Повелько Кузьма Іванович

ПОВЕЛЬКО Кузьма Іванович (14.03.1947, с. Іванівка) — журналіст, прозаїк. Закінчив Бобринецьке профтехучилище (1965), Другий Харківський індустріально-педагогічний технікум (1973), Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (1981), Київську вищу партійну школу (1987). Друкується з 1979. З 1982 на журналістській роботі. Довгий час працював редактором міської газети "Вільне слово" (м. Олександрія). Автор книг "Фатальні три дзвінки" (1994), "Таліс¬ман" (1996), віршів у колективній книзі "Джерело" (1992). Член Національної спілки журналістів України.

ДОРОГИ

Ведуть, ведуть усі дороги

Туди, де рідний краєвид.

На ту стежину, до порога,

Де корінь мій - селянський рід.

Там весни світлого дитинства

Шумлять в заобрійних житах.

Там завжди промінь, материнський

Освітлює додому шлях.

ПО СОВІСТІ ЖИТИ

Знов наділа фату,

Молодіє в саду абрикоса,

На весілля спішать журавлі.

Б'є в литаври весна,

Оживають гаї. стоголоссям,

Лиш бабусі нема на землі.

Від'ячали літа,

Полинові літа удовині,

Зникли клопоти, болі, жалі...

Та й пішла зустрічати,

Бо тут не зустрілася з сином

(Забаривсь на триклятій війні).

...І не вийде до саду,

Що з милим на щастя садила,

Ох, те щастя...

Як в райдуги вік:

Підняло на вершину,

А вітер зламав ніжні крила -

Заступила журба цілий світ.

Тільки ж диво - душа не згрубіла,

Знайшли в собі сили

У любові біду утопить.

...По добру вік жила,

Й нам по совісті жити веліла.

Щоби совість свою не згубить.