Напрями діяльності

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ДОБОРУ І ЗАСТОСУВАННЯ

ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ ТА РЕСУРСІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ.

Розробка електронних засобів навчання, методика створення електронного посібника.

На сучасному етапі формування інформаційного суспільства стрімкий технологічний розвиток, що пов’язаний з появою нових освітніх інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема на базі засобів хмарних обчислень, мобільного навчання, сервісів соціальних мереж, знання орієнтованих систем, спрямований на досягнення нової якості освіти.

Завдяки сучасним технологіям упорядковуються процеси нагромадження і зберігання різних предметних колекцій електронно - освітніх ресурсів, можливість надання доступу та функціональність яких значно зростає. Це сприяє реформуванню і розвитку інформаційного середовища навчання, поліпшенню якості засобів інформаційно - комп’ютерних технологій, підвищенню загального рівня навчання в Новочорторийському ДАТ.

У нашому навчальному закладі створені умови рівного доступу до кращих зразків електронних ресурсів і засобів навчального призначення, безпеки і комфорту студентів підчас роботи із засобами ІКТ . Потребують удосконалення технічні засоби реалізації електронного навчання і методики їх застосування. У зв’язку з цим, проблеми покращення науково-методичного забезпечення процесу інформатизації освіти, зокрема в аспекті виявлення найбільш доцільних шляхів застосування електронних освітніх ресурсів, є актуальними.

Останніми роками активно досліджуються питання використання засобів і ресурсів інформаційних технологій у навчальних закладах.

Аналіз сучасного стану використання ІКТ у навчально-виховному процесі засвідчує, що перехід до комп’ютерно орієнтованих технологій навчання потребує формування готовності викладачів до практичного залучення ІКТ у свою професійну діяльність. Необхідно визначення й обґрунтування найдоцільніших шляхів добору електронних засобів і ресурсів, їх систематизації, виявлення їх місця у навчально-виховному процесі, оцінювання можливостей їх реального використання і співвіднесення їх з цілями навчання.

Педагогічні працівники, викладачі Новочорторийського ДАТ володіють навичками добору й оцінювання якості електронних засобів навчального призначення, аналізують їх зміст та впроваджують технічне виконання, критично розглядаючи можливість їх застосовування у навчальному процесі і в самостійній роботі студентів.

Типи електронних ресурсів навчального призначення

З розвитком засобів інформаційно-комунікаційних мереж (ІКМ), зокрема на основі хмарних технологій, обчислювальні ресурси (наприклад, мережі, сервери, файли даних, програмне забезпечення та послуги) стають доступні користувачеві як веб-сервіс .Тому на перший план висуваються проблеми забезпечення змістово-інформаційного наповнення освітнього простору необхідними електронними ресурсами, такими як електронні книги, бібліотеки, освітні портали, дистанційні освітні сервіси і т. ін.

Підвищення якості й доступності цих ресурсів для значно ширшого кола користувачів створює передумови для розвитку

високотехнологічної інфраструктури процесу навчання, що відповідає вимогам сучасності .

Нині існує значний спектр електронних освітніх ресурсів, призначених для інформаційного забезпечення, функціонування і розвитку системи освіти.

Серед них:

*локальні і мережні електронні засоби навчального призначення, зокрема на оптичних цифрових носіях;

*навчальні Web-ресурси: спеціалізовані сайти, електронні колекції, бібліотеки, збірки навчальних матеріалів та ін.;

*електронні бази даних і знань навчального призначення;

*системи і платформи електронного навчання, у т.ч. дистанційного і віртуального.

Для того щоб використання електронних освітніх ресурсів у процесі навчання справді відбувалося виважено і доцільно, необхідно, щоб методичні рекомендації щодо їх добору спиралися на досить деталізовану, продуктивну і розгалужену класифікацію, що передбачає виокремлення їх типів і підтипів за різними критеріями.

Наведемо означення електронних освітніх ресурсів.

Електронні освітні ресурси (ЕОР) — це вид засобів освітньої діяльності (навчання та ін.), які є сукупністю електронних інформаційних об’єктів (документів, документованих відомостей та інструкцій, інформаційних матеріалів, процесуальних моделей та ін.), що існують в електронній формі, розміщуються і подаються в освітніх системах на запам’ятовуючих пристроях електронних даних.

Згідно класифікації, виокремлено такі основні різновиди ЕОР, як

* електронні ресурси навчального призначення (ЕРНП),

* електронні ресурси підтримування наукових досліджень (ЕРНД) та *електронні ресурси управлінського призначення (ЕРУП).

У свою чергу, електронні ресурси навчального призначення, що найважливіші в контексті даного дослідження, можна класифікувати за різними критеріями. Наприклад, у складі ЕРНП можна виокремити комп’ютерні програми навчального призначення й електронні дані навчального призначення, які, у свою чергу, можна систематизувати за рівнем групування.

Навчальні програми за рівнем групування діляться на:

*окремі навчальні програми;

*системні сукупності (колекції) навчальних програм.

Навчальні дані за рівнем групування поділяють на:

-окремі дані;

-бази даних.

Можна запропонувати таку деталізацію типів і різновидів електронних ресурсів, що застосовуються в навчальних закладах, за критерієм того, яке місцезаймають ці ресурси в організації процесу навчання.

ЕРНП прикладного використання за складовою в організації процесу навчання можна поділити на: навчальні та забезпечувальні.

Навчальні (безпосередньо для реалізації процесу навчання): е_видання навчальні (електронні підручники, посібники, навчальні курси);

_програмні засоби оцінювання навчальних досягнень;

_комп’ютерно- орієнтовані навчальні лабораторії;

_довідкові;

_демонстраційні;

_моделюючі;

_тренажери;

_практикуми;

_навчальні пакети прикладних програм;

-електронні навчально-методичні комплекси.

Забезпечувальні (для забезпечення організації процесу навчання):

_електронні дані навчального призначення;

_електронні навчально-методичні матеріали;

_електронні программно-методичні матеріали;

_електронні додаткові науково -навчальні матеріали.

Методичні поради.

1.Застосовування засобів ІКТ у навчанні має бути зваженим, за принципом оцінювання їх доцільності, тобто визначення тих чинників, які призводять до найбільш успішного результату.

2. Необхідно виокремити ті напрями, що можуть сприяти реальному підвищенню ефективності системи освіти в цілому і навчального процесу зокрема.

Варто виокремити декілька груп вимог до якості навчальних досягнень, за умови додержання яких використовування ІКТ є доцільним .

До першої групи можна віднести необхідність формування здатності оволодівання студентами певною системою знань, що передбачає не лише опанування сумою знань, а також знайомство зі змістом і міжпредметними зв’язками декількох суміжних дисциплін, розуміння взаємозв’язків між поняттями, концепціями, процесами, що вивчаються. Застосування інформаційно -комунікаційних технологій має сприяти комплексному опануванню предметної галузі, наприклад, під час формування уявлень про елементи мікро і макросвітів, у випадку вивчення явищ, теорій і законів, які за традиційного навчання не мають необхідного емпіричного обґрунтування.

Друга група вимог визначається необхідністю опанування студентами репродуктивних умінь. Потреба у формуванні цих умінь виникає у процесі навчання алгоритмів і правил виконання дій у певній предметній галузі, навичок оперування обладнанням, здійснення процесів побудов, конструювання, вимірювання, збирання та оброблення експериментальних даних, здійснення рутинних обчислень тощо. Застосування засобів ІКТ виявляється доцільним завдяки тому, що це економить час, пов’язаний з обчисленнями, сприяє підтримуванню формування і закріплення навичок практичної діяльності, відпрацюванню алгоритмів певних дій, окрім набування предметних умінь, притаманних кожній дисципліні (обчислень і перетворень, експериментальних процедур, формулювання та запису виразів та формул), також загально навчальних умінь (аналізу і синтезу, систематизації й узагальненню, плануванню та облаштуванню експерименту, збиранню й аналізу даних тощо).

Третя група вимог визначається необхідністю формування творчих здібностей студентів. Набута у процесі навчання система знань має стати інструментом творчої діяльності, щоб студент вмів їх застосовувати для досягнення власних цілей, розв’язання різноманітних навчальних і професійних завдань, визначення особистої траєкторії навчально - пізнавальної діяльності.

В аспекті формування творчих здібностей засоби інформаційно-комунікаційних технологій доцільно використовувати для підтримування процесів висування і

перевірки гіпотез, моделювання, конструювання цілого з частин та інших. Попри це, цій меті можуть прислужитися засоби імітаційного моделювання, під час роботи з якими студент отримує можливість робити висновки щодо наслідків своїх дій з об’єктами вивчення, їх властивостями, виявляючи чинники, що впливають на хід процесів і подій.

Також розвиткові творчих здібностей студентів сприяє застосування активних методів навчання, що інтенсивно розвиваються в останній час, таких, як метод проектів, метод інформаційного ресурсу та інші.

Четверта група вимог пов’язана з необхідністю виховання в студента певних особистісних якостей та здатності до взаємодії із суспільством. Необхідно створювати умови для морального виховання особистості за рахунок акцентування уваги на шляхах вирішення соціальних, екологічних та інших проблем, зокрема за допомогою засобів ІКТ, за рахунок моделювання ситуацій, пов’язаних з техногенними чинниками, формування почуття відповідальності за наслідки науково-технічної діяльності людини та своєї особистої діяльності.

Засоби ІКТ можна добирати залежно від видів та форм організації навчального процесу, зокрема, основних форм організації заняття . Для кожної формиможна рекомендувати використовувати певні інформаційні технології і ресурси. Існують засоби, які призначені для підтримування проведення занять лекцій, практичних та лабораторних робіт, самостійної роботи, навчально-дослідницької діяльності студентів, оцінювання знань.

ІКТ можна успішно використовувати на всіх етапах заняття.

Виходячи з класифікації форм і методів навчально-пізнавальної діяльності, можна рекомендувати виокремити відповідні групи засобів інформаційних технологій.

Пояснення нового матеріалу.

На цьому етапі заняття здебільшого застосовуються словесні і наочні методи. Залучення засобів інформаційних технологій сприятиме підвищенню ілюстративності викладу навчального матеріалу, його візуальній насиченості, кращому засвоєнню матеріалу, зробить заняття більш яскравим, переконливим.

Поєднання усної розповіді педагога з демонстрацією візуальних ресурсів зосереджує увагу студентів на найбільш суттєвих моментах опанування навчального матеріалу.

Для реалізації цієї діяльності доцільно застосовувати мультимедійні презентації, а також засоби ІКТ ілюстративно-демонстративного типу: аудіо і відеоролики, електронні довідники, енциклопедії, колекції аудіо та відео анімаційних ресурсів, бібліотеки наочних матеріалів з кожної дисципліни.

Закріплення нового матеріалу може відбуватися у формі практичних занять, що передбачає виконання завдань, вправ, розв’язання задач, прикладів, відпрацювання навичок, здійснення самостійних і лабораторних робіт. Для підтримування цих типів діяльності доцільним є використовування різних засобів, зокрема електронних

підручників, що містять підрозділи з розв’язання завдань і контролю їх виконання, електронні задачники, програми_тренажери та інші.

Програми даного типу можуть містити завдання різної складності залежно від рівня засвоєння знань студентами, а також підказки, довідкові матеріали. Завдяки використанню засобів з елементами штучного інтелекту, наприклад, експертних систем, надається можливість підтримування та контролюпокрокового розв’язання завдань студентами. На даному етапі заняття можуть бути застосовані й інші комп’ютерні програми з метою навчання студентів, самостійному пошуку відповідей на запитання, шляхів розв’язання тощо.

Для підтримування процесів здійснення студентом конструктивних дій, наприклад, побудов, перетворень, відпрацювання навичок практичної діяльності в інтерактивному режимі можуть бути використані діяльнісні середовища — «мікросвіти». Ці ЕРНП придатні для дослідження студентом різних процесів і явищ певної предметної галузі, вимірювання і коригування значень властивостей об’єктів та візуалізації закономірностей.

Комп’ютерні програми, що містять динамічні або імітаційні моделі об’єктів вивчення, з якими можна експериментувати, також сприятимуть тій самій меті.

Засоби інформатизації лабораторних занять, зазвичай, охоплюють функції автоматизації процесів підготовки до роботи, допуску до роботи, виконання експерименту (у тому числі — з віддаленим доступом), оброблення експериментальних даних, оформлення результатів лабораторної роботи. Такі освітні електронні видання та ресурси, як електронні практикуми, віртуальні лабораторії вміщують моделюючі компоненти для відтворення перебігу різних явищ або процесів, їх дослідження у прискореному або сповільненому масштабі часу.

В організації самостійної роботи студентів передбачається залучення активних методів навчання для підвищення інтенсивності пізнавальної діяльностістудентів, підсилення їх інтересу і мотивації, розвитку здатності до самостійного навчання; забезпечення зворотного зв’язку між викладачами і студентами.

Вибір методів активного навчання залежить від різних чинників. Але, у першу чергу, визначається дидактичним завданням заняття або самонавчання.

У світовій практиці ведуться пошуки способів організації самостійної діяльності студентів, що спрямовані на залучення кожного студента до активного пізнавального процесу. Одним із них є метод проектів.

Метод проектів завжди спрямований на розв’язання студентами якоїсь проблеми, для чого потрібно, з одного боку, пошук і використання різноманітних засобів, з іншого, — інтегрування знань, умінь з окремих галузей науки, техніки, технології, мистецтва. Цей метод широко застосовується при викладанні навчальних дисциплін у Новочорторийському ДАТ. Робота за даним методом передбачає не лише наявність й усвідомлення якоїсь проблеми, а й уявлення про процес її розгортання .

В процесі педагогічної діяльності викладачі НовочорторийськогоДАТ переконалися що метод проектів орієнтований на самостійну діяльність студентів — індивідуальну, парну, групову, яку вони виконують протягом певного відрізку часу. Тому у ході цієї діяльності доцільне залучення засобів ІКТ.

Метод інформаційного ресурсу. Робота студентів з книжкою, підручником, довідковою та навчальною літературою вважається одним із найважливіших методів навчання. У наш час до цих джерел можна долучити й електронні видання та ресурси. Головна перевага цього методу — можливість багаторазово звертатися до навчальної інформації, потрібної студентові, в доступному для нього темпі та в зручний час. Навчальна література і мультимедійні засоби можуть успішно використовуватись в процесі організації різних типів діяльності: навчальної, розвивальної, виховної, стимулюючої, контрольно-оцінної.

Найбільшого поширення набули два види роботи з інформаційними ресурсами: на занятті, під керівництвом викладача та самостійна робота з метою закріплення і розширення знань.

В умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій ,мережі Інтернет проблема добору і використання ресурсів стає надзвичайно актуальною.Комерціалізація сприяє «викиданню» на ринок друкованої продукції низької якості. Це ставить викладача перед проблемою: на які інформаційні ресурси спиратися під час подання навчального матеріалу, що порекомендувати студентам для самостійного вивчення і закріплення знань.

Отже, завдання викладача, що застосовує метод інформаційного ресурсу, — підібрати потрібні ресурси і зорієнтувати в них студентів. Досить ефективним методом навчання, реалізація якого доцільна із залученням засобів ІКТ, є дидактична гра.

Дидактичні ігри, що проводяться з використовуванням засобів ІКТ, можуть бути орієнтовані на різні навчальні цілі. Одні ігри спрямовані на формування і відпрацьовування студентами навичок контролю і самоконтролю. Інші, побудовані на матеріалі різного ступеня складності, — на забезпечення диференційованого підходу до навчання студентів з різним рівнем знань.

Контроль знань може відбуватися у різних формах. У процесі засвоєння нового матеріалу надаються запитання, обговорюються проблемні ситуації, проводяться опитування. На етапі закріплення матеріалу:

— здійснюється перевірка виконання завдань як усна, так і письмова. Нарешті, оцінювання знань може бути окремим етапом заняття, наприклад у формі контрольних, самостійних та практичних робіт. Для підтримування цієї діяльності є різні види електронних засобів. Наприклад, це — спеціалізовані системи тестування, що призначені для оцінювання результатів засвоєння знань як «електронний екзамен», а також системи, призначені для застосування на будь-якому етапі навчання.

Організація програми автоматизованого оцінювання передбачає певну швидкість проходження тестів — стандартизованих завдань, представлених в електронній формі, і від студентів не вимагається спеціальних навичок роботи з комп’ютером. Необхідно лише вибрати правильні відповіді серед запропонованих. За допомогою програми здійснюється перевірка з виведенням відповідних коментарів й оцІнювання результатів навчальної діяльності.

Необхідність в автоматизації процесів оцінювання виникає практично у будь-якій галузі , тому відповідний модуль входить як компонент у будовубільшості програм навчального призначення.

Одним із перспективних напрямів розвитку автоматизованих систем оцінювання є «інтелектуальні» програми .У цьому випадку за допомогою програми навчального призначення (або її модуля), яку застосовують для визначення рівня знань студентів, здійснюється діагностика помилок, надаються рекомендації стосовно їх виправлення, оцінюються результати повторних опитувань, коригується рівень складності запитань залежно від етапу вивчення теми, на якому знаходиться студент. До складу програми може входити мережа понять, правил, положень, які пропонуються студентові для повторення, якщо в результаті діагностики виявляється, що ці знання в нього відсутні.

Відповідно до етапу заняттяі відповідних методів можна рекомендувати застосовувати певні інформаційні технології і ресурси

Насамкінець, варто зазначити, що використання інформаційних і комунікаційних технологій у професійній діяльності педагога стане ефективним за наявності відповідних умов :

*належної матеріальної бази, тобто комп’ютерів, обладнання, програм;

* компетентності викладача.

Тут важливого значення набуває відповідна підготовка викладача, що передбачає оволодіння певними уміннями та навичками на рівні середньодосвідченого користувача. А саме —він має вміти підготувати персональний комп’ютер до роботи, запустити необхідну программу на виконання, зберегти дані,

скористатись принтером. Напревеликий жаль, часто вчителі, особливо гуманітарних дисциплін, не готові до впровадження інформаційних технологій саме з цієї причини — відсутності необхідних навичок;

*компетентностістудента. Від того, наскільки досконало студент володіє навичками використання комп’ютера, залежить, чи досягнуть зусилля викладача певної дисципліни успіху.

Якщо ж значна частина студентів має обмаль знань, щодо володіння інформаційною грамотністю, то перед викладачем неминуче постає питання про доцільність фронтального застосування комп’ютерних технологій.

Отже, використання нових інформаційних технологій створює широкі можливості для суттєвого підвищення якості навчального процесу, рівня засвоєння знань, а також зростання інтересу до навчання в цілому.

Викладачі в Новочорторийському ДАТ переконалися що,заняття із застосуванням комп’ютера набувають інших форм і способів організації, змінюють усталені уявлення й обмеження, але досягти цього можна за допомогою нових методичних підходів. Я як методист навчального закладу намагаюсь розробити необхідні методичні вказівки та поради.

А педагогічний колектив Новочорторийського ДАТ активно працює над впровадженням інформаційних технологій в навчальний процес.

Додаток1.

Застосовування електронних засобів і ресурсів

відповідно до методів навчання