах невеликими групами, зокрема у торговельних центрах.
Крім того, з метою організації вказаних зібрань у месенджері «Телеграм» почали створюватися тематичні канали.
Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить своє місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Задля цього підлітки об'єднуються у неформальні групи.
Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку.
Що ж робити батькам, у цій ситуації:
Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити,коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.
Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка
Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах;
Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;
«Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;
Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.
Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони,допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.
Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчиненнябулінгу або іншого правопорушення).
ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережіІнтернет не контролюється.Поліція Київщини вкотре закликає батьків спілкуватися із дітьми, звертати увагу на їх коло спілкування, поведінку, способи проведення дозвілля.
Школа безпеки "ТЯМ" - новий простір для формування
культури безпеки, доступний для всіх
Український фонд «Благополуччя дітей» та Офіс Ради Європи в Україні за підтримки Міністерства освіти і науки України запрошують освітян і батьків сміливо подивитися в очі проблемі сексуального насильства над дітьми і навчитися їй протидіяти на сторінці віртуальної Школи безпеки ТЯМ
Тут є «мемчики» для ненудної розмови з підлітками про безпеку. І відеокурс для освітян, які хочуть впевнено працювати в темі профілактики сексуального насильства. І поради для батьків, як побудувати довіру з підлітками. А ще — довідник про сексуальне насильство, у мережі зокрема, корисні ресурси для самоосвіти батьків, методичні розробки для роботи в закладах освіти та контакти для отримання допомоги.
Google Sites
Report abuse