Участь у шкільних олімпіадах

Вступ

Успішне оволодіння знаннями в початковій школі неможливе без інтересу дітей

до навчання. Як відомо, основна форма навчання в школі — урок. Проте актуальним

є також проведення позаурочних заходів, покликаних систематизувати й поглиблювати

знання школярів. Однією з форм такої роботи і є олімпіада з предмета. Вона сприяє ви­

хованню в дітей пізнавального інтересу та допомагає визначити їхній рівень знань.

Олімпіада — це і змагання, і свято. Учні першого ступеня освіти — найвдячніші слу­

хачі й учасники навчального процесу, вони з ентузіазмом беруть участь у різних вікто­

ринах і конкурсах, предметних олімпіадах. А зав дання творчо працюючого вчителя —

зацікавити предметом, навчити самостійно здобувати знання, логічно й нестандартно

мислити.

Уперше в Україні ми пропонуємо вашій увазі посібник, до якого ввійшли поради щодо

підготовки, проведення й оцінювання завдань шкільного туру олімпіад, зразки завдань

з математики, української, російської, англійської мов і природознавства. Усі завдання

припускають творче застосування програмних знань, умінь і навичок із цих предметів.

Учні вже в молодших класах починають свій нелегкий, але захопливий шлях

до вершини «шкільного Олімпу». І тут слід пам’ятати, що поряд із принципом «нехай

переможе найсильніший» під час проведення олімпіад потрібно керуватися й іншим —

«в олімпіаді є переможці, але немає переможених», тому що важлива просто участь. Ба­

гатоступенева побудова олімпіади дозволяє взяти в ній участь великій кількості учнів

і виявити серед них обдарованих. Інтерес до питань, пов’язаних із завданнями, перші

самостійно зроблені відкриття впливають на дитину позитивно й стимулюють її інтерес

до різних навчальних предметів. Олімпіада дозволяє дитині «відкрити» себе, дає можли­

вість утвердитися серед оточуючих.

У даному посібнику зібрані різноманітні завдання нестандартного характеру для

учнів 4 класу, розташовані за предметами з чіткою системою їх оцінювання. Ви зможете

вибрати для своїх учнів ті завдання, які будуть цікаві дітям цього віку. А різнорівневі

вправи допоможуть залучити до роботи всіх школярів, ураховуючи їхні здібності, а та­

кож підготувати їх до предметних олімпіад відповідного рівня.

Крім того, посібник містить відповіді до завдань робочого зошита «Предметні олімпіа­

ди. 4 клас», у якому подані тренувальні завдання й готові олімпіади класного та шкіль­

ного турів. Ви також зможете самостійно складати олімпіади, використовуючи пропоно­

вані завдання різного рівня й компонуючи їх на свій розсуд.

Складання завдань для олімпіад у початковій школі

Однією з форм, що сприяють розвитку талантів, є предметні олімпіади. Олімпіада —

це змагання учнів на краще виконання певних завдань у якій­небудь сфері знань.

Цілі та завдання проведення олімпіад

Під час проведення предметних олімпіад реалізуються такі цілі:

— усебічний розвиток особистості молодшого школяра через прищеп лювання інте­

ресу до предмета;

— розвиток уміння й бажання дітей самостійно здобувати знання й застосовувати

їх на практиці;

— правильне сприймання завдань нестандартного характеру підвищеної складності;

— переборювання психологічного навантаження під час роботи в незнайомій обста­

новці;2

— розширення й поглиблення знань із предметів навчального плану, розвиток пізна­

вальних здібностей;

— розвиток в учнів уміння самостійно й творчо працювати, проявляти свою начита­

ність, ерудицію, лінгвістичні здібності;

— створення оптимальних умов для виявлення обдарованих і талановитих дітей,

їх подальшого інтелектуального розвитку й комплексного вирішення певних завдань

з кожного навчального предмета.

Завдання української та російської мов:

— розвиток ерудованості, оволодіння вміннями грамотно використовувати українську

та російську мови під час створення власних усних і письмових висловлювань;

— орієнтування учнів на практичне сприймання української та російської мов, фор­

мування широкого й сучасного погляду на їх вивчення.

Завдання математики:

— стимулювання в учнів здібностей до математичної творчості;

— формування якостей особистості, необхідних для повноцінного життя в сучасному

суспільстві: ясність і точність думки, критичність мислення, інтуїція, логічне мислення,

алгоритмічна культура, просторові уявлення, здатність до подолання труднощів.

Завдання англійської мови:

— розвиток у школярів креативності, ерудованості, почуття мови;

— орієнтування учнів на практичне сприйняття й застосування іноземної мови, фор­

мування широкого та сучасного погляду на її вивчення.

Завдання природознавства:

— здобуття нових знань про свою Батьківщину, про навколишнє сере довище, шляхи

його збереження й раціонального використання;

— виховання позитивного й ціннісного ставлення до живої природи, власного здоров’я

і здоров’я інших людей;

— стимулювання до практичного застосування здобутих знань: догляд за рослинами,

свійськими тваринами, надання першої допомоги собі й оточуючим;

— залучення до здорового способу життя;

— пояснення процесів і явищ живої природи.

Мета організатора олімпіад — забезпечити комплексну реалізацію всіх зазначених

цілей і завдань цього заходу.

Вимоги до складання завдань

Олімпіада — це нестандартна ситуація, у яку потрапляє школяр. Екстремальні умови

роботи, незвичайний зміст завдань, обмеженість у часі їх виконання, необхідність при­

йняття самостійних рішень — усе це створює певні труднощі, які повинен ураховувати

вчитель або організатор олімпіад.

Важливо ретельно продумувати завдання, які пропонуються на різних етапах олім­

піад, адже вони не можуть бути настільки різноманітні, як у старших класах. Характер

завдань визначається насамперед оптимальним обсягом умінь і навичок із предмета для

кожного класу. Але вони не повинні дублювати матеріал підручника. Необхідно, щоб

завдання викликали інтерес учнів. Доцільно використовувати образи з навколишнього

світу, іноді — казкові сюжети. 3

Усі завдання поділяються на три групи: репродуктивні, частково пошукові й творчі.

Під час складання завдань необхідно виконувати низку вимог:

— ряд завдань мають бути посильними для всіх учасників олімпіади;

— частина завдань має передбачати кілька підходів до пошуку рішення;

— обов’язково мають бути включені завдання творчого характеру, тому що саме вони

сприяють виявленню обдарованих учнів;

— усі завдання добираються так, щоб учні могли творчо використати базові знання

програми даного класу (комбінаторного, логічного, розвивального характеру, на кмітли­

вість);

— учасник олімпіади має залишити змагання, не тільки продемонструвавши свої

знан ня, але й здобувши нові;

— обсяг самостійної роботи планується так, щоб виконання завдань не займало біль­

ше, ніж годину.

Основним матеріалом для олімпіад є завдання, що базуються на знаннях, уміннях,

навичках, отриманих учнями на даному етапі навчання, але передбачають використан­

ня таких знань у новій нестандартній ситуації. Обсяг олімпіади становить 6–7 завдань.

Тривалість виконання конкурсної роботи в 4 класі — 60 хвилин.

Складаючи завдання, слід ураховувати два рівні пізнавальної самостійності учнів: за­

стосування знань і вмінь за зразком у повторюваній навчальній ситуації (класний етап),

творче застосування знань і вмінь у новій навчальній ситуації (усі тури олімпіади).

Як правило, олімпіадні завдання стосуються основних, а не другорядних питань

шкільних курсів. Крім того, потрібно враховувати вікові особливості учнів і їхні інте­

реси. Молодші школярі надають перевагу завданням ігрового, проблемного характеру,

що враховують їхній творчий досвід і систему цінностей. Для того щоб поставити всіх

учнів у рівні умови, зав дання олімпіади повинні бути пов’язані зі шкільною програмою,

тобто відповідати базовому рівню освіти, однак відрізнятися нестандартною формою

та проблемним змістом.

Слід враховувати, що інтерес до продовження будь­якої діяльності зумовлюється

досягнутими успіхами. Тому не можна забувати про те, що надмірно складні завдання

підривають віру учнів у свої сили, знижують інтерес до олімпіади. Обов’язковий також

аналіз виконаних завдань. Причому його можна проводити на уроках для всього класу.

Рекомендується не тільки назвати правильні відповіді, а розв’язати завдання повністю

разом з усім класом або хоча б з усіма учасниками олімпіади.

Організація та проведення олімпіад

Для успішного розв’язання олімпіадних завдань необхідний відповідний тренінг,

у результаті якого учні опановують уміння «олімпіадного мислення», здатність у стислий

строк намітити шляхи розв’язання й вибрати найбільш оптимальний.

За тиждень до призначеного строку вчитель попереджає дітей про олімпіаду, озна­

йомлює учасників із тренувальними вправами з предмета, системою оцінювання, прави­

лами оформлення й регламентом.

Для успішної участі в олімпіаді та з метою пропаганди знань необхідно провести вели­

ку підготовчу роботу. Особливо важливий цей період для шкільної олімпіади. На цьому

етапі випускаються стінгазети з цікавими матеріалами, вивішуються олімпіадні завдан­

ня минулих років, проводяться вікторини, турніри, конкурси, учні пишуть і захищають

реферати й т. ін. Часто підготовку до олімпіади супроводжує проведення предметного

тижня.4

При складанні завдань потрібно пам’ятати, що вони мають бути сформульовані гра­

мотно й зрозуміло. Обов’язково слід попередити учасників, що відповідати на запитання

вони можуть у будь­якому зручному для них порядку. Якщо вчитель роздає готові варі­

анти, куди учні мають вписувати тільки відповіді, слід надати учням достатню кількість

аркушів для чернеток, щоб вони могли записувати всі свої міркування.

Під час проведення олімпіади:

— бажано щоб кожен учень сидів за окремою партою;

— організатор проводить інструктаж щодо правил оформлення роботи, роздає аркуші

з конкурсними завданнями, фіксує на дошці час початку й закінчення роботи;

— виконання завдань триває до 1 години, залежно від класу;

— якщо під час проведення олімпіади в учасника виникне необхідність тимчасово за­

лишити клас, то він кладе на стіл організатора свій аркуш із завданнями (два учасники

одночасно не можуть залишати клас);

— виконуючи завдання, можна користуватися чернеткою, яка після проведення олім­

піади здається організаторові;

— по закінченні олімпіади роботи учнів збирає організатор у класі й передає голові

журі для перевірки.

Предметні олімпіади в школі проводяться у два етапи: класний і шкільний.

Порядок проведення першого (класного) етапу олімпіади

Перший етап олімпіади проводиться вчителем початкових класів. У ньому беруть

участь учні кожного класу, які бажають стати учасниками олімпіади. Учасники, що на­

брали найбільшу кількість балів, визнаються переможцями першого етапу олімпіади.

Обов’язковим етапом олімпіади є фінальний аналіз і коментування завдань відразу

після здавання робіт всіма учасниками. Пам’ятаючи про розвивальні цілі заходу, учитель

повинен, не відкладаючи на невизначений термін, дати відповіді на всі запитання (крім

творчих), обговорити всі можливі варіанти для того, щоб учні могли оцінити рівень своєї

роботи й задовольнити свою цікавість «по гарячих слідах».

Порядок проведення другого (шкільного) етапу олімпіади

У шкільному етапі олімпіади беруть участь ті учні від кожного класу, які набрали

найбільшу кількість балів у класному етапі олімпіади, тобто переможці і призери першо­

го туру.

Для підготовки до класного та шкільного турів олімпіад із предметів у робочому зо­

шиті «Предметні олімпіади» пропонуються тренувальні завдання, які ви зможете вико­

ристовувати не тільки під час позакласної роботи з предметів, а й на уроках як додатко­

ві завдання підвищеної складності. Тут потрібна цілеспрямована, систематична робота.

Завдання, пропоновані в тренувальному блоці, дібрані за принципом «від простого

до складного», завдяки чому не лише вчитель, а й батьки зможуть готувати своїх дітей

до олімпіад.

Якщо завдань, запропонованих у робочому зошиті недостатньо, учитель може вико­

ристати для самостійного складання олімпіад класного та шкільного турів тренувальні

вправи, подані в даному посібнику. Ці самі завдання можна використовувати для додат­

кової роботи на уроках, а також під час проведення позакласних заходів і предметних

тижнів. Крім того, олімпіади з англійської мови, вміщені в робочому зошиті, не мають

завдань з аудіювання та говоріння. Тексти для аудіювання та читання, а також теми для

монологічних висловлювань і діалогів пропонуються в даному посібнику поряд з трену­5

вальними завданнями, що розміщені за видами завдань і включають програмовий мате­

ріал за весь навчальний рік.

Критері ї оцінювання олімпіад

Необхідно заздалегідь розробити критерії оцінювання кожного зав дання, залежно

від його складності.

Оцінюючи завдання, слід керуватися такими критеріями:

— якщо завдання містить у собі кілька пунктів, то слід враховувати відповідь на кож­

ний пункт запитання;

— завдання оцінюються сумою балів, що відповідає кількості правильних відповідей;

— правильна відповідь, що вимагає тільки знання предмета, оцінюється 1 балом;

— якщо потрібно застосувати уяву, логіку в міркуванні, то відповідь на подібне за­

питання можна оцінити 2 балами. Бездоганна відповідь — 2 бали, неточна — 1, непра­

вильна — 0;

— у тому випадку, якщо для відповіді потрібно виконати складні обчислювання або

зробити нестандартні логічні кроки, то робота оцінюється 3 балами. Дані творчі завдання

оцінюються за такими критеріями: зміст, форма вираження, оригінальність (від 0 до 3

балів).

Звертаємо вашу увагу: якщо завдання містить декілька пунктів, то необхідно вра­

ховувати відповідь на кожний пункт запитання. (Наприклад: у завданні, що оцінюється

в 1 бал, пропонується скласти та записати чотири слова. У цьому випадку кожне пра­

вильно складене слово буде оцінюватися 0,25 бала. Якщо дитина склала три правильних

слова, така відповідь може бути оцінена 0,75 бала. Якщо завдання оцінюється 2 балами

і передбачає дві правильні відповіді, то кожна з відповідей буде оцінена 1 балом і т. ін.).

Сума балів повинна відповідати максимальній шкільній оцінці, тобто 12 балам.

Аби уникнути суб’єктивізму, оцінювання робіт має проходити колегіально. Кожну роботу

мають оцінювати як мінімум двоє учителів.

Після перевірки всіх завдань бали підсумовуються і виставляється остаточний бал

за кожну роботу. Після цього визначаються переможці олімпіади. Підбиття підсумків

і нагородження проводиться в урочистій обстановці з врученням грамот і пам’ятних при­

зів. Переможці й призери етапів олімпіади визначаються на підставі результатів учас­

ників відповідних етапів олімпіади, які заносяться до підсумкової таблиці (протоколу),

що являє собою ранжирований список учасників, розташованих за зменшенням набраних

ними балів. Прізвища учасників із рівною кількістю балів розташовуються за абеткою.

Переможцями слід вважати учнів, що набрали найбільшу кількість балів або відпо­

віли на найбільшу кількість запитань.

Призерами можуть бути учні, які не відповіли на 1–2 запитання або деякі їхні від­

повіді були недостатньо повними, але в основі своїй правильними.

Визначення переможців краще проводити за схемою 1–2–3, тобто один призер,

що посів 1­ше місце, два переможці, що посіли 2­ге місце, й три переможці, які посіли

3­тє місце. Але при визначенні переможців потрібно пам’ятати про те, що може й не

бути учнів, що посіли 1­ше або 2­ге місця. Розподіляючи місця, потрібно виходити з мак­

симально набраної кількості балів за виконану роботу. Якщо учень правильно виконав

лише 50% роботи, він може одержати тільки 3­тє почесне місце. Якщо робіт, що отрима­

ли однаково високі оцінки, декілька, то відповідне місце присуджується їм усім.6

Зразок протоколу

ПРОТОКОЛ

перевірки олімпіадних робіт з _______________

(предмет)

клас_____

від «___» ___________ 20____ р.

№

з/п

П. І. Б.

учасника

П. І. Б.

учителя

Завдання Загальний

бал

Місце

1 2 3 4 …

Члени журі:

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________