Вчителям історії

Про викладання предметів суспільно-гуманітарного спрямування у 2016-2017 навчальному році

На засіданнях районних (міських) методичних об’єднань учителів історії та правознавства рекомендуємо опрацювати Лист Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».

Рекомендуємо звернути увагу на такі питання:

Історія

Місія шкільної історичної освіти

У сучасних умовах існує загроза територіальної цілісності України та відбувається втручання інших держав у її інформаційно-ідеологічну сферу. Важливою складовою неоголошеної Російською Федерацією «гібридної війни» є маніпулювання національною пам’яттю Українського народу. Через це виникає нагальна необхідність відновлення та збереження історичної пам’яті, формування національної ідентичності та відродження інтересу до історії України, її культури, традицій і звичаїв.

Загальнонаціональні історичні події, які сталися на території держави та закарбувалися в пам’яті багатьох поколінь, мають стати об’єднуючим чинником нації. Адже зі спільного розуміння минулого виростає спільна проекція майбутнього, що вкладається у формулу: «Немає пам’яті − немає ідентичності. Немає ідентичності − немає нації».

Шкільний курс історії України має найбільші потенційні можливості для розвитку особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу та сучасної європейської цивілізації; необхідність збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин.

Серйозною допомогою вчителям  у цій справі  повинні  стати методичні рекомендації  МОН  України  та Українського інституту  національної пам’яті, котрі є у відкритому  інформаційному доступі (http://www.memory.gov.ua/).

Чинні навчальні програми з історії

У 2015-2016 навчальному році чинними будуть такі навчальні програми:

5 клас – дві програми: «Історія України. Вступ до історії» (К.: Перун, 2005) та «Історія України ( Вступ до історії)» (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013);

6 клас – програма «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України»)» (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013);

7-8 клас – оновлені програми у 2015 році;

9 клас – програма «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи» (К.: Перун, 2005).

10-11 класи:

Історія України, всесвітня історія (рівень стандарту/академічний, профільний рівень) – нова редакція програм, що  затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 №826.

Програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України.

Рекомендуємо особливу увагу звернути на особливості вивчення історії у 8 та 10-11 класах за новими навчальними програмами.

Уперше в старших класах вводяться практичні заняття, що проводяться у формі представлення творчих проектів учнями. Основні акценти у змісті програми: в окремі теми виділено Українську революцію 1917-1921 рр., період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження тоталітарного режиму (1921-1939 рр.). Учні будуть вивчати низку історичних постатей, які сприяли розбудові України, також виокремлено і розширено деякі події,  факти, поняття і терміни.

Відзначення 75-ої річниці трагічних подій Бабиного Яру

У 2016 році виповнюються 75-та річниця трагічних подій Бабиного Яру, що буде відзначатися в Україні на високому державному рівні.

Подібно до табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту. Тільки за два дні 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно нацистами близько 34 тисяч євреїв. Декілька наступних років у Бабиному Ярі продовжувалися вбивства десятків тисяч євреїв, а також радянських військовополонених, патріотів – українських націоналістів, ромів (циган), активістів комуністичної партії та інших «ворогів рейху».

В усіх навчальних закладах України Міністерство освіти і науки України пропонує провести 29-30 вересня «Уроки пам’яті трагедії Бабиного Яру та «бабиних ярів» України».

Для проведення уроків пам’яті, роботи на факультативних заняттях, у позашкільних заходах допускається використання додаткової навчально-методичної літератури, яку вчителі можуть безкоштовно отримати через замовлення до Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», який співпрацьовує з Міністерством освіти і науки України (вибрати потрібні вам книжки ви можете на сайті http://tkuma.dp.ua/ у розділі «Публікації»; замовити літературу можна також, написавши на електронну адресу library@tkuma.com або звернувшись за телефоном +38 056 717 7012). Навчально-методична література, що пропонується, рекомендована до використання в навчальному процесі та отримала відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Також рекомендуємо використати навчально-методичний посібник «Назустріч пам’яті» (Назустріч пам’яті : Навч.-метод. посіб. до фільму про Голокост в Україні «Назви своє ім’я» / Авт.-упоряд.: О.Войтенко, М.Тяглий. – К. : Полігр. фірма «Оранта». 2007. – 240 с.), що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Посібник розміщений на сайті Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії (USC Shoah Foundation—The Institute for Visual History and Education) https://sfi.usc.edu/ukrainian

Робота з обдарованими учнями

Результати ІІ-ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії доводять, що успіх приходить лише до тих, хто  має різносторонню підготовку і цілеспрямовано іде до мети. Так, на ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з історії, що проходив у березні 2016 року у м. Чортків Тернопільської області, Артем Грабовський, учень 11 класу Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (учитель О.М.Больбот), став призером цих змагань і був нагороджений дипломом ІІ ступеня.

У процесі підготовки до олімпіад варто звертати більше уваги на виконання учнями тестових завдань, роботу з історичними джерелами та картами, виконання творчих завдань.

Правознавство та суспільні дисципліни

При викладанні правознавства вчителю слід тримати в полі зору притаманні українському суспільству сучасні напрацювання в правовій науці, динаміку суспільних відносин, певний консерватизм національного законодавства, результати активної нормотворчої діяльності органів державної влади, зокрема враховувати зміни в законодавстві України, що відбулися протягом 2015-2016 років.

Крім цього, слід взяти до уваги перспективні зміни до Конституції та законів України, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України: змін до Конституції України щодо децентралізації влади та правосуддя, проектів Трудового кодексу України, законів України «Про освіту», «Про професійну освіту», «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Навчальні програми з правознавства

9 клас − чинною залишається програма – «Правознавство. Практичний курс» (35 год.) зі змінами, внесеними у 2015 році;

10, 11 клас (рівень стандарту/академічний, профільний рівень) – нова редакція програм, що  затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 №826.

Програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України.

Рекомендуємо особливу увагу звернути на те, що новою навчальною програмою для учнів 10, 11 класів посилено практичне спрямування «Правознавства» як рівня стандарту, так і профільного рівня через зменшення питань теоретичного змісту й уведення практичних занять (уроків-юридичних практикумів та занять із визначеною темою).

З огляду на обмежені часові рамки вивчення учнями інваріантних правознавчих предметів, слід залучати їх до позаурочних і позашкільних заходів із правової тематики, олімпіад з правознавства та турнірів юних правознавців.

У 2015-2016 навчальному році юні правознавці Полтавської області досягли високих результатів на інтелектуальних змаганнях всеукраїнського рівня.

На фінальному етапі ХІІІ Всеукраїнського турніру юних правознавців, що проходив 4-8 листопада 2015 року у м. Іллічівськ Одеської області, команда Полтавської області «Лідер» виборола І місце. Перемогу здобули: Гузік Олександра, Федій Юлія, Павлова Юлія − учениці комунального закладу «Полтавська гімназія №6», керівник команди − Є.О. Перепьолкін, учитель Комунального закладу «Полтавська гімназія №6».

На IV етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства, що проходив з 27 по 31 березня 2016 року у Білій Церкві, Полтавщину представляли 6 учасників, кожен з яких став призером цих престижних інтелектуальних змагань:

Павлова Юлія, учениця 10 класу Комунального закладу «Полтавська гімназія №6» − диплом І ступеня;

Зогаль Дар’я, учениця 8 класу Комунального закладу «Полтавська гімназія №6» − диплом ІІ ступеня;

Процько Максим, учень 11 класу Кременчуцького ліцею №4 − диплом ІІ ступеня;

Дем’янченко Анастасія, учениця Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2 – диплом ІІІ ступеня;

Романчук Дмитро, учень 11 класу Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко – диплом ІІІ ступеня;

Гулевська Дарія, учениця 11 класу Гадяцької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №4 – диплом ІІІ ступеня.

До вершин Олімпу їх вели наставники − Є.О. Перепьолкін, учитель Комунального закладу «Полтавська гімназія №6», Л. М. Мороз, учитель Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко, Л. М. Голубенко, учитель Гадяцької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №4, Т. П. Афанасьєва, учитель Кременчуцького ліцею №4.

 Для ефективного навчання правознавства важливими є досконале володіння вчителем змістом правознавчих предметів і курсів, інноваційними підходами до організації навчання, арсеналом активних й інтерактивних методів навчання та стратегією застосування цих методів в навчальному процесі та позаурочній діяльності учнів. Не менш важливою є й самоосвіта вчителя правознавства.

Із метою кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб правознавчі предмети й курси викладалися в школі одним вчителем.

До проведення уроків з правознавства, різноманітних заходів з правової освіти слід залучати депутатів місцевих рад, державних службовців місцевих органів виконавчої влади, суддів місцевих судів, працівників юстиції. Їхні знання й досвід практичної роботи сприятимуть підвищенню мотивації й інтересу учнів до правознавства та посилюватимуть профорієнтаційний компонент у навчанні.

У старшій школі чинними залишаються програми «Людина і світ. 11 клас», «Філософія. 10-11 класи», (К.: Поліграфкнига, 2010).

В контексті російської інформаційної агресії особливе місце в нашому суспільстві посідає медіа грамотність, що є життєво необхідною навичкою. Освітні заклади  мають усі можливості для того, щоб долучитися до формування медіаграмотного споживача. Як для вчителів, так і для учнів важливо стати інформаційно та медійно грамотними, набути певних навичок, пов’язаних з роботою в інформаційному та медіапросторі.

У 2016 році вийшов друком посібник «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін». Це перша спроба в Україні інтеграції медіаграмотності у викладання суспільних дисциплін. З електронним варіантом посібника можна ознайомитися за посиланням: http://www.aup.com.ua/upd/mo.pdf

Методист

відділу гуманітарних та мистецьких дисциплін                              І.О.Міщенко