Рідна Чортория

Навчальний заклад - це не лише аудиторії, заняття, практика...Це, перш за все, люди, викладачі та студенти. А коли цей заклад у селі-то це, ще й частинка історії та життя села. Саме так є у Новій Чорториї.

СТЕЖКАМИ ЧОРТОРИЇ - ПРЕЗЕНТАЦІЯ

За будь-яких обставин потрібно лишатися людьми.

Людина починається з добра,

Маєтком керувала і жила в ньому Оржевська Наталія Іванівна (княгиня Шаховська)- дуже добре відносилася до людей і зробила багато для села: побудувала лікарню, школу та ін.

" Уміймо берегти"- те, що було святим і цінним для наших предків. Це стало сьогодні велінням часу. Оберігаймо життя в усіх його виявах, у природній мудрості і гармонії. Бережім красу парку і наші традиції, кожне зернятко людського досвіду.

Сила, краса і вічність кожного з нас починається на землі.

Чорториї рідної гаї кличуть серце в затишки свої.

Зупинись і слухай солов'я і відчуй, що це земля твоя.

Частинку душі і серця вкладаю в розповіді про Нову Чорторию , коли є можливість проводжу екскурсії, цікавлюся історією свого села.

Так розпорядилася життя, що мені довелося приїхати після закінчення інституту додому у рідне село. Як неоціненний дарунок долі я бережу у своїй пам'яті спогади про дитинство і шкільні роки. Роки ідуть, минають, відходять нескінченною низкою у минуле, залишається лише пам'ять - про гарних людей, цікаві події, оригінальні враження. Тільки тоді, коли мені посилаються випробовування, я розумію, що є щось дуже важливе, справжнє, цінне і щось другорядне, мізерне.

Любіть життя і своїх рідних та близьких.Яким би не було ваше минуле, ваше майбутнє все ще бездоганне. Не намагайтеся склеїти ранок нового дня із залишків вчорашнього. Кожен день- новий початок.

Один мудрий чоловік казав:" Кинь виклик сильному- і люди поважатимуть тебе, вдар слабкого- і ніхто не подасть тобі руки..."

Якщо птаха із здоровими крилами довго тримати в клітці- звідки йому знати,

що він може літати? Якщо вам здається, що ви в глухому куті,- розправте крила. Трохи зусиль- і ви перелетите через стіну непорозумінь, проблем, якщо самі захочете. Все змінюється але сонце так само встає щоранку.

Життя іде. А де його причали? Літа пливуть невпинно,як вода.

Здається вчора юність ще буяла,цвіла, неначе квітка золота.

Здається вчора(як про те забути?) спішили на побачення мерщій,

Але сьогодні вже не повернути хмільних світанків і рожевих мрій.

Щоденні справи й клопоти не нові- так непомітно мчать за днями дні.

Співали щойно дітям колискові- а вже з гнізда вилітають вони.

І круговерть оцю спинить несила: на світі все міняється й минає.

Ой, то не павутина зачепилась- сріблиться в косах перша сивина.

Життя іде-і, може, в тому й мудрість...

Літа пливуть невпинно, як вода...

Здається, вчора ще весніла юність,

Сьогодні- осінь в очі загляда.

Повагу заслуговують ті люди, які незалежно від ситуації, часу і місця залишаються людьми.

Вдячні всім, хто приєднався до проведення свята "Дерунів" яке проводив Гевліч В.П.- Викладач, голова циклової комісії агрономічних дисциплін. Віктор Васильович Мшанецький- вкладає всю душу навчаючи дітей села грати на духових інструментах. У Новій Чорториї багато людей вдячних йому за це. Тому об'єднавши ентузіазм, творчий запал студентів та жителів села - вийшов креативний захід. Хто хотів спробував дерунів,а хто послухав як грає духовий оркестр.

ТВОРІТЬ НА ЗЕМЛІ ВИ ЛЮБОВ І ДОБРО. СТОРИЦЕЮ ВАМ ХАЙ ВОНО ПОВЕРНЕТЬСЯ. ГОСПОДЬ НАДІЛИВ ЩИРИМ СЕРЦЕМ ТОГО, ПРО КОГО МАЙБУТНЄ ВІДЛУННЯМ ОЗВЕТЬСЯ.