Рекомендації батькам дітей з особливими освітніми потребами, як організувати розпорядок дня дитини з порушенням опорно-рухового апарату в умовах карантину
В той час коли майже всі дорослі і діти перебувають вдома, рекомендуємо організувати перебування на карантині інакше, особливо якщо у родині є діти з особливими освітніми потребами, а саме з порушеннями опорно-рухового апарату.
Дотримуйтесь звичного графіка. Наголошуемо, що під час карантину важливо підтримувати звичайний розпорядок дня дитини. У вас може виникнути велика спокуса оголосити карантин додатковими канікулами і цілий день сидіти перед екраном телевізора. Однак різка зміна графіка також може викликати у дитини стрес.
Корисно буде написати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і повісити його так, щоб дитина постійно його бачила. Важливо, щоб у неї були чіткі очікування з приводу того, що буде відбуватися протягом дня - коли буде час для ігор, читання і відпочинку.
Кожен член сім’ї має протягом дня власні завдання, проте на даний час, тобто під час карантину, слід продумати життя так, щоб основну частину доби, але не менше 3-4 годин, всі члени сім’ї були поряд, бачили і чули один одного. Це надасть всім членам родини, а особливо тим дітям що мають особливі потреби, зразки спокійної поведінки, уведуть такого члена сім’ї у близький психічний і фізичний контакт.
Варто дітям що мають певні труднощі (враження опорно-рухового апарату), приділяти додатковий до іншого час, з показом правил дотримання гігієни, щоб застерегтись від коронавіруса.
Зверніть увану на те, що під час карантину кожна родина, особливо, має тримати оселю відповідно санітарно-гігієнічним нормам, організовувати правильне харчування дитини. Дані два напрями надзвичайно важливі для дітей, які мають порушення опорно-рухового апарату.
На час карантину, за фізичної можливості дитини, приготування їжі, прибирання слід зробити загальною справою. Дуже зручно: ніхто нікуди не спішить і роботу можна розтягнути дещо у часі, що у звичайний період зі щільним графіком кожного члена родини практично неможливо. Всі члени сім’ї отримають вагомі бонуси: почуття захищеності, солідарність зусиль, додаткове спілкування, вміння на предметному рівні планувати, що спонукає розвиток внутрішнього плану дій, спільне виконання дій, де той, хто вміє краще, працює з тим, хто вміє гірше або взагалі не вміє (це реалізація зони найближчого розвитку за Л.С.Виготським). За такої діяльності всі члени родини набувають вміння одну мету поділяти на конкуруючі завдання та при цьому не пересваритись, а, навпаки, консолідуватись.
Організуйте повноціне харчування, щоб зростаючому організмові вистачало калорій, мінеральних речовин, мікро-і макроелементів, вітамінів і всього іншого, що міститься у здоровій їжі.
Організуйте відповідно віку сон дитини. Провітрюйте кімнату. Дитині рекомендовано спати на рівному ліжку з жорстокою підставою і м’яким матрацом, з невисокою, бажано спеціальною ортопедичною подушкою. Тоді фізіологічні вигини хребта будуть зберігатися і під час сну. Привчіть дитину спати на спині або на боці, а не на животі або скрутившись «калачиком».
Одягайте дитину з урахуванням теператури в кімнаті. Комбінуйте статичні ігри з динамічними, рухайтеся хоча б по 20-30 хвилин у день, займайтеся з дитиною лікувальною фізкультурою. Робіть вранці, протягом дня або ввечері за дві години до сну корисні фізичні вправи. Однак не забувайте займатись під музику. Є багато прекрасних CD і DVD із вправами для будь-яких вікових категорій.
Кожна сім’я без професійних знань і зовнішніх послуг може виконувати та створити сама гармонійний розвиток дитини за цими рекомендаціями під час карантину.
Рекомендуємо батькам у сім’ї яких є дитина з певними порушеннями опорно-рухового апарату, продовжувати у розважальній формі навчати та розвивати малюка.
Для занять вдома важливо дотримання використання спеціального обладнання для дітей з порушенням опорно-рухового апарату (якщо таке є), подбати про профілактику та корекцію постави.
Як правильно підготувити вдома «робоче» місце?
Зручний стілець (за необхідності на гвинтах і шарнірах), у якого ви зможете підігнати і висоту сидіння, і його глибину, і нахил спинки. Варто розташувати в освітленому місці кімнати, бажано ближче до вікна. Якщо все ж таки темно, настільну лампу встановіть так, щоб світло падало зліва.
Глибина сидіння стільця повинна бути трохи меншою відстані від крижів до підколінної ямки (ящо дитина не потребує спеціально обладнаного стільця).
Край столу повинен знаходитися на рівні сонячного сплетіння. При цьому трохи розставлені лікті вільно спираються на нього, а поверхня зошиту повинна знаходитись на оптимальній відстані від очей - 30-35 см. Для перевірки можна поставити лікоть на стіл і підняти голову, дивлячись прямо перед собою. Середній палець повинен знаходитися на рівні кута ока (за умови фізичної можливості).
Під ноги дитині підставте стільчик такої висоти, щоб вони не звисали в повітрі і не піднімалися догори (ящо дитина не потребує спеціально обладнаного стільця). Гілковоступневі, колінні і тазостегнові суглоби повинні бути зігнуті під прямими кутами, стегна – лежати на сидінні, приймаючи на себе частину ваги тіла.
Книги бажано ставити на пюпітр на відстані витягнутої від очей руки. Це дозволяє малюкові тримати голову прямо (знімає навантаження на шийний відділ) і попереджає розвиток короткозорості.
Навчіть дитину сидіти прямо (за умови фізичної можливості), з рівномірною опорою на обидві ноги і сідниці. Груди повинні бути майже впритул наближені до столу, лікті розташовуватися симетрично і спиратися на стіл. Зошит треба повернути приблизно на 30 градусів, щоб малюкові не доводилося повертати тулуб. Відстань від очей до книжки повинна становити 30-35 см, а від очей до екрана комп’ютера – не менше 50 см. Нахиляти голову треба якнайменше. Можна, і навіть бажано, по можливості спиратися підборіддям на вільну руку, але при цьому не можна нахиляти голову і тулуб убік.
Час від часу при сидінні треба трохи міняти позу. Через кожні 30 – 45 хвилин занять слід встати та походити 5 – 10 хвилин.
Слідкуйте, щоб у дитини не виникла звичка сидячи класти ногу на ногу, підігнувши ногу під себе, прибирати зі столу і звішувати неробочу руку, сидіти боком до столу, із зігнутою спиною (за умови фізичної можливості).
Час пребування на карантині радимо використати так, щоб навчитись того, що вміє ваша дитина. Нехай дитина Вас вчить.
У дні карантину розвивайте і розважайте дітей. Використовуйте різні завдання:
- на розрізнення звучання, як звучить: дзвінок у двері, сигнал СВЧ-пічки, пральна машина, голос кожного члена родини, дзвінок телефону, чоловічий, жіночий голос; як звучить те чи інше слово, як звучать звуки мови.
- вправляйте дитину у вимовлянні окремого звука, звука у складі фрази, речення.
- показуйте дітям предмети, нехай вони їх називають усно, пишуть (за можливості), показують жестом.
- поставте предмети однієї групи, наприклад, посуд, нехай дитина запам’ятає, поставте предмети двох груп, потім трьох, чотирьох і т.д., кількість предметів можна варіювати.
- поввправляйтеся з числами. Поставте в різному порядку цифри: збільшення на два, на три; два числа, а потім їхня сума (орінтуючись на вік та можливості дитини).
- об’єднуйте предмети в групи, узагальнюючим словом називайте два предмети.
- читайте за можливісттю разом, після цього текст можна драматизувати, додатково за можливості з кожного тексту у словничок записуйте одне слово.
- домовтеся з дитиною, що за час карантину вона чи Ви прочитає книгу, яку вона сама обере.
Розвиваючи дітей лише дорослий буде знати, що це розвиток дитини, а дитина будь-якого віку буде з задоволенням гратися. Бажаємо у родині зробити так, щоб карантин, як унікальна ситуація, була використана задля комфорту дітей з особливими потребами. Для маленьких і великих.
Рекомендуємо вправи на розвиток дрібної та загальної моторики, які поліпшують розвиток пізнавальних процесів, діяльність серцево-судинної і травної систем, розумові здібності дитини, зменшують емоційне напруження, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить – розвивати мовлення дитини.
Тренування пальців рук дітей покращує не лише рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовленнєвих навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язане з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів тощо.
Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Рухи пальців стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини. Тому так важливо, працюючи з дітьми що мають особливі потреби (порушення опорно-рухового апарату), приділяти увагу розвитку функції дрібних м’язів.
Завдання з розвитку рухів пальців руки мають приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Ви якнайкраще знаєте можливість дитини, тому: перевірте, чи може дитина ізольовано рухати правою рукою (всі інші частини тіла мають перебувати у спокої), її просять підняти руку вгору та опустити, зігнути в ліктьовому суглобі і розігнути, відвести вбік і повернути у вихідне положення, зробити кругові рухи (у плечовому суглобі) в один та в інший боки, повернути долоні вгору і вниз, стиснути пальці в кулак і розігнути, зі стиснутих у кулак пальців розігнути спочатку великий палець, потім великий і вказівний, вказівний і мізинець.
Рекомендуємо у випадках легких уражень, коли рухи пальців правої руки не ізольовані і супроводжуються подібними рухами лівої руки, можна виконувати таку вправу:дорослий сідає ліворуч і, м’яко притримуючи п’ясть лівої руки, просить дитину виконувати рух пальцями правої.
Корисно виконувати такі вправи:
• розгладити аркуш паперу долонею правої руки, притримуючи його лівою, і навпаки;
• постукати по столу розслабленою п’ястю правої (лівої) руки;
• повернути праву руку на ребро, зігнути пальці в кулак, випрямити, покласти руку на долоню, зробити те саме лівою рукою;
• руки напівзігнуті, опираються на лікті (струшування по черзі п’ястями);
• руки перед собою, опора на передпліччя, по черзі змінювати положення правої і лівої п’ястей (зігнути-розігнути, повернути долонею до обличчя – до столу);
• зафіксувати лівою рукою праве зап’ястя, а долонею правої руки постукати по столу, погладити стіл тощо. Одночасно проводиться робота з розвитку рухів пальців рук;
• з’єднати кінцеві фаланги випрямлених пальців рук;
• з’єднати променево-зап’ястні суглоби, п’ясті розігнути, пальці відвести.
Зверніть увагу на протиставлення великого пальця до всіх інших; на вільне згинання і розгинання пальців рук без рухів п’ясті й передпліччя, якими вони часто заміщуються.
Рекомендуємо вправи:
• стиснути пальці правої руки в кулак, випрямити;
• зігнути пальці одночасно і по черзі;
• торкнутися по черзі всіма пальцями великого, з’єднати великий палець з усіма іншими по черзі;
• ритмічно постукати кожним пальцем по столу під рахунок «один, один-два, один-два-три»;
• звести і розвести пальці, зігнути і розігнути із зусиллям;
• багаторазово зігнути і розігнути пальці, легко торкаючись пучкою першого пальця інших.
Формуйте в дитини різні способи утримання предметів (відповідно до їх розмірів, форм, матеріалів). Нечіткий, неточний захват і зміни в положенні великого і вказівного пальців ускладнюватимуть дитині будь-яку предметну діяльність, а також малювання, письмо. Саме тому потрібно змалечку розвивати у дітей правильні способи захвату іграшок і рухових дій з ними.
Малі діти часто із силою згинають пальці, напружують м’язи всієї руки, на обличчі з’являється гримаса. Тому їм потрібно пояснити, як треба виконувати рухи, показати, як це зробити правильно, повторити кілька разів, щоб дитина могла самостійно виконувати ці рухи, дотримуючись вимог дорослого.
Корисними для розвитку рухів є завдання з використанням паперу. Потрібно вчити дітей складати і розгортати, скручувати, перегортати, розривати, м’яти і розгладжувати аркуші паперу (наприклад, простий газетний папір). Для розвитку рухів рук слід навчати дитину перемотувати з клубка в клубок мотузку, шнур, нитки. Часто у дитини, яка тримає олівець чи ручку, спостерігається млявість пальців або, навпаки, надмірна напруга й обмежена рухливість.
Корисні вправи для дітей, яким складно згинати і розгинати великий, вказівний і середній пальці:
• руки лежать на столі, дорослий фіксує передпліччя. Дитина намагається взяти великим, вказівним і середнім пальцями паличку, крейду, олівець, ручку, підняти на 10-12 см над столом, а потім покласти;
• перед дитиною на столі ставиться відкрита коробочка з рахунковими паличками (сірниками або іншими дрібними предметами). Дитина бере палички з коробочки і складає їх під рукою (рука лежить близько до коробочки), намагаючись не зрушити руку з місця, а тільки розгинати і згинати великий, вказівний і середній пальці, а потім так само складає все в коробку;
• розкачати на дошці вказівним і середнім пальцями одночасно і по черзі грудочки пластиліну, розкачати у висячому положенні грудочку пластиліну великим і вказівним пальцями (великим і середнім; великим, вказівним і середнім);
• міцно утримуючи сірник у горизонтальному положенні великим і вказівним пальцями лівої руки, одночасно вказівним і середнім пальцями правої руки підтягувати його до себе;
• прокочувати, обертати сірник (олівець) між великим і вказівним, великим і середнім, великим, вказівним і середнім пальцями правої руки;
• дорослий натягує між вказівним і середнім пальцями кільце тонкої пакувальної резинки. Дитина перебирає її як струни гітари вказівним і середнім пальцями, підтягує її до себе, згинаючи вказівний і середній пальці, захоплює трьома (вказівним, середнім і великим) пальцями.
Необхідно пояснювати дитині значення тих або інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати у виконанні цих рухів, створювати позитивний емоційний настрій.
1. Масаж пальчиків. Щоденний масаж кисті рук дитини м’якими рухами та розминання кожного пальчика, долоньки, зовнішнього боку кисті, а також передпліччя дуже корисний. Він чудово активізує мовні центри мозку. Крім того, такий масаж позитивно впливає на імунітет, на загальний розвиток дитини, поліпшує контакт із нею.
2. Ліплення із різних матеріалів (тісто, пластилін, глина). Розвиває гнучкість і рухливість пальців. Ліпити з пластиліну можна у різному віці, головне – добирати доступні завдання і не забувати мити руки дитині. Якщо ви боїтеся пластиліну, виготовте для маляти солоне тісто. Гра принесе задоволення незалежно від результату.
3. Ванни з крупами. Нехай дитина занурює руки у крупи, перебирає перемішані горох і квасолю, а потім і дрібніші крупи, пересипає їх з однієї посудини в іншу, розтирає в руках. Така ванна сприятиме розвитку координації пальчиків.
4. Мозаїка. При складанні різноманітних ігор – мозаїк покращується дрібна моторика рук малюка, розвивається творчі здібності.
5. Ігри – шнурування Марії Монтессорі розвивають сенсомоторну координацію, дрібну моторику рук, просторове орієнтування, сприяють розумінню понять «угорі», «внизу», «справа», «зліва», формують навички шнурування (шнурування, зав’язування шнурка на бант), сприяють розвитку мови, розвивають творчі здібності.
6. Ігри з ґудзиками та намистинками. Нанизування на нитку намистинок, застібання ґудзиків, перебирання пальцями намиста – прості й корисні вправи для розвитку дрібної моторики рук.
7. Пазли. Яскраві картинки розвивають увагу, кмітливість, зір і дрібну моторику рук.
8. Катання долонькою дерев’яних і гумових м’ячиків по рівній поверхні. Таке заняття масажує долоні та покращує координацію рухів кисті.
9. Ігри з прищіпками. Чіпляння прищіпок до картонних кружечків чи інших предметів розвиває дрібну моторику трьох основних пальців руки: великого, вказівного й середнього.
10. Плескання в долоні тихо і голосно в різному темпі. Можна барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук та столу.
11. За можливості малювання, розфарбовування, штрихування, вирізання ножицями.
12. Ігри з піском, водою.
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, захоплюючі, сприяють розвитку мовлення та творчості. «Пальчикові ігри» начеб то відтворюють реальність навколишнього світу – предметів, тварин, людей, їхню діяльність, явища природи. Під час «пальчикових ігор» діти з порушенням опорно-рухового апарату, повторюючи рухи дорослихза можливісттю, активізують моторику рук і мовлення.
«Пальчикові ігри» - це інсценування римованих розповідей, казок за допомогою пальчиків. У багатьох іграх необхідна участь обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «вгорі», «внизу», тощо.
На початку та в кінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути погладжування від кінців пальців до долоні, легке порушування, помахування руками.
Пальчикову гімнастику розпочинають із найпростіших вправ зі знайомства із своїми пальчиками – з їхніми назвами, призначеннями.
Комплекси пальчикової гімнастики та окремі її елементи варто застосовувати в роботі з дітьми з порушенням опорно-рухового апарату як самомтійні вправи так і перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням.
Практичні вправи «Пальчикові ігри»
Пальчики вітаються: однією рукою за можливості: кінчиком великого пальця правої руки почергово торкатися кожного пальця цієї ж руки. Те саме робимо лівою рукою. Двома руками: тримаючи долоні вертикально одну навпроти одної, почергово (починаючи з мізинців і закінчуючи великими пальцями) з’єднувати й розводити пальці, промовляючи слова «Добрий день, пальчику!».
Стиснемо – розтиснемо: ритмічно стискати пальці в кулак і розтискати.
Молоточок: указівним пальцем однієї руки за можливості, стукати по долоні другої руки.
Молоточки: одним стиснутим кулачком за можливості, стукати по другому кулачку.
Бігунець: «Бігати по столу», за можливості, пересуваючи вказівний і середній пальці.
Млинок: поставивши один кулачок над другим за можливості, робити обома колові оберти.
Потрусимо долонями: потрусити обома долонями за можливості – початку сильніше, потім слабше.
Хвилі: робимо хвилеподібні рухи руками перед грудьми за можливості – з одного боку в інший.
Січемо капусту: ребром однієї долоні легенько стукати за можливості, по розгорнутій другій долоні.
Перемо білизну: терти одним кулачком за можливості по другому (пальцями).
Падає сніг: робити плавні синхронні рухи обома руками за можливості, згори до низу.
Кінь біжить: почергово стукати по столу чотирма пальцями руки за можливості ( крім великого).
Гра на фортепіано: довільно імітувати пальцями обох рук за можливості, гру на цьому музичному інструменті.
Слон іде: виставивши вперед вказівний палець (хобот) за можливості, переступати чотирма пальцями по полу.
Дзеркало: притиснувши пальці один до одного за можливості, вертикально тримати долоню (або обидві) внутрішнім боком перед очима.
Барабанщик: двома пальцями обох рук за можливості (вказівним або середнім) «барабанити» в повітрі або на столі.
Пташки дзьобають зернята: зігнутим вказівним пальцем однієї руки за можливості, стукати на столі або підлозі.
Практичні вправи «Пальчикові ігри - інсценівки»
Під час цих ігор у дитини з порушенням опроно-рухового апарату активізується дрібна моторика рук і психічні процеси. Виконуються за можливості.
Гра – інсценівка «Зайчик»
На землі сніжок лежить (плавні рухи руками – розвести їх над землею),
Зайчик по сніжку біжить ( пальчикова фігурка «зайчик» ),
Мерзнуть вушка (згинати й розгинати пальці «вушка»),
Мерзнуть лапки (ворушити всіма пальцями, згинаючи і розгинаючи),
Бо без валянків (утворити ніби дві «мисочки» долоньками)
Та шапки. Ой! (двома долонями зобразити над головою шапку: однойменні пальці обох рук торкаються один одного; розводячи лікті, розвести притиснуті пальці, округлити фігуру і піднести над головою).
Гра – інсценівка «Зайчика злякалися»
Ми ходили по гриби (переступати двома пальцями по столу). «Гриб» - накрити кулачок опуклою долонею),
Зайчика злякалися ( «зайчик»).
Поховалися за дуби («дерево» - дві долоні, виставлені пальцями вгору, поставити навхрест),
Розгубили всі гриби («гриб» і «кошик» - з’єднати дві опуклі долоні).
Потім засміялись ( усміхнутися),
Зайчика злякались! ( «зайчик» - показати на нього вказівним пальцем другої руки).
Гра – інсценівка «Їжачок»
Їжачок – хитрячок ( «їжачок» – з’єднати долоні разом із пальцями вгору) –
Голочки гостренькі (великі пальці – на себе, решту перекреслити й поворушити ними).
Ось грибки під дубком («дерево»),
Він збира маленькі («гриби»).
Гра – інсценівка « Коники»
На гладенькому столі («коник» - чотирма пальцями (крім великого), стукати на столі),
Пальчики стукочуть (стукати голосніше),
То не пальчики, ні-ні –
Коники цокочуть( стукати ритмічно, цокаючи язиком).
Цок-цок-цок, цок-цок-цок,
За місток («місток»- поставити руки «паличкою» одна на одну),
За млинок («млинок» - крутити кулачками один над одним).
Цок-цок-цок, цок-цок-цок («коник»),
В чисте поле за лісок («дерево»),
Цок-цок-цок, цок-цок-цок («коник»),
Потім знов у дитсадок («дах» над головою).
Гра – інсценівка «Квіточки»
На галявині зростають
Квіточки маленькі («квіточка» - долоні разом, пальці розставити, крім мізинців і великих, мізинці і великі торкаються один одного),
Є рожеві, є червоні,
Жовті та біленькі,
Корінцями із землі («коріння» - як «дерево»,але руки опустити донизу)
П’ють вони водичку,
А нап’ються – підростуть («квітка», при цьому стають навшпиньки),
Стануть іще вищі.
Гра – інсценівка «Котик»
Котик пухнастий («котик» - із кулачка відставити великий палець і мізинчик).
Вушка маленькі (поворушити відставленими пальцями).
Лапи м’якенькі (скласти пальці в кулачок).
Кігті гостренькі (зігнути пальці і поворушити).
Гра – інсценівка «Хованки»
(ритмічно згинати й розгинати пальці, покрутити кулачком).
Пальці в хованки всі грались,
Ось так, ось так,
В кулачки всі заховались:
Ось так, ось так.
Гра – інсценівка «Сорока»
( Указівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожен палець, крім мізинця. Згинати й розгинати всі пальці в ритмі потішки).
Сорока – білобока
Кашу варила,
Діточкам давала.
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
А цьому не дала:
Ти дрова не рубав,
І води нам не давав,
Ти і піч не натопив,
І нічого не поїв.
Гра – інсценівка «Соління капусти»
( Виконується під музичний супровід)
Ми капусту чистим, чистим ( різкі рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі).
Ми капусту ріжем, ріжем (почергові постукування ребром однієї руки по долоні іншої).
Ми капусту давим, давим ( інтенсивно стискаємо пальці обох рук у кулаки).
Ми капусту солим, солим (кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю).
Гра – інсценівка «Коза і козенята»
Іде коза рогата,
Коза бородата (вказівний і мізинець правої руки вгору, інші притиснути до долоні).
Козенятко спішить,
Дзвоником дзвенить ( указівний і мізинець палець угору. Пальці долоні прямі, з’єднані великим, опущені донизу).
Гра – інсценівка «Замок»
На дверях замок висить ( ритмічні швидкі зєднання пальців обох рук у замок).
Ми його відкриєм вмить (пальці з’єднані в замок, руки тягнуться в різні сторони).
Постукали, покрутили (рухи з’єднаними пальцями від себе, до себе. Пальці зімкнені, долоні постукують одна одну).
І легесенько відкрили (пальці розмикаються, долоні в стороні).
Гра – інсценівка «Пальці лягають спати»
( Почергове згинання пальців, потім їх одночасне випрямлення у супроводі вірша)
Цей пальчик хоче спати,
Цей – у ліжечко лягати,
Цей пальчик позіхнув,
Цей пальчик вже заснув.
Тихіше, пальчику, не шуми,
Братиків не розбуди.
Встали пальчики, ура!
У садочок йти пора.
Практичні вправи «Настільні ігри»
Знайдіть час пограти з дитиною в його улюблені настільні ігри, додаючи пізнавальний акцент.
Рекомендуємо не забувати, що це карантин, а не канікули. Діти втрачають здобуті навички, якщо їх не підкріплюють. Переглядайте матеріалирекомендацій.
І пам’ятайте про те, як знизити ризик інфікування коронавірусом:
1.Мийте руки з милом (мінімум 30 с.) або дезінфекційними засобами із вмістом спирту.
2.При кашлі та чханні прикривайте рот і ніс серветкою або згином ліктя; відразу викидайте серветку і мийте руки.
3.Тримайтеся на відстані від людей, намагайтеся рідше бувати в місцях скупчення людей.
Насолоджуйтесь можливістю побути разом із родиною!
Карантин можна провести з користю.
Підтримуйте одне одного, хваліть за досягнення або нові ідеї, заохочуйте ініціативність і проактивність, говоріть приємне просто так, без особливого приводу. Карантин і стрес все одно закінчаться, а з вами залишаться навички організації у незвичній обстановці, дисципліна і нові відносини з вашою родиною.
Виховуючи дитину з порушеннями опорно-рухового апарату поважайте її, сприймайте такою, як вона є, дозволяйте бути собою, хваліть і заохочуйте до пізнання нового, стимулюйте до дії через гру, розмовляйте, слухайте, спостерігайте, підкреслюйте сильні сторони, впливайте на дитину проханням - це найефективніший спосіб давати їй інструкції.