Чи потрібно вчити дитину здавати здачі?

Чи вчити свою дитину давати здачі?

В якому віці варто вчити дитину давати здачі?

Як навчити правильно відстояти свої інтереси?

Для багатьох батьків ці питання є каменем спотикання у вихованні. Батьки плутаються в переконаннях з приводу здачі. Деякі дотримуються думки, що битися не можна, інші що необхідно відповідати на удар ще більшим ударом. А в голові у дитини виникає каша. Адже мама з татом вчать, що не можна битися, але і в той же час, стверджують що дитина повинна вміти давати здачу, захистити себе чи постояти за себе.

Давайте розберемося з цими поняттями

1. Дати здачі.

2. Постояти за себе.

3. Навчитися захищатися.

Це абсолютно різні поняття.

Дати здачі - це відповісти ударом на удар. Робити це потрібно відразу, або не робити взагалі (як то кажуть, після бійки кулаками не махають). Мета - дати кривдникові зрозуміти, що "до мене краще не лізти". Але діти не завжди правильно розуміють значення цього виразу. Іноді непросто відрізнити агресію від випадковості. Діти, особливо в школі, постійно в русі, вони метушаться, штовхаються, наступають один одному на ноги ... І що ж, на кожен випадковий поштовх або на ногу наступили, у відповідь повинен бути удар? Що вийде в підсумку? Дитина, що неправильно зрозуміла значення слів "дати здачі" буде штовхати всіх підряд. Так, її/його боятимуться, будуть цуратися, приймати за ненормального, але, як не дивно, дитина все одно буде постійно ходити в синцях. Парадокс? Прикладів - безліч!

Постояти за себе - це значить не дати себе образити. Тут важливо вийти з конфлікту і при цьому зберегти "фізичну цілісність" і гідність. Той, хто вміє постояти за себе - як правило, миролюбна, доброзичлива людина, впевнена в собі, сильна духом і фізично, яка не почне першою, чи не скотиться до образ, адекватно оцінить ситуацію. Таких завжди поважають, і на таких нападають рідко, тому що конфлікт припиняється ними іноді за допомогою декількох фраз. Мабуть це те, до чого треба прагнути.

Якщо напад все ж відбувся, важливо вміти захищатися. У цьому випадку на перше місце виходять фізичні дані людини (дитини): реакція, спритність, сила. Як правило, тому, хто вміє постояти за себе, хоча б раз доводилося захищатися. Тут дуже важливо не перевищити межі необхідної самооборони. Потрібно дати кривдникові зрозуміти, що його дії безрезультатні, не більше. Важливо вміти оцінити ситуацію і вчасно зупинити себе. А для цього необхідно зберігати спокій. Цьому навчитися непросто. Допомогти можуть спортивні секції єдиноборств, якщо пощастить з тренером, тому що в єдиноборствах, дуже важлива духовна складова виховання, а багато тренерів часто упускають її, спираючись на «фізуху».

Хлопчики завжди повинні знати –жінок (дівчаток) бити не можна!

Це повинен міцно засвоїти ваш син. А якщо дівчатка нападають? Адже таке зараз, на жаль, не рідкість. Відходь, закривайся руками, постарайся піти, але не бий!

Чоловік, який ударив жінку, руйнує в собі якийсь психологічний шлагбаум. Його природне завдання - захищати жінку!

Все, написане вище, більше стосується школярів. Що стосується взаємин в пісочниці, то у віці до 3 років діти ще не зовсім усвідомлюють себе, як особистість і діють більше на підсвідомому рівні. Тут батькам важливо розглядати цю підсвідому агресію, як у своїй дитині, так і в дітях, з якими вона грається, і намагатися якнайменше контактувати з агресивними дітьми. Вчити давати здачі в цьому віці - велика помилка. Потрібно постаратися пояснити дитині, що діти поводяться по різному, що це погана поведінка, і так поводитися не варто.Батькам необхідно як припиняти агресію своєї дитини, так і ставати на захист, якщо ображають її. Досить просто розвести дітей в сторони, твердо сказати агресору "припини" і пошкодувати постраждалу сторону. Не можна в цьому віці пускати справу на самотік.Дитина, особливо в дошкільному віці, ще важко орієнтується, де вона нападає, а де захищається. Адже вона може вдарити дитину, що стоїть поруч, яка просто ненароком зачепила лопаткою. І на її думку, це просто відсіч своєму кривднику.На прикладі старшого покоління, дитина повинна вчитися домовлятися словами а не руками. Дитя має об'єктивно сприймати поведінку кривдника, і обрати найефективніший спосіб відсічі.

Всі батьки хочуть, щоб їх дитина виросла гармонійною та вихованою. Уміння вирішувати конфлікти мирно багато чого варте. Тому необхідно виховувати у своєму синові чи доньці вміння завжди домовитися, і вийти з ситуації без бійки. Це цивілізований спосіб вирішення конфліктних ситуацій, який принесе дитині в життя чимало корисного.