Інструменти мотивації

Як мотивувати учнів до навчання?

1. За можливості скасувати нагороди і призи за правильно виконанні завдання, обмежуючись лише оцінюванням та похвалою, проте не шкодувати похвали в тих випадках, коли дитина дійсно на це заслуговує.

1. Якомога менше використовувати на уроках ситуацію змагання. Краще привчати дитину до аналізу і порівняння своїх особистих результатів та досягнень, для чого якнайкраще підійде такий прийом, як рефлексія. Ситуацію змагання можна переключити на ігрові види діяльності.

2. Намагатися не нав’язувати навчальної мети «зверху». Спільна робота з дитиною стосовно вироблення мети і завдань може виявитися значно ефективнішою.

3. Необхідно пам’ятати й пре те, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є найостаннішим і найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції й негативно впливає на ставлення дитини до навчання.

4. Намагатися уникати встановлення часових обмежень там, де це можливо, тому що це не лише пригнічує розвиток твор­чості, а й перешкоджає розвиту внутрішньої мотивації.

5. Додайте веселощів у навчальний процес. Звісно, не варто перетворювати всі уроки в гру або розвагу. Однак ті учні, які вважають школу місцем, де вони весело проводять час, більш мотивовані до навчання, ніж ті, хто вважає школу нудним обов’язком. Якщо ви додасте трохи веселих занять у ваші уроки, це допоможе учням, яким нелегко дається навчання, залишатися залученими і зробить клас дружелюбним і привабливим місцем для всіх.

6. Надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому її свободи.

7. Бажано підбирати навчальні завдання з елементом новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання.

Пропоную вам деякі практичні поради для того, щоб розбурхати зацікавлення дітей у навчанні.

5-крокова модель похвали

-         Починаємо з позитиву. Раджу не вживати надто сильних слів на кшталт «чудово» чи «молодець». Можна: «красивий малюнок», «добре виконана робота», «уважний/уважна».

-         Даємо таку собі «фотографію» ситуації. Обов’язково детально, лише фактами: «Твір написаний без жодних помилок», «Гармонійно підібрані кольори на малюнку», «Акуратно складені книжки». Або ж: «Я бачу, як ти наполегливо працюєш, почула/почув, що ти допоміг/допомогла комусь». Тут акцентуємо на тому, як добре, що учень постарався, допоміг.

-         Уточнюємо, скільки зусиль було докладено, скільки часу витрачено.

-         Плануємо з учнем подальший прогрес. Що треба зробити, щоб успіх став довготривалим? «Продовжуй так само», «Довчи таблицю множення до останньої цифри».

-         Завершуємо позитивом. Наприклад: «Я впевнена, що тобі вдасться, адже ти вже навчився/навчилася це робити», «Ти так вдало поєднуєш кольори».

«Чарівні пігулки» для учнівської мотивації

«Знайди доказ». Якщо дитина говорить, що в неї щось не вийде, попросіть її написати 5 позитивних переконань з доказами, що це неправда. Допоможіть учню визначити свої сильні сторони. Після такої вправи упевненість у собі зростає, з’являється мотивація до подолання труднощів.

«Хто надихає?». Попросіть учнів обрати людину, якою вони захоплюються — друга, кумира. Це може бути хтось, хто живе зараз, чи хтось, кого вже немає. Як ця людина досягла успіху? Який досвід вона має/мала? Якщо мотивація зникає, попросіть їх подумки побудувати діалог із цією людиною. Яку би пораду вона дала? Як би підтримала? Що сказала?

Альфа і Омега уроку: початок і завершення. Альфа — це те, що зацікавлює нас на початку, додає енергії для подальших дій, утримує нашу увагу, викликає емоції, розмежовує попередні заняття — уроки та перерви, зміцнює нашу спрямованість на щось. Омега — завершення уроку. Це те, що дає школярам зрозуміти, що вам як учителю важливо дати їм знання та вміння, переконатися, чи зрозуміли вони тему.

Альфа уроку. Можна почати урок з проблемного питання. А можна так: учні зайшли в клас, а на дошці чи екрані — малюнок, фото, мапа чи схема. Чи лунає музика. Запитайте учнів, які асоціації в них виникають у цей момент, попросіть пояснити своїми словами. Така вправа сприяє залученню до уроку й не займає багато часу. Звичайно всі малюнки, схеми, звуки мусять бути пов’язані з темою уроку.

Омега уроку. Картки з повторюваними питаннями до теми уроку. Кількість карток має відповідати кількості учнів. Приміром, 5 питань, які повторюються в різних комбінаціях на 30 картках. Сором’язливі, невпевнені діти спочатку не будуть відповідати. Але коли зрозуміють, що питання нескладні, почнуть також піднімати руку. Мета цієї вправи — систематизувати інформацію уроку й сформувати в учнів відчуття, що вони чогось навчилися, а також отримати позитивні емоції. Застосовувати слід, якщо в групі панують хороші стосунки.

Рекомендації по взаємодії з тривожними дітьми:

1.  Дотримуйтеся позитивної моделі виховання: емоційне тепле ставлення, постійна щира увага до потреб та інтересів дитини, не ігноруйте почуттів дитини, якомога менше зауважень.
2.  Враховуючи підвищену чутливість до зовнішнього оцінювання тривожних дітей:

-  не акцентуйте уваги на невдачах;

-  давайте право на помилку;

-  опитування тривожних дітей варто робити всередині уроку;

-  не порівнюйте дитину з оточенням, лише із самою собою, з власним результатом;

-  оцінюйте тільки дію, вчинок, а не всю особистість;

-  не соромте прилюдно, не принижуйте гідності, не вимагайте прилюдного каяття.

3.  Сприяйте підвищенню самооцінки дитини:

-  частіше хваліть, але не за здібності, а за зусилля, старання;

-  звертайтесь на ім’я;

-  не ставте завищених вимог;

-  введіть щоденний ритуал « Бюро гарних новин»;

-  заведіть у класі «Банк успіху», озвучуйте здобутки, досягнення учнів;

-  сприяйте підвищенню соціального статусу дитини серед однолітків;

-  створюйте педагогічні ситуації гарантованого успіху;

-  допомагайте виявляти себе, самостверджуватися в різних аспектах шкільного життя.

4.  Забезпечте підтримку перед травматичними подіями і під час них:

-  заздалегідь обговоріть, як відбуватиметься контрольна, моніторинг;

-  обирайте зручний для дитини спосіб перевірки знань (письмо чи на одинці з вчителем);

-  частіше застосовуйте візуальну (погляд) і тактильну (дотик) підтримку;

-  намагайтесь знизити значущість ситуації, відмовитися від порівняння себе з іншими і бажання бути вищим;

-  зосередитися на завданні;

-  намагайтеся скорегувати установку на надмірну важливість успіхів у навчанні   (перенесіть акцент з оцінки результату на процес як чергову сходинку до успіху);

-  використовуйте позитивне підкріплення під час відповіді.

5.  Уникайте виникнення зайвих, необов’язкових психотравматичних ситуацій (не примушуйте виступати на сцені, олімпіадах).
6.  Не експлуатуйте надмірну відповідальність тривожних дітей, не давайте доручень, пов’язаних із підвищеною відповідальністю (особливо – за інших дітей).