Для батьків

Шановні батьки!

Звертайте увагу на поведінку ваших дітей на дорогах!

Соціальна реклама "Діти на дорозі" https://www.youtube.com/watch?v=MV7Xm2AMLPw

Пам'ятки для батьків

Шановні батьки!

“Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок”

Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення (ст. 5 Закон України “Про захист суспільної моралі”).

З метою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі — Національна комісія).

Відповідно до статті 17 Закону України “Про захист суспільної моралі” Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.

Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статей 2, 6 Закону України “Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.

Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:

— пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;

— пропагує фашизм та неофашизм;

— принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;

— пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;

— принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;

— пропагує невігластво, неповагу до батьків;

— пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

З високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, зокрема, електронної техніки та можливостей обміну інформацією постало питання захисту дітей від інформації, яка несе загрозу морально-психічному здоров’ю.

Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та всесвітньої мережі Інтернет.

Мобільний телефон та порнографія

Порнографія стає одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету. В Європі продаж розваг для дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на “контент для дорослих”. У числі розповсюджувачів порнографії опинилися такі компанії, як гігант мобільного зв’язку Vodafone (Водафон) – названий однією з британських газет “Vodafilth” (filth – “розпуста”). На думку експертів, до 2009 р. статки “мобільного” порно у всьому світі склали $2 мільярди. Індустрія мобільного телебачення вражена тим, що 30 відсотків відео-контенту, відтворюваного на мобільних пристроях, є порнографічними. На території СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти.

Батьки мають вміти те, що вже роблять діти!

Діти в Інтернеті

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.

Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.

Що роблять підлітки в он-лайні

В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

— розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати Вашої дитини;

— поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;

— цікавтесь які веб-сайти вони відвідують та з ким розмовляють;

— вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;

— наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;

— навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;

— контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);

— цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;

— навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;

— переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;

— інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;

— розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.

Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

З приводу порушень законодавства України у сфері захисту суспільної моралі звертайтесь до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Реквізити: 04050 м. Київ, вул. Пимоненка 10-а, тел./факс: +38 (044) 486-11-61

офіційний сайт – www.moral.gov.ua, e-mail – info@moral.gov.ua

Сім батьківських заповідей

1. Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.

2. Любіть її такою, якою вона є , навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...

3. Не очікуйте , що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.

4. Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.

5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.

6. Усвідомте: для дитини зроблено не все.

7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

Золоті правила виховання для батьків

- Любіть свою дитину, і нехай вона ніколи не засумнівається в цьому.

- Приймайте дитину такою, якою вона є .

- Спирайтеся на краще в дитині, вірте в її можливості.

- Прагніть зрозуміти свою дитину, загляньте в її думки і почуття, частіше ставте себе на її місце.

- Створіть умови для успіху дитини, дайте їй можливість відчути себе сильною, вмілою, успішною.

- Не намагайтеся реалізовувати в дитині свої нездійснені мрії і бажання.

- Пам'ятайте, що виховують не слова, а особистий приклад.

- Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми, особливо не ставте їх у приклад.

- Пам'ятайте, що кожна дитина неповторна та унікальна.

- Не розраховуйте на те, що дитина виросте такою, як ви того бажаєте.

- Пам'ятайте, що відповідальність за виховання дитини несете саме ви.

Соціальні мережі та наші діти

Не володіти комп'ютерною грамотою в наш час, - все одно, що в минулому столітті не вміти читати. У сучасному світі Інтернет пропонує безмежні можливості для творчого розвитку. Величезна кількість розвиваючих ігор, навчальних програм, за допомогою яких можна навчитися малювати, знімати і монтувати кіно, вивчити іноземну мову, прочитати будь-яку книжку, послухати музику відвідати будь-який музей, в Інтернеті можна отримати відповіді практично на всі питання. Можна спілкуватися з друзями з інших міст і країн і знаходити нових за інтересами. Соціальні мережі допомагають знайомитися, знаходити друзів, обговорювати новини і події.

Дитина з раннього віку привчається легко знаходити потрібну інформацію, в майбутньому ці навички допоможуть їй легко знаходити заняття за інтересами, навчальні заклади, роботу і місце відпочинку.

Рано чи пізно (чим пізніше, тим краще) настає момент, коли ваша дитина просить зареєструвати її в соціальній мережі. Відразу можна привітати батьків: дитина просить допомоги у свого тата або мами. Можливий інший сценарій: ваші знайомі повідомляють вам, що у вашої дитини вже дуже давно є своя сторінка.

І ви про це нічого не знаєте. Якщо ви довго захищали дитину від соціальних мереж, але відчуваєте, що «питання вже назріло» і реєстрація в соцмережі стає не просто забаганкою, а навіть необхідністю, то зробіть це разом з дитиною. Зазвичай вже в початковій школі дитина, що не має облікового запису в соціальній мережі, починає відчувати себе «чужою на цьому святі життя». Якась інформація проходить «повз», особливо, якщо у класу, спортивної секції або гуртка є свої офіційні групи в соціальних мережах.

Поради батькам

1. Разом з дитиною сідайте за комп’ютер і допомагайте реєструватися. Не обов'язково проводити нудну і довгу лекцію на тему: що можна і що не можна робити в соціальних мережах. Спочатку послухайте дитину, що вона вже знає про це і які в неї думки щодо цього. У неї, мабуть, вже сформувалося певне уявлення. Насправді, при створенні сторінки в соціальній мережі, ви вже зможете оцінити, як ви виховали свою дитину. І над чим ще варто попрацювати.

2. Бажано, щоб хоча б у одного з батьків була сторінка в цій же соціальній мережі. Тоді ви будете мати уявлення про те, «чим дихає» ваш син або дочка.

3. Зверніть увагу на ключові моменти при заповненні анкети. Обговоріть, чому дитині, ні за яких обставин, не варто вказувати номер свого телефону. Уточніть думку дитини стосовно того, для чого свій телефон вказують деякі дорослі. Важливо, щоб дитина з вашою допомогою зробила висновок, що це варто робити тільки дорослій людині в разі, якщо це необхідно для її роботи.

4. Пам'ятайте, що дитина в першу чергу уважно вивчить вашу сторінку. І якщо мама, у якої завантажена тисяча фотографій, і половина з них в купальнику, буде говорити дочці, що одного фото в шкільній формі цілком достатньо. Дочка, швидше за все, не скористається її порадою.

5. Самі налаштуйте своїй дитині профіль так, щоб незнайомі люди не могли писати їй повідомлення і коментувати фотографії.

6. При завантаженні фотографій в соціальні мережі знову ж зверніть увагу на те, які знімки школяр вирішив завантажити. Якщо якісь фотографії, викладені на сторінці, вам не подобаються, прямо скажіть про свої почуття. Поясніть дитині, чому ви б на його місці, не стали цього робити. Якщо у вас хороший контакт з дитиною, вона обов'язково прислухається.

7. Тепер, коли сторінка створена, допоможіть дитині з офіційними групами. Нехай тепер вона буде в курсі подій свого класу, школи, спортивного клубу. Потім знайдіть групи за інтересами. Якщо дитина, наприклад, захоплюється плетінням з гумок, виберіть групу у соціальній мережі, де багато навчальних відео. Вирішуйте самі, чи варто вам вступати до всіх груп, до яких вступила ваша дитина, або тільки до деяких. Це необхідно для того, щоб «тримати руку на пульсі». Іноді так трапляється, що група, яка розповідає про цікаві туристичні маршрути, раптом «скочується» до публікації анекдотів з ненормативною лексикою.

8. Пам'ятайте, найпривабливішим в соціальній мережі, для дитини, на момент реєстрації, є спілкування. Запитайте, чи на її думку варто додавати вчителів в друзі? Дайте зрозуміти дитині, що тепер вчителі будуть присутній в її житті і після уроків теж. Це змусить учня задуматися. Набагато простіше не додавати вчителя в друзі. Адже видалити вчителя зі списку друзів буде вкрай незручно.

9. Після того як дитина «відправиться у вільне плавання по соціальній мережі», обов'язково спілкуйтеся з нею там, діліться цікавими повідомленнями. Зверніть особливу увагу на тих хто в друзях вашої дитини та тих хто відслідковує (стежить) її сторінку. Якщо це однокласники або хлопці з двору, немає причин для хвилювань. Якщо це діти і особливо дорослі, з якими ваша дитина ніколи і ніде не зустрічалась, відправляйте їх в «чорний список».

10. Якщо у вас хороший контакт з дитиною, є спільні інтереси, і ви цікавитеся її життям, досить буде ненав'язливого контролю за її «віртуальним світом».

ПЕДИКУЛЬОЗ: ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ

Педикульоз — це паразитування на людині комах вошей, що супроводжується свербежем і може призводити до специфічних захворювань шкіри.

Воші паразитують на людині, харчуються кров'ю людини, відкладають яйця-гниди, які приклеюють до волосся. Самка відкладає щодня 3 - 7 яєць, за все життя — від 38 до 120 яєць. Тривалість життя дорослих особин — 27-30 днів.

Розрізняють такі різновиди педикульозу, згідно з місцем паразитування вошей:

  • головний — паразитування вошей на волосистій частині голови переважно на скронях, потилиці, тімені, а також у вусах, бороді (паразит — головна воша);

  • лобковий (фтиріоз) — паразитування цих комах у жінок: в ділянці лобка, у чоловіків: в паховій зоні, на волосяній частині живота, грудей, на вусах, а у дітей: на віях, і бровах (паразит — лобкова воша);

  • платтяний — паразитування вошей в складках одягу, білизни (паразит — платтяна воша).

Крім безпосереднього паразитизму, платтяні воші здатні переносити епідемічний висипний тиф, епідемічний (або вошивий) поворотний тиф, волинську гарячку.


Педикульоз має такі прояви:

  • свербіж шкіри в місці укусу воші;

  • дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі;

  • наявність гнид у волоссі;

Від моменту зараження до перших ознак хвороби може пройти кілька тижнів.


Шляхи передачі

Платтяні і головні воші передаються від людини до людини при безпосередньому контакті або через одяг, головний убір, тканинні предмети побуту, гребінці, тощо. Лобкова воша як правило передається з лобкового волосся під час статевого акту, але можлива також передача через речі (постільна білизна, спідня білизна тощо). Неможливо заразитися вошами від тварин, оскільки ці паразити видоспецифічні, тобто людські воші можуть жити тільки на людині.

Педикульоз можна дістати практично в будь-якому місці, де можливий тісний контакт однієї людини з іншою: в магазині, потязі чи іншому громадському транспорті і навіть у туалетах, лазнях, саунах, басейнах, спортивних роздягальнях. Більш того, воша може протягом 2 – 3 днів чекати нового господаря.

Профілактика

Наявність педикульозу є загальною соціальною проблемою щодо здоров’я серед усіх вікових груп, особливо серед дітей шкільного віку. Оскільки воші передаються від людини до людини, важливо дотримуватись правил гігієни, не користуватись спільною білизною, не спати на одній подушці тощо.


Позбавлення від педикульозу

Існує багато способів позбавлення педикульозу (знищення вошей і гнид). Для цього зверніться до лікаря та використовуйте засоби, які він порадить. Важливо дотримуватися інструкції із застосування того чи іншого препарату та слідкувати за терміном його придатності.