Embedded Files
БЕРЕМО НЕ КІЛЬКІСТЮ, А ЯКІСТЮ…
Цими простими словами можна сформулювати результат засідання екзаменаційної комісії із захисту кваліфікаційних робіт за освітнім ступенем «бакалавр» по кафедрі технології оздоровчих продуктів. Отож, 8 випускників – і 8 відмінних оцінок. Вісьмох фахівців принципово нового покоління технологів із оздоровчого харчування знову підготувала кафедра, яка розпочала цей шлях у далекому 2001 році.
Технічне переоснащення цехів великих і малих підприємствстало об’єктом уваги наших бакалаврів. Тут і ТОВ «Фірма «ФАВОР» (здобувачі Олексій Зімірьов та Ярослава Козлова), і ТОВ «Харківський молочний комбінат ТМ «Агромол» (здобувачка Анна Гринько), і ДП ПАТ «Київхліб Хлібокомбінат №11» (здобувачка Єлизавета Понуда), і ТДВ «Яготинський маслозавод» (здобувачка Анастасія Запальська), і ПрАТ «Бершадський комбінат» (здобувачка Анастасія Кравчук), і ПрАТ «Етнопродукт» (здобувачка Поліна Гацко), і невеличке крафтове підприємство «ФОП Масляк О.В.» (здобувачка Каріна Воропай).
Комісія переконана, що якби висловлені в роботах рекомендації з переоснащення відповідних цехів узяли до уваги фахівці зазначенх підприємств, то асортимент їхньої продукції поповнився б новими оздоровчими продуктами, які неодмінно привернули б увагу потенційних споживачів і підвищили репутаційний статус цих підприємств.
До прикладу: продукція ТОВ «Фірма «ФАВОР» заслуговує на найвищу оцінку, однак немає меж для досконалості. Олексій Зімірьов та Ярослава Козлова висловили свої міркування щодо підвищення ефективності діяльності цього унікального підприємства шляхом розширення ринків збуту, створення потужної реклами для пізнаванності фаворівської продукції з акцентом на її оздоровчі властивості, доставки продукції на домашні ардеси споживачів, заміни деякого застарілого обладнання тощо.
Найбільше враження на екзаменаційну комісію та всіх присутніх справила робота Поліни Гацко, яка під керівництвом наймолодшої доцентки кафедри Світлани Камінської розробила новий протеїновий напій для спортсменів, збагачений порошком чорниці та креатином-моногідратом. Захист своєї кваліфікаційної роботи Поліна успішно провела англійською мовою. У березні 2023 року Поліна пройшла конкурсний відбір і потрапила на спеціальну програму в Університет Цукуба (Японія), організовану для українців, які через війну не могли продовжити навчання. Із кількох тисяч заявок було відібрано близько 50 студентів. Її зарахували на спеціальність «агробіологія», де вона відвідувала заняття з харчових технологій. Крім того, вона отримувала стипендію від престижного Фонду Оцуки протягом двох років. Завдяки фонду Поліна також відвідала виробництво компанії «Оцука» — одного з лідерів японської фармацевтики та виготовлення оздоровчих продуктів. За час навчання активно долучалася до університетського життя: брала участь у клубах, екскурсіях, фестивалях. Вона відзначає особливу підтримку з боку викладачів і персоналу. Символічно, що саме цього року в Університеті Цукуба почав навчання син імператора Японії.
Засідання завершено. Озвучено результати, пролунало багато взаємних теплих слів від викладачів та уже дипломованих бакалаврів. Попереду можливість короткого відпочинку. І розуміння того, що сьогоднішній фініш – це одночасно і старт до майбутніх звершень чи то у подальшому навчанні, чи у трудовій діяльності. Кафедра впевнена в одному: усі випускники – гідні громадяни своєї країни, свого університету. Їм будувати майбутнє і житии в цьому майбутньому. Тож нехай воно буде прекрасним!
ПРО ДОСЛІДНИЦЬКУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ - ВІД ГОЛОВИ КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ЕТИКИ НАЗЯВО
В умовах активного розвитку інформаційно-комунікативних технологій, штучного інтелекту, їхнього домінування в усіх сферах людської діяльності важливого значення набуває науковий складник, який є найвищим досягненням інтелектуального і розумового розквіту суспільства, визначає його перспективи та здобутки. І тому в національній системі освіти й державної політики у нинішній час велика увага приділяється реалізації принципів академічної доброчесності в освітянській та науковій сферах.
Саме в такому контексті розпочав першу зустріч у рамках курсу «Дослідницька доброчесність» спікер Артем Артюхов – доктор економічних наук, кандидат технічних наук, Міжнародний інженер-педагог (ING. PAED. IGIP), голова Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, член робочої групи ENAI “Educational Materials on Academic Integrity”.
Учасниками зустрічі стали і представники нашого університету: Галина Сімахіна та Світлана Камінська (кафедра технології оздоровчих продуктів), Наталія Науменко (кафедра іноземних мов професійного спрямування), Олена Тищенко (кафедра готельно-ресторанної справи).
Емоційно, доброзичливо, професійно, яскраво пан Артем зосередив увагу численної аудиторії на тлумаченні основних термінів: «академічна доброчесність», «дослідницька доброчесність», «менеджерська доброчесність»; проаналізував основну нормативно-правову базу та регламентуюче законодавство України, а також зарубіжних країн.
Доповідач аргументував, що академічна доброчесність і дослідницька доброчесність як її компонента є важливими конкурентними перевагами і в освітній, і в науковій діяльності, а також відображенням значущості власної репутації дослідника у наукових колах.
Наведено характерні приклади дотримання принципів різних видів доброчесності, в тому числі професійної, як основи отримання якісних результатів на тлі етичного складника.
Розглядаючи особливості дослідницької доброчесності, пан Артем поставив перед аудиторією шість запитань: чому? сьогодні? тут? актуально? відповідально? проблемно? І сам відповів на них із глибоким переконанням, що доброчесність - це обов’язкове дотримання за будь-яких обставин фундаментальних цінностей: чесності, довіри, поваги, справедливості, відповідальності. А потім, очевидно із власного досвіду, зізнався: «Доброчесним бути модно і важко». А всі результати в науці і освіті потрібно здобувати самому.
Дуже доречно в ході лекції прозвучала біблійна цитата з Євангелія від Матвія: «...бо всякому, хто має, дається і примножується, а у того, хто не має, віднімається й те, що має». В науці зараз цей вислів називають «ефектом Матвія», і він удало обгрунтовує основні принципи доброчесності.
Перша зустріч закінчилася. Присутні розійшлись у передчутті наступних нових відкриттів, нової інформації, нових практичних рекомендацій щодо того, як «діагностувати» прояви дослідницької недоброчесності та запобігати їм; працювати з системами виявлення текстових запозичень; обирати серйозні журнали та конференції для публікації наукових робіт; застосовувати концепції дослідницької доброчесності у власній науковій діяльності тощо.
ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧА ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Однією з рекомендацій експертної групи, яка проводила акредитацію освітньо-професійної програми підготовки магістрів «Технології харчових продуктів оздоровчого та профілактичного призначення», визначено необхідність постійного професійного розвитку викладачів. У межах реалізації цієї рекомендації гарант освітньої програми Галина Сімахіна пройшла Всеукраїнське підвищення кваліфікації «ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК: МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ТА ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ», організоване Центром українсько-європейського наукового співробітництва, з 1 січня по 11 лютого 2024 року. Основна тематика лекційних занять стосувалася з’ясування таких питань: «Професійний розвиток викладача – запорука якісного освітнього процесу», «Інноваційне навчально-методичне забезпечення навчальних дисциплін», «Інтерактивні інструменти у викладанні навчальних дисциплін». Обговорення зазначених питань, дискусійні панелі дали можливість дещо по-новому підійти до проблем професійного розвитку викладача і ролі таких процесів у підвищенні ефективності освітньої діяльності.
Усі ці питання ще раз підкреслили розуміння того, що вимоги до сучасної вищої освіти визначають основні пріоритети у професійному розвиткові викладача, суспільно корисна діяльність якого орієнтована на підготовку висококваліфікованих фахівців відповідно до економічних, політичних, споживчих запитів нашого суспільства; на формування у здобувачів вищої освіти необхідних умінь, навичок, активної життєвої позиції, патріотизму, уміння приймати нестандартні рішення тощо. Саме у таких фахівцях зацікавлений сьогодні ринок праці, і важливу роль у їхньому становленні визначає професіоналізм викладача.
Особлива відповідальність за підготовку молодих кадрів покладається в нинішній час на викладачів, задіяних у реалізації освітньо-професійних програм «Харчові технології та інженерія», адже харчування належить до найважливіших чинників навколишнього середовища, що безпосередньо протягом усього життя впливає на організм людини. І сьогодні неспростовним є встановлений доказовою медициною факт нерозривного зв’язку між якістю і структурою харчування та станом здоров’я і тривалістю життя населення. На даний час уже не медицина, а харчова промисловість бере на себе відповідальність за здоров’я нації. Більш того, сучасна наука припускає, що фізичні, інтелектуальні та духовні сили людини взаємопов’язані на дуже глибокому рівні, і об’єднує їх саме здорове харчування.
Тому підготовка фахівців для галузей харчової промисловості у її нинішньому принципово новому спрямуванні на оздоровлення кожного громадянина ставить нові, невідомі раніше виклики перед викладачами у сфері харчових технологій. У підготовці фахівців, які кваліфіковано орієнтуються у питаннях медицини щодо впливу харчових компонентів на організм людини, безпеки харчових продуктів для споживачів, у використанні інноваційних технологій (у тому числі нанотехнологій) для виробництва високоякісних харчових продуктів, у дотриманні усіх тих вимог, яким повинні відповідати харчові продукти ХХІ століття: якість, безпека, ефективність.
І щоб дати здобувачам такі знання, мотивувати до їх засвоєння і практичного застосування, викладач сам повинен бути вмістилищем цих знань, безперервно і постійно накопичувати, інтерпретувати їх, адаптувати до умов, які можуть часто змінюватись. Обираючи шляхи професійного вдосконалення, викладач у сфері підготовки фахівців для харчової промисловості орієнтується на ключове поняття – наші випускники повинні перетворити харчову індустрію на важливий складник охорони здоров’я населення України, на дотримання продовольчої безпеки, досягнення рівня провідних країн світу у виробництві продуктів оздоровчого, профілактичного та лікувального призначення. Викладачі кафедри свідомі того, що успішне просування нових харчових технологій на вітчизняному і світовому ринках тісно пов’язане у сфері підготовки фахівців з іншими дисциплінами. І це все має бути у творчому доробку викладача. Тобто, креативне гасло «Навчання упродовж усього життя» у сучасних умовах надзвичайно актуальне як для здобувачів і майбутніх фахівців, так і для викладацького складу.
Осмислюючи результати підвищення кваліфікації, можна сказати, що викладачі мають вбачати свій професійний розвиток в умілій, гнучкій комунікації як із групами здобувачів, так і з окремими їх представниками. А для цього потрібно бути одночасно і професіоналом у своїй справі, і аналітиком, і психологом, і справжнім лектором. Адже сьогодні у зв’язку з переходом на студентоцентроване навчання, здобувач перестав бути лише об’єктом уваги викладача, а став суб’єктом, практично партнером викладача. Постійний професійний розвиток викладача, з одного боку, підвищує вимоги до себе, а з другого – створює позитивний імідж як особистості, яку поважають здобувачі та колеги, до якої ходять на лекції, тому що вони цікаві та інформативні.
Таким чином, професійний розвиток викладача – запорука високої якості освітнього процесу, він триває безперервно, наповнюється новим змістом, новими навичками, і результатом його є належна підготовка фахівців для всіх галузей економіки України, у тому числі для харчових технологій.
За результатами проходження підвищення кваліфікації опубліковано статтю у збірнику матеріалів конференції «Професійний розвиток: методологічна основа та інноваційні технологіїматеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 1 січня – 11 лютого 2024 року. – Львів – Торунь : Liha-Pres, 2024. 280 с.» і отримано відповідний сертифікат.
ВИКОНУЄМО РЕКОМЕНДАЦІЇ ЕКСПЕРТНОЇ ГРУПИ
29 грудня 2022 року освітня програма «Технології харчових продуктів оздоровчого та профілактичного призначення» отримала Сертифікат про акредитацію за номером 3852. Термін дії сертифікату – до 1 липня 2028 року. Він гарантує кафедрі можливість продовжити у наступні 5 років підготовку магістрантів за даною освітньою програмою.
До цієї події кафедра йшла з 2017 року, а особливо інтенсивним став 2022 рік. Під обстрілами, вибухами, сигналами повітряної тривоги, відключеннями світла та зв’язку наша команда готувала відомості про самооцінювання програми, інші необхідні документи. Отриманий сертифікат – результат діяльності великої кількості осіб: викладачів і студентів кафедри, представників адміністрації університету, роботодавців, стейкхолдерів, наших друзів із інших навчальних закладів, усіх зацікавлених у розвитку цього унікального напряму. Приємно, що унікальність програми одностайно відзначили і члени експертної групи на чолі з Тетяною Миколаївною Димань, і члени галузевої експертної ради, і представники Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Члени комісій зазначили також, що наша освітня програма має чітко сформульовану ціль у підготовці для підприємств харчової промисловості та наукових закладів висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, у тому числі з виробництва оздоровчих продуктів. У якості позитивної практики визнано також урахування в освітній програмі тенденцій розвитку спеціальності, ринку праці, галузевого та регіонального контекстів, зокрема Стратегії розвитку Київської області на 2021-2027 роки.
Разом з тим, експертна група зазначила низку слабких сторін та недоліків освітньої програми і надала рекомендації з її удосконалення. Саме над цим протягом 2023 року працювала робоча група з перегляду та оновлення ОПП і загалом викладачі кафедри технології оздоровчих продуктів. Сьогодні можна констатувати, що ряд рекомендацій експертної групи кафедра успішно реалізувала.
Зокрема, вперше на кафедрі розпочато процес удосконалення рівня знань англійської мови викладачів: доцент кафедри Світлана Камінська завершила навчальні курси підготовки до сертифікатного екзамену на мовну компетентність рівня В2 і водночас проходить зарубіжне стажування в Білостоцькому університеті. Підвищується професійний досвід викладачів за профілем ОП для забезпечення набуття здобувачами hard і soft skills.
Удосконалено практику розроблення та перегляду навчально-методичних матеріалів для поглиблення та підвищення рівня викладання навчальних дисциплін, специфічних для кафедри («Перспективні технологічні процеси виробництва оздоровчих продуктів», «Технології продуктів функціонального призначення», «Технологія природних харчових сорбентів», «Технологія природних вітамінів», «Основи валеології. Оздоровчі аспекти харчування») з урахуванням думки здобувачів та стейкхолдерів при перегляді ОПП протягом березня-квітня 2023 року.
Розширено практику поглиблення контенту сучасних дисциплін для реалізації ОПП за рахунок використання досвіду зарубіжних та вітчизняних закладів вищої освіти («Перспективні технологічні процеси виробництва оздоровчих продуктів», «Біологічно активні речовини в харчових технологіях», «Біоактивні харчові компоненти і здоров’я», «Дієтичні добавки: інновації в технологіях виробництва та споживання»), що враховують інтереси усіх груп стейкхолдерів за результатами останнього перегляду ОПП.
Розпочато практику використання потенціалу неформальної освіти: організовано гостьові лекційні заняття (вересень 2023 р. – випускник кафедри С. Штепа; листопад 2023 р. – випускниця кафедри Софія Веремчук; грудень 2023 р. – голова Київського науково-технічного товариства харчової промисловості Ю. Задніпряний); здобувачі та викладачі кафедри узяли участь у тренінгах та семінарах з фахівцями-медиками (Міждисциплінарні симпозіуми opinion leaders нутриціології та дієтології "Нутритивне дзеркало здоров’я: чи все є видимим?", 2021-2023 рр. із отриманням сертифікатів); організовано зустрічі здобувачів із представниками роботодавців (Генеральний директор ТОВ «Фірма «Фавор» Раїса Михайлова).
Триває позитивна практика підготовки авторських курсів викладання дисциплін, специфічних для кафедри (що було відзначено як позитивний чинник членами експертної групи) – протягом 2023 р. в університетській електронній базі навчально-методичної літератури розміщено 2 нові підручники: «Перспективні технологічні процеси виробництва оздоровчих продуктів» (квітень 2023 р., автори – Г.О. Сімахіна, Н.В. Науменко) та «Методологія наукових досліджень» (листопад 2023 р., автори – Г.О. Сімахіна, Н.В. Науменко, С.В. Камінська). Підручник «Перспективні технологічні процеси виробництва оздоровчих продуктів» команда Офісу підтримки вченого у рамках проєкту «Книга від ученого» визнала одним із найкращих, і його презентовано на Фейсбук-сторінці Офісу.
Зважаючи на рекомендації експертної групи, істотно розширено перелік баз підприємств і науково-дослідних установ для проходження усіх видів практики здобувачами кафедри, стажування викладачів, проведення спільних науково-дослідних робіт. Укладено угоди з Приватним підприємством «ВЕНД» (м. Черкаси), Державним підприємством «Златодар» (м. Золотоноша), Приватним акціонерним товариством «Новоград-Волинський хлібозавод» (м. Новоград-Волинський), Інститутом гідробіології НАН України (м. Київ), Інститутом садівництва НААН України (м. Київ), ТОВ «Фірма «Фавор» (м. Київ), Львівським національним університетом імені І. Франка, Громадською організацією «Інститут доброї їжі» (м. Львів).
Разом з тим, робоча група чітко уявляє ті поки що невирішені завдання з удосконалення ОПП і налаштована протягом наступного 2024 року зробити все можливе, щоб скоротити перелік слабких сторін освітньої програми та розширити її позитивні практики.
УДОСКОНАЛЮЄМО ОСВІТНІ КОМПОНЕНТИ ОПП. КВАЛІФІКАЦІЙНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
Робоча група з перегляду та вдосконалення освітньо-професійної програми підготовки магістрів «Технології харчових продуктів оздоровчого та профілактичного призначення» (гарант – Галина Сімахіна, члени робочої групи – Світлана Камінська, Ірина Гойко, Ірина Медведюк) розробила додаткові критерії для більш об’єктивного, досконалого і різнобічного оцінювання кваліфікаційних магістерських робіт здобувачів кафедри технології оздоровчих продуктів.
Додатковими критеріями визначено:
1. Наукове обґрунтування основних положень роботи за обраним напрямом. Цей показник розкриває актуальність обраного напряму, який випливає на основі огляду літературних та інших наукових джерел, зіставлення різних точок зору на дану проблему і виявленням основних суперечностей, які доцільно осмислити у ході виконання кваліфікаційної роботи. Про рівень наукової самостійності здобувача свідчить його бачення шляхів вирішення даної проблеми. Звичайно, ці всі умовиводи обговорюються з науковим керівником кваліфікаційної роботи. Даний показник може також характеризуватися оригінальністю підходів автора до трактування окремих положень, що свідчить про його самостійність як необхідну складову справжнього науковця.
2. Послідовність і логічне структурування матеріалу. Кафедра заохочує будь-яку ініціативу здобувача з точки зору додаткового включення певних підрозділів, додаткової аргументації окремих положень, додаткових експериментальних досліджень, які розширюють формат досліджень.
Така додаткова робота виглядає особливо ефектною під час презентації кваліфікаційної роботи, коли здобувач намагається бути почутим і зрозумілим, прагне залучити аудиторію до своєї думки, довести її правомірність і аргументованість. Якщо виокремити частину наукової роботи у вигляді доповіді на конференції, то саме такий підхід автора з власною аргументацією або знайде підтримку у слухачів, або створить підставу для живої дискусії, що є дуже важливим чинником під час обговорення будь-якої наукової роботи.
3. Аналіз результатів власного дослідження. Важливим складником кваліфікаційної роботи є опис експериментальних досліджень, їх аналіз, зіставлення з результатами праці інших авторів у даному напрямі. Результати досліджень свідчать, що здобувач досяг поставленої в роботі мети, виконав всі необхідні завдання і наміти шляхи подальшого розвитку даної тематики.
Аналізуючи результати досліджень, здобувач підкреслює актуальність теми своєї роботи для подальшого розвитку технологій оздоровчих продуктів, розширення спектру оздоровчої продукції на внутрішньому ринку та надання їй експортоорієнтованого спрямування. Потрібно також аргументувати важливість розробленої ідеї для виробництва продуктів нового покоління, які відповідають світовому тренду здорового харчування, і які хоча б незначною мірою роблять свій внесок у теорію та практику специфіки розроблення та отримання оздоровчих продуктів.
4. Теоретичний доробок та його роль у подальшому розвитку індустрії здорового харчування. Здобувач повинен прагнути використати впродовж навчання отримані знання для теоретичного обґрунтування рецептурного складу нового продукту, необхідність внесення до традиційних середовищ нових, маловідомих інгредієнтів, застосування спеціальних методів оброблення сировини, обґрунтувати критерії її вибору тощо.
Звісно, такий теоретичний доробок поки що немає необхідної наукової глибини, переконливих тверджень, однак такі фрагменти доповнюють існуючі дані із фармаконутриціології, загалом розширюють обсяг знань з цієї науки і свідчать про творчу самодостатність здобувача на рівні виконання курсового проекту та кваліфікаційної роботи.
Важливо, щоб здобувач робить певні узагальнення за отриманими результатами, окреслюючи вже здобуте і ставлячи нові цілі. Варто скористатися для оцінки розроблених продуктів такими співвідносними показниками фармації як користь/ризик, користь/ціна тощо, а також досить розповсюдженим у різних галузях науки і технологій Swot-аналізом.
5. Вживання наукової термінології та мовна грамотність. Сукупність доцільного вживання наукової термінології, мовна грамотність свідчать про творчу зрілість здобувача і розуміння того, що без доречного використання категорійного апарату науковий пошук, науковий прогрес неможливий.
Використання наукової термінології у роботі розпочинається з формування наукової проблеми, яка конкретизується у визначенні теми дослідження, конкретизує її задум та шляхи вирішення, доповнюється обґрунтуванням актуальності проблеми, її метою, завданнями, об'єктами та предметами дослідження.
Особливої уваги набуває термін «наукова новизна», оскільки саме він свідчить про певну відповідність даного дослідження здобувача від виконаних іншими авторами, про певний поступ у вивченні даної проблеми і певний внесок у ту суму знань про даний об'єкт і предмет дослідження, які відомі на сьогодні.
Важливою є правильна літературна мова, доцільне використання наукових термінів, у тому числі іншомовних, образність мислення, доречне використання цитат відомих науковців, емоційність викладу матеріалу, мінімальне застосування кліше та банальних фраз.
6. Показник якості опрацювання літературних джерел, формування біографічного опису. Біографічний опис має бути представлений сучасними працями вітчизняних та зарубіжних науковців (окрім російських та білоруських) переважно у вигляді посилань на періодичні видання не пізніше 10-річної давності, на монографії, довідкові матеріали, інтернет-ресурси. У біографічному описі не має бути посилань на законодавчі нормативні документи, на ДСТУ тощо, оскільки це не наукова література. Не бажано також посилання на підручники, окрім класичної літератури. Допускається посилання на патенти.
І звісно, етика науковця не допускає наявності плагіату. Тому кожна кваліфікаційна робота, перш ніж перейти до подальшого розгляду, піддається ретельній перевірці на плагіат. Допустима нижня межа оригінальності матеріалу не може бути нижчою від 70%, тобто – запозичення у авторів чужих робіт не повинно перевищувати 30%. Кожну таку роботу необхідно удосконалювати, потім повторно перевірити на плагіат, щоб звести до мінімуму обсяги запозичення.
7. Показник енергетичної насиченості матеріалу. Такий показник для оцінювання наукової роботи пропонується вперше. Звісно, він є суб'єктивним, проте досить важливим для оцінки того, як здобувач ставиться до обраної теми, наскільки він небайдужий до розроблюваного питання, скільки позитиву та креативу він вкладає у його розроблення, наскільки сильним є його бажання зацікавити аудиторію своїм науковим доробком, бути почутим, знайти послідовників у реалізації свого задуму, спонукати їх до дискусії, аби почути думку інших і аргументувати свою. Зважаючи на це, найбільш яскраву характеристику цього показника отримуємо у процесі публічного захисту роботи, її презентації, обговорені на конференції тощо.
І тому в кожній кваліфікаційній роботі дається оцінка тому, як здобувач зумів представити науку про здорове харчування як систему знань і як мистецтво втілення цих знань у практичні потреби сьогодення у сфері здорового харчування.
Таким чином для оцінювання якості виконаних кваліфікаційних робіт, окрім звичайної 100-бальної системи, робоча група пропонує ряд додаткових показників, які дають повнішу характеристику роботи, рівня підготовки здобувачів, їхньої здатності і прагнення до самостійності, творчості і прагнення зробити свій внесок у розвиток в Україні індустрії здорового харчування. Запропоновані показники розглянуто і затверджено на засіданні кафедри технології оздоровчих продуктів (протокол №5 від 31 жовтня 2023 року).
Report abuse