вересень 1978 року    

Нитка маршруту: Махачкала - Ізбербаш - Сергокала - Лєваши - Гуніб - Советское -  пер.Вантліашетский(2442 м, 1 А зимою) - Ахалсопели - Кварелі - Телаві - Гомборі - Тбілісі - Пассанаурі - пер. Хрестовий(2379 м) - Казбегі - Орджонікідзе - Нальчик, 856 км, 20 ходових дні + 2 дньовки.

Склад групи: Юрій Любарський(Харків) - керівник, Юрій Єрмольчук(Донецьк), Анатолій Дутчак(Калуш), Євгеній Кащеєв(Дніпропетровськ), Корінна Гай(Харків).

 В цьому поході були три, на мою думку, найцікавіші місця і я їх виділю: плато Гуніб, Карадахська ущелина і Вантліашетський перевал.

1. Гуніб і плато Гуніб

Від Красного моста по путівнику: «…выводит к Салтинскому (Красному) мосту. Отсюда до Гуниба 13 км живописной дороги через Салтинское ущелье на Каракойсу. Почти на одном уровне дорога огибает вставшие поперек известняковые скальные пласты, пропиленные рекой на глубине 70—90 м. Ближе к выходу из ущелья дорога ныряет в небольшой тоннель а выйдя из ущелья, вьется по глинистым склонам, после чего спускается к каменному мосту у подножия Гуниба. Крутой, весь в садах и тополях взлет выводит к селению Гуниб на нижнем плато. Можно подняться и на верхнее плато, к турбазе. «Орлиное гнездо» (1551 м).»

Все решту про Гуніб, фортецю, про імама Шаміля є досить в Інтернеті.

                                                                   Красний міст 

Дорога від Красного мосту до Гуніба                           Підйом на плато Гуніб  

                                                                 Фотографії фортеці і краєвиди з плато

ПАСПОРТ ПАМЯТНИКА ПРИРОДЫ «КАРАДАХСКАЯ ТЕСНИНА» 

https://drive.google.com/file/d/1dwIlGj0RUsLZBv5PC1p3nG3z-K0Ql0yq/view?usp=sharing

                                                                  Дорога до ущелини

Довший час, перед походами по Кавказу і після них, читалась і переживалась книга Аркадія Гольдштейна «Башни в горах». Він був як зразок мандрівника, який подорожі поєднував з улюбленою справою і це йому вдавалось досконало. Взагалі найкращі книги про подорожі вдавались у тих мандрівників, які крім простої цікавості, робили при цьому якусь наукову чи пізнавальну роботу, виконували професійні обов’язки. Купляв і зачитувався книгами ентомолога, професора зоології Павла Маріковського. Навіть планував відвідати ті землі, які описані в його книгах.

Перед мандрівками завжди думалось – ось саме зараз, саме в цій поїздці я буду занотовувати все, всі враження, переживання, думки.  Ну і потім щось з того вийде. Так ніколи не було. Складний і насичений графік кожного походу майже не залишав часу, сил і бажання, крім похідних справ, робити ще щось. І уже потім, вдома, розбираючи свої чи прислані плівки, щось пригадував і іноді навіть не впізнавав місця, де велась зйомка. На маршруті очі за день втрачали гостроту сприйняття кольорів, «стирались». Потім думалось – тим мандрівникам було добре – вантажів не тягали, іноді навіть не пересувались на своїх. На біваках обслуга готовить вечерю чи сніданок і можна писати, згадувати.  

Книгу А.Гольдштейна можна читати в Інеті, є багато адресів. Один з них

http://dargo.ru/publ/16-1-0-621

https://drive.google.com/file/d/121BPwEnrmpVZpzyZmGZ93mRmGG50pOit/view?usp=sharing

Наведу улюблене місце з передмови. Це як камертон перед поїздками на Кавказ.

«Кавказ — понятие широкое. Слишком широкое. У разных людей это слово вызывает разные представления, в зависимости от того, кто где бывал или о чем читал. Кавказ — это и Сочи с его пальмами и пляжами, и облюбованные альпинистами заоблачные выси, и нефтеносный Апшерон, и средневековые храмы Армении, а также виноград, шашлыки и шумное застолье. Кавказ многолик и многообразен. В одних местах вино льется рекой, в других — оно такой же привозной продукт, как в России; в долинах Закавказья благодатная природа щедро вознаграждает труды земледельца, но есть на Кавказе местности, где еще совсем недавно не знали, что такое фрукты и овощи; а для того, кто считает, что все кавказцы — жгучие брюнеты, неожиданным будет узнать, что в горах живут голубоглазые блондины. На Кавказе больше разных народов, обычаев и языков, чем в Европе. Кавказ расположен между Черным и Каспийским морями. Системой горных хребтов он делится на Северный Кавказ и Закавказье. Эта горная система — Большой Кавказ — тянется от Таманского полуострова, вклинившегося между Черным и Азовским морями, до Апшеронского полуострова, на котором находится Баку. Водораздельный гребень Большо¬го Кавказа называется Главным хребтом. С южной стороны он сравнительно резко понижается, стеной ограждая от холодных ветров долины Грузии, а с севера переходит к равнине постепенно, через изрезанную лощинами горную область. Восточная часть горной системы Большого Кавказа, включающая территории Северной Осетии, Чечено-Ингушетии и Дагестана, и есть тот район, о котором будет речь в этой книге. О его истории, самобытной культуре и древнем искусстве мало кто знает, кроме специалистов. Местность эта труднодоступна, а приезжий, при всей своей любознательности, мало что, кроме природы и новой жизни, увидит, потому что горы теперь в значительной части безлюдны, а в населенной части края происходит бурный процесс становления новой культуры. Исчезает старина из обихода, исчезает из памяти. Пройдет еще немного времени, и только в немногочисленных музейных экспонатах да в трудах побывавших здесь исследователей сохранятся свидетельства о своеобразной материальной и художественной культуре этого края — романтической и так и оставшейся в значительной мере загадочной страны кавказских горцев»

В 2010 році в Інеті появилась інформація про існування рукопису книги А.Гольдштейна «Архитектура Северного Кавказа». Рукопис знаходився в Ізраїлі в дочки автора. Обговорювались можливості видання книги які так і не реалізувались.

http://amiram-g.livejournal.com/357969.html

http://daud.livejournal.com/32059.html

Любарський Юрій Ілліч

ЛЮБА́РСЬКИЙ Юрій Ілліч (01. 03. 1950, Харків) – математик. Син І. Любарського. Д-р фіз.-мат. н. (1990). Закін. Харків. ун-т (1971), де 1982–90 за сумісн. й працював. 1971–2001 – у Фіз.-тех. ін-ті низь­ких т-р НАНУ (Харків): 1993–2001 – пров. н. с. відділу теорії функцій. Відтоді – за кордоном. У співпраці з колегами отримав теореми про розкладання в ряди експонент функцій з просторів Харді в опуклих многокут. областях у комплекс. площині, тео­реми єдності нового типу в про­сторах Харді і Коренблюма, точ­ні теореми апроксимації субгар­моній. функцій на площині за допомогою логарифмів модуля цілих функцій, методи відновлення сигналів з обмеженим спектром за допомогою сплайнів, базиси з експонент у просторах функцій від двох змінних в опуклих симетрич. багатокутниках; дослідив питання повноти систем ліній. комбінацій експонент; вивчив питання відновлення сигналів з обмеженим спектром по їх значеннях у випадк. послідовності точок, заг. класи вагових просторів цілих функцій, властивості операторів композиції в модел. просторах.

Пр.: Интерполяция с помощью спе­циальных классов целых функций и ее приложения к разложениям в ряды экспонент // Изв. АН СССР. Сер. Математика. 1975. Т. 39 (спів­авт.); Ряды экспонент в пространствах Смирнова и интерполяция в специальных классах целых функций // Там само. 1988. Т. 52, № 3; Свойства линейных комбинаций степеней // Алгебра и анализ. 1989. Т. 1, № 6; On completeness of ran­dom exponentials in the Bargmann-Fock space // J. Math. Phys. 2001. Vol. 42, № 8 (спів­авт.); Gabor (super) frames with Her­mite functions // Mathematische Anna­len. 2009. Vol. 345, № 2 (спів­авт.); Radial oscillation of harmonic functions in the Korenblum class // Bulletin of the London Mathematical Society. 2012. Vol. 44, № 1 (спів­авт.).

 О. М. Калиненко

 2017

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 

https://esu.com.ua/search_articles.php?id=59762