УВАГА
У межах ужиття заходів щодо зміцнення законності та правопорядку у Білоцерківській міській територіальній громаді у підлітковому та молодіжному середовищі, за ініціативи служби у справах дітей Білоцерківської міської ради у співпраці з Молодіжним центром міста Біла Церква та сектором ювенальної превенції відділу взаємодії з громадами Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області було підготовлено короткі відео з коментарями представників поліції щодо адміністративної, кримінальної відповідальності серед неповнолітніх.
Додатки:
Поради від ДСНС
Ці знання можуть врятувати життя ще до приїзду рятувальників, а також полегшити їм
роботу під час пошуково-рятувальних робіт у випадку потрапляння
під завали.
Поради від ДСНС та медичного батальйону «Госпітальєри» в текстовому та графічному варіантах:
https://drive.google.com/drive/folders/1732ELaONgtMaMrXPtrRVRWeOVnSIwX0T
У В А Г А
На території Білоцерківської міської територіальної громади запрацювала цілодобова телефонна лінія щодо фіксування випадків булінгу (цькування).
Оператор забезпечує прийом, реєстрацію та передачу звернень та /або повідомлень про випадок булінгу (цькування) цілодобово на номер телефону: 0-800-30-10-60. Дзвінки на вказаний номер є безкоштовним з усіх телефонів в межах України.
Потерпілий (жертва) булінгу (цькування), спостерігач або особа, якій стало відомо про випадок булінгу (цькування), може звернутись на цілодобову телефонну лінію щодо фіксування випадків булінгу (цькування) анонімно.
Міністерство освіти і науки впровадило опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу. Відтепер дитина самостійно чи її батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до вирішення проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію. У відомстві підготували роз’яснення, як скористатись новою опцією дітям або їхнім батькам чи законним представникам.
Згідно з дослідженнями МОН, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, але лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Найчастіше діти бояться розповісти про проблеми дорослим через страх осуду чи погіршення ситуації.
«Булінг – не нове явище, але багато років наше суспільство ігнорувало його, применшуючи, не помічаючи вплив цькування в школах між дітьми або щодо дітей зі сторони працівників школи. Нам не вистачало розуміння того, що це таке, і як це у перспективі негативно, травматично може впливати на формування особистості. Кожен із нас повноцінно розвивається тільки тоді, коли відчуває себе фізично та психологічно у безпеці. За часів мого навчання в школі булінг також був, але ніхто не давав цьому чіткого визначення і не вживав дії щодо запобігання», – зазначила заступниця міністра освіти та науки України Євгенія Смірнова.
Як повідомити про випадки булінгу онлайн?
Зайдіть на сайт АІКОМ та натискайте кнопку «Повідомити про булінг».
Реєструйтеся або увійдіть в уже наявний акаунт.
Заповнюйте коротку анкету. Заяву можна подавати анонімно чи зазначити свої дані.
Натискайте кнопку «Продовжити» та підтверджуйте заяву.
Ознайомтеся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.
Чи можна залити анонімну скаргу?
Якщо заяву створює дитина, то вона матиме дві опції:
не зазначати інформацію, яка може її ідентифікувати, тоді заява буде повністю анонімною;
зазначити особисту інформацію, що значно полегшить школі та поліції розвʼязати конкретну ситуацію.
Якщо заяву створюють батьки чи інші законні представники, то створити анонімну заяву неможливо.
Чи потрібно зазначати особисту інформацію?
Анонімні заяви можуть розглядатися тільки на рівні школи, але якщо ви відчуваєте, що ситуація потребує залучення представників поліції, тоді краще зазначити інформацію, яка може допомогти школі та поліції зв’язатися з вами та допомогти ефективно розвʼязати ситуацію.
Чи потрібно надавати додаткові докази або свідчення, коли повідомляю про булінг?
В анонімній заяві достатньо лише текстово описати випадки булінгу, які відбулися.
Якщо ж заяву буде спрямовано в поліцію, то можуть знадобитися докази або свідчення для підтвердження факту булінгу. Це не обов’язково, але значно полегшить процес розслідування.
Що відбувається після того, як заяву було надіслано?
Надіслану заяву отримує директор школи і протягом доби має відреагувати на звернення: скликати спеціальну комісію, де буде обговорено цей випадок та визначено подальші дії щодо сторін булінгу у класі, де стався такий випадок.
Якщо потрібно, можуть бути залучені соціальні працівники, представники поліції та інші служби, які мають допомогти розвʼязати ситуацію згідно зі встановленим порядком та законом України.
Чи можуть однокласники дізнатися, що хтось повідомив про булінг?
Ні, заяву можуть бачити лише директор школи та представники поліції. Працівники школи та поліції будуть діяти лише в інтересах дитини, тому без нагальної потреби ім’я чи будь-яку іншу особисту інформацію ніхто не повідомлятиме іншим.
Що робити, якщо я помітив/-ла булінг, але не є його жертвою?
У такому разі можна самостійно повідомити про те, що хтось зазнає булінгу в школі, та ознайомитися з матеріалами щодо реагування на булінг. Зробити це можна так само анонімно або зазначити своє ім’я.
Що робити, якщо є страх повідомляти про булінг через можливу помсту з боку однокласників?
Подати заяву можна повністю анонімно, але якщо ви все ще сумніваєтеся, то скористайтеся чат-ботом. У ньому можна знайти інформацію щодо того, як реагувати на булінг, підтримати себе та інших тощо.
За матеріалами Міністерства освіти і науки України.
Інформація про Національний портал з імунізації
ШАНОВНІ БАТЬКИ !!!
Останнім часом в Україні виявлено активність нового молодіжного руху, який набирає популярності в містах України. Вказана течія складається здебільшого з молоді неформальної зовнішності: довге фарбоване волосся, вподобання до «аніме», відповідних групах у «TikTok» та інші атрибути, пов'язані із ними. Конкретна ідеологія відсутня, але полягає у тому, щоб дати відсіч тим, хто їх пригнічує.
Вказаний рух сягає корінням японського мільтфільму-аніме «Hunter x Hunter», де за сюжетом діє злочинна організація «Геней Редан», також звана «Павуком» або «Примарною трупою», її символом є павук із цифрою «4». Представники субкультури називають себе неформалами, та зазначають, що не асоціюють себе з приватною військовою компанією, а назвали так лише «жартома» та поступово від нього відмовляються.
«Редан» - це новий напрямок молодіжної субкультури, яка виступає за свободу вибору індивідуального стилю та засуджує насильство з боку «офніків» (представники субкультури, які обожнюють культ грубої сили і вважають за краще будь-які питання вирішувати бійкою), скінхедів, «неросійських» (особи не слов’янської зовнішності) та інших подібних груп.
Члени цього руху, для самоідентифікації, використовують символіку павука, носять довге волосся та одягаються у вільний одяг.
Основними центрами проведення зборів підлітків визначають людні місця, такі як: площі, торговельні центри, центральні частини міст тощо, де скупчуються групами. Перші прояви активності з’явилися в великих містах російської федерації та має досить резонансний характер. Учасники скоюють бійки прямо біля вказаних людних місць.
Провокування масових бійок серед молоді та підлітків – це спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію та використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.
З 22.02.2023 вказаний рух почав активно поширюватися через телеграм канали на території країн СНД. В протистояння руху «РЕДАН» також створюються групи «антиРЕДАН», до якого входить так званий неформальний рух «ОФНИКИ» (підлітки 14 років), які не визнають представників «РЕДАН» та вступають з ними у фізичне протистояння. Обидва руху закликають до протистояння між вказаними течіями.
З 25 лютого цього року активність вказаних ініціатив фіксується у багатьох регіонах держави. У центральних частинах міста відбуваються скупчення молоді, яка також частково пересувається по містах невеликими групами, зокрема у торговельних центрах.
Крім того, з метою організації вказаних зібрань у месенджері «Телеграм» почали створюватися тематичні канали.
Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить своє місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Задля цього підлітки об'єднуються у неформальні групи.
Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку.
Що ж робити батькам, у цій ситуації:
Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.
Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка
Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах;
Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;
«Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;
Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.
Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони, допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.
Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).
ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі Інтернет не контролюється. Поліція Київщини вкотре закликає батьків спілкуватися із дітьми, звертати увагу на їх коло спілкування, поведінку, способи проведення дозвілля.
Цькування у школі доволі поширена практика. Розпочався новий навчальний сезон, тому спостерігайте за своїми дітьми і будьте пильними, аби в потрібний момент захистити та підтримати.
Якщо у Вас виникли питання або ви потребуєте підтримки і поради з питань протидії булінгу, зверніться за консультацією на Національну дитячу "гарячу" лінію:
0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів)
Інформація про мобільні бригади соціально-психологічної допомоги
В Україні майже кожна четверта жінка потерпає від насильства, про що свідчать дані дослідження ФН ООН в Україні відносно поширеності насильства щодо дівчат та жінок. Окрім того, в умовах збройного конфлікту, збільшується кількість випадків насильства і особливо насильства щодо жінок, все більше жінок бояться заявляти про насильство та звертатися по допомогу, особливо в Східних областях. Про це повідомляють правозахисні, громадські організації, надавачі послуг, соціальні служби. Понад 60% потерпілих від насильства не повідомляють про його вчинення та не звертаються по допомогу. Розуміючи масштаби та наслідки даної проблеми, Фонд народонаселення ООН в Україні спільно з Міністерством соціальної політики України та МБФ «Українська фундація громадського здоров`я»виступили з ініціативою і створили мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, які виявляють та надають екстрену та планову психологічну та соціальну допомогу потерпілим від ґендерно зумовленого, в тому числі домашнього насильства.
Так, з жовтня 2015 року в співпраці з місцевими центрами соціальних служб було створено 21 мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги у 5 регіонах України (Дніпропетровська, Запорізька, Харківській та на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей), а з жовтня 2016 в цих регіонах вже діяло 26 мобільних бригад. Починаючи з жовтня 2017 року проект розширюється на додаткових 5 регіонів України, а саме: Вінницьку, Київську, Львівську, Одеську, Херсонську області і переходить у формат відновлення.
На сьогодні, проект «Комплексний підхід до вирішення проблеми насильства щодо жінок та дівчат в Україні» працює в 10 регіонах України, а саме у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Львівській, Одеській, Харківській, Херсонській, та на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей. Він спрямований на посилення національної системи попередження та реагування на ґендерно зумовлене насильство на загальнодержавному та регіональному рівнях для забезпечення умов, в яких більшість потерпілих від насильства зверталися б по допомогу та мали доступ до якісних послуг з особливою увагою на потерпілих, сприяючи поширенню ідеї «нульової» терпимості до насильства в суспільстві.
Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги складається з 2 психологів та 1 соціального працівника, які здійснюють моніторинг випадків насильства щодо жінок та надають послуги. Кожна мобільна бригада співпрацює з центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або іншим надавачем соціально-психологічних послуг. Бригади здійснюють регулярні виїзди на виклики та планово до районних центрів, а також віддалених сіл та селищ для виявлення випадків ґендерно зумовленого насильства, в т. ч. домашнього насильства. Надають послуги в стаціонарних місцях локацій, де вони базуються - переважно на базі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або інших надавачів соціально-психологічних послуг.
Психологи й соціальні працівники мобільних бригад надають наступні послуги:
Соціально-психологічні консультації для виявлення потерпілих від ґендерно зумовленого, в т.ч. домашнього насильства осіб та оцінку їх психоемоційного стану.
Консультації для потерпілих від ґендерно зумовленого, в т.ч. домашнього насильства осіб з метою попередження повторних випадків насильства та покращення їхньої ситуації.
Надання соціально-психологічної допомоги потерпілим від насильства за телефоном, у тому числі у вечірній час до 21:00.
Комплексну оцінку потреб потерпілих від насильства осіб та направлення для отримання додаткових послуг до інших надавачів (правових, медичних, реабілітаційних).
Індивідуальні та групові сесії для осіб, які зазнали ґендерно зумовленого, в т.ч. домашнього насильства. Сесії проводять на базі стаціонарних місць локацій мобільних бригад.
Консультації для членів родин.
Ведення випадку потерпілого від насильства, здійснення соціального супроводу до 3-х місяців, отримання клієнтом соціально-психологічних послуг на базі місця локації мобільної бригади соціально-психологічної допомоги.
Проведення групової роботи, майстер-класів, сесій тренінгів, відеолекторіїв та інших просвітницьких заходів спрямованих на попередження ґендерно зумовленого, в т.ч. домашнього насильства, формування особистої безпеки, посилення мотивації протидії насильству, набуття жінками/дівчатами-підлітками навичок особистої безпеки, особистісного зростання, покращення стосунків у родині.
Бригади працюють з:
Постраждалими від ґендерно зумовленого насильства (ҐЗН), включаючи домашнє насильство.
Партнерами клієнток і чоловіками, які вчинили насильство (за їх згодою).
Дітьми, сім’ями, найближчим оточенням постраждалих від ҐЗН.
Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги охоплюють 37 міст та 20 районів Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, підконтрольних уряду України території Донецької та Луганської областей. Кожна бригада робить виїзди, в тому числі у віддалені селища та населені пункти біля лінії розмежування. Сьогодні діють мобільні бригади в таких гарячих точках як Станиця-Луганська, Попасна, Новоайдар, Лисичанськ, Бахмут, Новогродівка, Волноваха, на пунктах пропуску, в місцях компактного проживання ВПО. Інформація, яку отримують члени мобільної бригади є конфіденційною, фіксується і заноситься у вхідну он-лайн форму первинної оцінки випадку, що дає можливість миттєво повідомляти про випадок і бачити суть проблеми. З листопада 2017 року бригади охоплюють ще 21 місто та 27 районів Вінницької, Київської, Львівської, Одеської та Херсонської областей.
На місці потерпілі отримують консультацію психолога або соціального працівника. Також фахівці можуть провести консультацію з кривдником, за його згоди, та дітьми. Якщо є потреба, фахівці мобільних бригад направляють потерпілих до медиків та юристів, перенаправляють до поліції чи залучають до виїзду поліцію.
За період реалізації проекту з 2015 року мобільні бригади виявили понад 25 000 випадків насильства тільки в 5 Східних регіонах, де реалізувався проект. 90% потерпілих – це жінки. Понад 60% потерпілих не повідомляли про насильство відносно них ніяким установам. У 56% випадків під час насильства були присутні діти, які спостерігали за цим або самі ж від нього потерпали. В 72% випадків кривдником є чоловіки, і по 14% кривдниками виступають жінки або кривдники обох статей. Всього понад 30% потерпілих пережили фізичне насильство, 46% - психологічне, 1,6% – сексуальне насильство, та 1% – зґвалтування, 16% - економічне насильство. Майже у кожному виявленому випадку насильства йде по декілька видів насильства одночасно.
Робочі телефони мобільної бригади соціально-психологічної допомоги у місті Біла Церква та Білоцерківському районі:
063 624 87 15
066 108 94 92
Електронна адреса: gbv.ua.m29@gmail.com
Алгоритм дій зловмисників, які доводять дитину до самогубства, ознаки участі дитини у подібних групах у соціальних мережах, список облікових записів, які реєструвалися з території України, а також контакти підрозділів кіберполіції, куди слід звертатися у разі виявлення небезпеки – що необхідно знати батькам, аби вберегти дитину від суїциду.
Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє про виявлення у соціальних мережах небезпечних груп, в яких дітей доводять до самогубства.
Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.
Подібні суїцидальні спільноти називаються «Море китів» і «Тихий дім». Відтак у всіх прихильників «моря китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.
Нелюди, що організували цю систему, працюють наступним чином.
Для того, аби вступити в такі групи, потрібно подати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці.
Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.
Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час який надається на його виконання). Виконання кожного завдання, потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.
Всього дається 50 завдань («квестів») (у фейкових спільнотах – від 13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора).
Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео.
Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.
Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet.
У зв’язку з цим батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:
– приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;
– перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;
– перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах;
– звертати увагу на коло спілкування дитини;
– намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;
– обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;
– встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.
Департаментом кіберполіції була виявлена одна з таких груп https://vk.com/blueskitea. До неї входили 209 користувачів з України. При цьому слід наголосити, що такі групи щодня блокуються адміністрацією соціальних мереж за зверненнями правоохоронних органів або їх користувачів.
Тому, при виявленні таких груп самостійно, просимо негайно повідомляти до кіберполіції (https://www.cybercrime.gov.ua – цілодобово), телефон гарячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні) або звертатися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу.
Аналізуючи діяльність зазначених груп, кіберполіція встановила постійних учасників таких спільнот, які реєструються з території України.
У зв’язку з цим кіберполіція звертається до батьків та усіх не байдужих із проханням бути пильними, при можливості – перевірити облікові записи ваших дітей, чи не зареєстровані вони під зазначеними у списку іменами.
При виявлені додаткових облікових записів Департамент кіберполіції інформуватиме шляхом оновлення цього списку.
Департамент кіберполіції
Національної поліції України
1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я.
2. Ведіть здоровий спосіб життя.
3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.
4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.
5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок.
6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища.
7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.
8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам'ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку.
9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.
10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.
11.Застосовуйте вдома різні профілактично - корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.
12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я:
- виконувати різні фізичні вправи;
- правильно харчуватись;
- загартовуватись;
- спілкуватися з друзями;
- дотримуватися особистої гігієни;
- дотримуватися режиму дня;
- знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.
Сьогодні дуже часто діти краще за дорослих знаються на комп’ютерах та Інтернеті, але їм все ж таки бракує життєвого досвіду їхніх батьків. Інформаційна кампанія допоможе батькам зрозуміти, що Інтернет містить не тільки корисні знання, а й потенційну загрозу для їхніх дітей, що вони повинні звертати більше уваги на те, чим займаються їхні діти в Інтернеті, які сайти відвідують, з ким спілкуються і яка небезпека їм загрожує. Тому мета акції - навчити українське суспільство в цілому, що система онлайн-безпеки стосується багатьох з нас - кожного, хто хоч раз сам або чиї близькі пізнали таїнство віртуального світу.
Міністерство освіти і науки і Україні активно підтримує соціальну ініціативу компанії "Майкрософт Україна" - програму «Онляндія: безпека дітей в Інтернеті», що діє в Україні вже два роки. Для цієї програми розроблено спеціальний веб-ресурс - www.onlandia.org.ua, на якому розміщені навчальні матеріали для дітей, вчителів та батьків.