Освіта – найвеличніше з усіх земних благ,

але тільки тоді, коли вона найвищої якості.

Інакше вона абсолютно даремна.

Редьярд Кіплінг

Українська система освіти обрала напрям реформування, чітко окреслений у рамках Концепції Нової української школи. Закон України «Про освіту», прийнятий у 2017 році, є базовим документом. Його ухвалення – далеко не останній, але важливий крок на шляху освітньої реформи, який визначає її головний зміст і спрямованість.

Формула Нової школи складається з дев’яти ключових компонентів:

Освіта, як соціальна система, має цілеспрямовано створену людиною структуру. Наприклад, згідно Концепції «Нова українська школа», вона складається з декількох елементів, що обумовлюють етапність у навчанні шкільної молоді.

Початкова школа – 4 роки; 1-2 класи – 1 цикл, 3-4 класи – 2 цикл.

Головна ідея Нової української школи – фізична, емоційна та психологічна безпека дітей у школах.

“Ми намагаємося весь час говорити з вчителями та батьками, щоб ми все ж перейшли до педагогіки партнерства. Ми бачимо зараз ситуацію, що дуже часто діти мають страх перед школою. І особливо це притаманно на початку навчального року, і вчителі також мають цю тривожність. Тому педагогам важливо створити в школі безпечну атмосферу пізнання”, – сказала Лілія Гриневич.

Для створення такої атмосфери ми повинні мати відповідні навички роботи з дітьми та знати потрібні методики.

НУШ – це не тільки відсутність купи підручників та нові програми. Це ще й новий освітній простір, який має бути зручним та комфортним для кожного першокласника. Ба більше, облаштування кабінету братиме безпосередню участь у навчальному процесі. Принаймні так має бути.

Як же виглядає Нова українська школа в ідеалі? Вже, мабуть, всім відомо, що клас необхідно поділити на певні навчальні осередки. Нагадаємо:

1. Для навчально-пізнавальної діяльності.

3. Ігрові.

4. Для художньо-творчої діяльності.

5. Для проведення дослідів.

6. Осередок читача.

7. Осередок вчителя.

Оформлення кабінету згідно з вимогами НУШ – клопітка та серйозна справа. Але чого тільки не зробиш заради того, аби майбутні першачки почували себе комфортно та з цікавістю бралися за кожну нову тему!

Отже, розглянемо, як підійшла я до розміщення осередків у своєму класі.

1. Осередок для навчально-пізнавальної діяльності.

Саме тут діти здійснюватимуть свої перші відкриття та робитимуть упевнені кроки у навчанні. У цім осередку розміщені мобільні парти, які можна буде легко переміщувати для зручної групової чи індивідуальної роботи учнів. Тут також розміщені дошки: звичайна та інтерактивна.

2. Змінний тематичний осередок.

Цей осередок має містити все необхідне для вивчення нової теми та предмету загалом. Що у ньому має бути? Розгадка ховається у самій назві: це має бути зручний і певною мірою гнучкий простір, який може легко трансформуватися від теми до теми. Отже, без стендів, спеціальних дощок та фліпчартів просто не обійтися.

Наприклад, тут є у нас ідеальне місце для плаката з алфавітом, а компанію йому по черзі складають потяг з вагончиками, у яких будуть розміщені літери, які ми будемо вивчати з учнями. Так само тут у нас розміщена гусінь з цифрами, які також будуть прикріплюватися під час їх вивчення. Невід'ємною частиною є стенд «Щоденні новини» зі змінними днями тижня, назвами місяців, явищ природи тощо. За потреби діти можуть у будь-яку мить підійти до стендів та усе добре роздивитися і, як наслідок, краще запам’ятати.

Планую залучати дітей до проектної діяльності. І щоб результат такого навчання не перетворився просто на оцінки в журналі й залишився у спогадах, щоб зберегти дитячу працю, обов’язково розміщу роботи учнів, наприклад, лепбуки, саме у змінному тематичному осередку. Можна по черзі, аби кожен отримав свій промінчик слави.

Але і це ще не все. Саме у цьому навчальному осередку ми розмістили і куточок настрою. Яким він є? У нас це ромашки зі смайликами з різними виразами обличчя, на які необхідно прикріпити сонечко відповідно до настрою.

Не дивлячись на те, що цей осередок безпосередньо стосується освітнього процесу, він має бути оформлений креативно. Так, щоб учні самі хотіли підійти ближче та усе роздивитися. Тож не шкодуймо яскравих кольорів!

3. Ігровий осередок.

Ідеально, якщо в цім осередку буде килимок чи стіл, на яких бажаючі могли б грати у різноманітні настільні ігри, складати пазли, відпочивати тощо. Тут же розкладений і інвентар для рухливих ігор. Також є багато різноманітних улюблених іграшок наших школяриків. Особливістю нашого центру є гра «Твіст», яка розміщена на підлозі.

4. Для художньо-творчої діяльності.

Тут все дуже просто. У цьому осередку зберігається приладдя для творчих занять: від фломастерів та альбомів до полімерної глини та пластиліну. А ще саме тут будемо робити невеличку виставку дитячих робіт, які будем змінювати хоч щодня, і кожен учень зрозуміє, що його оцінили.

5. Для проведення дослідів.

Це може бути справжній куточок природи, що розпалюватиме дослідницькі здібності наших учнів. А досліджувати доведеться багато чого! Проте для початку діти можуть спостерігати за особливостями росту рослин чи за поведінкою рибок в акваріумі. Також тут у нас знаходиться глобус, лупа, карти і т.д..

6. Для відпочинку.

Килимок! Він стане центром осередку для відпочинку та спілкування. Також чудово виглядають зручні лави. Тут ми будемо спілкуватися з дітьми та грати в ігри, які зроблять клас справжньою командою, і тут же вони просто трохи відпочинуть та подумають.

7. Осередок читача.

Це не означає, що шкільна бібліотека непотрібна та ходити туди ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– зайве. Але своя міні-бібліотечка, де можна швидко знайти цікаву чи співзвучну з темою уроку літературу, ніколи не буде зайвою! Більше того, там добре влаштовувати справжній буккроссинг: учні та ми можемо приносити туди власні книжки, які точно мають прочитати усі!

8. Осередок вчителя.

Це наш особистий оазис, де все можна влаштувати так, як зручно особисто нам. Чи не чудово? Звісно, перш за все тут мають з'явитися зручні стіл з полицями/ящиками та стілець, шафи для дидактичних матеріалів. Звертаємо увагу – стіл треба розташувати так, щоб ми могли бачити весь клас та кожного учня зокрема.

І не забуваймо, що ми не просто вчитель, а жива людина. Тут можна сміливо розмістити те, що нам подобається: квіти, світлини близьких, сувеніри. До речі, на стіні біля столу можна повісити у красивих рамочках дипломи з курсів підвищення кваліфікації чи за участь у різноманітних конкурсах. Новий освітній простір – чудовий шанс дати волю власній фантазії та створити клас своєї мрії, в якому буде зручно і нам, і дітям.

Нам освітянам запропонували 2 типові освітні програми, кожна з яких розроблена відповідно до нового Закону України “Про освіту” та Державного стандарту початкової освіти. Педагогічна рада закладу самостійно обирає, за якою програмою буде проводити навчання, а керівник затверджує схвалену педрадою програму. Розроблені програми мають однаково визначені змістові лінії, бо створювались відповідно до проекту Держстандарту. Різниця між ними полягає у рівні інтеграції освітніх галузей до навчальних предметів. Ще однією відмінністю програм є очікувані результати навчання. За однією програмою їх визначають з розбивкою на 1-й та 2-й клас, за іншою - в кінці циклу (після 2-го класу).

Основною новацією, яка входить в практику діяльності 1-х класів є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв’язку змісту, методів і форм роботи. Відповідно інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об’єкту чи явища довкілля, або навколо розв’язання проблеми міжпредметного характеру, або для створення творчого продукту тощо. Однією з оптимальних моделей інтеграції у початковій школі є інтеграція навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Таким чином забезпечуються збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, психологічно комфортна атмосфера навчальних занять.

На основі навчальної програми вчитель складає календарно-тематичне планування у довільній, зручній для використання формі, з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Водночас, протягом семестру, з урахуванням рівня опанування учнями програмовим матеріалом, інших обставин, які організаційно впливають на освітній процес учитель може вносити корективи до календарно-тематичного планування.

Предметна інтеграція змісту початкової освіти представлена в навчальному плані . Запропонований у ньому розподіл навчального часу закладено в основу структурування змісту початкової освіти в навчальних програмах. Документом визначено реалізацію змісту дев’яти освітніх галузей у чотирьох навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова», «Математика», «Фізична культура» та двох інтегрованих курсах «Я досліджую світ», «Мистецтво». Таке поєднання змісту дозволяє реалізувати інтегративний підхід і забезпечити умови для формування у молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно та визначати практичне застосування вивченого. Зміст освітніх галузей «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична» «Технологічна» представлений в інтегрованому курсі «Я досліджую світ».

Розподіл годин між галузями в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» під час проведення інтегрованих занять може перерозподілятися протягом тижня/місяця залежно від мети і завдань інтегрованих тем та підготовленості класу до опрацювання програмового змісту за умови дотримання сумарної кількості годин з навчального предмета на кінець семестру/навчального року.

Назва інтегрованого курсу зорієнтовує вчителя на організацію дослідницької діяльності першокласників. Найширше дослідницька діяльність може бути запропонована при опрацюванні змісту природничої галузі. Для формування дослідницьких навичок важливо учнів ознайомити із способами пізнання довколишнього світу (спостереження, дослідження, опрацювання різних джерел інформації).

В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» обов’язковим етапом уроку є Ранкова зустріч. Це для нас не є чимось новим, але для дітей корисне і цікаве. Це форма роботи, яка допоможе сформувати колектив і створити атмосферу. Адже, кожна дитина хоче бути в центрі уваги, хоче, щоб до неї зверталися на рівних.

Ще одне цікаве відкриття – щоденник вражень. Практика постійного письма дає результати. Вона дозволяє краще формулювати думку, не боятися її висловлювати, адже під час вільного письма нікого не критикують.

Налагоджена робота в школі зранку може налаштувати динамічний і ефективний шкільний день. Передбачувані і позитивні інструкції для школи можуть допомогти дітям прийти до школи, де вона буде почуватися спокійною, готова максимально використати кожну годину дня.

Діти не розуміють часу так само, як і дорослі. Це може зробити шкільний день напруженим і неефективним для усіх. Рутини – це необхідні і передбачувані задачі, які супроводжують навчально – виховний процес. Вони важливі для щоденної налагодженої роботи класу.

Рутини доповнюють правила. Вони привчають учасників навчально – виховного процесу діяти чітко, не витрачати час на пояснення «що, коли і як робити», забезпечують базові потреби дітей, регламентують час, служать, як чіткі, зрозумілі, покрокові інструкції.

Вибір і кількість рутин залежить від учителя, потреб класу, школи.

Дотримуючись рутин школи, наші діти передбачатимуть, що відбувається, що вони повинні робити.

Є такі категорії рутин:

Для ефективного впровадження рутин, нам разом із учнями необхідно обговорювати їх, пояснювати, повторювати, моделювати, доповнювати.

Педагогіка партнерства – напрям педагогічного мислення й практичної діяльності, спрямований на демократизацію й гуманізацію освітнього процесу. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними метою та прагненнями, є добровільними й зацікавленими партнерами, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Учитель має бути другом, а родина – залучена до побудови освітньої траєкторії дитини. У ст. 14 проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту» зазначено, що «Індивідуальна освітня траєкторія учнів формується шляхом вибору ними чи їх батьками суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, форм здобуття загальної середньої освіти, навчальних предметів і рівня їх складності, методів і засобів навчання, темпу засвоєння освітньої програми чи окремих предметів». В умовах педагогіки партнерства змінюється роль учителя. Насамперед він керує діяльністю учнів, але його роль як керівника освітнього процесу не обмежується поясненням нового навчального матеріалу. Учитель виступає організатором і керівником пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких вони можуть найраціональніше та найпродуктивніше вчитися. Водночас учитель є вихователем, дбає про розумовий, фізичний і духовний розвиток дитини.

Інноваційна культура педагога – це інтегральний особистісний новотвір, що охоплює спрямованість на інноваційну діяльність, інноваційну компетентність та інноваційну активність як результат інтенсивності використання інноваційних підходів у педагогічній діяльності.

Безпосереднім носієм конкретних освітніх нововведень в освітньому процесі є педагогічний працівник, якому притаманні такі професійно значущі характеристики:

- адаптованість до соціокультурних змін, професійне співробітництво та взаємообмін;

- схильність до експерименту, гнучкість професійного мислення;

- людиноцентризм;

- нове розуміння цінностей освіти;

- мотиваційно-ціннісне ставлення до професійно-педагогічної діяльності;

- поінформованість у професійно-педагогічній сфері;

- комунікабельність, професійна мобільність;

- уміння ініціювати, апробувати та впроваджувати нове;

- особистісна професійна неповторність та унікальність.

Забезпечення неперервності здобуття людиною освіти є можливим за умови реалізації принципів перспективності і наступності між суміжними ланками освіти, зокрема дошкільною і початковою. З переходом загальної середньої освіти на нові терміни, структуру та зміст навчання актуалізується питання пошуку шляхів забезпечення цілісного розвитку особистості на різних рівнях освіти.

Державним стандартом початкової освіти окреслені такі ключові компетентності:

- вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами,

- математична компетентність,

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,

- інноваційність,

- екологічна,

- інформаційно-комунікаційна,

- культурна,

- громадянські та соціальні компетентності,

- підприємливість та фінансова грамотність,

- навчання впродовж життя.

Зазначені компетентності формуються на основі компетентностей, що закладені у дошкільному віці: здоров’язбережувальної, комунікативної, предметно-практичної, ігрової, сенсорно-пізнавальної, природничо-екологічної, художньо-продуктивної, мовленнєвої, соціальної, особистісно-оцінної.

Сучасний учитель - це творча особистість. Він повинен бути активним, комунікабельним, динамічним, працездатним, вольовим, впевненим у собі, толерантним, високо компетентним. .Всі ми проходили навчальні курси на платформі EdEra ( дистанційні та очні), а також відбулися майстер – класи у двох локаціях на базі Спаського НВК та на базі Отинійської ЗОШ І – ІІІ ступенів. Нас багато вчили, показували, демонстрували, розказували, як повинно бути і я переконана, що кожен із нас уже змінився і уроки в 1класі будуть дуже різними, а учні ітимуть до школи з охотою та цікавістю.

Щодо навчально – методичного забезпечення наших шкіл, то всі ми знаємо, що наказом МОН України від 13.02. 2018р. № 137 затверджено примірний перелік засобів навчання та обладнання навчального та загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи. А саме: це і магнітно – маркерні планшети з дидактичним матеріалом,різні набори таблиць,гірські породи, корисні копалини, колекції «Породи деревини»,набори карток для лічби, розвивальні ігри, мікроскоп. Урізноманітнити діяльність допоможуть нові засоби навчання. Наприклад, ЛЕГО-конструктор – гарна альтернатива рахунковим паличкам, фішкам для звукового аналізу. “Родзинка” ЛЕГО в тому, що дитина поєднує розумові та практичні дії. В освітньому процесі широко використовується Е-навчальне середовище.

Перейти до фотогалереї