Виховна робота
В И Х О В Н А Р О Б О Т А
Орлівського ЗЗСО І-ІІІ ст.
на 2021 – 2022 н. р.
Основна мета виховання – формування конкурентоспроможної особистості засобами інноваційних технологій
Основне завдання всього виховного процесу – формування національної свідомості і високої духовності; у вихованні здобувачів освіти спиратися на досягнення сучасної педагогіки і психології, активно і творчо використовувати інноваційні технології ; учити кожного вихованця бути Людиною, пам’ятаючи народне прислів’я, яке твердить, що дитина – гість у нашому домі ( закладі освіти ), а тому треба поспішати кожного дня виховувати кращі загальнолюдські риси, зважаючи на чинники часу.
Принципи виховання
1. Гуманізм виявляється у гуманному ставленні до дітей. Демократизація. Діти, як квіти: полий, то ростимуть.
2. Урахування вікових та індивідуальних особливостей. Виховний процес повинен відповідати віку дитини, життєвому досвіду, силам і можливостям. Менші діти – менший клопіт, великі – великий.
3. Народність, етнізація. Відродження народної духовності є однією з умов становлення народу України, нації. Прилучати учнів до витоків народних традицій, звичаїв. Кожна травичка на своєму корені росте.
4. Природовідповідність вимагає будувати процес виховання з урахуванням особливостей природи. Гни дерево, поки молоде, учи дитя, поки невелике.
5. Систематичність, послідовність. Виховання становить собою цілісну єдність, у якій одна ланка доповнює і продовжує іншу. Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю.
6. Поєднання педагогічного керівництва з розвитком самостійності та ініціативи вихованців, диференціація виховання. Стиль взаємин з дітьми підтримує почуття власної гідності й утверджує особисту відповідальність за свою поведінку. Батьків хліб не навчить, як треба жить.
7. Зв'язок із життям, виховання в праці. Дати вихованцям підготовку до життя. Праця – душа всього життя.
8. Єдність вимог і поваги до особистості. Той, хто зневажає і кривдить дітей, допускає найбільший злочин. Усе любить міру.
9. Гармонізація родинного і суспільного виховання. Активне залучення батьків до виховання дітей в сім’ях, надання їм психолого – педагогічних консультацій. Який кущ, така й хворостина. Який батько, така й дитина.
Форми виховання.
1. Індивідуальна. Орієнтація на конкретну особу. Оцінюй людину за її вчинками.
2. Групова. Проведення класних виховних заходів. З ким поведешся, того й наберешся.
3. Фронтальна. Участь вихованців у загально шкільних, районних заходах. Громада – великий чоловік.
Методи виховання.
1.Методи формування свідомості особистості: бесіда індивідуальна і групова, лекції, диспути.
2.Методи стимулювання і мотивації діяльності і поведінки: педагогічна вимога, орієнтація на майбутню перспективу і заохочення, змагання, заборона, застереження.
3.Методи організації діяльності, спілкування, досвіду громадської поведінки: вправи і привчання, приклад, доручення, обов’язки, гра, забава .
4.Методи контролю, самоконтролю і самооцінки діяльності і поведінки: педагогічне спостереження, бесіди, аналіз результатів громадсько-корисної діяльності, створення ситуацій для вивчення.
Напрямки виховання.
1.Громадянське.
2.Родинно – сімейне.
3.Національно– патріотичне.
4.Трудове.
5.Художньо – естетичне.
6.Морально – етичне.
7 Військово – патріотичне
8.Превентивне.
9.Екологічне.
10.Формування здорового способу життя.
11.Сприяння творчому розвитку особистості.
12.Виховання засобами народознавства