1977 рік
16-29 вересня 1977 року, заліковий маршрут 4-ї категорії складності, який проходив після зборів в Степанавані. Склад команди Кролюс Ю.А. - керівник походу(Дніпродзержинськ), Кролюс В.Ю.(Дніпродзержинськ), Казаков А.В.(Харків), Рильцов Е.Б.(Харків), Беляк М.Ф.(Калуш), Дутчак А.В.(Калуш), Дикун І.І.(Рязань), Назаров М.І.(Рязань). Юрданов Р.Г.(Одеса).
На цій карті синім кольром я наніс частину маршруту, яка проходила по Арменії.
Нитка маршруту: Степанаван – пер.Пушкінський(2038м) – Спітак – пер.Спітакський(2373м) – Алагяз – Аштарак – Ечміадзінь – Єреван – пер.Севанський(2000м) – Севан – Камо – Мартуні – пер.Селімський або по карті Айодзорський перевал(2410м) – Єхехнадзор – Азізбеков – Джермук – Карабахське нагір’я(3000м) – Дашкенд – Варденіс – Шоржа – Красносельськ – Іджеван – Руставі – Тбілісі – пер.Хрестовий(2379м) – Орджонікідзе, 14 ходових днів, 967км.
Звіт про похід
https://sites.google.com/site/bibiliotekazvitivnova/dutcak-1977-ucast
Інформація на сторінці дніпровських велотуристів
http://dneproveloklub.dp.ua/otshety/Kavkaz/kavkaz-glav.htm
Фільм Валерія Кролюса, в якому він використав фотографії і слайди з цього походу
https://www.youtube.com/watch?v=HqPlnqfvdVE&t=932s
На цих картах Карабахське нагір'я, яке ми перетнули з м.Джермук до села Дашкенд. Це був складний участок нашого маршруту. Другою особливістю нашої подорожі, яка запам'яталась, було те, що в кінці вересня непередбачливо швидко почала мінятися погода, в горах пішов сніг. Місцеві чергові на початку підйому на Хрестовий перевал довго вирішували - чи пускати нас, перевал мав от-от закриватися. Було дуже холодно, на самому перевалі почався снігопад і ми, без теплого одягу(особливо дошкуляла відсутність у нас рукавиць), сідло перевалу "здолали" в кузові критого брезентом грузовика. Ця ж погода, для групи яка проходила в цей час п'ятірку, в Сванетії на перевалі Загар обернулася пургою.
Фотографії з походу.
Багато забулося, тому хронології не буде як і підписів на всіх фото. Підпишу ті, що найбільш запам'ятались. При тогочасному дефіциті позитивної плівки тримався установленого для себе правила - ніколи не фотографувати в містах і в загальновідомих пам'ятках. При попаданні в такі місця шукав і купував професійні брошури чи відкритки.
Айодзорський перевал
Карабахське плато
Фотографії з маршруту
Згадуючи місця, зображені на старих фото чи слайдах, паралельно шукаєш в інтернеті їх сучасний вигляд. Так я зачепився за сторінку радянських правозахисників Віктора Сокирко і Лідії Ткаченко. По часу їхнє фотографування тих же місць було найближче до часу мого перебування, співпали частково поїздка по Арменії, майже повністю співпали деякі частини подорожування по Дагестану і Чечні. Навіть іноді співпадала якість слайдів, які вони або пізно, коли вже стали пропадати кольори, оцифрували або майже всі мабуть робили на плівці ЦО-32Д. Тому залишаю посилання на їх сторінку.
Альбом слайдів Валерія Кролюса