Креслення та ми …
На протязі існування людства геометричні тіла були невід`ємною частиною у будівництві, мистецтві, техніці. Узяти хоча б споруди поховання єгипетських царів – фараонів. Яскравий приклад тому піраміда Хеопса (див. рис.1 )
Рис.1. Піраміда Хеопса
Характеристика: Місцезнаходження : Гіза Замовник: Хеопс Час будівництва :IV династия (~2560 до ~2540 до н. э.) Тип: Піраміда Розмір основи: 230 м 8 Висота (початкова): 146,60 м Висота (сьогодні) :138,75 м Нахил :51° 50
Або хоча б узяти 20 сторіччя такий напрямок у мистецтві, як «супрематизм» засновником якого став Казимир Малевич зі своєю картиною «Чорний квадрат» (див. рис.2) намальованою в 1913 по 1915 р
Рис.2. Картина: “ Чорний квадрат ”.
Спочатку, робота мала назву «чорний прямокутник на білому тілі». Пізніше назва була змінена на «квадрат», незважаючи на те, що з точки зору геометрії всі сторони цієї фігури різної довжини і сам квадрат злегка викривлений. При всіх цих неточностях, жодна з його сторін не паралельна краям картини. Або побудований центр у Лос Анжелесі (див. рис.3).
Рис.3. Центр у Лос Анжелесі
Центр повністю відповідає тому, що говорив Малевич про те, що супрематичні форми будуть співіснувати з іншими формами життя на рівних. Він створений в особливій колірній, ритмічній композиції, з безліч простих геометричних фігур. залежно від точки зору, комплекс будівель здається складним єдиним організмом, більш прийнятною з різних точок, як спорудження плазує, зростаюче і мінливий,як живе. Супрематизм (від лат. Супремус – вищий, найвищий) – напрям у мистецтві, спосіб висловлювання структури світобудови в геометричних формах прямої лінії, квадрата, кола і прямокутника. Стиль покладений К.С. Малевичем в основу своїх художніх експериментів 1910р. Так ось щоб побудувати якусь споруду або зробити деталь необхідно перш за все зробити креслення на цей предмет, тобто спроектувати цей предмет на площину на папері.
Проектування- процес побудови зображення предмета на площині – папері, екрані, класній дошці і т.д. Види проектування:
1. Паралельне.
2. Центральне.
3. Прямокутне.
При проектуванні утворюється зображення, яке називається проекцією. Прикладом проекції є креслення предметів, наочні зображення, фотографічні знімки, кінокадри та інші.
Проекція – слово латинське, яке означає „кидати (відкидати) вздовж”. Прямокутні проекції лежать в основі сучасних виробничих креслень, зображення яких дають повну уяву про форму та розміри предмета. Вони легкі в читанні та при зображенні.
Прочитати креслення — це значить відтворити в уяві форму зображеного на ньому 12 предмета, будову і взаємне розташування його окремих частин.
Читання креслень — складний процес, який потребує значного розумового напруження і певних умінь. Спроектувати на площину будь - який предмет – означає зобразити на площині цей предмет.
Площина, на яку проектується предмет, називається площиною проекцій .
Проекціювання на площини проекцій
Нам треба побудувати прямокутну проекцію предмета. Виберемо вертикальну площину проекцій, позначивши її літерою V. Площину, розміщену перед глядачем , називають фронтальною (від французького слова „фронталь”, що означає обличчям до глядача”) . Будемо тепер будувати проекцію предмета на цю площину, розглядаючи предмет спереду. Для цього уявно проведемо через деякі точки, наприклад вершини предмета, проекцюючі промені, перпендикулярно до площини проекцій V. Дістанемо проекцію предмета на площині (див. рис.2.1)
Щоб дістати проекцію на фронтальній площині V, предмет розглядають спереду, а на горизонтальній площі H – зверху. Проекцію на площині V називають фронтальною, а на площині H – горизонтальною. Побудовані проекції виявилися розташованими у просторі в різних площинах (горизонтальній і вертикальній). Зображення ж предмета звичайно виконують на одному аркуші, тобто в одній площині. Тому, щоб дістати креслення предмета, обидві площини суміщають в одну. Для цього повертають горизонтальну площину проекцій навколо осі х униз на 90° так, щоб вона сумістилася з вертикальною площиною. Обидві проекції розташовуються на одній площині. На суміщених площинах фронтальна і горизонтальна проекції предмета розташовуються у проекційному зв’язку, тобто горизонтальна проекція буде точно під фронтальною. Якщо ми не можемо уявити повну форму предмета за двома проекціями, то тоді ми будуємо третю площину проекцію. Третю площину проекції називають профільною, а утворену на ній проекцію – 15 профільною проекцією предмета (від французького слова „профіль”, що означає „вигляд збоку”). Її позначають літерою W
Проекції простих геометричних тіл.
Зверніть увагу на предмети, багато з них мають форму різних геометричних тіл або їх частин. Інші предмети мають складнішу форму, утворену сукупністю геометричних тіл, які наведені в таблиці1.
Зображення геометричних тіл. Таблиця 1.
Аналіз геометричної форми предмета.
Для проведення аналізу геометричної форми предмета за його кресленням потрібно знати, як зображуються основні геометричні тіла. З проекціями деяких з них учні ознайомились раніше. Щоб згадати, який вигляд мають найбільш поширені геометричні тіла, як вони зображуються на кресленнях, слід звернутися до таблиці (зображення геометричних тіл). Щоб визначити форму предмета за кресленням, його уявно розділяють на окремі складові частини, що мають форму простих геометричних тіл. Приклад такого розділення показано на зображенні ( див. рис.4.1).
Рис. 4.1. Аналіз геометричної форми предмета
Форма першого із зображених на ньому предметів утворена (зліва - направо) паралелепіпедом, двома циліндрами, зрізаним конусом і напівкулею. Форма другого предмета утворена двома паралелепіпедами, трикутною призмою, напівциліндром і циліндром, видаленим з нижньої частини предмета. Уявне розділення предмета на геометричні тіла, з яких він складається, називають аналізом геометричної форми предмета
Закріплення вивченого матеріалу
Гра «Доміно».
Завдання:
Знайти відповідність між наочними зображеннями і кресленнями деталей (Рис.5.1), застосувавши при цьому правила гри у доміно.
Побудова прямокутних проекцій предмета.
ЗАВДАННЯ: за наочним зображенням( див. рис.5.2) виконати креслення в прямокутних проекціях (ескіз)
Домашнє завдання.
За кресленням деталі, виконаної на уроці, зобразити її наочне зображення вдома.
Вивчити: Сидоренко В.К. Технічне креслення. –. §4
Метод (грецьке «methodos») – шлях до мети. Вміння обирати методи навчання необхідні кожному сучасному педагогу. Даний матеріал містить елементи використання сучасних методів навчання на уроках креслення, розробка уроку та зразки дидактичного матеріалу з використанням цих методів. Метод – це головний інструмент педагогічної діяльності, за допомогою якого здійснюється взаємодія вчителя й учнів. Тому у навчальному процесі дуже важливим є при комбінуванні різних методів підпорядкувати їх меті уроку. Комплексне використання методів навчання дозволяє більш повно вирішувати завдання кожного уроку