Головна сторінка
Кожна людина схожа на веселку – така ж різнокольорова, тільки сяє різними кольорами – кожен має свою палітру. І я теж. Я - жінка, я- мати, я - дружина, я - вчитель. А ще світ народжує у мене різні думки, відчуття, мрії...
Я – жінка
Та не черниця я... пробачить бог
Я - ча-рів-ниця, мавка, я - криниця,
Я - жінка, я - життя...
Я буду карою, прощенням, каяттям.
Я буду раною, й цілющою травою
Я буду поцілунком й батогом
Простоволосою я буду й не-зем-ною
Вінчанням чи розпустою...
Вином вливатимусь у спраглі губи
Чи ж бо жагою спалювать вуста
Я буду вірність і зрадлива згуба
Мяка, як подих і тверда, як сталь...
Далекий шлях, чи до воріт стежинка
В літах, без літ, чи свіжа, як роса
Початок і межа... Я - рай, я - жінка...
Висока нота, думка, небеса...
Я - дружина.
Тридцять один рік браку - дорога до розуміння себе як частини іншої людини. Гірська дорога: то зльоти з відчуттям єдності і щастя, то спади, коли здавалося, що це кінець дороги. Все було непросто.
Я - мати.
У мене є донечка. Найважливіша людина в моєму житті. Займається улюбленою роботою, має чоловіка, любить веселі компанії. Танюшка - це інше покоління. Вона дивиться на життя іншими очима.
Я – вчитель.
«Розумієш, я вчитель...»
Вчитель - слово високе, бо його призначення, як сказано поетом, в тому, «щоб істин світлих закласти зачатки в душі молоді.». Сучасний вчитель повинен не лише давати знання, головне - уміти звернутися до душі і серця маленької людини. Адже дати цікавий урок - всього лише мінімум. Навіть блискуче знати свій предмет - ще не означає бути вчителем. Сьогодні саме життя вимагає від вчителя нових знань, нового стилю мислення, адже нове покоління житиме в світі ще швидших змін - економічних, соціальних, інформаційних. А це вимагає від людини принципово іншого мислення, відвертості, критичності, мобільності. Але місія вчителя - піклуватися не тільки про передачу знань, а і про внутрішній розвиток дитяти.
Будьмо знайомі...
Я - вчитель початкових класів. А початкова школа - це перша і, мабуть, найголовніша сходинка в новому житті маленької людини. Це своєрідний трамплін, який дає дитині старт у «доросле життя». Адже від того наскільки успішним буде цей старт, буде залежати і подальше навчання маленької людини. Тому мені, як нікому іншому, необхідно постаратися якомога яскравіше і сильніше запалити в душі маленької людини ту іскорку, той вогник, який згодом перетвориться в палаюче багаття пізнання і вивчення навколишнього світу, стане його дороговказною зіркою.
Із безлічі професій на Землі,
Які вже є, яких ще будуть вчити, -
Є головна, як віщий, сущий хліб,
І назва цій професії - Учитель!
Я - вчитель... Два чарівних слова, які змушують зазирнути у власне серце, в свої думки, подумати про себе.
Чи вистачить мені сил йти в ногу з часом, бути цікавою, різною, новою? Всі ці роки я ні на хвилину не забувала народну мудрість і намагалася слідувати їй: виховувати «крилатого» може тільки «крилатий» педагог, виховувати щасливого може тільки щаслива, а сучасного - тільки сучасна людина»
Учитель - це стан душі. Це спосіб життя.
Шановні колеги!
Нехай світлим, радісним і плідним буде кожен ваш день, кожен крок. Бажаю міцного здоров’я, впевненості у власних силах та відвертого прагнення до нових звершень. Творчої наснаги, сил, творіння, добра. Нехай підґрунтям успішної професійної діяльності будуть натхненна думка й щирі почуття.
Постійно поповнюйте власний педагогічний багаж. «Той, хто мало знає, малого й навчить» - говорять в народі, тому не зупиняйтеся на досягнутому. Головне: будьте терплячими і наполегливими. І успіх неодмінно буде з Вами.
Моя почтова скринька для повідомлень:
Napoluz1111@gmail.com
Найбільше ціню в людях доброзичливість. людяність, доброту. Можливо тому і стала вчителькою, і хочу бачити ці якості в кожному зі своїх вихованців.