Для допитливих

Астрономы открыли алмазную планету в пять раз больше Земли

Вести.Ру, 26 августа 2011, 09:44, 26 авг 2011, 09:44

Фото: EPA

Международная группа ученых открыла необычную планету, которая состоит из соединений, похожих на земные алмазы.

Открытие было сделано во время наблюдений за звездой 1719–1438, расположенной в 4 тысячах световых лет от Земли. Это необычное светило диаметром всего 20 км, относится к классу пульсаров и вращается вокруг своей оси со скоростью в несколько сотен оборотов в секунду, излучая мощнейшие радиоволны. Однако нерегулярная пульсация этих волн натолкнула ученых на мысль, что на их пути стоит какой-то космический объект, создающий помехи.

Внимательно изучив этот сектор галактики Млечный Путь, ученые и обнаружили огромное небесное тело, достигающее в диаметре 60 тысяч км — то есть в пять раз больше Земли. Как утверждают астрономы, эта планета, вес которой в 300 раз превышает вес Земли, является частью большой потухшей звезды. Угаснув, эта звезда оставила после себя лишь ядро, состоящее из соединений углерода и кислорода, похожих на земные алмазы, сообщает ИТАР-ТАСС.

Новость на сайте «Вести.Ру»

До дня міста:100 авіації у Кіровограді (колишній Єлисаветград)

У 1909 році в Єлисаветграді (тодішня назва Кіровограда) відкрили філію Петербурзького аероклубу, а перший показовий політ відбувся 8 вересня 1910 року. За запрошенням міської думи його виконував одесит Павло Андріанович Кузнєцов.

Єлисаветградську землю недарма називають колискою аеронавтики й авіації. 15 (28) квітня 1911 року в Єлисаветграді на побудованому власноручно аероплані «Фарман ІV» здійснив 5 польотів, з них два - із двома пасажирами, Сергій Іванович Уточкин. Варто згадати, що й всесвітньо відомий піонер повітроплавання Лев Макарович Мацієвич народився в містечку Олександрівці (нині Кіровоградської області).

Павло Андріанович Кузнєцов (1875-1963), уродженець села Лукіна Галявина Пензенської губернії, був процвітаючим техніком-будівельником. Технічну освіту одержав у Пензенському технічному залізничному училищі. Будучи в Москві восени 1909 року, був вражений польотами французького авіатора Леганье. Павло Андріанович кидає роботу і їде в Париж. Наявних у нього засобів цілком вистачало на покупку аероплана й оплату навчання в одній із французьких авіашкіл.

У Парижі Кузнєцов замовляє собі кращий на той момент аероплан «Блєріо-XI». Паралельно відвідує школу Фармана, там учили літати на апаратах, що належали школі. Поки йшло навчання у Фармана, був побудований замовлений у Блєріо аероплан, і Павло Андріанович зміг учитися одночасно у двох школах.

Завершивши навчання, Кузнєцов повернувся до Росії.

В 1910 році він бере участь в авіаційному святі повітроплавання в Москві. А потім за запрошенням президента Одеського аероклубу А. Анатра їде в Одесу, де на початку серпня 1910 року здає іспит на звання пілота-авіатора й стає викладачем в офіцерській авіашколі, що діє при Одеському аероклубі. Там же, в Одесі, Павло Андрійович пише й видає дві книги: перший підручник пілотування - «Навчання літанню на аероплані» й «Опис аероплана Блєріо - ХI».

Але зарплата інструктора не дуже висока. І вже в серпні 1910 року авіатор починає роз'їжджати містами Росії з демонстраційними польотами, виступати з лекціями про розвиток повітроплавання. Ці платні лекції й аэрошоу були основним джерелом доходу перших авіаторів. І треба замітити, джерелом доходів досить чималих. Декількох виступів у різних містах з лишком вистачало й на безбідне життя, і на покупку нового аероплана.

У цих поїздках Павла Андріановича незмінно супроводжувала чарівна дружина - Домнікія Кузнєцова-Новолейнік, що допомагала йому у всьому. Займалася вона не тільки організаційними питаннями, але й технічним забезпеченням польотів, що свідчило про гарне знання матеріальної частини аероплана. Чи варто дивуватися, що в один прекрасний момент чоловік почув вимогу дружини - теж хочу літати!

До весни 1911 року чоловік і жінка порахували, що Домнікія Іларіонівна досить підготовлена, щоб зробити свій перший самостійний політ. Відбутися це повинне було під час Другого Міжнародного авіаційного тижня в Санкт-Петербурзі, у якій офіційну участь планував приймати Кузнєцов. Але планам авіатора не судилося здійснитися. Його «Блєріо - ХI» до початку змагань відремонтувати не встигли. Ремонт був закінчений лише до кінця авіаційного тижня.

Родина Кузнєцових прожила довге й щасливе життя. Павло Андріанович продовжив свою діяльність. Провів в 1911-1912 роках турне містами Росії. З успіхом виступив з показовими польотами в Бухаресті. Але його як і раніше переслідували аварії й поломки. Після того як Кузнєцов зазнав серйозної аварії у Владивостоці в 1912 році й довго лікувався, він вирішив залишити кар'єру авіатора. Авіатор повернувся до своєї колишньої професії будівельника. Працював у причорноморських містах Росії: у Керчі, Кисловодську, будував порт у Туапсе. Домнікія Іларіонівна присвятила себе театральному мистецтву. Кар'єра акторки була досить успішна. Пробувала вона себе й у ролі режисера. Осіла щаслива родина в Кисловодську.

Використані ресурси:

1. http://kirovograd.rks.kr.ua/daily/kirovograd/2008/4/14/kirovograd-glau/

2. http://www.spbdnevnik.ru/?show=article&id=3927