•    Найлегші з відомих нарушеній — функціональні. Це катаракта, косоокість, астигматизм, помутніння рогівки, міопія та ін. Якщо заходи вживаються своєчасно, то є шанс на виправлення такого стану.

•    Порушення, які стосуються структури очі і інших відділів системи зору, називаютсяорганіческімі. Причиною стають порушення і аномалії очей, захворювання сітківки, зорового нерва та ін.

На жаль, при діагностуванні порушень зору у багатьох дітей виявляються і інші порушення — ДЦП, порушення слуху, затримка в розумовому розвитку та ін.

Порушення зору у дітей поділяються на три типи:

•    Косоокість і амбліопія (гострота зору нижче 0,3).

•    Слабозорих дитина (гострота зору 0,05-0,2 на кращому бачить оці, при корекції).

•    Сліпий дитина (гострота зору 0,01-0,04 на кращому бачить оці).

Особливості навчання і розвитку дітей з порушенням зору

Як відомо, діти з порушенням зору, з навколишнім світом знайомляться через дотик і слух. більшою мірою. Внаслідок чого, їх уявлення про світ формується інакше, ніж у тих, хто бачить дітей. Якість і структура чуттєвих образів також інші. Наприклад, птицю або транспорт діти дізнаються позвуках, а не за їх зовнішніми ознаками. Тому один з головних моментів у вихованні дітей з такими проблемами — акцентування уваги на різних звуках. Участь фахівців в життя таких дітей — обов’язкова частина їх виховання для нормального розвитку.

Які особливості навчання дітей з проблемами зору?

o    Зниження зору впливає не тільки на процес вивчення навколишнього світу, а й на розвиток мови, уяви дитини і його пам’яті. Діти з порушенням зору часто не здатні правильно розуміти слова, з огляду на слабке співвідношення слів з реальними об’єктами. Тому без допомоги логопеда обійтися досить складно.

o    Фізична діяльність — важлива складова лікування і розвитку. А саме рухливі ігри, які необхідні для стимуляції зору, зміцнення мускулатури, розвитку координації руху, навчання за потрібне навичкам. Звичайно, тільки з урахуванням рекомендацій офтальмолога і діагнозу малюка, щоб уникнути зворотного ефекту.

o    Обов’язково навчання правильної орієнтації в просторі за рахунок виконання певних завдань / вправ.

o    При навчанні дитини якого-небудь дії, його повторюють багаторазово до тих пір, поки його виконання не дійде до автоматизму. Супроводжується навчання словами і коментарями для того, щоб малюк розумів — що саме він робить і навіщо.

•    Що стосується іграшок — вони повинні бути великих розмірів і неодмінно яскравими (не отруйна-яскравими). Бажано не забувати про музичних іграшках і тих, що призначені для стимуляції тактильних відчуттів.

•    Усередині сім’ї батьки повинні залучати дитину в реалізацію обов’язків по дому. Обмежувати спілкування дитини з дітьми, які не мають проблем із зором, не слід.

Дитячі садки з порушенням зору — прекрасний варіант для виховання і навчання дітей з вадами зору

В освіті, як в шкільному, так і в дошкільному, потребують усі діти. А малюки з порушеннями зору — вспеціальну освіту. Звичайно, якщо порушення не дуже серйозні, то дитина може навчатися і в звичайному саду (школі), як правило — користуючись окулярами або контактними лінзами для корекції зору. Щоб уникнути різних неприємних ситуацій, інші діти повинні бути інформовані про особливості здоров’я людей з вадами зору дитини.

Чому краще віддати дитину вспеціалізований дитячий сад?

•    Навчання і розвиток дітей в таких садах відбувається з урахуванням особливостей захворювання.

•    У спеціалізованому садку дитина отримує все те, що йому потрібно для нормального розвитку (не тільки знання, а й відповідне лікування).

•    Групи в таких садах менше, ніж в звичайних — близько 8-15 чоловік. Тобто, уваги дітям приділяється більше.

•    Для навчання дітей в садах застосовують спеціальне обладнання і методики.

•    У групі слабозорих детейнікто НЕ буде дражнити дитини — тобто, самооцінка дитини не впаде.

•    Крім спеціалізованих садів, існують також спеціальні дитячі центри корекції зору. З їх допомогою батькам буде легше справлятися з проблемами навчання і розвитку людей з вадами зору дитини.

ТИФЛОПЕДАГОГ РАДИТЬ:

ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ГОСТРОТИ ЗОРУ

1.Мозаїка різної величини і форми.

2.Конструктори.

3.Сортування насіння.

4.Нанизування намиста.

5.Вишивання.

6.Робота з рамками вкладниками.

7.Викладання візерунків із паличок.

8.Обведення за контуром і штрихування.

9.Плетення «килимків» із різнокольорових смужок.

10.Різні види шнурування.

11.Малювання через кальку.

12.Розглядання картинок в моноскопі.

13.Дії з предметами різного кольору, форми, величини.

ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ОЧЕЙ

1.Спостереження за іграшкою, що рухається.

2.Лабіринти (прості і складні).

3.Малювання по крапках.

4.Малювання за допомогою трафаретів.

5.Малювання через кальку.

6.Домальовування зображень предметів.

7.Розфарбовування зображень предметів.

8.Обведення за контуром (внутрішнім і зовнішнім).

9.Ігри з ліхтариком.

10.Прокочування кульок, м’ячів у певному напрямку.

ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ БІНОКУЛЯРНОГО ЗОРУ

1. «Злови рибку».

2. «Упіймай метелика».

3. Кільцекиди.

4. Калейдоскопи.

5. Метання в ціль.

6. Футбол, більярд (настільний).

7. Конструктори.

8. Співставлення предметів за контуром, силуетом.

9. Заповнення отворів втулками.

10.Розглядання стереокартинок.

ІГРИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВИХ УЯВЛЕНЬ І ОРІЄНТУВАННЯ У ПРОСТОРІ

1.Лабіринти.

2. «Що ближче? Що далі?».

3. «Що справа? Що зліва?».

4. «Скажи, де знаходиться?».

5. «План-схема».

6. «Знайди предмет».

7. «Знайди напрямок».

8. «Проклади доріжку».

9. «Виклади за словесною інструкцією».

10. « Розкажи, намалюй, що де знаходиться».

11. «Виклади предмети в ряд».

12. «Виклади предмети по пам’яті».

ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ФУНКЦІЙ РОЗРІЗНЕННЯ КОЛЬОРІВ І ФОРМ

1. «Підбери за кольором (формою)».

2. «Підбери комплекти предметів (сервіз, костюм тощо) за запропонованим еталоном кольору чи форми».

3.Співставлення за контуром.

4.Розкладання за відтінками.

5.Викладання за зразком.

6.Дофарбовування веселки.

7.Розфарбовування малюнків.

8.Складання з геометричних форм.

9.Колірне лото, доміно.

10.Складання цілого із частин.

ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ (УВАГИ, ПАМЯТІ, МИСЛЕННЯ)

1.Порівняння картинок.

2.Сортування предметних картинок за призначенням.

3.Знаходження двох однакових предметів.

4.Складання цілого із частин.

5.Предметне лото.

6.Мотрійки, башточки, коробки-вкладинки, рамки-вкладинки.

7. «Що змінилося?».

8. «Чим відрізняються предмети?».

9.Знаходження зайвого предмета?

10.Викладання за зразком, по пам’яті.

Виділяють такі санітарно – гігієнічні вимоги до роботи педагогів по забезпеченню охорони зору дітей:

1. Під час занять при природному освітленні в кімнаті не повинно бути ніяких перепон для проходження денного світла. Віконне скло повинно бути чистим, підвіконня вільні від квітів та інших речей.

2. Підчас роботи при штучному освітленні необхідно слідкувати за справністю ламп, які повинні забезпечувати освітлення робочої поверхні парти в 150 люксів. Лампи повинні вичищатися від пилу не менше 2 разів на місяць.

3. Якщо природного освітлення не вистачає необхідно використовувати змішане освітлення.

4. Світло повинно падати на робочу поверхню парти з лівої сторони, а очі при цьому повинні залишатися в тіні.

5. Тифлопедагог повинен правильно розмістити дітей за партами відповідно до функціональних розладів органа зору.

6. Тифлопедагог зобов’язаний слідкувати за відповідністю розміру парт до зросту дітей. Це одна з умов зорової роботи. Якщо немає парти необхідного розміру можна посадити дитину за парту більшого розміру, при цьому поставити підставку їй під ноги.

7. Важливо, щоб дитина сиділа прямо, тримаючи плечі на одному рівні, ноги повинні стояти на підлозі, а відстань від очей до робочої поверхні дорівнювала 25-30 см.

8. Всі слабозорі і діти зі збіжною косоокістю під час занять повинні використовувати підставки.

9. Безперервне зорове навантаження для слабозорих дошкільників на близькій відстані під час занять повинно  складати не більше 10 хв.; дітям з залишковим зором допустиме безперервне зорове навантаження тривалістю 5 хв. 1-2 рази протягом заняття; для дітей з косоокістю і амбліопією – в залежності від змісту заняття за ступенем зорового навантаження.

10. Рекомендується влаштовувати протягом занять короткочасні перерви, під час яких можна походити по кімнаті, зробити декілька фізичних вправ, для переключення зору подивитися вдалечінь.

11. Під час навчальних і корекційних занять педагоги повинні досягти максимального контрасту між фоном та навчальним матеріалом.

12. Вихователь повинен постійно здійснювати контроль за тим, щоб діти постійно носили окуляри у відповідності із рекомендаціями лікаря – офтальмолога.

13. Тифлопедагог повинен систематично надавати інформацію лікаря – офтальмолога та лікаря – педіатра про зміни в стані зору та допомогу щодо організації охоронного режиму дітей, які на це потребують, всім працівникам спеціального дошкільного закладу для дітей з вадами зору і батькам.

14. Тифлопедагог повинен проводити з батьками інструктаж з питань збереження зору під час перебування дитини вдома, звернути увагу на індивідуальні особливості стану зору дитини.

15. Тифлопедагог повинен навчити дітей дотримуватись вимог щодо режиму збереження зору.

                                                                                  консультацію оформив

                                                                вчитель-дефектолог Боденко М.В.

                                                                             за матеріалами посібника:

                                                                                                                                 Гребенюк Т.М., Сасіна І.О., Тімакова Ю.В.

                                                                                                                                                МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНА  

                                                                                                                                    КОРЕКЦІЯ ЗОРОВОГО СПРИЙМАННЯ 

                                                                                                                          У ДОШКІЛЬНИКІВ З ВАДАМИ ЗОРУ,  Київ – 2005

    консультацію підготував вчитель-дефектолог Боденко М.В.

Сенсорна коробка або скринька – універсальна розвиваюча іграшка для дітей. По суті, це просто ємність з якимсь наповнювачем, головне призначення якої – дати можливість дітям чіпати, пересипати, переливати, досліджувати, вивчати, те, що знаходиться всередині. Сенсорна коробка розвиває в дітях цікавість, уяву, концентрацію, полісенсорні відчуття.

  Тематично сенсорні пісочниці можуть бути найрізноманітнішими, все обмежено лише вашою фантазією. Наприклад, наповнена землею пісочниця з вантажівками – про транспорт і будівництво, лід з білими ведмедями – Антарктида, свіжа трава і тварини – ферма, квіти і метелики з сонечками – комахи. Це іграшка універсальна, яка дає можливість дітям експериментувати.

    Згодиться будь-яка ємність – картонна коробка, дерев’яна коробка, пластиковий контейнер, миска і навіть надувний басейн. Важливо, щоб діти мали вільний доступ до «пісочниці», та щоб грати було зручно не тільки поодинці, але й з друзями.

  Дерев’яні коробки є найбільш органічними і привабливими. Але місткий, прозорий, пластиковий контейнер для зберігання теж цілком підійде.

Предмети, з якими можна грати:

  Дрібні фігурки тварин і людей, кубики, кільця, кульки, клаптики, маленькі коробочки, камінчики, іграшкові фрукти, штучні і справжні рослини, дерев’яні букви і цифри, лопатки, ложки, граблі, мисочки, чашки, щипці, груша для води, сито, воронка. Важливо, щоб предметів було небагато. Дитині потрібно місце для вільної гри.

     Ідеальним наповнювачем сенсорної коробки є:

·       рис простий або пофарбований за допомогою харчових барвників

·       манка, квасоля, боби, червона і зелена сочевиця

·       піна для гоління

·       свіжоскошена трава

·       сухе і свіже листя, гілочки

·       жолуді, каштани, шишки, плоди і насіння дерев

·       пісок (натуральний і фарбований)

·       сіль (дрібна й велика морська)

·       лляне насіння

·       макарони сухі (бажано «метелики» або «черепашки»)

·       варені спагеті

·       земля, вода, желе

·       кукурудзяний крохмаль

·       борошно

·       галька, дрібні камінчики

·       мильний розчин

·       сіно і солома

·       горох, кус-ку

·       блискітки

·       нарізаний папір, обрізки тканини або цільна тканина

·       ватяні кульки, спонжики, палички

·       серветки, кольорові скріпки, ґудзики. 

·       помпони

·       вівсяні пластівці, дерев’яна стружка манка

·        гречка, манка, дерев’яна стружка

консультація оформлена вчителем-дефектологом БоденкоМ.В. за

матеріалами посібника

Нині у всьому світі спостерігається тенденція до збільшення кількості ді тей

з порушеннями зору. Причини виникнення цих порушень можуть бути як

вродженими, так і набутими.

Різке зниження зору негативно позначається, насамперед, на процесі зорового сприймання. У слабозорих дітей воно значно уповільнене, відзначається вузькістю огляду предметів і явищ довкілля, зниженням його точності. Порушення функціонування зорового аналізатора викликають у дитини труднощі у пізнавальній діяльності, обмежують її можливості. Більшість дітей із зоровою депривацією мають низький рівень розвитку дотикової чутливості й дрібної моторики пальців і кистей рук. Зазначені труднощі можуть бути скореговані в процесі формування у дітей навичок бісенсорного або полісенсорного сприймання, тобто раціональної взаємодії дотику, наявного зору та інших аналізаторів.

Зрозуміло, що діти з порушеннями зору потребують особливих умов для

повноцінного всебічного розвитку. У процесі навчання таким дітям потрібна

спеціальна допомога, яку в змозі надати тифлопедагог. Він координує і спрямовує корекційно-педагогічну роботу; проводить профілактичну та розвивальну роботу з дітьми з урахуванням патології зору та інших порушень.

Використання наочно-дійових методик у корекційній роботі з дітьми сприяє

розвитку рухів рук, дрібної моторики пальців, зорово-моторної координації,  цілеспрямованих рухів з предметами на основі поєднання зорового і дотикового сприймання, навичок орієнтування в мікропросторі із зоровим контролем.

Засобами реалізації наочно-дійових методик є натуральні предмети та їх моделі. Серед них важливе місце посідає і конструктор LEGO®.

Гра дітей з конструктором дуже тісно пов’язана з їхнім чуттєвим та інтелектуальним розвитком. Вона має особливе значення для вдосконалення та розвитку гостроти зору, точності кольоросприймання, тактильних якостей, розвитку дрібної мускулатури кистей рук, сприймання форми і розмірів об’єкта, його просторового розміщення.

Використання конструктора в процесі діагностики дітей є одним з важливих напрямів діяльності тифлопедагога.

Діагностичні вправи з LEGO®, спостереження за спонтанною і колективною грою, індивідуальними іграми дітей дадуть спеціалісту можливість зібрати найповнішу інформацію щодо рівня розвитку дошкільника з вадами зору й скласти план подальшої корекційно-педагогічної роботи з дитиною.

Складові цієї роботи відображаються в таких напрямах корекційно-педагогічного процесу, як от:

· розвиток зорового сприймання (зорово-моторної координації, окорухової функції, фіксації погляду);

· розвиток сенсорних еталонів (колір, форма, величина);

· розвиток просторового орієнтування;

· розвиток пізнавальних здібностей;

· розвиток психічних процесів (мовлення, пам’яті, уваги, уяви, логічного мислення);

· розвиток дрібної моторики пальців рук;

· соціальна адаптація.

Використання LEGO® у роботі з дітьми надає можливість проводити корекцію з найбільшим психологічним комфортом. Діти сприймають корекційні заняття як гру, що сприяє ліпшому засвоєнню навчального матеріалу.

Важливо пам’ятати, що ігри та завдання з використанням LEGO® тифлопедагог має добирати індивідуально для кожної дитини, залежно від стану зору й періоду плеоптичного лікування.

В оснащенні та підготовці робочого місця для ігор дітей з LEGO® зберігаються всі правила роботи з дітьми з порушеннями зору.

Важливою умовою проведення корекційної роботи є добирання спеціальної

наочності, більш великої фронтальної (до 15–20 см) та диференційованої індивідуальної (1–5 см); наявність фронтів, що поліпшують зорове сприймання під час демонстрації об’єктів; переважання посібників червоного, оранжевого, жовтого, зеленого кольорів, що сприяють тренуванню колбочкового апарату ока; а також використання підставок, що дають змогу розглядати об’єкт у вертикальному положенні.

7 На перших етапах гри з LEGO® потрібно ознайомити дітей з конструктором, показавши різні його форми. Найважливішими прийомами є спільні обстежувальні дії, супроводжувані словесними описами педагога, а пізніше й самої дитини.

Оволодіння прийомами дотикового сприймання об’єктів і вмінням виконувати практичні дії за участю тактильно-рухового аналізатора дають дітям з порушенням зору можливість якомога точніше уявити предмет, виділити основні ознаки, ознайомитися з можливостями його застосування.

Слід зауважити, що звичайний будівельний матеріал для цього непридатний, оскільки діти з порушеннями зору не вміють акуратно обстежити споруди,

тож вони легко руйнуються. Тому застосування конструктора LEGO®, деталі

якого з’єднуються між собою за допомогою штирів, є дуже зручним як для обстеження зразка, так і для самого процесу гри з ним.

Робота з використанням конструктора LEGO® може відбуватися під час

корекційно-розвивальних занять та доповнювати освітній процес у дошкільному закладі. А вдома батьки можуть продовжувати її з дитиною. Під час організації спеціальних занять педагог може дозувати тривалість часу на опанування дітьми навичок дотикового сприймання або прийомів конкретної предметно-практичної діяльності. При цьому після кожного виконаного завдання обов’язково слід наголошувати на позитивних сторонах діяльності дитини, її самостійності.

Вибір ефективних методів і прийомів з урахуванням не лише вікових та індивідуальних можливостей, а й стану зорових функцій дітей, значно підвищує рівень розвитку зорового сприймання.

Розвитку зорового аналізу і синтезу, довільної зорової уваги і запам’ятовування сприяють такі вправи, як: визначення змін у ряді предметів

(цеглинок, LEGO® чоловічків, тварин, транспорту тощо); знаходження «зайвої» деталі; знаходження відмінностей між двома подібними конструкціями; запам’ятовування 4–6 предметів (цеглинок) і відтворення їх у заданій послідовності.

У роботі з дітьми з порушеннями зору слід враховувати й такі їхні індивідуально-психологічні особливості, як повільність під час виконання завдань, часті відволікання, пов’язані зі швидкою стомлюваністю, яка позначається на зниженні працездатності. Швидка стомлюваність дітей потребує зміни діяльності на занятті, а саме — введення рухливої гімнастики, що сприяє зміцненню й поліпшенню фізичних якостей дитини з порушеннями зору. Зорово-моторна координація ефективно розвивається під час виконання різних рухових вправ з використанням конструктора LEGO®. Це, зокрема, такі вправи, як: ходьба і біг за розмітками, викладеними з LEGO® деталей, масаж ніг з використанням цеглинок, ходіння по пластинах тощо.

7 Використання LEGO® у поєднанні з пальчиковими іграми (самомасаж цеглинками, надягання цеглинок на пальчики та розігрування віршиків) сприятиме розвитку дрібної моторики, активізації уваги, що дуже важливо для подолання вторинних відхилень у розвитку дитини з порушеннями зору.

Обов’язковим компонентом корекційної роботи з дітьми, які мають порушення зору, є зорова гімнастика. Її слід проводити декілька разів протягом дня (перед, під час та між заняттями), тривалість гімнастики становить 3–5 хв. Щоб забезпечити ефективність виконання зорової гімнастики, її можна проводити з використанням цеглинок LEGO®. Наприклад: одягнувши цеглинку на вказівний пальчик дитини на витягнутій руці, запропонувати їй стежити очима за рухом цеглинки за словесними

вказівками педагога: вгору-вниз, вправо-вліво, далеко-близько (віддаляти й наближати предмет); по колу (зліва-направо); по діагоналі (знизу-вгору, зверху-вниз).