Embedded Files
Документ, про який йтиме мова, зберігався в Потіївці у місцевого вчителя Юрія Топчія. Відтак він потрапив до мене, за що я вельми вдячний своєму землякові, який, розуміючи вартісність документальних/картографічних джерел, передав свій скарб мені в руки. При цьому п.Топчій повідомив, що карту з подвірним описом Потіївки знайшов на горищі будинку покійний нині вчитель Волинчик. За моїми свідченнями, йдеться про будинок, котрий був колись попівством, тобто, в ньому проживав місцевий священик.
Отже, документ має таку назву: "Усадебный план с.Потеевки Киевской губернии Радомысльскаго Уезда крестьянъ собственниковъ изъ владения Помещицы Княгини Щербатовой. Измерение произведено по поручению Радомысльскаго Мироваго Съезда Участковымъ Землемеромъ Хмельницкимъ въ 1866 году". Сам план села виконаний в кольорі: синіми і голубими фарбами, вулиці зафарбовані у світлобежові тони. Внизу зазначено про звірку плану з оригіналом, що й засвідчив Відповідальний землемір (підпис не читається). Отже, йдеться про засвідчену копію джерела.
Щодо дати джерела, то тут напрошується таке зіставлення. За моїми даними, саме 1866 р. Потіївка отримала, у зв’язку із реформами 60-х рр., викликаних падінням кріпосного права, статус центру однойменної волості. Так, знайдена архівна справа має назву: "О преобразовании с.Потеевки в волостной центр (Из ведомости о передаче государственных крестьян местным учреждениям)", 1866. Серед опублікованих матеріалів, дотичних до питання про статус села, як волосного центру, згадаємо, що з початку ХХ ст. збереглися "Ответы волостного писаря Потиевской волости Н.Терещенко по программе" (йшлося про розвиток сільського господарства). У 1895 р. волосним старшиною був Василь Павлович Демченко, писарем – Іван Андрійович Михайлюк, у 1904 р., відповідно – Степан Малий і Іван Путято. На жаль, інших матеріалів про Потіївську волость поки що віднайти не вдалося, хоча інформація про їх місцезнаходження мені відома. Публікуємо план у додатку в дещо зменшеному вигляді (шкода, що не в кольорі). Проте його цінність від цього не применшується. Спочатку звертаємо увагу на планувально-просторовий розвиток Потіївки. Майже всі вулиці старого села були прокладені ще тоді, тобто, до 1866 р. До слова, вони зберігаються й тепер. Єдине, чого немає на плані, - це продовження центральної вулиці від греблі з мостом у напрямку на Житомир. Очевидно, дороги через Потіївку на Житомир тоді ще не існувало. Та й гребля була розміщена дещо північніше і не так прямолінійно, як тепер. Ставок також був набагато довшим. У середині ХІХ ст. не було й вулиці, яка тепер з’єднує лікарню з автобусною і йде далі на північ.
Думаю, що центральне перехрестя села знаходилося на тому місці, що й тепер. Центром села була церква з прилеглими ділянками, позначеними абревіатурою "Ц.З.", тобто, "церковна земля". Цікаво, що церковна земля розміщувалася не тільки довкола церкви, а й продовжувалася від перехрестя далі на північ і простягалася майже до місточка по теперішній вул. Радянській (по-сільському – Солопні), уздовж берега ставка. Найдовшою вулицею села, як видається, була пряма вулиця від виїзду на Дубовик до виїзду на Нову Буду, з півдня на північ. Вулиця Громада, як її називали давніше (теперішня Шевченка), була, можливо, коротшою.
Основними об’єктами, які були в селі, і які чітко позначені на плані, є ділянки землі з будівлями селян, тобто, селянські садиби. На плані чітко вималювані будівлі: землемір зумів вказати навіть їх розташування щодо вулиць (фасадом чи боком). Житлові будинки зафарбовані в сірий колір, а господарські будівлі – в чорний. Всі ділянки землі пронумеровані.
Не менш цінним є розміщена на карті справа "Подворная опись", побудована за номерами на плані, зі вказівкою площі наділів. Наводимо її повністю, зі збереженням канцелярського колориту тодішньої російської (общепонятної) мови.
Афанасій Іванов Денисенко - 1 дес. 1218 саж.
Михайло Петров Максименко – 1 дес. 708 саж.
Денис Іванов Денисенко – 1 дес. 636 саж.
Матвій Іванов Денисенко – 3 дес. 48 саж.
Микита Григорієв Денисенко – 1 дес. 932 саж.
Андрій Тимофіїв Лукашенко – 1 дес. 524 саж.
Констянтин Павлов Личний – 1 дес.
Григорій Констянтинов Личний – 1 дес. 1041 саж.
Іван Яковлев Тивоненко – 1 дес 921 саж.
Гаврило Трохимов Денисенко – 1 дес. 712 саж.
Григорій Іванов Денисенко – 1 дес. 474 саж.
Петро Потапов Личний – 1 дес. 1940 саж.
Семен Кирилов Денисенко – 1 дес. 1406 саж.
Павло Іванов Денисенко – 1 дес. 869 саж.
Вакула Карпов Денисенко – 1 дес. 944 саж.
Павло Павлов Ігнатенко – 1 дес. 1140 саж.
Петро Григорієв Тивоненко – 1 дес. 371 саж.
Андрій Федоров Довгий – 2178 саж.
Стефан Іванов Тивоненко – 2318 саж.
Пилип Михайлов Тивоненко – 1618 саж.
Павло Тихонов Мартиненко – 1618 саж.
Степан Миронов Лукашенко – 2337 саж.
Григорій Андріїв Лукашенко – 1660 саж.
Клим Лукашенко – 1661 саж.
Данило Григорієв Зайцов – 1599 саж.
Григорій Романов Костюченко – 1968 саж.
Марко Іванов Харченко – 1 дес. 704 саж.
Мартин Максимов Харченко – 1 дес. 435 саж.
Никифор Феодосієв Мойсеєнко – 1 дес. 1077 саж.
Онуфрій Григорієв Лукашенко – 1 дес. 609 саж.
Іван Яковлев Лукашенко – 1 дес. 409 саж.
Кирило Григорієв Лукашенко – 1 дес. 205 саж.
Іван Наумов Скороход – 1980 саж.
Дмитро Харченко – 2060 саж. Б.Євфим Лукашенко – 1 дес. 462 саж.
Мойсей Федоров Скороход – 1 дес. 462 саж.
Федір Ісааков Денисенко – 1 дес. 830 саж.
Федот Яковлев Харченко – 1 дес. 1548 саж.
Максим Іванов Кузьменко – 1 дес. 232 саж.
Дем’ян Тихонов Личний – 1 дес. 602 саж.
Федір Андрієв Харченко – 1 дес. 820 саж.
Макар Костянтинов Личний – 1 дес. 1764 саж.
Григорій Сидоров Мельниченко – 3 дес. 550 саж.
Архип Євстафієв Мартиненко – 1862 саж.
Прокофій Тихонов Мартиненко – 2275 саж.
Михайло Яковлев Мартиненко – 2106 саж.
Данило Павлов Мартиненко – 1 дес. 108 саж.
Максим Адамов Лук’яненко – 1 дес. 180 саж.
Оникій Іванов Тивоненко – 1 дес. 672 саж.
Сава Киселенко – 1 дес. 640 саж.
Йосиф Мойсеєв Ігнатенко – 1 дес. 510 саж.
Иван Федоров Харченко – 1 дес. 5 саж.
Пилип Тихонов Гоп – 1 дес. 2272 саж.
Павло Адамов Лук’яненко – 2 дес. 553 саж.
Григорій Петров Максименко – 1 дес. 1353 саж.
Михайло Павлов Данильченко – 1962 саж.
Лука Михайлов Довгий – 1962 саж.
Тихон Антонов Коцюба – 1 дес. 624 саж.
Григорій Власов Цюпа – 1 дес. 1102 саж.
Іванъ Іванов Лук’яненко – 1 дес. 1187 саж.
Григорій Іванов Харченко – 1 дес. 1068 саж.
Марко Михайлов Харченко – 1 дес. 400 саж.
Григорій Михайлов Д…….. – 1 дес. 736 саж.
Дмитро Карпов Малярчук – 1 дес. 480 саж.
Іван Олексієв Харченко – 1 дес. 608 саж.
Максим Миколаєв Харченко – 1 дес. 360 саж.
Осип Іванов Харченко – 1 дес. 148 саж.
Овсій Яковлев Харченко – 1 дес. 18 саж.
Петро Яковлев Максименко – 1 дес. 260 саж.
Радіон Ульянов Тивоненко – 1 дес. 428 саж.
Дениъ Григорієв Харченко – 1 дес. 880 саж.
Іванъ Михайлов Харченко – 1 дес. 98 саж.
Всього – 90 дес. 1847 саж.
Під волосним правлінням – 1200 саж.
Колишньої корчемної – 1200 саж.
Всього – 91 дес. 1847 саж. З них незручної, під вулицями і провулками – 8 дес. 276 саж. Під ставком, річкою, болотом і крутиною – 10 дес. 1312 саж. Всього – 18 дес. 1588 саж.
Всього зручної і незручної – 110 дес. 1035 саж.
Цікаво, що волосне правління знаходилося не в центрі, а на самому краю села, при виїзді на Нову Буду. А корчма розміщувалася в самому центрі, на перехресті. Поза межами села зображено декілька об’єктів, прокреслених олівцем: при виїзді на Облітки, справа – церковна земля (пізніше олівцем хтось дописав "Шкільн."); при виїзді на Дубовик – цвинтар (старий цвинтар).
Унікальність карти і подвірного опису Потіївки 1866 р. очевидні. Найважливішим є те, що джерело повертає нас у майнові/поземельні стосунки тієї пори, дозволяє переконатися, де в селі проживали колись наші предки. Зрештою, планувально-просторовий розвиток села середини ХІХ ст. не становить тепер жодних загадок.
Page updated
Google Sites
Report abuse