Відповідно до державного реєстру на кінець 2023 року в Україні функціонує 491 хімічно небезпечних об’єкта (далі − ХНО), діяльність яких пов’язана з виробництвом, використанням, зберіганням і транспортуванням НХР, а в зони можливого хімічного забруднення може потрапити понад 4,7 млн осіб. Найбільшу кількість їх зосереджено у східних областях України, в меншій мірі у центральних та західних областях. Така тенденція пояснюється залежністю ХНО від сировини, енергії та ринків збуту. Крім того, також враховується транзитні перевезення хімічних речовин через територію України іншими державами.
Великі аварії на хімічно небезпечних об'єктах є одними з найбільш небезпечних техногенних катастроф, які можуть призвести до масового отруєння, загибелі людей і тварин, значного економічного збитку і важких екологічних наслідків. Проблема промислової безпеки значно загострилася з появою великомасштабних хімічних виробництв в першій половині ХХ століття. Основу хімічної промисловості склали виробництва безперервного циклу, продуктивність яких не має, по суті, природних обмежень. Постійне зростання продуктивності обумовлене значними економічними перевагами великих установок та апаратів. Як наслідок, зріс обсяг небезпечних речовин в технологічних апаратах, що може супроводити виникнення катастрофічних пожеж, вибухів, токсичних викидів та виливів.
Чимало історія пам’ятає аварій на території нашої країни, що пов’язані з транспортуванням небезпечних хімічних речовин, їх неправильним зберіганням та застосуванням на підприємствах. Найяскравішими прикладами є:
- жовтень, 2006 року до оперативно-координаційного центру ГУ МНС у Дніпропетровській області надійшло повідомлення про витікання невідомої хімічної рідини з ємностей на одній із колій залізничної станції Нижньодніпровськ-Вузол. Фахівці МНС, оперативно прибувши на місце, визначили, що розлилося близько 40 кілограмів мононітротулуену. За попередніми даними, це сталося через негерметичність тари. На жаль, не вдалося уникнути токсичних отруєнь серед людей. Постраждали 6 працівників залізничної станції – оглядачі та слюсарі.
- липень, 2007 року аварія поблизу станції Ожидів Львівської залізниці сталася аварія вантажного потягу, у складі якого знаходилося 58 вагонів, у тому числі 15 спеціальних цистерн з небезпечною хімічною речовиною - жовтим фосфором. Внаслідок аварії зійшло з колії 15 цистерн з жовтим фосфором, 6 з яких загорілося. Під час гасіння пожежі утворилася хмара з продуктів горіння (зона ураження близько 90 км2). В зону ураження потрапило 14 населених пунктів (близько 11 тис. мешканців) Буського району та окремі території Радехівського та Бродівського районів області;
- серпень, 2013 року під час капітального ремонту заводу № 1 в Горлівці Донецької області (ПАТ Концерн Стирол) на міжцеховому амоніачному колекторі сталася розгерметизація трубопроводу рідкого амоніаку діаметром 150 мм і робочим тиском 12 атмосфер, внаслідок чого стався викид газу. Над заводом з'явилась біла хмара, яка швидко поширювалась. В результаті надзвичайної ситуації 6 осіб загинуло та 30 госпіталізовано.
На жаль таких прикладів можна наводити безліч. Безпека функціонування ХНО залежить від багатьох факторів: фізико-хімічних властивостей сировини, характеру технологічного процесу, конструкції та надійності обладнання, умов зберігання і транспортування хімічних речовин, стану контрольно-вимірювальної апаратури та засобів автоматизації, ефективності засобів протиаварійного захисту.
Високу небезпеку становить збройна агресія російської федерації проти України. Постійні ракетні обстріли підприємств та територій збільшують ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Окрім того, факт застосування хімічної зброї свідчить про гостру необхідність у готовності спеціалізованих служб до ліквідування наслідків надзвичайних ситуацій з небезпечними речовинами.
В посібнику здобувачам освіти розкрито основні властивості, пожежо-, вибухонебезпечність, токсичність, нейтралізація основних небезпечних хімічних речовин, які виробляються, зберігаються, використовуються та транспортуються як в Україні, так через її територію; методи та засоби індикації аварійно небезпечних хімічних речовин та захист від них.