Українська земля після повномасштабного вторгнення росії всіяна мінами. З 24 лютого цього року піротехніки ДСНС виявили понад сто тисяч мін та боєприпасів, на деокупованих землях люди регулярно підриваються на них.
Що треба знати, щоб не постраждати, та як розпізнати загрозу.
До вибухонебезпечних предметів відносяться:
• вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується з виділенням великої кількості енергії й утворенням газів;
• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника.
До боєприпасів відносяться:
– бойові частки ракет;
– авіаційні бомби;
– артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
– інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
– ручні гранати;
– стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
– патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
– вибухові пакети;
– петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
– гранати;
– димові шашки;
• саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
– саморобні міни-пастки;
– міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Знайти сьогодні «небезпечну іграшку» можна у лісі, старому окопі, на свіжозораному полі, власному городі і навіть на вулицях міст. Від таких «знахідок» гинуть дорослі, намагаючись здати їх у пункт прийому металобрухту, а також при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину.
Не обходить біда і дітей, яких природна цікавість спонукає на страшні експерименти: із цікавості підкладають боєприпаси в багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, у школу.
Пам’ятка про правила поводження із виявленими підозрілими вибухонебезпечними предметами, у тому числі, замаскованими під них речами
Якщо ви знайшли нерозірвані боєприпаси:
– не торкайтеся до них;
– не переміщуйте;
– не трясіть, не стукайте;
– не розбирайте, не викидайте;
– не кидайте у вогонь;
– позначте місцезнаходження та охороняйте;
– негайно зателефонуйте 101, назвіть себе і повідомте, звідки дзвоните, поясніть, що ви знайшли, як виглядає об’єкт, чи є поруч населений пункт та громадяни, яким загрожує небезпека;
– не допускайте нікого до прибуття відповідних служб.
Якщо Ви знайшли підозрілий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію.
При виявленні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомте чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту.
2. Не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.
3. Припиніть всі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета.
4. Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:
– одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;
– візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
– відключіть електроенергію, воду й газ. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки, а користуйтеся ліхтариком;
– перевірте, як йдуть справи у сусідів, – їм може знадобитися допомога;
– обов’язково закрийте вхідні двері на замок – це захистить приміщення від можливого проникнення мародерів;
– під час евакуації слідуйте маршрутом, указаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
– тримайтеся подалі від ліній електропостачання, що впали;
– з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття.
Пам’ятайте!
Перше, що необхідно розуміти: існує “стратегічна” та “тактична” ядерна зброя. Тактична ядерна зброя – та, яку можна застосовувати на відносно коротких дистанціях. Це відрізняє його від “стратегічної” ядерної зброї, яку можна “надіслати” на великі відстані. Термін “тактичний” включає багато видів зброї, у тому числі бомби меншого розміру і ракети, що використовуються як зброя на полі бою. Ядерні боєголовки можуть бути розміщені на різних типах ракет, які зазвичай використовуються для доставки звичайних вибухових речовин, можуть бути застосовані навіть як артилерійські снаряди на полі бою, скинуті з літаків або відправлені з кораблів – наприклад, торпеди та глибинні бомби для ураження підводних човнів.
Який радіус ураження у разі застосування ядерної зброї?
Потужність ядерної зброї залежить від цілого ряду факторів, у тому числі від розміру боєголовки, висоти, на якій вибухає ця боєголовка, та особливостей місцевості, де застосовується ядерна зброя. За інформацією BBC, у Росії близько 2000 одиниць тактичної ядерної зброї . Наразі ці боєголовки знаходяться у сховищах, а не розгорнуті та готові до стрілянини. Найменші з боєголовок можуть важити одну кілотонну або менше, а більші можуть досягати 100 кілотонн. Для порівняння: атомна бомба, яка забрала життя близько 146 000 людей у Хіросімі під час Другої світової війни, мала потужність 15 кілотонн, а найбільша стратегічна зброя Росії становить не менше 800 кілотонн.
Як поширюється радіоактивне забруднення після вибуху?
Радіоактивне зараження місцевих предметів, бойової техніки, кораблів та людей, що знаходяться поза укриттями, можливе в районі ядерного вибуху та шляхом руху радіоактивної хмари. Зараження відбувається в результаті випадання радіоактивних речовин, що утворилися при вибуху. Радіоактивне випромінювання цих речовин, як і проникаюча радіація, шкідливо діє організм людини. Вони не виявляються органами чуття людини, оскільки не мають ні запаху, ні кольору. Їхнє виявлення можливе лише за допомогою дозиметричних приладів – індикаторів радіоактивності, рентгенметрів або радіометрів. Рентгенметр дозволяє визначити рівень радіації біля. Радіометр забезпечує визначення ступеня радіоактивного зараження людей, повітря, води та техніки.
Що може урятувати від радіаційного зараження?
Перебувати в будь-якій із цих зон небезпечно для здоров’я, оскільки радіоактивні речовини надходять у людський організм через повітря, воду та їжу. Пам’ятайте, що час, відстань та екранування знижують вплив радіації приблизно так само, як вони захищають вас від надмірної сонячної дії.
Час: обмеження або скорочення часу впливу знижує дозу радіації.
Відстань: так само, як тепло від вогню слабшає у міру того, як ви віддаляєтеся від нього, доза радіації значно знижується в міру збільшення відстані від джерела випромінювання.
Екранування: бар’єри зі свинцю, бетону або води забезпечують захист від проникаючих гамма-променів та рентгенівського випромінювання. З цієї причини деякі радіоактивні речовини зберігаються під водою або в фанерованих бетоном або свинцем приміщеннях, а стоматологи кладуть свинцеву ковдру на пацієнтів, роблячи рентгенівські знімки зубів. Отже, встановлення надійного екрану між вами та джерелом радіоактивного випромінювання значно знизить або усуне отримувану дозу опромінення.
Під час ядерного вибуху ваша безпека залежить від кожної долі секунди, тому ми розглянемо поетапно кожен етап ядерного вибуху.
Ось що необхідно зробити заздалегідь:
Ймовірно, після початку повномасштабної війни ви вже знаєте, де знаходиться найближче бомбосховище. Нагадайте про це ще раз, продумайте план евакуації.
Ще раз перевірте вміст тривожної валізки. Цей комплект включає герметично запечатані продукти харчування і воду, що не швидко псуються, радіо з живленням від батарейок або генератора з ручним приводом, воду, ліхтарик, батарейки, засоби першої медичної допомоги та копії важливих для вас документів, якщо вам належить евакуація. Не забутьте заздалегідь запастися йодидом калію або звичайним йодом, по можливості візьміть з собою дозиметр.
Складіть сімейний план зв’язку в екстрених випадках. Поділіться сімейним планом зв’язку з вашими близькими та відпрацьовуйте його, щоб ваша сім’я знала, як реагувати у надзвичайній ситуації.
Головна ознака ядерного вибуху — найпотужніший спалах сліпучого світла , він помітний навіть у найяскравіший сонячний день. Це перший елемент вражаючого механізму ядерного вибуху – ІЧ-випромінювання, яке триває всього кілька секунд, але воно настільки інтенсивне, що незважаючи на короткочасність своєї дії, може викликати опіки відкритих ділянок тіла, звернених у бік вибуху, та тимчасове (на 5-10 хвилин) ) засліплення, якщо дивитися у бік вибуху незахищеними очима. Світлове випромінювання викликає пожежі в лісі, степу та населених пунктах, виводить з ладу газові та електричні мережі, діючі котельні та печі, що топляться.
Як діяти відразу після спалаху?
Найкращий спосіб пережити ядерний удар у місті — зустріти його у підвалі, що має залізобетонне перекриття, оскільки залізобетон ефективно поглинає гамма-фотони. Про ракетно-ядерний напад стає відомо за півгодини, але це у разі застосування стратегічної зброї, а ядерна тактична зброя може бути скинута з літаків або запущена з артилерійських установок. Якщо ви зневажите повітряну тривогу і залишитеся на вулиці, пам’ятайте, що світло в земних умовах доходить до нас швидше, ніж ударна хвиля, яка настане після спалаху. Тому помітивши спалах, діяти слід таким чином:
Негайно впасти обличчям униз.
Якщо ви встигнете зрозуміти, в якому боці від вас знаходиться епіцентр вибуху, лягайте на землю головою від нього, ще краще – сховатись за будь-яким предметом, будинком, щоб залишитися “в тіні”.
Якщо є капюшон чи куртка, ще в падінні натягнути їх собі на голову, якщо ні – прикрийте голову руками.
Ударних хвиль буде кілька. У своїх рекомендаціях ВООЗ радить вставати лише після другої.
Пам’ятайте: що швидше ви впадете, то слабшими будуть отримані опіки: тут важлива кожна доля секунди.
Наступні 10 хвилин після вибуху це люфт, який дає шанс на порятунок. Вогненна куля, ядерний гриб та ударна хвиля.
Після спалаху утворюється область, що світиться у вигляді вогняної кулі (при наземному і надводному вибуху у вигляді півкулі), яскравість якого в початковій стадії значно перевершує яскравість сонця. Спостерігати вогненну кулю незахищеними очима не можна. Вогненна куля, швидко збільшуючись у розмірах, піднімається вгору, при цьому яскравість її свічення поступово зменшується. Через кілька секунд після виникнення вогненна куля перетворюється на хмару, що клубиться. Одночасно з вогненною кулею із землі слідом за хмарою піднімається стовп пилу та диму. Ця стадія вибуху візуально нагадує форму гриба – звідси і назва “ядерний гриб”. Якщо ядерна бомба впала у воду, стовп буде із води, а якщо на землю — із землі, уламків та пилу. Опади у вигляді радіоактивного пилу у разі наземного вибуху або радіоактивного дощу у разі підводного – небезпечні для людини. Однак у вас буде запас часу, щоб урятуватися.
Як діяти перші 10 хвилин?
Після яскравого спалаху у вас буде 10 хвилин, щоб знайти бомбосховища та не потрапити під радіоактивні опади. Про ядерний вибух сповістять радіо або в інтернеті, також ви почуєте протяжний гул сирен. Ваші дії:
Не дивіться у бік ядерного гриба . Закрийте обличчя та дихальні шляхи шарфом, хусткою або одягом.
Остерігайтесь уламків, вони летітимуть у ваш бік від епіцентру ядерного вибуху.
Не піддаючись паніці, слідуйте до найближчого бомбосховища , взявши із собою своїх домашніх тварин. Пам’ятайте, що станції метро закриються за 5 хвилин після оголошення тривоги. Підійдуть підвали багатоквартирних будинків чи станції, тунелі метро.
Якщо раптом вам не вдається знайти укриття під землею, піднімайтеся вище 10 поверху і знайдіть найбільш ізольоване приміщення без вікон, а отвори в двері заткніть ганчірками . Те саме стосується й людей, які на момент вибуху опинилися у квартирі, тоді ховатися треба у ванній, у туалеті або у коморі.
Те, що від ядерного вибуху не врятує жодного бомбосховища, — міф.
Правда: звичайний підвал може врятувати вас, навіть якщо ви перебуваєте в епіцентрі ядерного вибуху.
Після того, як ви опинилися в бомбосховищі або метро, а удари припинилися, не покидати укриття. Коли притулок можна буде покинути, повідомлять відповідні служби. Швидше за все, це станеться через 7-10 днів після вибуху, тому важливо мати із собою герметично запечатані запаси води та їжі. Втім, їжа та вода – це наступний крок. Потрапивши у безпечне місце, в першу чергу вам необхідно буде вжити заходів безпеки.
Як діяти у притулку?
Як тільки потрапите в притулок, по можливості акуратно зніміть з себе одяг, який був на вас, переодягніться — є ризик радіаційного зараження.
Також по можливості, помийте відкриті ділянки шкіри водою та милом, ретельно обробіть та промийте рани, якщо вони у вас є.
Прикривайте рот і ніс маскою або респіратором, доки не розсіється радіоактивна хмара. Вимкніть вентиляцію і щільно закрийте всі двері; щілини біля вікон та дверей закрийте мокрою тканиною.
Слухайте радіо і не виходьте на вулицю доти, доки влада не подасть сигнал . Після цього відкрийте вікна – забезпечте циркуляцію повітря.
Харчуйте лише продуктами з герметично закритої тари та пийте тільки бутильовану воду, яка була герметично запечатана.
Не забувайте про свійських тварин і пам’ятайте: незалежно від вашого соціального статусу, у цій ситуації всі рівні.
Як довго триває радіаційне зараження?
Існує твердження, що у разі ядерного удару настане ядерна зима і нічого живого не залишиться. Це міф.
Щоправда: гіпотезу ядерної зими взагалі вигадали не вчені. Вона з’явилася в науково-фантастичній розповіді.
Як діяти після виходу зі сховища?
Оскільки ядерна зброя має різний енергетичний потенціал, однозначно відповісти на запитання “коли” не можна. Все залежить від потужності бомби, напряму вітру, вашої віддаленості від епіцентру вибуху — саме тому так важливо мати при собі засоби зв’язку, щоб знати, коли про те, що притулок можна покидати, оголосять компетентні органи.
Ви можете самостійно дізнатися, наскільки безпечно поза притулком, якщо у вас є дозиметр. Безпечним вважається рівень радіації приблизно до 50 мікрорентген на годину, найбільш безпечним — до 20 мікрорентген на годину.
Пам’ятайте:
Чим більше руйнувань поблизу — тим вища радіаційна небезпека.
Захистіть себе. Протигаз навряд чи хтось зберігає вдома, але якщо такий є, краще його одягнути. Якщо протигазу немає, слід накинути щільний одяг з капюшоном та будь-які окуляри, що захищають очі від альфа-, бета-випромінювання. Намагайтеся одягати одяг із довгими рукавами.
Пам’ятайте, що в повітрі і на поверхнях все ще може бути радіоактивний пил: намагайтеся не ходити ґрунтовими дорогами, вибирайте асфальтовані. Вуличний одяг та взуття зберігайте подалі від місця сну: радіоактивний пил, так само як і звичайний, накопичується на комірі, волоссі, ліктях, плечах, животі.
Зелень та салати з відкритих грядок небезпечні. Вживати такі продукти можна тільки з теплиць, покритих склом або полікарбонатом після миття. Збирати та вживати в їжу гриби та ягоди з радіацією не можна, це природні “акумулятори” радіонуклідів та важких металів.