Позакласна робота
Друга Літня Астрошкола "Сузір'я"
З 30 травня по 3 червня 2011 року учениця спеціалізованої загальноосвітньої школи I - III ступенів №6 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області Олалейе Вікторія (5Б) приймала участь у Другій Літній Астрошколі "Сузір'я".
Учениця Олалейе Вікторія Олушола 5Б клас (учитель Бузько В. Л.) отримала посвідчення, про те що вона успішно завершила Другу Літню Астрономічну Школу для обдарованої учнівської молоді, яку організовули Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, відділ освіти Олександрійської РДА, Новопразький навчально-виховний комплекс за підтримки управління освіти Кіровоградської ОДА.
Мета літньої школи – розвиток та стимулювання зацікавленості дітей до вивчення наук природничого циклу, підтримка обдарованих дітей та реалізація принципу національної програми надання рівного доступу до якісної освіти учням усіх шкіл незалежно від місця їхнього розташування.
Літня Астрошкола «Сузір’я»
21 - 25 червня 2010 року учні спеціалізованої загальноосвітньої школи I - III ступенів №6 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області Герушта Валентин (8Б) та Заєць Ростислав (8А) прийняли участь у Літній Астрошколі "Сузір'я". Детальніше дивись тут
Зліва направо: Заєць Ростислав, Герушта Валентин, Бузько В. Л.
Творчість учнів
Світ без тертя
«Сила, з якою ми діємо на інші предмети,
залежить від сили, яку ми маємо над самим собою»
І.Єтвес.
Багато-багато років тому, жила на світі дівчинка, яка мала доволі дивну мрію-вона хотіла ходити назад. Звісно, з цієї дитячої вигадки сміялися не тільки дорослі, але й її друзі. Але одного дня дівчинка почула про силу тертя, здивувавшись, як вона не подумала про це раніше. Адже роль сили тертя насправді дуже важлива в житті всіх людей, і сила тертя не обмежується гальмуванням руху тіл. В багатьох випадках рух, наприклад ходьба, стає можливою тільки завдяки впливу сил тертя. При ходьбі ми ставимо ноги на землю таким чином, що вони повинні б ковзати назад. Тут малій вигадниці згадалося те, як люди рухаються по льоду. Але так, як сила тертя спокою діє в напрямі, протилежному тому, при якому повинне виникнуть сковзання, тому сила тертя спокою направлена вперед. «От, якби раптом не стало сили тертя – тоді б я змогла ходити назад!» - подумала дівчинка і сталося диво. Все завмерло на мить, а потім розпочався справжній хаос: люди не могли рухатись, вони ковзалися по асфальту, неначе по льоду. Вони ворушили губами, але звуки не могли надійти до вух інших (адже звук проходячи по вушній раковині подразнює волоски і передає це тертя до речовини, з якої інформація про звук надходить до мозку).
Машини, велосипеди, потяги – не могли їхати вперед, вони або залишалися на місці крутити колеса або рухались назад. Люди не могли відкрити двері, адже без тертя неможливий рух по завісам, тому дівчинка продовжила свій рух без сил тертя і знайшла яблуко. Зголоднівши дівчинка спробувала зловити його і вкусити його. Але їй це не вдалося, яблуко без сил тертя відштовхувалось від зубів маленької дівчинки. У відчаї дівчинка мандрувала далі.
І ось мале дівча побачило великий камінь. «Я не змогла б його зрушити з місця, якби була сила тертя. Але зараз можливо спробувати», - сказала вона. Так і сталось. Відчуваючи себе найсильнішою в світі вона пішла назад. Аж тут налетів вітер і дівчинка затряслася від холоду. «Як мені зігрітись?» - «Напевно розведу вогнище». Вона знайшла коробку сірників, але не могла запалити сірника без сили тертя; хотіла розвести багаття тручи одну палку об іншу, як це робили наші далекі пращури, але й це в неї не вийшло без сили тертя.
«Що ж: фізика та закони природи – ось це і є справжні чари, за допомогою яких і живуть люди» - сказала дівчинка. Промовивши ці магічні слова, вона знову опинилася на тому місці, де почалися її пригоди. Озирнувшись довкола, вона несміло зробила два кроки вперед і відчула, що сила тертя знову діє. Маленька дівчинка вже ніколи не хотіла ходити назад і знайшла своє покликання у фізиці.
Автор цієї повісті знає, що без сил тертя, вона б ніколи не написала цієї історії про світ без тертя. Тому подякуємо мудрій природі за сили, якими вона оберігає людину, навіть такі непомітні, як сили тертя спокою.
Пилипишина Марина
19.01.2007
Одного разу дівчинка сказала:
«Щоб увесь світ не опинивсь в біді
На власнім прикладі переконалась
Що мають вчити фізику усі!
Хоч іноді так важко формули вивчати
І вчити незрозумілі нам закони
Що і підручника до рук не хочу брати.
Хай би пропала фізика до скону!
Не важко було б собі уявити
Що небом були всі почуті діти
І одного звичайного дня
Зникла сила тертя.
Раніше я б цьому зраділа,
Бо значення її не зрозуміла
Але ж добре зрозумійте діти:
Сила тертя дає змогу ходити,
Не зможемо присісти на стілець,
До світу прийде хаос на кінець!
Без звичної для всіх сили тертя
Не зможуть грати хлопці у м’яча,
Навіть просто стояти неможливо.
Але ж для всіх нас рух – це так важливо!
Ми з вами разом впевнилися, діти,
Для того щоб в здоров’ї і злагоді жити
Треба щоб все було в світі, як є
Будь – яка зміна наслідки має
Тому краще ніколи не бажати,
Ніякому явищу зникати,
Бо буде це свої наслідки мати
І буде усе людство горювати.
Бабенко Каріна, 2009