Embedded Files
Як допомогти та підтримати дітей у воєнний час
Психологічна підтримка дітей у воєнний час надзвичайно важлива, адже дітям необхідно відчувати себе у безпеці. Щоб підтримувати їх, керуйтеся наступними порадами.
Говоріть з дитиною
Обговорюйте з дітьми їхні почуття, спостерігайте за поведінкою та реакцією на страшні події. Постійно нагадуйте, що вони під вашим захистом. До того ж, вас захищають найсміливіші воїни. Якщо є можливість, нехай дитина робить щось руками – ліпить, малює або складає конструктор.
Будьте поруч
Надавайте дітям підтримку, у тому числі у вигляді обіймів. Намагайтеся робити щось разом, приділяйте їм більше часу, ніж раніше.
Контролюйте себе
Коли дорослі втрачають самоконтроль, це дуже впливає на дітей. Вони можуть злякатися та замкнутися. Більшість дорослих зараз відчувають страх, біль, злість та утому. Намагайтеся тримати себе в руках. Хоча б, коли діти поруч з вами.
Не забувайте про режим
Намагайтеся, наскільки це можливо, дотримуватися режиму та пам’ятати про сімейні ритуали. Вкладайте дитину спати в той самий час, як вкладалися раніше. Не забувайте про повноцінні прийоми їжі. Навіть, якщо ви знаходитеся у бомбосховищі, читайте дітям казки перед сном, якщо робили це раніше.
Не забувайте про ігри
Найкраща терапія під час складних життєвих обставин – це ігри. Давайте дитині можливість гратися, дивитися мультфільми, бігати та стрибати. Дозвольте дітям брати з собою в укриття улюблену іграшку.
Підтримуйте один одного
Постійно підтримуйте дітей. Говоріть, які вони хоробрі, як добре вони справляються з ситуацією, як вправно допомагають дорослим. Обов’язково розповідайте про перемоги ЗСУ, щоб діти вірили в світле майбутнє.
Шановні батьки!
У зв’язку з перебігом останніх подій щодо небезпеки дітей, пов’язаних з інтернетом хочу надати Вам основні поради:
- Приділяйте більше уваги психологічному стану дитини.
- Перевіряйте акаунти дитини в соцмережах і групи, до яких вона приєдналася.
- Переглядайте зміст листування в особистих чатах.
- Контролюйт відео і фото в гаджетах дітей.
- Звертайте увагу на коло спілкування дитини.
- Спостерігайте, чи спить дитина вночі, чи не спілкується з кимось в мережі.
- Звертайте увагу на малюнки дитини.
- Спілкуйтеся з ними по-дружньому, будуйте довірчі відносини, спонукайте дитину розповідати Вам про своїх друзів і шкільне життя, ставтеся до дитини з розумінням.
Шановні батьки ! Велике прохання переглянути сторінки та чати Ваших дітей ( Facebook, Instagram , Viber, TikTok, Like ) відслідкувати чи є підписки на небезпечні «групи смерті» :
* Синій кит,
* Море китів ,
* Мертві душі ,
* Тихий Дон ,
* Я у грі,
* Червона сова,
* F 57,
* Ff 33,
* Море дельфінів,
* Біжи або помри,
* 150 зірок,
* Вогняна фея ,
* Розбуди мене о 4:20,
* d 28 ,
* Момо .
Небезпечні челенджі «Прийми 40 таблеток і подивись що буде»!
Використані джерела: Лист МОН від 10.03.2021 «Щодо необхідності проведення додаткових профілактичних заходів в середовищі дітей та підвищення обізнаності батьків»
Вбережемо підлітків від смертельних челенджів»
Що насправді не так із дітьми, які схильні
до небезпечних забав?
У віці 10–12 років у дитини починається перша усвідомлена криза, яку психологи так і називають: «перша вікова криза». Що відбувається? Дитина відділяється від батьківської матриці та починає жити «своїм розумом». Це означає, що чадо в режимі реального часу в житті перевіряє батьківські постулати про те, як правильно жити в цьому світі. Дитині цікаво: їй говорили правду чи обманювали весь цей час?
Отож, якщо син чи донька чули від батьків: «Будеш добре вчитися, гарно поводитися — у житті все буде прекрасно!» і потрапляють у сприятливе для цього сценарію середовище, вони переконаються: «А й справді, батьки мали рацію!» Та буває, що дитина все робить «за батьківськими правилами», але потрапляє в школу, де її починають жорстоко булити. Дитина пробує «бути хорошою», розповідає про свої неприємності батькам: «Я роблю все, як ви казали, але мені погано!»
Якщо мами й тати пропускають це повз вуха, не намагаються пояснити, що «правда життя» не така однозначна, як дитині здавалося, — довіра до батьків у юної людини зникає дуже швидко. Так відбувалось у всі часи.
Гормональний вибух, нові кумири, випробування «на слабо»
Діти 10–12 років більше довіряють своїм кумирам, ідолам. Ними можуть бути як друзі, так і вчителі, тренери. Або знаменитості, блогери із соцмереж. Це ті люди, які «подарують» дитині іншу правду, яка легко стелиться на світогляд молодої людини. І це ті люди, які стануть важливішими для вашої дитини. Щоб не втратити довіру в цей момент, запропонуйте доньці чи сину запитати думку щодо проблем, які їх хвилюють, в особи, якій вони повністю довіряють і яка є значущою. Пообіцяйте, що цю розмову ви потім обговорите разом і ви можете змінити свою думку з приводу якогось конфліктного питання.
І якщо втрачається зв’язок з батьками в цей час із причин недовіри, то дитина не піде до мами чи тата за життєвою порадою. А все тому, що «Нічого путнього вони мені все одно не розкажуть». Не виключено, що згодом дитина повернеться в родинне коло з особистими питаннями, але допоки не випробує світ «на зубок». Серед таких «проб» трапляються й потенційно небезпечні для життя дитини чи підлітка випадки: ігри суїцидального характеру на кшталт «Синього кита», горезвісні небезпечні челенджі в модних соцмережах.
Крім того, що психіка юнаків і дівчат випробовується зусебіч «на слабо», починаються серйозні гормональні зміни. Вони сягнуть піку в 14–16 років, але перші прояви — не менш яскраві. Між собою психологи сленгово називають підлітків, які «вибухають» через гормони, природними психопатами. Це те, що батьки називають «мою дитину наче підмінили».
Якщо батьки й тут закриватимуть очі на проблеми дітей, які дорослішають, ті вирішать їх самі або з друзями чи кумирами в TikTok.
І навпаки: якщо батьки не втрачають контакт із сином/донькою, які активно дорослішають, можна з великою імовірністю припустити, що небезпечні експерименти такий підліток обійде стороною. Ба більше, завжди прийде до мами чи тата (навіть в найостанніший момент!) і скаже крізь страх: «Знаєш, щось я таке накоїв. Може, я неправий». Така довіра — на вагу золота.
Частішають випадки «протестної» депресії у підлітків. Чому раніше такого не було?
Але батьки часто не розуміють, що скарги дітей варто сприймати всерйоз. Багато випадків, коли мами й тати запитували у дітей: «Що в тебе не так, що ти сумуєш і кажеш, що в тебе депресія?» Ті пояснюють: «Наче все в мене й добре, але чогось не вистачає. Хочеться більш яскравого життя». Батьки сприймають такі фрази несерйозно, а значить — знецінюють. Саме тому нині так багато дітей з ендогенною депресією в анамнезі. Цю депресію ще називають протестною: підліток нічим не цікавиться, байдужий до розваг — це незадоволення життям.
ПОРАДИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА:
«Що робити, щоб з вашою дитиною не трапилося біди?»
1. Знаходити час на розмови зі своїми дітьми: часом достатньо навіть 5 хвилин.
2. Слухати їх уважно, не знецінювати переживання та болі. Розбиратися одразу, не відкладаючи на потім.
3. Дати дитині чітке розуміння: «Ми твої мама і тато і ми завжди підтримаємо. Що б ти не зробив. Навіть коли весь світ буде проти тебе».
4. Поясніть, що це не означає, що дитина може сісти на шию та диктувати свої умови.
5. Крок за кроком у бесідах із дитиною прищеплюйте відчуття відповідальності — за себе і своє здоров’я, за близьких і друзів. Поясніть, що ця відповідальність — не покарання, а можливість: «Ти відповідаєш за своє життя».
6. Не навчайте жити за вашими правилами. Скажіть: «Я не знаю, як тобі жити. Знаю, що ти із цим впораєшся, а я завжди допоможу і буду поряд».
Психологічна допомога
У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ (цілодобово) (див.: Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів).
Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:
1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитин (Пн –Пт з 12:00 до 16:00):
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);
16 111 (безкоштовно з мобільних).
2) Онлайн консультація для підлітківв Teenergizer. https://teenergizer.org/consultations/
3) Чат-бот у Telegramі Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою.
ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА БЕЗПЕКА ДІТЕЙ ОНЛАЙН:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ
Освітянам важливо пам’ятати про два аспекти цифрової безпеки дітей.
Перший аспект стосується шкільного середовища. До нього відносять наявність безпечної шкільної мережі, політику школи з онлайн-безпеки дітей. Така політика має бути розроблена в кожній школі, адже адміністрація збирає дані про дітей і відповідає за них.
Другий аспект стосується постійної комунікації вчителів із дітьми про їхню поведінку в інтернет-середовищі. Якщо дитина стикається з проблемами або труднощами в інтернеті під час навчання, важливо, щоби вона не боялася розповісти про них учителю та знала, що може отримати допомогу в будь-якій ситуації.
Особливо це актуально, коли навчання відбувається в дистанційному форматі, і діти набагато частіше використовують інтернет для навчання.
Часом вважають, що лише вчителі інформаційних технологій мають турбуватися про безпеку дітей онлайн. Але це не так, адже інтернет використовують на різних уроках, і безпека в ньому має бути наскрізною. Вчителі, які хочуть, щоби як онлайн-, так і очний формати навчання для дітей були ефективними та безпечними з погляду використання технологій, мусять постійно підвищувати свої цифрові компетентності й бути прикладом для дітей, як доречно поводитися в цифровому середовищі.
Нещодавно в Україні за ініціативи Міністерства цифрової трансформації та підтримки Міжнародного союзу електрозв’язку громадська організація МІНЗМІН підготувала переклад українською рекомендацій МСЕ про захист дітей у цифровому середовищі. Ці рекомендації є міжнародними й були підготовлені експертами з усього світу для різних цільових аудиторій. Одна з них – освітяни.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
Дотримуйтеся цих правил самі й розкажіть учням:
Переконайтеся, що всі пристрої надійно захищені (паролями) і заблоковані тоді, коли ви ними не користуєтесь. Якщо вам потрібно вийти з класу, заблокуйте всі пристрої, які використовували, або завершіть сеанс роботи чи вийдіть з облікового запису. Встановіть на всіх пристроях ліцензійну антивірусну програму та стежте за тим, щоби вона регулярно оновлювалася.
Встановіть правила в школі, де й коли можна користуватися мобільними пристроями. А також правила, що учнів можна фотографувати лише після отримання згоди батьків / опікунів / самих учнів на це. Ці правила мають бути закріплені в шкільній політиці щодо онлайн-безпеки. Така політика має встановлювати ще й порядок реагування на інциденти, пов’язані з безпекою дітей, зокрема, у цифровому середовищі. Так, у школі може бути призначений спеціальний координатор для обліку та реєстрації порушень та інцидентів, пов’язаних з онлайн-безпекою, задля формування цілісного уявлення про наявні в школі проблеми та тенденції, що вимагають уваги.
Забезпечте фільтрацію й моніторинг даних, які передаються через шкільну мережу, встановивши необхідні програми. Допомогти їх встановити можуть інтернет-провайдери. Учні не повинні отримувати доступу до шкідливого або неприйнятного контенту через шкільну мережу. Такі системи фільтрації та контролю контенту допомагають звести до мінімуму передавання неприйнятного (наприклад, насильницького чи порнографічного) контенту в шкільній мережі. А системи фільтрації даних допомагають відстежувати, хто, що, коли й на якому пристрої завантажує. Такий механізм є одним зі способів запобігання кібербулінгу.
Пам’ятайте, що ваші дії та слова в інтернеті можуть вплинути на вашу онлайн-репутацію, а також на репутацію навчального закладу. Ви як користувач/-ка інтернету залишаєте свій цифровий слід – адже різні сайти, соціальні мережі, платформи, відповідно до своїх політик, збирають дані про вашу онлайн-активність. Перевіряйте інформацію, яку поширюєте в соціальних мережах. Перед тим як опублікувати інформацію, подумайте, хто може її побачити. Розповідайте дітям про важливість онлайн-репутації та як правильно її формувати.
Слідкуйте за своєю професійною комунікацією. Для будь-яких контактів між працівниками школи, учнями, батьками чи іншими зацікавленими сторонами завжди використовуйте шкільну електронну пошту замість особистої. У деяких випадках кодекс ділової етики, якщо він погоджений у школі, може передбачати заборону на контакти з учнями на платформах, які не мають стосунку до школи. Наприклад, у месенджерах чи соцмережах. Також рекомендується встановити в школі чіткі правила – як для працівників, так і для учнів – щодо проведення відеоконференцій чи занять у віддаленому режимі. Наприклад, правила, який вигляд має мати місце для проведення уроків, наявність фото профіля тощо.
Сприяйте формуванню цифрових навичок та цифрової грамотності дітей. Говоріть із ними про це на уроках. Намагайтеся включити до навчальних планів аспекти цифрової грамотності. Проводьте заходи в школі про онлайн-безпеку дітей. Водночас, показуйте високий рівень власної цифрової компетентності. І не забувайте проводити регулярну перевірку всіх заходів у школі на дотримання онлайн-безпеки дітей та її можливого удосконалення.
Навчайтеся нового та постійно покращуйте навички цифрової грамотності. Будьте в курсі того, які ризики на дітей можуть чекати в інтернеті, як діти проводять свій час у мережах. Це допоможе вам краще зрозуміти дітей та встановити з ними довірливі взаємини швидше й легше.
Пам’ятайте, що інтернет – одночасно й ризик, і можливість для дітей. Тому освітянам варто робити все можливе, щоби зробити цифрове освітнє середовище максимально безпечним для дітей.
Використані джерела: https://nus.org.ua/articles/7-porad-dlya-vchyteliv-pro-onlajn-bezpeku-ditej/
Дізнайся про свої права в цифровому середовищі
Page updated
Google Sites
Report abuse