Оформлення кабінету згідно з вимогами НУШ – клопітка та серйозна справа. Але чого тільки не зробиш заради того, аби майбутні першачки почували себе комфортно та з цікавістю бралися за кожну нову тему!
Отже, розглянемо, як підійшла я до розміщення осередків у своєму класі.
1. Осередок для навчально-пізнавальної діяльності.
Саме тут діти здійснюватимуть свої перші відкриття та робитимуть упевнені кроки у навчанні. У цім осередку розміщені мобільні парти, які можна буде легко переміщувати для зручної групової чи індивідуальної роботи учнів. Тут також розміщені дошки: звичайна та інтерактивна.
2. Змінний тематичний осередок.
Цей осередок має містити все необхідне для вивчення нової теми та предмету загалом. Що у ньому має бути? Розгадка ховається у самій назві: це має бути зручний і певною мірою гнучкий простір, який може легко трансформуватися від теми до теми. Отже, без стендів, спеціальних дощок та фліпчартів просто не обійтися.
Наприклад, тут є у нас ідеальне місце для плаката з алфавітом, а компанію йому по черзі складають потяг з вагончиками, у яких будуть розміщені літери, які ми будемо вивчати з учнями. Так само тут у нас розміщена гусінь з цифрами, які також будуть прикріплюватися під час їх вивчення. Невід'ємною частиною є стенд «Щоденні новини» зі змінними днями тижня, назвами місяців, явищ природи тощо. За потреби діти можуть у будь-яку мить підійти до стендів та усе добре роздивитися і, як наслідок, краще запам’ятати.
Планую залучати дітей до проектної діяльності. І щоб результат такого навчання не перетворився просто на оцінки в журналі й залишився у спогадах, щоб зберегти дитячу працю, обов’язково розміщу роботи учнів, наприклад, лепбуки, саме у змінному тематичному осередку. Можна по черзі, аби кожен отримав свій промінчик слави.
Але і це ще не все. Саме у цьому навчальному осередку ми розмістили і куточок настрою. Яким він є? У нас це ромашки зі смайликами з різними виразами обличчя, на які необхідно прикріпити сонечко відповідно до настрою.
Не дивлячись на те, що цей осередок безпосередньо стосується освітнього процесу, він має бути оформлений креативно. Так, щоб учні самі хотіли підійти ближче та усе роздивитися. Тож не шкодуймо яскравих кольорів!
3. Ігровий осередок.
Ідеально, якщо в цім осередку буде килимок чи стіл, на яких бажаючі могли б грати у різноманітні настільні ігри, складати пазли, відпочивати тощо. Тут же розкладений і інвентар для рухливих ігор. Також є багато різноманітних улюблених іграшок наших школяриків. Особливістю нашого центру є гра «Твіст», яка розміщена на підлозі.
4. Для художньо-творчої діяльності.
Тут все дуже просто. У цьому осередку зберігається приладдя для творчих занять: від фломастерів та альбомів до полімерної глини та пластиліну. А ще саме тут будемо робити невеличку виставку дитячих робіт, які будем змінювати хоч щодня, і кожен учень зрозуміє, що його оцінили.
5. Для проведення дослідів.
Це може бути справжній куточок природи, що розпалюватиме дослідницькі здібності наших учнів. А досліджувати доведеться багато чого! Проте для початку діти можуть спостерігати за особливостями росту рослин чи за поведінкою рибок в акваріумі. Також тут у нас знаходиться глобус, лупа, карти і т.д..
6. Для відпочинку.
Килимок! Він стане центром осередку для відпочинку та спілкування. Також чудово виглядають зручні лави. Тут ми будемо спілкуватися з дітьми та грати в ігри, які зроблять клас справжньою командою, і тут же вони просто трохи відпочинуть та подумають.
7. Осередок читача.
Це не означає, що шкільна бібліотека непотрібна та ходити туди – зайве. Але своя міні-бібліотечка, де можна швидко знайти цікаву чи співзвучну з темою уроку літературу, ніколи не буде зайвою! Більше того, там добре влаштовувати справжній буккроссинг: учні та ми можемо приносити туди власні книжки, які точно мають прочитати усі!
8. Осередок вчителя.
Це наш особистий оазис, де все можна влаштувати так, як зручно особисто нам. Чи не чудово? Звісно, перш за все тут мають з'явитися зручні стіл з полицями/ящиками та стілець, шафи для дидактичних матеріалів. Звертаємо увагу – стіл треба розташувати так, щоб ми могли бачити весь клас та кожного учня зокрема.
І не забуваймо, що ми не просто вчитель, а жива людина. Тут можна сміливо розмістити те, що нам подобається: квіти, світлини близьких, сувеніри. До речі, на стіні біля столу можна повісити у красивих рамочках дипломи з курсів підвищення кваліфікації чи за участь у різноманітних конкурсах. Новий освітній простір – чудовий шанс дати волю власній фантазії та створити клас своєї мрії, в якому буде зручно і нам, і дітям.
Нам освітянам запропонували 2 типові освітні програми, кожна з яких розроблена відповідно до нового Закону України “Про освіту” та Державного стандарту початкової освіти. Педагогічна рада закладу самостійно обирає, за якою програмою буде проводити навчання, а керівник затверджує схвалену педрадою програму. Розроблені програми мають однаково визначені змістові лінії, бо створювались відповідно до проекту Держстандарту. Різниця між ними полягає у рівні інтеграції освітніх галузей до навчальних предметів. Ще однією відмінністю програм є очікувані результати навчання. За однією програмою їх визначають з розбивкою на 1-й та 2-й клас, за іншою - в кінці циклу (після 2-го класу).
Основною новацією, яка входить в практику діяльності 1-х класів є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв’язку змісту, методів і форм роботи. Відповідно інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об’єкту чи явища довкілля, або навколо розв’язання проблеми міжпредметного характеру, або для створення творчого продукту тощо. Однією з оптимальних моделей інтеграції у початковій школі є інтеграція навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Таким чином забезпечуються збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, психологічно комфортна атмосфера навчальних занять.
На основі навчальної програми вчитель складає календарно-тематичне планування у довільній, зручній для використання формі, з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Водночас, протягом семестру, з урахуванням рівня опанування учнями програмовим матеріалом, інших обставин, які організаційно впливають на освітній процес учитель може вносити корективи до календарно-тематичного планування.
