Музей письменника-земляка Миколи Кагарлицького

Музей письменника-земляка Миколи Кагарлицького

Твори письменника, його життя, його слова й найдрібніші речі

дають уявлення про нього як про людину, й вона постає перед очима, як жива.

Григорій Косинка

Майбутній письменник навчався тут у 1945—55 роках. Згодом підтримував зв’язки з учителями й учнями. Кожна його нова книга ластівкою прилітала у рідну школу, що пам’ятає його кроки, чує його голос: «Звичайно, важливо, щоб кожна людина стала особистістю. Та в тім і річ, що вона формується не на порожньому місці, а на певному культурному підґрунті. Як гілка від кореня, вона має ввібрати у себе все найкраще від свого народу: духовність, мораль, традиції, філософію, світосприйняття... А ще народ передає у спадок наступним поколінням любов до рідної землі, свою історію, в яку ці покоління мають вписати гідні сторінки». М. Кагарлицький залишив лист-заповіт учням школи.

Музейна експозиція складається з шести стендів: «Черняхів — мала батьківщина М. Кагарлицького», «Дорога М. Кагарлицького до храму», «Гартування творчих сил», «М. Кагарлицький — подвижник на ниві національної культури», «Одержимий. Лицар без страху й докору», «Життєпис М. Кагарлицького — багаторічна праця в ім’я духовної розбудови України».

У вітринах представлені фото, афористичні слова майстра, висловлювання тих, хто його знав. Дружина передала вишиванку (улюблену сорочку!), збережений вдячним сином материнський рушник, вишиту краватку, детекторний приймач (відіграв особливу роль в естетичному розвитку, духовному зростанні М. Кагарлицького й виборі творчої долі, адже любив музику, слухав класику, спів вокалістів), друкарську машинку, ручки, якими писав, книги з домашньої бібліотеки письменника. Привертають увагу світлини з матір’ю, однокласниками, учнями, під час проведення творчих вечорів, присвячених видатним українцям. Найбільша цінність — творчий доробок письменника — книжки з дарчими написами. Серед них — рукопис останньої «Україна, батьку в нас одна».

Зібрано спогади побратимів, публікації про М. Кагарлицького у різних періодичних виданнях, зокрема газетах «Вісник Кагарличчини», «Літературна Україна». Представлено учнівські дослідження, твори, уроки, присвячені видатному земляку — свідчення поваги й пошани, гордості й захоплення цією непересічною людиною. Створення шкільного музею М. Кагарлицького та відкриття меморіальної дошки — данина світлій памяті людині, чиє подвижницьке життя — школа патріотизму для школярів. Сподіваємося, що відвідувачами нашого шкільного музею будуть не лише черняхівці, а й учні та вчителі Кагарличчини.

Запрошуємо усіх бажаючих!!!

Музей працює у будні дні.

Творчий доробок

Оксана Петрусенко. Народна артистка УРСР: художньо-документальний нарис. Київ, 1973.

Оксана Петрусенко: біографічна повість. Київ, 1983.

Наодинці з совістю. Образи діячів української культури: нариси. Київ, 1988.

Оксана Петрусенко. Москва, 1989.

Витязь ідеї «бандура» на світовому велелюдді. (Штрихи до портрета Петра Гончаренка). Детройт, 1995.

Катерина Білокур: «Я буду художником!»: документальна оповідь у листах художниці, розвідках Миколи Кагарлицького. Київ, 1995.

Катерина Білокур очима сучасників: Спогади. Есеї. Розвідки з архіву художниці. Київ, 2000.

Легендарна О. Петрусенко: художньо-документальна повість. Київ, 2007.

Листами, мов зорею, засвітилася: документальні оповіді. Київ, 2007.

Упорядкування

Оксана Петрусенко. спогади. листи. матеріали. київ, 1980.

Михайло Донець. спогади. листи. матеріали. київ, 1983.

Переклади

Коли мовчать слова. Образи великих композиторів. переклад з болгарської. Київ, 1968. Книга 1. 1969. Книга 2.

Анна Зегерс. Легенди про Артеміду. Переклад з німецької. Київ, 1971.

Автор понад трьохсот портретів, есеїв, нарисів, розвідок про діячів української культури, рецензій на книжки письменників у річниках, альманахах, журналах, газетах.

Вчитель української мови та літератури Березюк Віра Миколаївна