Ракоподібних налічується більше 50 тисяч видів. До цій групи тварин належать краби, річкові раки, циклопи, дафнії, креветки, омари та інші. Ракоподібні – це переважно прісноводні (річковий рак, дафнії, циклопи) та морські (омари, лангусти, краби) членистоногі, які заселяють усю товщу води, від глибоководних морських западин до поверхневої плівки. Лише окремі види пристосувалися до життя на суші (мокриці, тропічні краби). Більшість ракоподібних – вільноживучі тварини, є й паразити(коропоїд).
Типовим об’єктом для розгляду особливостей ракоподібних є річковий рак. Він є всеїдною твариною. Раки дуже чутливі до забруднення водойм, це є причиною їх масової загибелі. Живуть до 20 років. Линяють 1-2 рази за рік. Найпоширеніші в Україні два види: довгопалий та широкопалий раки. Широкопалий рак занесений до Червоної книги.
Систематичне положення виду
Тип Членистоногі
Клас Ракоподібні
Ряд Десятиногі ракоподібні
Родина Річкові раки
Рід Річковий рак
Вид Рак широкопалий
Які особливості будови ракоподібних?
Тіло ракоподібних, як і в інших членистоногих, покрите хітиновою оболонкою, але їх водний спосіб життя позначився на будові покривів. Оболонка просочується солями кальцію і стає твердим захисним панциром. Окрім цього, у ракоподібних відсутній водонепроникний шар, тому на суші вони швидко втрачають воду, що випаровується через поверхню тіла. Такий скелет дуже добре захищає від різних механічних пошкоджень, але заважає росту. Тому час від часу ракоподібні линяють, позбавляючись старої оболонки, і, поки не затвердла нова, швидко ростуть.
Тіло ракоподібних складається з голови, грудей і черевця. Часто відбувається злиття голови та грудей, утворюються головогруди. Голова в ракоподібних має таку будову: 1) дві пари вусиків (антени); 2) ротові органи (три пари щелеп); 3) прості або складні очі.
Вусики мають чутливі щетинки та здійснюють функції нюху, дотику і відчуття хімічного складу води. За допомогою численних ротових органів їжа швидко подрібнюється, фільтрується й потрапляє до рота. У ракоподібних часто буває одне просте око, але в більшості видів – складні фасеткові очі, які забезпечують мозаїчний зір. Груди мають кінцівки, які видозмінюються й виконують три основних функції: ходильну, дихальну й подачі їжі до рота.
У вищих раків розрізняють 5 пар ходильних ніг і три пари ногощелеп. На першій парі ходильних ніг можуть розташовуватись добре розвинені клешні. Вони служать для захисту від ворогів, захоплення їжі та її шматування..
Отже, ракоподібні – це членистоногі тварини, тіло яких має такі характерні ознаки: твердий хітиновий водопроникний панцир, дві пари вусиків, двогіллясті кінцівки та ротові органи.
Які біологічні особливості ракоподібних?
- Дихають ракоподібні за допомогою зябер. У багатьох дрібних ракоподібних зябра відсутні й газообмін здійснюється через покриви. Кисень від зябер потрапляє в гемолімфу. Далі ця рідина надходить до серця через щілини, серце скорочується й надсилає кров у судини. А вже із судин гемолімфа виливається в порожнину, віддає кисень і забирає вуглекислий газ. Отже, кровоносна система ракоподібних незамкнена, має серце, яке міститься на спинному боці головогрудей. Гемолімфа в ракоподібних здебільшого безбарвна, у деяких має червоний або синій кольори. Кисень необхідний для окиснення поживних речовин, що надходять в організм завдяки живленню.
Живлення і травлення в ракоподібних відбуваються за допомогою ротових органів (щелеп та ногощелеп).
Рідкі продукти обміну, надлишок води й солей видаляються разом із сечею за допомогою зелених залоз, розташованих на голові в основі вусиків. Регуляцію життєвих функцій здійснюють нервова система та гормони. Нервова система має головний мозок, навкологлоткове кільце й черевний нервовий ланцюжок. У ракоподібних, як і в інших членистоногих, спеціальні нервові клітини виділяють нейрогормони, що надходять у гемолімфу та виливають на обмін речовин, линяння, зміну забарвлення тощо. Більшість ракоподібних – роздільностатеві організми з яскраво вираженими відмінностями між самками й самцями. Наприклад, у річкового рака самка має ширше черевце. Запліднення зовнішнє, оскільки живуть у воді. Розвиток у деяких ракоподібних відбувається з наявністю личинки, тобто непрямий.
Біологічні особливості: зяброве дихання, важлива роль кінцівок у живленні й травленні, виділення за участю зелених залоз.
У раків-богомолів очі складніші за будовою, ніж у інших представників тваринного світу. Їхні складні фасеткові очі розрізняють 12 основних кольорів, а це в чотири рази більше, ніж очі людини. Окрім того, вони здатні розрізняти ультрафіолетові, інфрачервоні й поляризовані промені світла. Очі розташовані на стебельцях і можуть незалежно одне від одного повертатись.
Домашнє завдання:
Відомо, що омар живе 50 років, краб пальмовий злодій – у 10 разів менше. Креветка живе на 1 рік менше, ніж злодій пальмовий. Рак річковий – у 4 рази довше за злодія пальмового. Вік лангуста дорівнює різниці тривалості життя рака річкового й злодія пальмового. А водяний віслюк живе удвічі менше, ніж креветка. Визначте тривалість життя названих ракоподібних.
2.Наведіть приклади пристосувань рака річкового до життя у воді.
3.Де поширені ракоподібні?
4. Чим вкрите тіло ракоподібних?
5. Які органи дихання ракоподібних?
6. Назвіть ротові органи ракоподібних.
7. Назвіть відділи тіла ракоподібних.