ПОВЕЛЬКО Кузьма Іванович (14.03.1947, с. Іванівка) — журналіст, прозаїк. Закінчив Бобринецьке профтехучилище (1965), Другий Харківський індустріально-педагогічний технікум (1973), Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (1981), Київську вищу партійну школу (1987). Друкується з 1979. З 1982 на журналістській роботі. Довгий час працював редактором міської газети "Вільне слово" (м. Олександрія). Автор книг "Фатальні три дзвінки" (1994), "Таліс¬ман" (1996), віршів у колективній книзі "Джерело" (1992). Член Національної спілки журналістів України.
ДОРОГИ
Ведуть, ведуть усі дороги
Туди, де рідний краєвид.
На ту стежину, до порога,
Де корінь мій - селянський рід.
Там весни світлого дитинства
Шумлять в заобрійних житах.
Там завжди промінь, материнський
Освітлює додому шлях.
ПО СОВІСТІ ЖИТИ
Знов наділа фату,
Молодіє в саду абрикоса,
На весілля спішать журавлі.
Б'є в литаври весна,
Оживають гаї. стоголоссям,
Лиш бабусі нема на землі.
Від'ячали літа,
Полинові літа удовині,
Зникли клопоти, болі, жалі...
Та й пішла зустрічати,
Бо тут не зустрілася з сином
(Забаривсь на триклятій війні).
...І не вийде до саду,
Що з милим на щастя садила,
Ох, те щастя...
Як в райдуги вік:
Підняло на вершину,
А вітер зламав ніжні крила -
Заступила журба цілий світ.
Тільки ж диво - душа не згрубіла,
Знайшли в собі сили
У любові біду утопить.
...По добру вік жила,
Й нам по совісті жити веліла.
Щоби совість свою не згубить.