Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги нагадує, яка відповідальність настає за розповсюдження завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Так, Кримінальним кодексом України, а саме статтею 259 визначено, що завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, – карається позбавленням волі на строк від 2 до 6 років. Важливо, якщо у ролі таких жартівників виступають діти, то адміністративну відповідальність нестимуть їх батьки. Відповідно до ст. 183 «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб» та ст. 184 «Невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов’язків щодо виховання дітей» КУпАП дорослим доведеться сплатити штраф від 1700 до 5100 грн. Якщо неповнолітнім вже виповнилося 16 років, на них чекає кримінальна відповідальність. У випадку, коли об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури, будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, заклади охорони здоров’я, заклади освіти, або якщо це повідомлення спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно, – карається позбавленням волі на строк від 4 до 8 років. У цьому випадку слід розуміти, що відповідно до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», до критично важливих об’єктів інфраструктури відносяться підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, діяльність яких безпосередньо пов’язана з технологічними процесами та/або наданням послуг, що мають велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки і оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя і здоров’я людей.
Варто зазначити, що у випадках надходження повідомлень про можливі замінювання у правоохоронних органів вироблений алгоритм дій для швидкого встановлення особи, яка причетна до вчинення цього кримінального правопорушення. Перш за все, це проведення огляду місця події із залученням фахівців вибухо-технічних служб, вилучення запису розмови (повідомлення), у випадку його надходження на лінію 102, подальше проведення фоноскопічної експертизи та порівняння зразків голосу. Один із важливих заходів – звернення до операторів та провайдерів телекомунікацій для отримання інформації від них, а саме, деталізованих даних про цей зв’язок (дату, час, тривалість, зміст, маршрути передавання), абонента, формату надання йому телекомунікаційних послуг, тощо. Зауважимо, що всі повідомлення такого характеру сприймаються працівниками органів правопорядку як правдиві, незалежно від форми їх надходження, оскільки це є запорукою безпеки громадян. І доки ця інформація не спростована, то вважається такою, що відповідає дійсності, а відтак правоохоронні органи проводять всі необхідні дії для недопущення вчинення серії таких повідомлень від однієї особи, отже, і порушники встановлюються досить оперативно.
Рада з профілактики правопорушень серед учнів створена за наказом директора закладу із числа педагогічних працівників, представників батьківського комітету та органів місцевого самоврядування. Рада покликана об'єднати зусилля педагогічного, учнівського колективів, батьківської громадськості, соціально-психологічної служби в створенні єдиної системи роботи з профілактики бездоглядності та правопорушень у школі, працює з дітьми, підлітками та їх батьками.
1.1.Рада профілактики створена в школі для роботи з попередження правопорушень, злочинів, зміцненню дисципліни серед учнів.
1.2. Склад ради профілактики затверджується педагогічною радою школи і складається з голови, його заступника і членів ради (7 осіб).
Членами ради є найбільш досвідчені працівники школи, представники громадських організацій.
Керує радою профілактики заступник директора з навчально-виховної роботи.
1.3 Рада профілактики здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, Конвенції ООН "Про права дитини"; статуту школи, нормативним документам та наказам директора школи.
Гуманізація і демократизація навчально-виховного процесу, створення максимально сприятливих умов для співпраці педагогів, учнів та їхніх батьків як головної умови запобігання і подолання відхилень у поведінці учнів.
Формування і розвиток єдиного шкільного колективу із здоровим моральним кліматом.
Забезпечення координації діяльності усіх шкільних ланок, які забезпечують життєдіяльність учнівського колективу.
Підвищення ефективності виховної роботи з учнями, розвиток учнівського колективу, громадської активності, самостійності, відповідальності учнів за свої вчинки, профілактика негативних проявів серед учнів.
Подолання в свідомості окремих учнів помилкових поглядів, які сформувалися внаслідок неправильного виховання.
Формування в учнів правових понять, які б регулювали їхню поведінку.
Вироблення в них навичок і звичок правомірної поведінки.
Протистояння негативним явищам та впливам.
1. Проводить моніторинг стану роботи в закладі щодо профілактики злочинності, правопорушень та інших девіантних проявів серед учнівської молоді, узагальнює і аналізує його результати.
2. Розглядає персональні справи учнів-порушників порядку.
3. Здійснює контроль за поведінкою підлітків, які перебувають на внутрішкільному обліку та обліку ВКМСД.
4. Виявляє важковиховуваних учнів та батьків, які не виконують своїх обов'язків по вихованню дітей, повідомляє про них до комісії у справах неповнолітніх.
5. Залучає підлітків схильних до правопорушень та бродяжництва в гурткову роботу.
6. Проводить індивідуально-виховну роботу з підлітками девіантної поведінки.
7. Корегують педагогічні позиції батьків або осіб які їх замінюють, ухиляються від виховання дітей або негативно впливають на них. У необхідних випадках ставить питання про притягнення таких батьків до встановленої Законом відповідальності перед відповідними державними організаціями.
8. Виносить проблемні питання на обговорення педради і для прийняття рішення керівництвом школи.
9. Заслуховує класних керівників про стан роботи щодо зміцнення дисципліни та профілактики правопорушень.
10. Організовує індивідуальне шефство над важкими підлітками.
11. Розглядає питання про стан роботи з профілактики правопорушень у класах школи.
1.Чисельний і поіменний склад Ради з профілактики затверджується на педагогічній раді і оформляється наказом директора школи на кожен рік (обирається у складі 13 осіб); головою Ради обирається директор школи або його заступник.
2.Періодичність засідань Ради визначається загальним станом профілактичної роботи в школі, моральним кліматом у районі школи, але не менше одного разу на семестр (чверть), крім екстрених випадків.
3. Хід засідання Ради з профілактики і прийняті рішення протоколюються одним із членів ради.
4. Рішення Ради приймається шляхом голосування (більшістю голосів).
5. Робота Ради з профілактики планується на навчальний рік. План роботи обговорюється на засіданні ради і затверджується директором школи.
6. Рада не підпорядкована комісії у справах неповнолітніх, але свою роботу проводить у тісному контакті з нею та іншими правоохоронними органами, громадськими організаціями, які проводять виховну роботу з дітьми.
7. При розборі персональних справ разом з учнями запрошуються класний керівник та батьки учня.
8. Розглядає подання класних керівників та психолога про постановку та зняття з внутрішкільного обліку.
9. Надає консультативну, методичну допомогу батькам у вихованні дітей.
10. Розглядає конфліктні ситуації, пов'язані з проблемами міжособистісного спілкування учасників освітнього процесу в межах своєї компетенції.
11. Залучає фахівців-лікарів, працівників правоохоронних органів та інших - до спільного вирішення питань, що відносяться до компетенції Ради.
12. Обговорює питання перебування дітей у неблагонадійних сім'ях, готує відповідні клопотання до органів опіки та піклування.
Діагностика інтересів.
Діагностика нахилів, здібностей.
Діагностика та корекція особистісного самовизначення учнів.
Розробка і проведення заходів щодо створення сприятливих умов для саморозвитку особистості в колективі.
Практичні поради щодо виходу з проблемної ситуації.
Допомога у встановленні причин, які призводять до виникнення проблем та вирішення їх.
3. Просвітницька діяльність.
Поширення знань з права, психології, соціології, медицини, які сприяють ефективному вирішенню завдань профілактики правопорушень та бездоглядності.
Ознайомлення вчителів, батьків з основами вікової психології.
Практичне використання набутих знань у вирішенні конкретних питань навчання й виховання.
Рада є суто профілактичним органом, що і визначає її основне завдання.
Вона виконує такі функції:
діагностичну, яка реалізується через систему заходів, спрямованих на виявлення характеру і рівнів відхилень у поведінці учнів, з’ясування реального стану навчально-виховного процесу;
координуючу, яка зумовлює ефективність взаємозв’язків Ради та суб’єктів зовнішнього впливу на характер поведінки учнів (школа, сім’я, ровесники, заклади культури, ЗМІ, регіон та ін.);
творчу, яка дає право на вибір доцільних психолого-педагогачних впливів на школярів із урахуванням конкретних умов і особистостей;
проективну, яка полягає у виробленні нових ефективних форм і методів реагування на очікувану і реальну ситуацію з відхиленнями у поведінці або з порушеннями морально-правових норм;
Оцінювально-узагальнюючу, яка забезпечує вибір адекватної системи роботи Ради на основі аналізу і оцінки наявного стану;
Просвітницьку, яка реалізується за рахунок створення певної системи поширення знань з права, психології, соціології, які сприятимуть ефективному вирішенню завдань профілактики правопорушень;
Прогностичну, яка полягає у прогнозуванні результатів впливу педагогічних заходів на учнів із відхиленнями у поведінці, на профілактику порушень морально-правових норм.
У діяльності Ради використовуються різноманітні форми колективної, групової, індивідуальної роботи, звернення за допомогою до батьків, правоохоронних органів, медичних закладів, соціологічних служб, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів діяльності з учнями.
1. Рада профілактики зобов'язана:
розробляти і впроваджувати систему взаємодії адміністрації та вчителів школи з громадськістю, покликаної здійснювати профілактику правопорушень неповнолітніх.
сприяти підвищенню ефективності роботи школи з профілактики правопорушень учнів.
вивчати стан профілактичної роботи в школі по класах, особливості розвитку особистості учнів, які відносяться до "групи ризику" та їх позаурочну зайнятість.
запрошувати на засідання Ради профілактики з розгляду персональних справ учнів батьків цих учнів або осіб які їх замінюють.
здійснювати консультаційно-інформаційну діяльність для колективу вчителів і батьків.
контролювати виконання прийнятих рішень.
давати індивідуальні та колективні рекомендації вчителям, батькам з питань корекції поведінки підлітків та проведення профілактичної роботи з ними.
виносити на обговорення на батьківські збори і збори класів інформацію про стан проблеми правопорушень неповнолітніх.
1. Наказ про створення шкільної Ради з профілактики правопорушень.
2. План роботи ради з профілактики правопорушень.
3. Протоколи засідань.
4. Карти учнів, які перебувають на обліку в школі.
5. Списки дітей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях.
6. Списки дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування.
·Облік учнів, схильних до порушень дисципліни та порядку, режимних правил поведінки; до агресивної, нетолерантної поведінки у школі, поза школою, у позаурочний час, у спілкуванні з оточенням.
·Розробка та здійснення програми діяльності з профілактики та попередження правопорушень серед неповнолітніх, особливо серед тих, хто перебуває на внутрішньошкільному обліку та на обліку у правоохоронних органах.
·Розповсюдження та пропаганда правових знань серед неповнолітніх із метою виховання правової культури та свідомості, законослухняності, дисциплінованості.
·Утворення у шкільному закладі атмосфери неприпустимості до будь-яких проявів антигромадської, протиправної поведінки.
1.Гуманізація і демократизація навчально-виховного процесу.
2.Створення максимально сприятливих умов для співробітництва педагогічного колективу, учнів та їх батьків як необхідної умови запобігання і подолання відхилень у поведінці дітей і підлітків.
3.Формування і розвиток єдиного шкільного виховного колективу зі здоровим моральним мікрокліматом.
4.Забезпечення координації усіх шкільних ланок, які організовують життєдіяльність учнівського колективу.
5.Підвищення ефективності виховної роботи з учнями.
6.Здійснення адекватної до сьогоднішніх умов соціалізації дітей і підлітків.
7.Розвиток самоврядування учнівського колективу, громадської активності, самостійності, відповідальності учнів, профілактика негативних проявів серед них
· Стан здоров’я і розвиток учня.
1.1.Загальна оцінка стану здоров’я учня.
(за даними медичної картки)
1.2.Ознаки підвищеної нервозності (відсутні; підвищена втомлюваність, понижена працездатність; подавлений настрій; підвищена збудливість; спалахи гніву; агресивне ставлення до однолітків, учителів; уникнення контактів, спільних справ, схильність до руйнівних дій, садизм, інші вияви).
1.3.Шкідливі звички (палить, вживає спиртні напої, вживає токсико - наркотичні речовини; вказати епізодично чи систематично).
1.4.Перебуває на диспансерному обліку і з приводу чого.
· Психологічна атмосфера сім’ї (сприятлива, несприятлива, вкрай несприятлива).
2.1.Дані про батьків (освіта, професія, місце роботи).
2.2.Інші члени сім’ї .
2.3.Тип сім’ї (благонадійна, неблагонадійна: педагогічно-некомпетентна/ морально неблагонадійна / конфліктна).
2.4.Характеристика взаємин батьків з дитиною (сімейний диктат, гіперопіка, потурання, інше ).
2.5.Організація режиму праці та відпочинку (які обов’язки виконує в сім’ї, чи дотримується режиму дня, хто і якою мірою контролює виконання домашніх завдань, як організовано дозвілля дитини).
· Особливості навчальної діяльності
3.1.Успішність учня.
3.2.Ставлення до навчання (позитивне, нейтральне, байдуже, негативне).
3.3.Інтелектуальні можливості учня (високі, середні, низькі).
3.4.Мотиви навчання (пізнавальний інтерес до предметів; усвідомлення необхідності навчальної діяльності; прагнення одержати оцінку, схвалення дорослих; уникнення покарань, намагання утвердитися серед однокласників тощо).
· Ставлення до колективу класу.
4.1.Позиція учня в класі
(лідер, прийнятий, відторгнений, ізольований).
4.2.Характер стосунків з однокласниками
(з ким частіше спілкується, дружить).
4.3.Взаємини з іншими однокласниками
(ділові, виважені, рівноправні, дружні, теплі, конфліктні, агресивні, байдужі, відчужені, ні з ким не спілкується).
4.4.Манера, стиль спілкування з оточуючими
(домінантний стиль: упевнений у собі, прагне нав'язати свою думку, безапеляційно перебиває співрозмовника, але не дозволяє робити цього із собою, майже ніколи не визнає своєї неправоти; недомінантний стиль: сором'язливий, поступливий, легко визнає власні помилки, потребує постійної підтримки в розмові; екстравертований стиль: постійно націлений на спілкування, легко контактує, допитливий, відкритий, уважний до оточуючих; інтровертований стиль: замкнутий, уникає контактів, надає перевагу діяльності, в розмові небагатослівний).
4.5.Ставлення до громадської думки
(активно-позитивне: намагається виправити недоліки, врахувати зауваження; пасивно-позитивне: з розумінням сприймає критику, погоджується з висловленими зауваженнями, але недоліки не виправляє; байдуже: не реагує на критику, не змінює поведінку; негативне: сперечається, не погоджується із зауваженнями).
· Ставлення до фізичної праці
(позитивне: працелюбний, надає перевагу фізичній праці, а не розумовій, має «золоті руки»; байдуже: не розглядає фізичну працю як цікавий вид діяльності, не відмовляється від трудових справ, але виконує абияк; негативне: лінивий, до трудових доручень ставиться зневажливо).
5.1.Ставлення до громадського майна (бережливе, господарське, байдуже, демонстративно зневажливе, навмисно псує).
· Спрямованість інтересів.
6.1.Проявляє інтерес до діяльності (фізичної, розумової, трудової, технічної, громадської, суспільно-політичної, організаторської, художньої, спортивної).
6.2.В яких гуртках, секціях, клубах працює.
6.3.Культурно-естетичний світогляд (як часто відвідує театри, виставки, музеї; які має читацькі інтереси: книг не читає, читає епізодично, читає систематично, перевагу надає художньо оформленим молодіжним журналам; скільки часу проводить біля телевізора: які передачі дивиться систематично, з ким обговорює зміст телепередач).
· Особливості нерегламентованого спілкування (скільки часу проводить у дворі, коли ввечері повертається додому; з ким дружить, який вплив вони мають; місце спілкування поза домом, постійне чи випадкове: кафе, дискотеки, під'їзд; зміст спілкування поза домом: робота з технікою, відвідування відеосалонів, гра на гітарі, прослуховування музичних творів, розмови на різні теми, комп'ютерні ігри, безцільне проведення часу, випивки, паління, азартні ігри).
· Самооцінка особистості.
8.1.Рівень самооцінювання
(адекватний: реально оцінює свої позитивні та негативні риси, можливості і досягнення;
завищений: некритичний до себе, перебільшує досягнення;
занижений: занадто самокритичний, недооцінює свої можливості та якості).
8.2.Яких рис характеру хотів би набути?
· Особливості поведінки
9.1.Позитивні вчинки (як часто учень їх здійснює, можливі мотиви їх здійснення)
9.2.Негативні вчинки
(їх прояв: епізодично, систематично;
їх характер: грубість, бійки, пропуски уроків, запізнення на уроки, порушення дисципліни в класі, відмова виконувати вимоги, не працює на уроках).
9.3.Правопорушення учня (крадіжки, побиття молодших і слабших, вимагання грошей, жорстоке поводження з тваринами, прояв садистських нахилів, хуліганство).
9.4.Ставлення до своїх вчинків (байдуже, стурбоване, з наміром виправдати, засуджує).
9.5.Як сприймає педагогічний вплив (байдуже, з вираженою протидією, намагається виконувати вимоги).
9.6.Чи перебуває на обліку в правоохоронних органах.
·невідвідування або систематичні пропуски навчальних занять без поважних причин;
·неодноразове порушення Статуту школи, систематичне невиконання домашніх завдань, відмова від роботи та порушення дисципліни на уроках;
·жорстока поведінка, рукоприкладство по відношенню до інших неповнолітніх, в тому числі бійки, що привели до тілесних ушкоджень;
·знущання над учнями іншої національності, віросповідання, расової приналежності (порушення Конвенції ООН про права дитини);
·вчинення злочину, яке несе за собою притягнення неповнолітнього до відповідальність;
·вживання алкоголю, паління.
·заяви класного керівника або соціального педагога;
·характеристик на неповнолітнього, підготовлених класним керівником , психологом, соціальним педагогом школи;
·акта обстеження умов проживання неповнолітнього;
·довідок класного керівника, психолога, соціального педагога про профілактичну роботу з неповнолітнім з відповідними датами, бесідами, протоколами зустрічей з батьками або особами, що їх замінюють;
·виписка оцінок за останній семестр (у разі постановки на внутрішньошкільний облік (посилене психолого-педагогічне супроводження) з приводу ухилення від навчальних занять);
·доповідні вчителів-предметників з приводу успішності засвоєння знань, відвідування та поведінки на уроках, інші матеріали, які підтверджують необхідність постановки на внутрішньошкільний облік неповнолітнього .
·покращення ситуації, яка була причиною постановки на внутрішньошкільний облік :
·ліквідація неуспішності;
·відсутність пропусків навчальних занять;
·закінчення загальноосвітнього навчального закладу;
·зміна місця навчального закладу.
·Рішення про зняття з внутрішньошкільного обліку учнів приймається Радою профілактики правопорушень на підставі спільного клопотання заступника директора з виховної роботи, соціального педагога, психолога, класного керівника або представника служби у справах дітей за наявності відповідних документів.
·Збір і узагальнення матеріалів щодо роботи з учнем, який знаходиться на внутрішньошкільному обліку , покладається на особу, яка персонально в межах своїх службових обов’язків відповідає за організацію роботи по профілактиці правопорушень в загальноосвітньому навчальному закладі.
Інформацію про шкідливість вживанння психотропних речовин не слід подавати дітям ізольовано, у вигляді лекції.
Комплексне і систематичне викладання всіх знань у галузі превентивної освіти має стати частиною обов’язкового навчання у школі, розпочинаючи з молодших класів.
Превентивна освіта повинна передусім виховувати в учнів почуття відповідальності за своє здоров’я та за свою поведінку, яка впливає на їхнє здоров’я.
Превентивна освіта не повинна фіксуватися на якійсь одній ізольованій інформації, а має охоплювати всі фактори, що впливають на здоров’я.
У ході превентивної освіти пропаганда тверезості повинна концентруватися не на фіксації шкідливих наслідків вживання алкоголю, а на реальних перевагах, які дає тверезе життя.
Заняття з превентивної освіти слід проводити не в традиційній формі, а створювати умови для самостійної, творчої діяльності учнів з розпізнання і здобуття знань, побудови логічних висновків.
Напрямки психолого-педагогічної профілактики адиктивної поведінки
Організація протинікотинової і протиалкогольної освіти учнів на уроках та в позаурочний час.
Організація діяльності, спрямованої на підтримку змістовного дозвілля, виховання нетерпимого ставлення до шкідливих звичок.
Роз’яснювальна робота серед вчителів, батьків, громадськості про недопустимість паління і вживання наркогенних речовин у присутності дітей.
Організація режиму дня, вільного часу.
Різноманітні форми позашкільної роботи, пропаганда сангігієнічних знань на факультативах, у гуртках, на секційних заняттях.