Інформація для студентів
Історія Національного транспортного університету
1944 рік - розпорядженням Ради Народних комісарів СРСР № 11.06-р від 7 листопада 1944 року засновано Київський автомобільно-дорожній інститут (КАДІ) - майбутній Національний транспортний університет (НТУ).
Було створено два факультети - дорожній та механічний для підготовки фахівців з чотирьох спеціальностей: автомобільні дороги, мости, автомобілі та автомобільне господарство, дорожні машини і механізми. Директором КАДІ призначено Даденкова Юрія Миколайовича.
1958 рік - механічний факультет КАДІ перейменовано на автомобільний.
1959 рік - ректором КАДІ призначено Вериженка Євгена Петровича.
1964 рік - у КАДІ створено науково-дослідний сектор (у подальшому називався науковою частиною).
1965 рік - у КАДІ організовано інженерно-економічний факультет.
1970 рік - у КАДІ починає діяти підготовче відділення.
1975 рік - створено факультет підвищення кваліфікації.
1984 рік - ректором КАДІ призначено Канарчука Вадима Євгеновича.
1984 рік - інженерно-економічний факультет КАДІ реорганізовано у факультет економіки та експлуатації автомобільного транспорту.
1985 рік - у КАДІ організовано заочний факультет.
1987 рік - автомобільний факультет КАДІ реорганізовано в автомеханічний.
1990 рік - у КАДІ організовано загальноінженерний факультет.
1992 рік - на базі факультетів підвищення кваліфікації КАДІ створено факультет післядипломної освіти.
1992 рік - розпочинається діяльність освітнього комплексу у складі КАДІ та автомобільно-дорожніх, автотранспортних технікумів (коледжів) та технікумів транспортного будівництва України.
1993 рік - факультет економіки та експлуатації автомобільного транспорту перейменовано на факультет управління на транспорті.
1994 рік, серпень - після державної акредитації КАДІ отримує статус технічного університету, найвищий - ІV рівень акредитації і назву Український транспортний університет (УТУ).
1998 рік - на базі підготовчого відділення та підготовчих курсів створено факультет довузівської підготовки.
1999 рік - на базі факультету післядипломної освіти створено Інститут економіки і бізнесу на транспорті УТУ.
2000 рік - УТУ отримує статус національного і теперішню назву - Національний транспортний університет (НТУ).
2000 рік - на базі наукової частини створено Науково-дослідний інститут "Проблем транспорту і будівельних технологій".
2000 рік - входження до складу Національного транспортного університету Львівського навчально - консультаційного центру 4 рівня акредитації
2003 рік - ректором НТУ призначено професора Дмитриченка Миколу Федоровича, обраного конференцією трудового колективу університету.
2003 рік - рішенням Вченої ради університету від 1 жовтня 2003 року на базі заочного факультету НТУ створено Інститут заочного та дистанційного навчання НТУ.
2003 рік - 21 жовтня 2003 року наказом ректора НТУ №338 на базі інженерного центру інформаційних технологій НТУ створено Міжнародний освітянський центр інформаційних технологій (МОЦІТ).
2003 рік - університет знову визнано акредитованим за статусом вищого закладу освіти ІV рівня.
2004 рік - факультет довузівської підготовки НТУ реорганізовано в Інститут доуніверситетської підготовки і міжнародного співробітництва НТУ.
2004 рік - в травні 2004 р. на кафедрі дорожньо-будівельних матеріалів і хімії було створено науково-дослідну лабораторію "Технологія матеріалів і конструкцій транспортного будівництва". Згідно рішення Вченої ради НТУ від 30 вересня 2004 р. їй було присвоєно ім'я професора Сюньї Г.К.
Основні напрямки діяльності лабораторії спрямовані на розробку і впровадження нових довговічних матеріалів для автомобільних доріг, мостів і аеродромів.
Для підвищення довговічності матеріалів застосовуються найновіші світові розробки і матеріали, наприклад: полімери для модифікації дорожніх бітумів серії Elvaloy (фірма DuPont, США); латекси для модифікації дорожніх бітумів та асфальтобетону серії Butonal (фірма BASF, Німеччина); целюлозні волокна Topcel, Teсhnocel (фірма CFF GmbH, Німеччина); адгезиви серії Wetfix (фірма Akzo Nobel, Швеція); армуючі синтетичні сітки серії Hatelit (фірма Huesker Synthetic GmbH , Німеччина) та багато інших. >>
2004 рік - входження до складу Національного транспортного університету Надвірнянського коледжу 1 рівня акредитації та Барського автомобільно-дорожнього технікуму 1 рівня акредитації.
2005 рік - згідно рішення Вченої ради НТУ лабораторії "Гідравліки" кафедри мостів та тунелів присвоєно ім. професора Даденкова Ю.М. У цей час у лабораторії проводяться науково-дослідні роботи за напрямком розробки рекомендації з оптимізації конструкцій гасників енергії в нижчих б'єфах дорожніх труб й лабораторні роботи зі студентами університету за курсом "гідравліка, гідрологія, гідрометрія". >>
2006 рік - створення Криворізького навчально - консультаційного центру 4 рівня акредитації.
2006 рік - з метою підвищення якості підготовки фахівців згідно з наказом № 282 "про реорганізацію факультетів" у липні 2006 року було створено нові факультети:
- Економіки, менеджменту і права;
- Транспортних та інформаційних технологій.
Із заснуванням Київського автомобільно-дорожнього інституту у Києві відновилася підготовка автомобілістів, дорожників та мостобудівників. Ще до 1930 року таких фахівців вже готували на відповідних факультетах Київського політехнічного інституту, а згодом і Київського інституту народного господарства (згодом на їх базі було створено Харківський автомобільно-дорожній інститут та Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту).
У 1945 році в КАДІ навчалося 247 студентів і працювало 49 професорів, доцентів та викладачів. У повоєнний період першому директору щойно створеного інституту Ю.М.Даденкову (згодом - член-кореспондент АН України, впродовж багатьох років - Міністр вищої освіти України) вдалося залучити до викладацької роботи багатьох видатних вчених.
У КАДІ викладали доктор технічних та фізико-математичних наук М.О.Лаврентьєв (академік і віце-президент AH CPCP, академік АН України та ряду академій країн світу, засновник і голова Сибірського відділення АН CPCP, лауреат Ленінської і Державних премій); відомий фахівець в галузі машинобудування, академік АН України А.О.Василенко; відомий вчений-будівельник, лауреат Державної премії CPCP професор Д.А.Руденко; фізико-хімік, професор В.А.Рейтер (академік АН України, Заслужений діяч науки УРСР); вчений-металург, лауреат Державної премії CPCP О.О.Сігов; математик і механік М.О.Кільчевський (згодом академік АН України); механік В.Д.Кубенко (згодом академік НАН України, лауреат Державної премії України, Заслужений діяч науки і техніки України); талановиті вчені І.І.Гіхман, О.М.Пеньков, С.I.Тетельбаум, І.А.Кириєнко - майбутні члени-кореспонденти АН України.
За майже 60 років свого існування Національний транспортний університет підготував понад 69 тисяч спеціалістів для України, колишнього СРСР та багатьох країн світу.
КАДІ одним із перших вищих навчальних закладів СРСР запровадив ступеневу підготовку на заочній та вечірній формі навчання, створивши спочатку у Києві, а потім у Кам'янець-Подільському та Луцьку загальнотехнічні факультети.
Наш університет свого часу першим серед вищих навчальних закладів України розпочав підготовку фахівців з організації дорожнього руху, економіки автомобільного транспорту, економіки дорожнього будівництва, обладнання і технології підвищення зносостійкості та відновлення деталей машин і конструкцій, організації перевезень та управління на транспорті. З урахуванням вимог ринкових відносин та інформатизації транспорту до майбутніх випускників в університеті створено нові кафедри: "Менеджмент та підприємництво", "Транспортні системи та маркетинг", "Економіка та інформатика", "Організація виробництва", "Виробничі системи і сервіс на транспорті", "Транспортне право, системний аналіз та логістика", "Конституційне та адміністративне право".
Національний транспортний університет сьогодні.
Національний транспортний університет - вищий державний заклад освіти IV рівня акредитації, готує фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст, магістр за державним замовленням, а також за кошти юридичних і фізичних осіб на денній та заочній формі навчання.
Рішенням ДАК Міністерства освіти і науки України від 23 грудня 2003 р., протокол № 48, підтверджено високий статус НТУ - університет знову визнано акредитованим за статусом вищого навчального закладу ІV рівня акредитації.
Наші ректори:
Засновник і перший ректор
Київського автомобільно-дорожнього інституту з 1944 по 1959 роки
(1911-1991)
Народився 28 жовтня 1911 року в м. Лубни Полтавської області.
Закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут у 1933 році.
З 1952 року - доктор технічних наук. З 1952 року - професор. З 1961 року - член-кореспондент АН УРСР.
З 1933 по 1941 рік - асистент, доцент, завідуючий кафедрою Харківського автомобільно-дорожнього інституту.
З 1941 по 1944 рік брав участь у військових діях.
З 1944 по 1959 рік - ректор Київського автомобільно-дорожнього інституту.
З 1959 по 1973 рік - Міністр вищої та середньо-спеціальної освіти України.
З 1973 по 1991 рік - професор кафедри проектування доріг Київського автомобільно-дорожнього інституту.
Автор більш як 60 наукових праць, в тому числі багатьох навчальних посібників. Серед них: тритомник "Гідравлічні розрахунки" (1951), "Гідравлічні розрахунки відкритих русел" (1961), що були перекладені китайською та видані в Китаї.
Ректор Київського автомобільно-дорожнього інституту з 1959 по 1984 роки
(1920-1997)
Народився 27 серпня 1920 року в м.Києві.
Закінчив у 1946 року Одеський інженерно-будівельний інститут.
З 1947 по 1950 рік навчався в аспірантурі Київського автомобільно-дорожнього інституту.
У 1951 році захистив кандидатську дисертацію з проблем будівельної механіки. З 1952 року - доцент. З 1968 року - професор.
З 1952 по 1959 роки - декан дорожньо-будівельного факультету Київського автомобільно-дорожнього інституту.
З 1960 по 1987 роки - завідуючий кафедрою будівельної механіки Київського автомобільно-дорожнього інституту.
З 1987 року - професор кафедри опору матеріалів і будівельної механіки.
Автор багатьох статей і навчальних посібників. У співавторстві ним був написаний підручник "Статика будівель", що багато раз видавався в Україні та за її межами.
Ректор КАДІ - УТУ - НТУ з 1984 по 2002 рік
(1936-2009)
Народився 23 лютого 1936 року в Києві. У 1961 році закінчив механічний факультет Української академії сільськогосподарських наук по спеціальності "інженер-механік".
З 1976 року - доктор технічних наук. З 1978 року - професор. З 1992 року - академік Транспортної Академії України. З 1994 року - академік Академії Транспорту Росії. З 1996 року - академік Міжнародної Інженерної Академії. З 1998 року - академік Міжнародної академії інформатики.
Ректор НТУ з 2002 року
Дмитриченко Микола Федорович
Народився 19 грудня 1952 року у м. Снятин Івано-Франківської області. У 1976 році закінчив з відзнакою механічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації, де пройшов шлях від аспіранта, асистента до професора, завідуючого кафедрою, проректора університету.
У 2000-2002 рр. працював начальником департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України. Входив до складу комісії фахівців з розробки проекту Закону України "Про вищу освіту", Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні та інших законодавчо-нормативних актів у сфері вищої освіти.
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор, академік Транспортної Академії України (1994 р.), академік Української Академії Тріботехніки (1997 р.), віце-президент Української Академії Міжнародної Трібологічної Ради (1999 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005 р.), лауреат премії Комсомолу України та Української науково-технічної Ради в галузі науки і техніки (1982 р.). Член-кореспондент Академії педагогічних наук України, Президент Транспортної Академії України, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеню
Відомий спеціаліст в галузі машинознавства. Автор і співавтор близько 200 наукових праць, зокрема монографій "Еластогідро-динаміка: теорія та практика" (2000 р.), "Смазочные процессы в условиях нестационарного трения" (2002 р.), розробив ряд нових методів підвищення зносостійкості деталей машин. Проходив стажування у вищих навчальних закладах Великобританії, США і Канади. Член редакційної колегії ряду науково-технічних журналів та збірників, спеціалізованих рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій.