Про рівень наукової самостійності здобувача свідчить його бачення шляхів вирішення даної проблеми. Звичайно, ці всі умовиводи обговорюються з науковим керівником кваліфікаційної роботи. Даний показник може також характеризуватися оригінальністю підходів автора до трактування окремих положень, що свідчить про його самостійність як необхідну складову справжнього науковця.
2. Послідовність і логічне структурування матеріалу. Кафедра заохочує будь-яку ініціативу здобувача з точки зору додаткового включення певних підрозділів, додаткової аргументації окремих положень, додаткових експериментальних досліджень, які розширюють формат досліджень.
Така додаткова робота виглядає особливо ефектною під час презентації кваліфікаційної роботи, коли здобувач намагається бути почутим і зрозумілим, прагне залучити аудиторію до своєї думки, довести її правомірність і аргументованість. Якщо виокремити частину наукової роботи у вигляді доповіді на конференції, то саме такий підхід автора з власною аргументацією або знайде підтримку у слухачів, або створить підставу для живої дискусії, що є дуже важливим чинником під час обговорення будь-якої наукової роботи.
3. Аналіз результатів власного дослідження. Важливим складником кваліфікаційної роботи є опис експериментальних досліджень, їх аналіз, зіставлення з результатами праці інших авторів у даному напрямі. Результати досліджень свідчать, що здобувач досяг поставленої в роботі мети, виконав всі необхідні завдання і наміти шляхи подальшого розвитку даної тематики.
Аналізуючи результати досліджень, здобувач підкреслює актуальність теми своєї роботи для подальшого розвитку технологій оздоровчих продуктів, розширення спектру оздоровчої продукції на внутрішньому ринку та надання їй експортоорієнтованого спрямування. Потрібно також аргументувати важливість розробленої ідеї для виробництва продуктів нового покоління, які відповідають світовому тренду здорового харчування, і які хоча б незначною мірою роблять свій внесок у теорію та практику специфіки розроблення та отримання оздоровчих продуктів.
4. Теоретичний доробок та його роль у подальшому розвитку індустрії здорового харчування. Здобувач повинен прагнути використати впродовж навчання отримані знання для теоретичного обґрунтування рецептурного складу нового продукту, необхідність внесення до традиційних середовищ нових, маловідомих інгредієнтів, застосування спеціальних методів оброблення сировини, обґрунтувати критерії її вибору тощо.
Звісно, такий теоретичний доробок поки що немає необхідної наукової глибини, переконливих тверджень, однак такі фрагменти доповнюють існуючі дані із фармаконутриціології, загалом розширюють обсяг знань з цієї науки і свідчать про творчу самодостатність здобувача на рівні виконання курсового проекту та кваліфікаційної роботи.
Важливо, щоб здобувач робить певні узагальнення за отриманими результатами, окреслюючи вже здобуте і ставлячи нові цілі. Варто скористатися для оцінки розроблених продуктів такими співвідносними показниками фармації як користь/ризик, користь/ціна тощо, а також досить розповсюдженим у різних галузях науки і технологій Swot-аналізом.
5. Вживання наукової термінології та мовна грамотність. Сукупність доцільного вживання наукової термінології, мовна грамотність свідчать про творчу зрілість здобувача і розуміння того, що без доречного використання категорійного апарату науковий пошук, науковий прогрес неможливий.
Використання наукової термінології у роботі розпочинається з формування наукової проблеми, яка конкретизується у визначенні теми дослідження, конкретизує її задум та шляхи вирішення, доповнюється обґрунтуванням актуальності проблеми, її метою, завданнями, об'єктами та предметами дослідження.
Особливої уваги набуває термін «наукова новизна», оскільки саме він свідчить про певну відповідність даного дослідження здобувача від виконаних іншими авторами, про певний поступ у вивченні даної проблеми і певний внесок у ту суму знань про даний об'єкт і предмет дослідження, які відомі на сьогодні.
Важливою є правильна літературна мова, доцільне використання наукових термінів, у тому числі іншомовних, образність мислення, доречне використання цитат відомих науковців, емоційність викладу матеріалу, мінімальне застосування кліше та банальних фраз.
6. Показник якості опрацювання літературних джерел, формування біографічного опису. Біографічний опис має бути представлений сучасними працями вітчизняних та зарубіжних науковців (окрім російських та білоруських) переважно у вигляді посилань на періодичні видання не пізніше 10-річної давності, на монографії, довідкові матеріали, інтернет-ресурси. У біографічному описі не має бути посилань на законодавчі нормативні документи, на ДСТУ тощо, оскільки це не наукова література. Не бажано також посилання на підручники, окрім класичної літератури. Допускається посилання на патенти.
І звісно, етика науковця не допускає наявності плагіату. Тому кожна кваліфікаційна робота, перш ніж перейти до подальшого розгляду, піддається ретельній перевірці на плагіат. Допустима нижня межа оригінальності матеріалу не може бути нижчою від 70%, тобто – запозичення у авторів чужих робіт не повинно перевищувати 30%. Кожну таку роботу необхідно удосконалювати, потім повторно перевірити на плагіат, щоб звести до мінімуму обсяги запозичення.
7. Показник енергетичної насиченості матеріалу. Такий показник для оцінювання наукової роботи пропонується вперше. Звісно, він є суб'єктивним, проте досить важливим для оцінки того, як здобувач ставиться до обраної теми, наскільки він небайдужий до розроблюваного питання, скільки позитиву та креативу він вкладає у його розроблення, наскільки сильним є його бажання зацікавити аудиторію своїм науковим доробком, бути почутим, знайти послідовників у реалізації свого задуму, спонукати їх до дискусії, аби почути думку інших і аргументувати свою. Зважаючи на це, найбільш яскраву характеристику цього показника отримуємо у процесі публічного захисту роботи, її презентації, обговорені на конференції тощо.
І тому в кожній кваліфікаційній роботі дається оцінка тому, як здобувач зумів представити науку про здорове харчування як систему знань і як мистецтво втілення цих знань у практичні потреби сьогодення у сфері здорового харчування.
Таким чином для оцінювання якості виконаних кваліфікаційних робіт, окрім звичайної 100-бальної системи, робоча група пропонує ряд додаткових показників, які дають повнішу характеристику роботи, рівня підготовки здобувачів, їхньої здатності і прагнення до самостійності, творчості і прагнення зробити свій внесок у розвиток в Україні індустрії здорового харчування. Запропоновані показники розглянуто і затверджено на засіданні кафедри технології оздоровчих продуктів (протокол №5 від 31 жовтня 2023 року).