1.8 Способи та засоби гасіння горючих речовин. Заходи профілактики.

Найбільш дешевими і надійними способами захисту від виникнення пожежі являються безперечно заходи профілактичні. Профілактика пожеж ґрунтується на знаннях про властивості горючої системи, про закономірності виникнення горіння. У кожному випадку треба знати температуру самоспалахування системи, температуру її примусового спалахування, критичну для неї потужність джерела запалювання. Відповідно треба слідкувати за тим, щоб не перевищувалися названі температури і щоб система була захищеною від достатньо потужних джерел запалювання. Останнє має, наприклад, велике значення при конструюванні електрообладнання у вибухозахищеному виконанні. Для рідин, важливо не перевищувати допустиму температуру нагріву технологічної поверхні, яка, як відомо, повинна бути меншою за 0,8 від значення температури самоспалахування даної рідини.

Дуже велике значення у профілактиці пожеж має знання концентраційних меж поширення полум'я. У повітрі приміщень концентрація горючої речовини повинна бути меншою за НКМПП х К6. У технологічних апаратах, трубопроводах і т.п. концентрація горючої речовини повинна бути більшою за ВКМПП, тобто в апараті не повинно бути кисню у концентраціях, при яких по даній суміші можливе поширення полум'я. Крім зниження концентрації горючої речовини у подібних випадках застосовують і зниження концентрації кисню шляхом введення в апарат інертних газів або хімічних інгібіторів. Наприклад, у хімічних виробництвах використовують "азотну продувку" і "азотне дихання".

До профілактичних заходів відноситься і використання щілинних, насипних та сіткових вогнеперешкоджувачів із діаметром каналу чи вічка, меншим за критичний для даної суміші гасячий діаметр. Якщо ж попередити пожежу не вдалося, її треба гасити. Уже говорилося про те, що загасити пожежу означає вилучити один з факторів, який забезпечує її поширення: горючий матеріал, окисник або джерело запалювання.

Частіше застосовуються методи, пов'язані із зниженням концентрації окисника, або зниженням інтенсивності джерела запалювання. Джерелом запалювання на пожежі, що вже виникла, є полум'я, яке передає енергію, передає тепло наступним дільницям горючого матеріалу за механізмами випромінювання, конвекції, постачання активних частинок (радикалів та йонів), або прямої теплопередачі. У відповідності з цим, для гасіння пожежі треба знизити до критичного значення кожен із цих видів передачі енергії.

Чим вища температура горіння, тим більше енергії передається кожним із вказаних шляхів. Отже, універсальним методом зниження передачі енергії є зниження температури горіння до значення, нижчого ніж температура згасання.

При припинені горіння виділяють 4 способи гасіння:

• • 1. подавання на поверхню матеріалів, які горять, охолоджуючих вогнегасних засобів (охолодження);

    2. створення в зоні горіння або навколо неї негорючого газового середовища або парового середовища (розбавлення);

    3. створення між зоною горіння і горючою речовиною або повітрям ізолюючого шару з вогнегасних засобів (ізоляція);

    4. гальмування швидкості хімічної реакції горіння шляхом дії на неї хімічно активними вогнегасними засобами (хімічне гальмування реакції горіння).

Кожному способу припинення горіння відповідає певний вид вогнегасних засобів. Наприклад, для охолоджування використовують воду, водні розчини, снігоподіб­ну вуглекислоту; для розбавлення горючого середовища – діоксид вуглецю, інертні гази, водяну пару; для ізоляції вогнища – піну, пісок; хімічне гальмування горіння здійснюється за допомогою брометилу, хладону, спеціальних порошків.

Але застосування кожного конкретного способу буде залежити в першу чергу від фізико-хімічних властивостей горючої речовини, її кількості та деяких особливостей.

Повністю забороняється використовувати воду для гасіння:

• • • легких металів, внаслідок небезпеки утворення гримучого газу (суміш кисню з воднем, який утворюється в наслідок взаємодії металу з водою);

    • карбідів металів, внаслідок небезпеки утворення ацетилену;

    • металоорганічних сполук, внаслідок утворення горючих вуглеводнів;

    • розпечених до білого кольору металів і вугілля; так, як вода при таких умовах може розкластися на водень і кисень, які можуть утворити гримучий газ, або оксиген може утворити з карбоном чадний газ.

Дуже обережно треба підходити при використанні води для гасіння:

• • • рідин, що мають питому густину, меншу за питому густину води (ці рідини водою розносяться на більшу площу, продовжуючи горіти, гасити їх можна лише тонкорозпиленою водою);

    • пожеж пилоподібних матеріалів; їх теж можна гасити лише тонкорозпиленою водою, - суцільний струмінь може підняти аерогель у повітря, перетворивши його на аерозоль, і викликати вибух;

    • тліючих мас у закритих приміщеннях, так як, внаслідок раптового випаровування великої кількості води і утворення великої кількості водяної пари можна отримати опіки;

    • рідин у резервуарах (суцільний струмінь води, потрапивши у розпечене середовище, випаровується з вибухом);

    • Питання та завдання для самоперевірки знань

    • 1. Що розуміється під поняттям профілактика? На чому вона заснована? 2. Назвіть показники пожежної небезпеки, котрі враховуються у профілактичних заходах.

    • 3. Дайте характеристику основним способам гасіння горючих речовин.

    • 4. Назвіть вогнегасні речовини для кожного із способів.

    • 5. При горіння яких речовин забороняється застосовувати воду? Чому?

    • 6. В яких випадках слід обережно застосовувати воду для пожежогасіння?