Аспірант Пацев Ігор взяв участь у міжнародному семінарі Erasmus+ KA220-HED у Німеччині

З 4 по 8 грудня 2023 року аспірант НТУ Пацев Ігор взяв участь у міжнародному семінарі в рамках масштабного освітнього проєкту Erasmus+ KA220-HED «Мережа трансформаційного навчання для забезпечення стійкості – надання можливості українській вищій освіті забезпечити статус та надійну реконструкцію (післявоєнної) України». Захід проходив у Університеті сталого розвитку Еберсвальде (Hochschule für nachhaltige Entwicklung Eberswalde, HNEE) у Німеччині та зібрав науковців, викладачів і студентів з різних університетів України та Європи.

Головною метою цього семінару було інтегрування передових європейських практик та досвіду вищої освіти в українську систему, що має ключове значення для відбудови країни в післявоєнний період. Учасники мали можливість обговорити нові моделі освіти, які сприятимуть формуванню фахівців, здатних впроваджувати інноваційні рішення у сфері стійкого розвитку, екологічної безпеки, економіки, архітектури, інженерії та соціальних наук.

Українська вища освіта сьогодні стикається з безпрецедентними викликами, які вимагають нових підходів до навчання, наукових досліджень та міжнародної співпраці. У рамках проєкту Erasmus+ KA220-HED акцент зроблено на формуванні мережі трансформаційного навчання, що сприятиме розбудові інституційної стійкості українських університетів.

Під час семінару учасники обговорили ключові питання розвитку освітньої системи України, зокрема:

·  Відбудова освітньої інфраструктури після війни – роль університетів у процесах відновлення та реконструкції країни.

·  Інтеграція інноваційних підходів у навчальний процес – використання сучасних методик, які допоможуть майбутнім фахівцям ефективно реагувати на виклики сучасності.

·  Екологічна та соціальна стійкість – адаптація освітніх програм для забезпечення сталого розвитку суспільства.

·  Міжнародне партнерство та академічна мобільність – розширення співпраці між українськими та європейськими університетами.

Університет сталого розвитку Еберсвальде має багаторічний досвід роботи у сфері екологічної освіти та управління природними ресурсами, що робить його ідеальним майданчиком для впровадження подібних ініціатив. Його освітні програми базуються на принципах сталого розвитку, що відповідає сучасним викликам відновлення України.

Залучення молодих науковців, таких як аспірант Пацев Ігор, до міжнародних освітніх ініціатив є ключовим кроком на шляху до модернізації української освіти та її інтеграції в європейський освітній простір. Участь у таких програмах дозволяє розширити професійні горизонти, отримати доступ до передових наукових досліджень і знайти міжнародних партнерів для подальшої співпраці.

Пацев Ігор відзначив, що семінар став потужною платформою для обміну досвідом між українськими та європейськими вченими та відкрив нові можливості для розвитку його наукових досліджень. «Це був надзвичайно важливий досвід, що дозволив мені не лише поглибити знання, а й отримати нові ідеї щодо впровадження інноваційних методик у вищу освіту України», – зазначив він.

Під час заходу українські учасники мали змогу презентувати власні проєкти, спрямовані на покращення освітньої системи в Україні. Особливу увагу приділяли проблемам цифровізації освіти, впровадженню інтерактивних навчальних методів та створенню гнучких освітніх програм, що відповідатимуть потребам суспільства у післявоєнний період.

Проєкт Erasmus+ KA220-HED є багаторічною ініціативою, яка передбачає подальше розширення співпраці між українськими та європейськими університетами. В рамках проєкту заплановано проведення нових семінарів, тренінгів та воркшопів, які сприятимуть поглибленню знань українських викладачів, науковців і студентів.

Один із ключових напрямків подальшої роботи – розробка спільних освітніх програм між українськими та європейськими закладами вищої освіти. Це дозволить студентам та аспірантам отримувати подвійні дипломи, брати участь у міжнародних дослідницьких проєктах та здобувати досвід у провідних університетах Європи.

Крім того, в межах проєкту заплановано створення цифрової освітньої платформи, яка надаватиме доступ до навчальних матеріалів, лекцій провідних європейських фахівців та ресурсів для проведення досліджень у сфері сталого розвитку.

Співпраця між Україною та країнами Європейського Союзу у сфері освіти набуває особливого значення в умовах сучасних викликів, зокрема післявоєнного відновлення країни. Підтримка Європейського Союзу у сфері освітніх ініціатив відкриває нові можливості для українських університетів, допомагаючи їм адаптуватися до сучасних вимог світової освітньої системи.

Участь українських освітян та науковців у таких міжнародних ініціативах, як Erasmus+ KA220-HED, є важливим кроком для модернізації вищої освіти в Україні та формування нової генерації фахівців, які відіграватимуть ключову роль у відновленні країни.

Для аспіранта Пацева Ігоря цей семінар став не лише можливістю отримати нові знання, а й нагодою налагодити співпрацю з європейськими колегами, поділитися власним досвідом і долучитися до спільних дослідницьких проєктів.

Україна продовжує активно інтегруватися у європейський освітній простір, і такі ініціативи, як Erasmus+ KA220-HED, допомагають розширити можливості для студентів, аспірантів та викладачів, сприяючи побудові сучасної, інноваційної та конкурентоспроможної системи вищої освіти.

✅ Проєкт Erasmus+ KA220-HED – це не лише навчальна програма, а реальний внесок у майбутнє України, яке ґрунтується на передових освітніх технологіях, міжнародному партнерстві та спільній праці заради стійкого розвитку країни.

З 8 по 16 жовтня 2024 року наукова команда кафедри екології та технології захисту Вікторія Хрутьба та аспірант Пацев Ігор взяли участь в  міжнародний воркшоп у межах Advanced Study Institutes (ASI) «Capacity Building for a New Generation of Scientists in Energy Security and Climate Neutrality.

Захід реалізовувався за технічним завданням грантової програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» на базі Budapest University of Technology and Economics (BME, Hungary) та Scientific Association for Mechanical Engineering. Основною метою ASI було консолідувати міжнародну наукову спільноту та підготувати нове покоління фахівців у сфері енергетичної безпеки та кліматичної нейтральності.

Організаційний комітет об'єднав та представив на воркшопі збірну команду науковців-лекторів від України, які презентували передові методики та науково-методичні матеріали. Учасниками заходу стали представники провідних українських та європейських університетів і наукових організацій:

• Державний університет «Житомирська Політехніка»

• Національний транспортний університет

• Енергетична асоціація «Українська Воднева Рада»

• Technical University of Kosice (Словаччина)

• Institute of Aviation (Варшава, Польща)

• Vilnius Gediminas Technical University (Литва)

У рамках воркшопу були представлені навчальні курси від 49 основних доповідачів з країн НАТО та держав-партнерів НАТО. Тематика виступів охоплювала ключові питання міжнародної енергетичної безпеки, декарбонізації та технологій кліматичної нейтральності. Молоді науковці отримали унікальну можливість працювати у шести секціях, що включали дискусії, презентації та практичні завдання.

Організаційний комітет і провідні лектори української делегації представляли висококваліфіковані науковці: Сергій Бойченко, Стефан Зайченко, Ірина Шкільнюк, Анна Яковлєва, Олена Ган, Софія Жолтайли, Наталія Шевчук, Вікторія Хрутьба, Ірина Коцюба-Пацева, Оксана Рибак, Ігор Пацев, Олександр Запорожець, а також міжнародні колеги: Jonas Matijosius (Литва), Pavol Kurdel (Словаччина), Ярослав Кріль (Польща).

Мультирегіональне представництво ASI продемонструвало високий рівень консолідації міжнародної наукової спільноти навколо проблем енергетичної безпеки та кліматичної нейтральності, що є пріоритетним напрямом для НАТО.

Серед ключових моментів заходу – унікальна лекція представника Європейської комісії Lea Sophie Vink, керівниці Human Performance Austro Control (Vienna) та заступниці голови European Commission Expert Group on the Human Dimension in Aviation. Її виступ викликав жваву дискусію щодо впливу людського фактора на розвиток сталих технологій у авіації та енергетичному секторі.

ASI став не лише майданчиком для обміну науковим досвідом, а й важливим кроком у зміцненні міжнародного партнерства між університетами, науковими установами та представниками енергетичного сектору. У рамках воркшопу обговорювалися можливості:
✔ Міжуніверситетського співробітництва та обміну студентами
✔ Розширення спільних наукових досліджень
✔ Впровадження інноваційних технологій у сфері декарбонізації та відновлюваної енергетики

Спільно з Budapest University of Technology and Economics (BME, Hungary) та Scientific Association for Mechanical Engineering, було напрацьовано дорожню карту для майбутніх досліджень, спрямованих на розвиток енергоефективних технологій, які сприятимуть стабільному економічному розвитку та технологічному оновленню України.

Воркшоп Advanced Study Institutes (ASI) у рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» став значущим внеском у розбудову міжнародного наукового співробітництва. Він дозволив підготувати нове покоління фахівців, здатних ефективно працювати у сфері енергетичної безпеки, кліматичної нейтральності та декарбонізації.

Завдяки підтримці Європейського Союзу та НАТО, українські науковці отримують доступ до передових технологій та методологій, що сприятимуть відновленню енергетичного потенціалу України та її інтеграції у світову наукову спільноту.

Важливу організаційну роботу для успішного проведення заходу виконали представники приймаючої сторони – Budapest University of Technology and Economics (BME, Hungary), зокрема Dr. Krisztina Bardos та Dr. Utku KALE, які забезпечили високий рівень організації та комфортну атмосферу для всіх учасників.

Українські науковці активно інтегруватися у міжнародний науковий простір, сприяючи впровадженню інновацій та підготовці висококваліфікованих фахівців, що будуть відігравати ключову роль у майбутньому відновленні України.

У рамках програми Євросоюзу Еразмус+ Покшевницька Тетяна, аспірантка кафедри Екології та технологій захисту навколишнього середовища Національного Транспортного Університету (спеціальність 183 – Технології захисту навколишнього середовища), проходила стажування в Університеті сталого розвитку м. Еберсвальде, Німеччина - Eberswalde University for Sustainable Development (Germany). Стажування тривало з 25 вересня 2023 року по 24 лютого 2024 року на факультеті Лісу і навколишнього середовища.

Покшевницька Тетяна навчалася за магістерською програмою «Управління глобальними змінами» (Global Change Management).

Місія програми полягає в підготовці фахівців, здатних вирішувати проблеми управління природними ресурсами в умовах глобальних змін та розробляти цілеспрямовані рішення для переходу до сталого розвитку.

Основні напрямки навчання:

Основи функціонування та змін систем: Вивчення екосистем і соціальних систем, що впливають на добробут людини.

Фактори стресу: Аналіз діяльності людини, яка призводить до стресів у соціальних та екологічних системах.

Благополуччя людини і природи: Дослідження взаємодії людини і природи в просторі та часі.

Лекції проводили викладачі з різних країн, що забезпечувало міжнародний обмін знаннями та досвідом, створюючи багатокультурне середовище для студентів.

Однією із складових стажування стало вивчення методу Adaptive Management of Vulnerability and Risk at Conservation Sites. Цей підхід дозволяє ефективно управляти природоохоронними територіями, враховуючи постійно змінювані умови навколишнього середовища та соціально-економічні фактори. Метод передбачає постійний моніторинг, оцінку та коригування дій на основі отриманих даних. Це дозволяє не лише зберігати природні ресурси, але й адаптуватися до нових викликів, таких як зміна клімату та людська діяльність.

Під час практичних занять аналізують реальні кейси природоохоронних територій, вивчають різні стратегії, вразливість екосистем, результати прийнятих рішень і їх вплив на довкілля.

Командна робота є важливою частиною навчального процесу. Спільно з однокурсниками розроблялись проєкти, в яких застосовували методи адаптивного управління. Така робота покращує навички співпраці, дає можливість обмінюватися ідеями та досвідом.

Вивчення методу адаптивного управління вразливістю та ризиками на природоохоронних територіях є не лише академічним, але й практичним досвідом, що допомогає в кар'єрі в галузі оцінки впливу на довкілля та управління природними ресурсами.

Стажування не обмежується навчанням, є можливість помандрувати. Це справжній баланс між академічною діяльністю та відкриттям нових горизонтів.

Навчання в університеті проходить в оточенні неймовірної природи. Прогулянки в навколишні ліси та парки дозволяє спостерігати за екосистемами, які обговорюються під час лекцій. Це дозволило ефективно застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

Університет організовує подорожі до природоохоронних територій, національних парків та історичних місць, що сприяє обміну ідеями щодо збереження довкілля та управління природними ресурсами..

Міжнародні дослідження природи й екосистем, здійснювані у співпраці з однокурсниками з різних країн, підкреслюють важливість інтеграції знань і практики та міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних екологічних проблем. Лекції, проведені викладачами з різним досвідом з різних країн, збагачують процес навчання. Університет Еберсвальде відіграє важливу роль як надійний партнер у цій сфері. Такий досвід готує нове покоління фахівців до сучасних викликів і формує їх здатність впливати на позитивні зміни в охороні навколишнього середовища..