Шановні колеги й колегині! 

Сподіваємося, ви вже скучили за теплим неформальним спілкуванням і готові ділитися своїм досвідом роботи з матеріалами проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» за чашечкою чаю або кави. Якщо це так, запрошуємо вас на перше осіннє онлайн-чаювання, яке відбудеться вже 10 жовтня 2024 року. Тема зустрічі: «Соціальні мережі: як не заблукати в джунглях маніпуляцій».

Під час зустрічі ми обговоримо:

Які уроки та матеріали проєкту допоможуть вам розвинути в учнів уміння критично сприймати контент соціальних мереж та сформувати стійкість до шкідливих впливів.

Яким був ваш досвід проведення цих уроків чи вправ: що вдавалося добре,  а що варто ще раз переглянути.

Які поради стосовно проведення таких вправ ви можете дати колегам, які нещодавно приєдналися до проєкту. 

Зустріч пройде у форматі неформального спілкування з колегами/-нями, де кожен та кожна матиме можливість поділитися власним досвідом і отримати нові ідеї для роботи на уроках. До речі, приходити на цю зустріч можуть учителі та вчительки усіх п’яти дисциплін. Оскільки формат заходу — неформальне спілкування, заохочуємо вмикати камери та брати участь у дискусії, адже саме від учасників та учасниць залежить атмосфера чаювання.

Модеруватимуть розмову регіональні координаторки проєкту Наталя Запішна та Тамара Козицька.

 Дата: 10 жовтня 2024 року

 Час: 16:00

 Формат: Онлайн-зустріч. Натискайте на кнопку та реєструйтеся на зустріч 

Спростовуємо міфи про Telegram 

«Спілкування під час війни: який месенджер найбезпечніший» 

Переглянути експрес з української літератури 

Переглянути експрес зі всесвітньої історії 

   Колеги й колегині, для того щоб отримати сертифікат за участь у вебінарі/-ах, будь ласка, після перегляду запису, пройдіть коротке тестування за покликанням: Покликання на фінальну анкету, «Медіаграмотний експрес: мандруємо уроками української літератури (8, 9 класи, І семестр)»  https://forms.office.com/r/MdyuBHsgL4 (кінцевий термін виконання завдання – 17 жовтня 2024 року).   покликання на фінальну анкету, «Медіаграмотний експрес: мандруємо уроками всесвітньої історії України (8-10 класи, І семестр)»: https://forms.office.com/r/yGqnD1sW9K (кінцевий термін виконання завдання – 17 жовтня 2024 року).   

     Звертаємо вашу увагу: якщо ви були присутніми на вебінарі та вже заповнювали анкету, то не потрібно робити цього ще раз. Ваші відповіді зараховані. Сертифікати будуть приходити двома хвилями (кожні два тижні) та надійдуть на вашу електронну пошту.  

   Друзі, сьогодні поповнюємо вашу скарбничку путівників із Медіаграмотних експресів новими: з української літератури та всесвітньої історії І семестру. Ви вже знаєте, що головним їхнім призначенням є спрощення навігації уроками, тобто ви можете запланувати роботу з певною медіаграмотною навичкою:

Путівник уроками української літератури (8 клас, І семестр).   

Путівник уроками української літератури (9 клас, І семестр).    

Путівник уроками всесвітньої  історії (8 клас, І семестр).  

Путівник уроками всесвітньої  історії (9 клас, І семестр).  

Путівник уроками всесвітньої  історії (10 клас, І семестр).

   Нагадуємо, що раніше ми вже додавали вам путівники з української мови та історії України:

Путівник уроками української мови (8 клас, І семестр).   

Путівник уроками української мови (9 клас, І семестр).    

Путівник уроками історії України (8 клас, І семестр).  

Путівник уроками історії України (9 клас, І семестр).  

Путівник уроками історії України (10 клас, І семестр).

   Бажаємо приємної та продуктивної роботи! Щиро сподіваємося, що наші путівники допоможуть вам легко орієнтуватися в навчальних матеріалах і зроблять підготовку та проведення ваших уроків у новому навчальному році максимально комфортною й успішною! 

1.  Емоційна маніпуляція. Дізнайтеся, як захистити себе. (відео)

2. Астротурфінг. Дізнайтеся, як захистити себе.   (відео)

3. Підміна контексту. Дізнайтеся, як захистити себе. (відео)

4. Медіаграмотна розсилка «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті»

5. Додатковий матеріал

6. Додатковий матеріали 2

Друзі, ось і пролетів ще один навчальний рік. Значну частину часу ми «на автопілоті» схильні прагнути більшого, але сьогодні хочемо зупинитись, щоб подякувати вам, щоб разом усвідомити та поцінувати те, що вже маємо, і тих, хто поруч. 

Тож висловлюємо вам свою щиру вдячність!

Дякуємо, адже саме ви, незламні вчителі та вчительки незламної країни, інтегрували медіаграмотність у свої предмети, змогли зробити так, щоб ваші учні та учениці отримали необхідні знання та навички. 

Дякуємо також за те, що завдяки вашій активній роботі та промоції проєкту наша медіаграмотна освітянська спільнота зросла у 2023-2024 навчальному році на 1697 активних та прогресивних вчителя/-ки та 858 шкіл. Загалом маємо надзвичайні результати: у нашій спільноті 5309 вчителів та вчительок із 2416 шкіл. Тож маємо ще більшу підтримку в колі однодумців та однодумиць!

Дякуємо і за те, що ви попри складні обставини знайшли час і можливість відвідати заходи проєкту, долучившись особисто чи переглянувши в записі або й навіть прочитавши в черговому випуску медіаграмотної розсилки. 

Вдячні вам за 5 цікавих мандрівок Медіаграмотними експресами з української мови, історії України, української літератури, всесвітньої історії та мистецтва! Дякуємо, що з радістю прийняли наші 11 путівників ― надійних дороговказів по наших уроках для ІІ семестру. Ми тішимось, що ви були одним / однією з 1257 учасників та учасниць нашого проєкту, які мали квиток на один або й більше  експресів. Або ви стали тим / тією, хто стежив/-ла за мандрівками на YouTube, адже таких на момент виходу цієї медіаграмотної розсилки понад 1417 осіб. 

Чудово, що ви змогли взяти участь в одній із чотирьох зустрічей «Медіаграмотність у дії: обмін досвідом», які пройшли наживо у Вінниці, Тернополі та Києві. Якщо ні, то ви точно були серед тих активних 370-ти вчителів і вчительок із 20 областей України, долучених до наших онлайн-сесій «Вивчай та розрізняй: перезавантаження». 

Висловлюємо вдячність тим завзятим 19 освітянам та освітянкам, за участі яких відбувся навчальний візит до м. Гельсінкі (Фінляндія) та ознайомлення зі сталими моделями та кращими практиками інституціоналізованої інтеграції медіаграмотності в освіту та багато іншого.

Пишаємось тими 50 креативними учасниками та учасницями проєкту з Вінницької, Житомирської, Київської, Кіровоградської, Одеської, Сумської, Черкаської, Чернігівської областей та з міста Києва, яких гостинно прийняла Варшава  27-29 березня 2024 року для участі у Медіаграмотному ретриті. 

Ну і, звісно, ми щиро вдячні за ваші динамічні плідні дискусії, обмін історіями успіху під час чотирьох весняних медіаграмотних чаювань, де ми разом пропрацювали навички перевірки інформації, аналізу фото, постерів, інфографіки та інших візуальних рядів, а також навички розпізнавання маніпуляцій у публічних виступах та ідентифікації стереотипів. Ба більше, прямо сьогодні вже розпочалась серія літніх  ― із чаювання «Як залучити батьків до медіаграмотності: практичні підходи та ресурси».

Але й це ще не всі подяки! Бо ви долучилися до «Всеукраїнського уроку єдності: як не вестися на маніпуляції та залишатися згуртованими» та взяли участь у щорічному національному тесті з медіаграмотності, обидві із цих ініціативив проводив Національний проєкт із медіаграмотності «Фільтр» у взаємодії із IREX А також побували на презентації посібника «Як викладати історичні теми, що можуть викликати травмувальні переживання» і відсвяткували разом із нами вихід 100-го, ювілейного, випуску нашої розсилки. Тож якщо ви маєте бажання зануритись у попередні випуски, то пропонуємо зазирнути до каталогу медіаграмотної розсилки.  

Отже, у вас є привід пишатися собою! Свідомо практикуйте вдячність, зокрема відносно до себе самих! Друзі, після такого насиченого року настав час потурбуватися про відпочинок. Сподіваємося, що це літо принесе радість, наповнення і вдячність! 

Колеги й колегині, для того щоб впустити щось нове й хороше у своє життя, потрібно для цього звільнити місце. Ба більше, новий навчальний рік вже за півтора місяці, отож час розвантажити свої гаджети та підготувати місце для нових ідей/планів/напрацювань, і саме тому пропонуємо вам спробувати сформувати нову медіаграмотну звичку ― регулярне цифрове прибирання.

«Робіть це, коли їдете в транспорті, чекаєте в черзі або ж сидите в бомбосховищі під час повітряної тривоги. Не обовʼязково на це витрачати години. Розпочніть з 10 хв ― і одразу побачите, як звільняється місце у вашому смартфоні. Але не забувайте не просто видаляти файли, але й чистити кошик!» ― зауважує Марина Ковальчук, екоактивістка й менеджерка комунікацій зовнішніх заходів усеукраїнського молодіжного руху Let`s do it Ukraine.

Усе дуже просто. Три простих кроки ― і ви зробите цей світ чистішим в інформаційному полі. 

Пошта: перевірте всі непотрібні підписки та сповіщення, видаліть старі непотрібні листи, очистить папку зі спамом. 

Смартфон і планшет: видаліть непотрібні програми, очистьте кеш і дані додатків, видаліть зайві файли, непотрібні зображення, дублікати та скриншоти.

Комп’ютер та ноутбук: видаліть історію, непотрібні закладки й додатки браузера, видаліть зайві програми через панель управління, очистьте кеш, видаліть непотрібні фото, файли, документи й завантаження.

Про те, чи є щось спільне між екологією та інформацією у вашому телефоні, як цифровий слід сприяє глобальному потеплінню, чи впливають збережені фото на навколишній світ, переходьте за покликанням та читайте дослідження від Liga.net «Просто почистьте кеш. Як видалення файлів з телефону може врятувати екологію». Виявляється, що всі дані, які ми зберігаємо у своєму телефоні, мають безпосереднє відношення до стану екосистеми світу, а сервери, на яких зберігається абсолютно вся інформація з наших гаджетів (телефонів, ноутбуків, комп’ютерів та інших пристроїв), призводять до збільшення викиду СО2 (вуглекислого газу) в атмосферу.  

Почнімо з книги «Мистецтво відпочинку. Як перевести подих у сучасному світі» Клаудії Гаммонд. Авторка цієї книги пропонує цікаву теорію: а що як відпочинок — це теж мистецтво? Тому вона акумулювала всі свої знання про недооцінене й мало досліджене, але життєво необхідне мистецтво відпочинку та щедро ділиться своїми неочікуваними «знахідками». Ви знайдете чіткі та дотепні дороговкази до збалансованішого життя, де мрія справді відпочити й нарешті розслабитися стане дійсністю.

Якщо ж так одразу поринути у відпочинок буде складно, то рекомендуємо взяти до уваги книгу «Tiny Habits. Крихітні звички, які змінюють життя» Браяна Джефрі Фоґґа. Він переконаний: відпочинок, як і ранкова зарядка, мають стати частиною щоденних справ. Автор пропонує кілька простих, але дієвих порад, щоби отримати максимальний заряд енергії під час відпочинку.  

Надихнулись? Тоді пропонуємо взяти до рук книгу «У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани» Андрія Любки та поринути в розповідь про землі й народи між Одесою та Трієстом. Це книга про дорожні будні, вітер крізь прочинене вікно, ночівлі на пляжі, діалоги за вином і ракією, а ще це озера, гори, море й міста, до яких тягне. І все це щедро приправлене історичними фактами та гумором.

Подорож Балканами швидко закінчилася, а ви не втомилися? Тоді мандруймо до такого знайомого та рідного українського села разом із книгою «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової. Це щира і щемка історія кількох поколінь жінок однієї родини. Історія про підтримку, розуміння, мудрість. Історія з добрим та щирим гумором та хорошим кінцем.

Не менш щемкою та щирою виявиться подорож разом зі стюардами та стюардесами з Укрзалізниці. Разом із книгою «Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці» Марічки Паплаускайте ви знайдете відповіді на запитання: як залізниці вдалося стати символом спротиву, як залізниця стала головним інструментом волонтерського руху і як на ходу спорудила перші у світі медичні поїзди-реанімації для евакуації поранених, хто організував приїзд до Києва Джо Байдена — та ще багато-багато іншого.

Наступна подорож буде не менш цікавою, але й складною водночас. Пропонуємо вам книгу «Пісня відкритого шляху» Артема Чеха, у якій, з одного боку, розгортається пригодницька гра за участі колишнього кріпака з українського села, що опиняється в епіцентрі американської трагедії, але врешті-решт стає втіленням американської мрії. Проте з другого — серйознішого — боку, відкритий шлях головного героя — це шлях геть від Москви, шлях крізь війну до свободи, шлях від росіянина в пролозі до українця в епілозі. Це той шлях, який прямо зараз проходять мільйони українців та українок. 

Шлях до української ідентичності не простий та потребує рішучості, сміливості й подекуди зречення. Проте це також шлях відкриття, віднайдення та щастя бути собою, відчувати зв’язок із предками, отримувати опору для подальших подорожей. Цим шляхом легше йти разом із книгою «Живі. Зрозуміти українську літературу» Олександра й Павла Михедів та Андріани Чуніс. У книзі автори пропонують пропускати життя українських класиків через власні досвіди, дивитися на них як на живих людей, які любили, робили вибір, втрачали та шукали свій шлях.

Друзі, сподіваємося, що ця добірка допоможе вам поринути у світ відпочинку, наповнить енергією та надихне на безліч цікавих ідей, які ми зможемо втілити всі разом! 

У 2023 році команда Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) запустила проєкт «TelegramDetox», мета якого — захистити українців та українок від потенційних небезпек, які можуть виникнути під час використання Telegram.  Ми ознайомимо вас із основною інформацією проєкту, аби допомогти зробити зважений вибір щодо використання платформи.  Ми не можемо агітувати за видалення Telegram, однак хочемо надати поради про те, як безпечно користуватися цією платформою, якщо ви не готові від неї відмовитися. Нагадуємо, що в попередніх випусках розсилки ми вже писали про безпеку ваших даних у месенджерах.

 Міф № 1. Telegram не пов’язаний з росією.

Насправді (спростування): 

 Розслідування українських та іноземних журналістів доводять, що Telegram усе ж має тісні зв’язки з росією: фінансування месенджера російськими олігархами, співпраця з російськими спецслужбами, розташування серверів у росії, наявність працівників/-ць у росії.

 У 2018 р. відбулася спроба «заблокувати» Telegram у росії. Федеральна служба безпеки росії (ФСБ) хотіла отримати від Telegram ключі для розшифрування листування користувачів/-ок. Павло Дуров відмовив, і після цього почалася судова тяганина. 16 жовтня 2018 р. суд оштрафував Telegram на 800 тисяч рублів за відмову співпрацювати із ФСБ, почалися спроби блокувати Telegram. 28 червня власник Telegram Павло Дуров погодився надати Роскомнагляду дані, необхідні для реєстрації месенджера. У відомстві погодилися зареєструвати компанію.

У своєму розслідуванні «Співпраця з ФСБ та сервери на росії. Що не так із Telegram?» Назар Токар, засновник і керівник видання Tokar.ua, програміст, адміністратор української Вікіпедії, зазначив, що заступник голови Мінкомзв’язку рф Олексій Волін заявив: «Роскомнагляд і прокуратура вирішили припинити блокування Telegram в росії, оскільки воно технічно неможливе, а сама команда месенджера вже співпрацює з владою».

Що небезпечного несе цей міф? Telegram — частина росполітапарату. Це інструмент для стеження, збору даних, поширення дезінформації та деморалізації населення.

ПОРАДИ:

 Не використовуйте Telegram для комунікації з військовими та волонтерами. У «Методичних рекомендаціях з  використання соцмереж у  Збройних Силах України» радять: «Відмовтеся від використання месенджерів (Telegram) російського виробництва. Прямий доступ до бази даних соціальних сервісів із надзвичайною легкістю дозволяє російським спецслужбам виявити найширший спектр інформації, яку звичайні громадяни/-ки і військовослужбовці/-иці завантажують до соціальних мереж».

 Ознайомтеся з розслідуваннями про небезпеку Telegram:

 «Співпраця з ФСБ та сервери на росії | Що не так із Телеграм» Назара Токаря; 

 «Що не так із Телеграм» від «Ukraїner»;

 «Такий зручний, але небезпечний: неприємна правда про телеграм» від «Детектор медіа» тощо.

 Міф № 2. Персональні дані користувачів Telegram захищені, і ніхто не має до них доступу.

Насправді (спростування): 

 Відсутні будь-які інструменти, якими людина може скористатися, щоб перевірити, які саме дані використовує Telegram, кому він їх може передати.

 Публікації з інструкціями про те, як відновити в Telegram стерті повідомлення, ставлять під сумнів факт видалення повідомлень. 

 У відкритих джерелах можна знайти механізм, за допомогою якого можна дізнатися  персональні дані користувачів/-ок. 

 Закритість протоколу шифрування між клієнтом/-кою і сервером є однією з основних проблем: фахівці/-ині з кібербезпеки не можуть перевірити безпечність цього протоколу.

Що небезпечного несе цей міф? Зберігання даних на серверах сприяє поширенню фінансового та банківського фішингу, викраденню персональних даних користувачів/-ок і даних платіжних карток.

ПОРАДИ:

 Не надсилайте в  Telegram свої персональні дані (копії паспортів, дипломів, трудових книжок, інших документів, номери банківських карток, фото документів, адреси, номери телефонів, паролі тощо). 

 Не використовуйте Telegram для конфіденційних розмов.

 Вимкніть у налаштуваннях додатка або ж у смартфоні доступ для Telegram до камери, локації, файлів, мікрофона.  

 Обговоріть із  родиною, друзями та знайомими альтернативні додатки.

 Міф № 3.  Telegram-каналам, які повідомляють про вильоти ракет, можна беззаперечно довіряти.

Насправді (спростування):  

 Анонімні канали допомагають ворогу бачити, де наші сили ППО можуть фіксувати повітряні об’єкти, а де — ні. Так противник може вивчити покриття нашого радіолокаційного поля протиповітряної оборони. І це небезпечно, адже дозволяє вдосконалювати маршрути прольоту ворожих об’єктів так, щоб вони обходили наші засоби ППО.

 Анонімні Telegram-канали першочергово створені не для того, щоб принести користь користувачам/-кам. Ці канали є бізнесом. 

 Ці канали не є медіа в розумінні Закону України «Про медіа», тож не зобов’язані дотримуватись законів.

Чим небезпечний цей міф? Поширення неправдивої та неперевіреної інформації, особливо під час війни, розхитує психологічний стан, викликає паніку серед населення та порушення громадського порядку, що грає на руку ворогу.

ПОРАДИ:

 Критично сприймайте інформацію, яку отримуєте, особливо емоційну.  

 Використовуйте офіційні Telegram-канали, які повідомляють про вильоти (наприклад, канал Повітряних сил ЗСУ).

 Не розповсюджуйте чутливу інформацію.

 Зменшіть кількість підписок на анонімні канали.

 Міф № 4. У Telegram немає дезінформації.

Насправді (спростування):   

 Telegram не має ефективних правил модерування, які б забезпечили захист учасників/-ць спільнот і запобігли розповсюдженню дезінформації. 

 Одним із  перших кроків росіян після окупації українських територій є створення мережі Telegram-каналів, через які масово поширюється дезінформація та фейк (про це можна почитати у дослідженнях VoxCheck і Інституту масової інформації).

Чим небезпечний цей міф? Наслідками отримання новин у Telegram може бути систематичне споживання дезінформації, фейків, ІПСО. Як результат — панічні настрої в суспільстві, втрата довіри до уряду, ЗСУ, розпалювання ворожнечі, загроза національній безпеці, обороноздатності та зневіра в перемозі.

ПОРАДИ:

 Повідомляйте про випадки дезінформації кіберполіції.  

 Використовуйте офіційні Telegram-канали.

 Підвищуйте рівень власних знань із медіаграмотності: ознайомтеся з дослідженнями про поширення в Україні дезінформації через Telegram-канали, щоб бути обізнаними щодо дезінформаційних наративів.

 Міф № 5. Telegram має ефективні правила модерування контенту.

Насправді (спростування):   

 Умови використання Telegram (вони ж правила поведінки на платформі) доволі стислі, їх усього чотири.

 Засновники/-ці посилаються на свободу слова та виступають проти «зарегульованості». Утім, відсутність регулювання поведінки користувачів/-ок на такій глобальній платформі не допустиме.

 Довіра може бути лише тоді, коли є прозорість і чесність у звітах (transparency reports), щоб поінформувати користувачів/-ок про те, як упроваджують стандарти, як компанія відповідає на запити даних і захищає інтелектуальну власність. Для України, Естонії, Австрії та США замість звіту читаємо повідомлення: «Звіту немає, але ми обов’язково його колись опублікуємо».

Чим небезпечний цей міф? Відсутність ефективного модерування спричиняє відсутність безпеки, розповсюдження порнографії, продаж зброї, торгівлю людьми, клонування платіжних карток, збут підроблених банкнот і торгівлю органами тощо, продаж персональних даних.

ПОРАДИ:

 Не рекомендуємо використовувати телеграм дітям!

 Вивчайте рекомендації для батьків щодо використання соцмереж і месенджерів як основних джерел інформації про війну для дітей.

 Якщо ваша дитина присутня в Telegram, оцінюйте ризики і створіть максимально безпечний простір для себе та вашої дитини (вимкніть геолокацію, видаліть видиму персональну інформацію). 

 Повідомляйте кіберполіції про канали, які здійснюють, на вашу думку, злочинну діяльність.

 Міф № 6. Telegram — безпечний майданчик для поширення авторського контенту.

Насправді (спростування):    

 Відсутність правил поширення та використання авторського контенту та інструментів для захисту авторських прав створює в Telegram сприятливий клімат для процвітання піратства. Відсутність правил споживання авторського контенту загрожує їх порушенню, адже не існує жодного механізму, як автори можуть захистити себе та свої твори.

Чим небезпечний цей міф? Автори/-ки творів не мають ефективних інструментів для захисту від неправомірного поширення.

ПОРАДИ:

 Вибирайте більш безпечні платформи (Facebook, YouTube, TikTok), які мають інструменти захисту ваших прав і  детально пояснюють, що вважається порушенням, для поширення авторського контенту 

 Повідомляйте про випадки порушення авторських прав.

 Користуйтеся лише легальними сервісами, які надають вам доступ до авторських творів і сплачують винагороду авторам.  

Корисні покликання:

 Сайт Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). 

Колеги й колегині, продовжуємо дізнаватися більше про специфіку роботи Telegram та небезпеки, які він у собі акумулює, разом із новим сезоном подкасту від науково-популярного журналу «Куншт» «Пост правди: Що робити з Telegram в Україні?».   

В анонсі до подкасту його автори/-ки зазначають, що сьогодні в Telegram понад 700 мільйонів активних користувачів/-ок, а в червні 2022 р. месенджер відзвітував, що належить до п’яти найбільш завантажуваних застосунків у світі. Він є найпопулярнішим джерелом новин в Україні. А ще — джерелом інформації про війну росії проти України для іноземців/-ок. Водночас це месенджер, який заснували росіяни. Вони керують сервісом досі, і їхні зв’язки з російською владою та джерела фінансування — під питанням. У телеграмі українці/-ки споживають не лише новини, а й безліч дезінформації. Як це на нас впливає і чи треба відмовлятися від Telegram? 

Шановні учасники та учасниці проєкту! 

Як зробити медіаосвіту в закладі більш системною? Що може підсилити результати діяльності педагогічного колективу? Наша відповідь: залучення до впровадження медіаграмотності батьківської спільноти. 

Саме батьки закладають ціннісній та когнітивний фундамент, спроможні мотивувати своїх дітей до навчання, надати їм підтримку, необхідну, щоб почуватися впевнено та досліджувати світ медіа. 

Як же вчителі та вчительки можуть зацікавити батьків медіаосвітою, які матеріали проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» стануть у пригоді? Запрошуємо поговорити про ваш власний досвід та побрейнстормити нові ідеї разом під час чаювання «Як залучити батьків до медіаграмотності: практичні підходи та ресурси».

Чаювання відбудеться онлайн, 13 червня, початок о 16:00.

Орієнтовна тривалість заходу — 1,5 години.

Модеруватимуть зустріч регіональні координаторки проєкту — Вікторія Ломака та Ганна Новицька.

Друзі, нам важливо, щоб усі присутні мали можливість висловитися, тому зустріч розрахована на невелику кількість гостей, увімкнені камери та активний обмін думками та ідеями.  

Зареєструватись на чаювання можна за покликанням у кнопці.

Інфлуєнсери, популісти, гетьмани, сучасні дієти та текстмейкери не залишилися поза увагою на нашому четвертому чаюванні 14 травня.  

Більше ніж тридцять учасників та учасниць проєкту разом із модераторками, Наталією Запішною та Вікторією Ломакою, занурилися у світ медіапростору, де на кожному кроці  — аналітики та аналітикині, експерти та експертки, а ще інфлуєнсери та інфлуєнсерки, які готові дати поради в будь-якій життєвій ситуації. Та чи всіх, хто готовий пояснювати та давати поради, варто називати експертом чи експерткою й прислуховуватися до іхньої думки?

Про які корисні ідеї йшлося на чаюванні 14 травня:

Із ким або чим у нас асоціюється слово «Експерт»? Які думки виникають найчастіше: негативні, позитивні чи нейтральні? Що саме нам допомагає назвати ту чи іншу людину експертом або експерткою?  Усе це ми змогли з'ясувати завдяки вправі «Асоціації», інструкції до якої ви зможете знайти в уроці української мови для 9 класу «Есе на тему "Що робить мене щасливим (щасливою)" з використанням складнопідрядних речень».

 Чи пробували ви коли-небудь говорити на тему, у якій не розбираєтесь? Ні, бо це складно й тільки справжнім фахівцям чи фахівчиням під силу? Помиляєтесь! Спробуйте самі, а ще краще запропонуйте своїм учням та ученицям виступити в ролі «експертів/-ок», використовуючи вправу «Універсальний код промов», інструкцію до якої ви знайдете в уроці «Розділові знаки у складному реченні з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку». Це допоможе зрозуміти, що не всі, хто пояснює складні теми, є фахівцями чи фахівчинями. 

 Популізм — це явище сучасне чи знайоме людству здавна? Абсолютно всі наші учасники/-ці погодилися, що воно існувало й раніше, що підтвердило жваве обговорення уривку промови Івана Брюховецького з роману «Чорна Рада» Пантелеймона Куліша та пошук у ньому популістських обіцянок. Ви також можете це зробити, скориставшись уроком української літератури для 9 класу «Пантелеймон Куліш. Роман "Чорна рада"».

 Чи замислювалися ви про те, хто такі лідери/-ки думок та інфлуєнсери/-ки? Завдяки Ірині Негрій (Свеса, Сумська обл.) ми не тільки поговорили про їхній вплив на суспільство, а й проаналізували на прикладі Олексія Стаханова, як можна стати таким інфлуєнсером та чи завжди присутність у медіа дорівнюватиме лідерству. Більше дізнатися про творення «героїв» у Радянському Союзі ви зможете з уроку історії України для 10 класу «Зміни в промисловості. Форсована індустріалізація».

Ми надзвичайно вдячні всім учасникам та учасницям, які ділилися своїми враженнями, корисними порадами та досвідом. Дякуємо, що надихаєте і одне одного, і всю нашу команду!  

Колеги і колегині, на наших тренінгах та інших заходах ми багато говоримо про те, як визначити, що інформація є достовірною, а журналістський текст — якісним. У великому потоці інформації ми не завжди маємо час на додаткову перевірку авторів/-ок чи фактчекінг. Але існує спосіб скласти для себе уявлення про те, як виглядає якісна українська журналістика. І це ― списки номінантів у професійних конкурсах.  Наприклад, уже опублікований короткий список фіналістів та фіналісток XV конкурсу професійної журналістики «Честь Професії-2024». Цьогоріч журі конкурсу отримало рекордну кількість матеріалів ― 1240 ― та визначило серед них найкращих у шести основних номінаціях та п’яти спецномінаціях. Переможців/-ць конкурсу ми дізнаємося вже 30 травня 2024 р., а до того часу ви можете ознайомитися з роботами, які вийшли в фінал. 

До речі, український конкурс професійної журналістики «Честь Професії» проводять із 2010 року на принципах, що й найкращі професійні журналістські конкурси у світі, такі як Пулітцерівська премія. Організатори конкурсу бачать свою місію в тому, щоби виявляти і заохочувати визнанням журналістські матеріали високої професійної якості, а також акцентувати на важливій соціальній ролі журналістики та необхідності поваги до неї.

Конкурс «Честь Професії» допомагає зробити українську якісну журналістику більш помітною не тільки в суспільстві, але й серед міжнародних професійних спільнот.  Зокрема, у 2024 році Україна посіла 61 місце в рейтингу «Індекс свободи преси» міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» (RSF), піднявшись на 18 позицій у рейтингу. Переглянути інтерактивну інфографіку можна на сайті організації. 

Нагадуємо, що «Індекс свободи преси» покликаний відобразити ступінь свободи журналістів/-ок, новинних організацій та інтернет-користувачів/-ок у кожній країні, а також зусилля, яких докладає влада для дотримання цієї свободи. 

В організації наголосили, що війна кардинально змінила роботу українських журналістів/-ок та сюжети, які вони висвітлюють, адже «російські напади по всій країні перетворили їх усіх (журналістів/-ок — ред.) на воєнних репортерів/-ок», — додали у «Репортери без кордонів» (RSF).

Утім, широкомасштабне вторгнення не сповільнило і не спинило українські медіа, вони продовжують висвітлювати соціальні теми та робити резонансні журналістські розслідування. 

Якщо попросити вас згадати активності нашого проєкту, під час яких можна здійснити віртуальне, неформальне, але таке надійне й тепле рукостискання з однодумцями та однодумицями з різних куточків нашої країни, то одразу який захід на думку спадає? Сподіваємось, це Медіаграмотне чаювання. 

Під час квітневих заходів разом із нами медіаграмотно почаювали близько 150 охочих поглибити свої знання, затренувати навички роботи з інформацією та відшукати чамало ідей для власних уроків:

 16 квітня ― за чашкою медіаграмоного чаю з'ясовували разом із Наталією Малютіною та Андрієм Вишняком, як розвинути навичку перевірки інформації за допомогою матеріалів проєкту;

 23 квітня ― учителі та вчительки разом із Тамарою Козицькою та Андрієм Фендиком визначали особливості роботи з фото, постерами, мемами, карикатурами та іншими візуальними рядами, про які йде мова в методичних  розробках нашого проєкту.

 Про які корисні ідеї йшлося на чаюванні 16 квітня?  

 Багато історичних тем перегукується із  сучасними політичними реаліями, і саме інструменти перевірки інформації, запропоновані проєктом, дозволяють робити якісний аналіз будь-якої статті, висувати висновки щодо неї та її замовного характеру. Дякуємо Ірині Негрій (вчителька історії, директорка, Сумська обл.) за проведений майстер-клас на основі Урок 16 Українська держава за доби Гетьманату. Павло Скоропадський.

 Покрокову інструкцію для якісної перевірки можна знайти тут, її можна запропонувати учням та ученицям під час будь-якої роботи з текстовою інформацією.

 Роздавальний матеріал «Як правильно користуватися операторами пошуку» стане в пригоді не лише під час вивчення теми «Неологізми і медіа», а під час будь-якої дискусії про SEO-оптимізацію та оператори пошуку.

 Для ефективного пошуку інформації пропонуємо вам користуватись рубрикатором  нашої медіаграмоної розсилки, зокрема перевірити на справжність НЕвірші Шевченка, поширені в інтернеті.   

 Перевірку починайте з пошуку, а в цьому вам допоможуть ключові слова. Як дібрати саме ті ключові слова, знайдете в матеріалах уроку  61. Ключові слова в тексті й абзаці. Звісно, що робота з ключовими словами — дієвий інструмент для всіх навчальних предметів. 

 Беручи за зразок Урок 45 Архітектура та образотворче мистецтво можете здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України будь-якої доби, використовуючи навички ефективного пошуку в інтернеті та перевірки інформації. 

Про які корисні ідеї йшлося на чаюванні 23 квітня?  

Під час цього чаювання медератори пішли за типологією уроків, які розвивають навичку аналізувати візуальні джерела. Пригадаймо кілька прикладів із наших уроків, що були ілюстративними на чаювання, але, звісно, цей список не є вичерпним і ви своїми коментарями та досвідами під час активності це довели:

 Аналіз фото. Базовим по роботі з фотографією можна назвати Урок 10. Фотомистецтво. Ця тема розкрита у двох частинах: загальну інформацію про фотографію містить перша вправа, а друга сконцентрована на явищі фотофейків та способах перевірки достовірності зображення. Зворотний пошук можна потренувати за допомогою вправи «Знайди відмінності», Урок 11. Епоха постмодернізму. Ньюзлетер із цієї теми ― тут. Також нагадуємо про роздатки «На що звертати увагу в матеріалах з фото», «Як розпізнати фотофейк».

 Аналіз карикатури. Унікальний алгоритм з етапами розбору карикатури ви зможете відшукати в уроці 9 Проголошення автономії України. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. А в уроці 26 Політика «умиротворення» агресора та її крах пропонуємо проаналізувати взаємозв'язок газетних заголовків і карикатур, присвячених підписанню Мюнхенської угоди, та порівняти ставлення до цієї події, що заголовки та карикатури формують у реципієнта/-ки.

 Аналіз мемів. Попрацювати з над аналізом мемів можемо на уроці історії в 9 класі (Урок 9 Урок контролю й корекції); ця вправа забирає близько десяти хвилин часу й легко може бути інтегрованою в попередні теми про Кирило-Мефодіївське братство. А от на уроці української літератури (Урок 48. Тема: «І мертвим, і живим, і ненародженим...») ми пропонуємо вправу, яка допомагає усвідомити вплив пропаганди на формування комплексу меншовартості та розглянути, як цей вплив може виявлятись у сучасному інтернет-просторі. І, звісно, на цю тему ми маємо окрему медіаграмотну розсилку.

 Аналіз плаката.  У вправі «Аналіз пропагандистського плаката “Згода”» (Урок 27 Міжнародні відносини наприкінці XIX — на початку XX ст.) розвиваємо в учнів/-ць уміння аналізувати пропагандистські плакати й усвідомлення відповідальності за поширення інформації. Крім того, рекомендуємо провести загальне обговорення й аналіз, якщо таку роботу проводите вперше, для розуміння учнями техніки виконання таких завдань.

 Аналіз обкладинок книжок / журналів. Працюємо з декодуванням медіатексту та вчимося створювати ескізи обкладинки до твору в уроці 41 Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною». Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії. Схожа вправа роботи з обкладинками книжок є в уроці 38. М.В.Гоголь «Тарас Бульба». Колізія морального й національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби. Вплив творчості М. Гоголя на розвиток українського письменства про який ми робили окремий майстер-клас на Медіаграмотному експресі з української літератури.

І, звісно, активно працюючи з аналізом візуальних джерел, ми просто не могли під час нашого чаювання не протестувати кілька онлайн-сервісів, що допоможуть вам у створенні контенту для уроків:

 Онлайн-інструмент Meme Generator, за допомогою якого можна створити власні меми на основі як базових картинок, що вже підвантажені у додатку, так і завантажених власних зображень/фото, що будуть основою для ваших мемів, наприклад, історичних мемів.

 Онлайн-інструмент Storydice, що допоможе зібрати зворотний зв'язок від ваших учнів та учениць. Як користуватися сюжетними кубиками? Генератор пропонує п’ять сюжетних кубиків (або дев’ять кубиків, якщо хочете), на кожному з яких є випадкове зображення і які ви можете постійно змінювати. Завдання — перетворити ці піктограми-підказки на історію (використання двох чи всіх кубиків, вибір стратегії роботи ―  це вже на ваш власний розсуд). 

Генерування зображень за допомогою штучного інтелекту (ШІ) за алгоритмом «текст―зображення» (text―to―image)

На медіаграмотному чаюванні ми створювали зображення за допомогою двох інструментів: Copilot (у реєстрації немає опції «зареєструватися через Google» — застосунок працює  тільки через обліковий запис Microsoft) та Сanva (опція «Створити дизайн», де ми, наприклад, обираємо презентацію, тоді натискаємо кнопку «Додатки», далі шукаємо конкретний додаток, що згенерує вам зображення на основі тексту, — це «Magic Madia», приймаємо пропозицію попрацювати та створюємо своє зображення. Цей додаток досить інтуїтивний, адже ви можете обрати формат вашої картинки, стиль, а також дати опис потрібного вам зображення як українською, так і англійською).

Друзі, додаток може не завжди малювати те, що ви хочете, проте він швидко навчається, тому запасіться терпінням та тренуйтесь. Отож, запрошуємо перейти у наш робочий документ та переглянути, що створили ваші колеги/-ні під час чаювання, та згенерувати своє зображення, яке б ілюструвало наші медіаграмотні чаювання, та додати його в документ.  Крім того, нагадуємо, що в нашій медіаграмотній розсилці ми більш детально розповідали про генеративні нейромережі зі створення зображень за алгоритмом «текст―зображення» (text―to―image). Читайте ньюзлетер, тестіть нейромережі та творіть! 

Шановні учасники та учасниці проєкту!  

Панетоне, Стаханов, Брюховецький. Що може бути спільного між цими словами? Чи можете ви виступити експертом / експерткою, що надасть детальну інформацію про це поняття і цих людей? Чи ви би краще звернулися по фахову допомогу? Але чи готові ви довіритися отриманій експертній думці?

На нашому чаюванні ми готові обговорити найкращі практики того, як відрізняти експерта/-ку від популіста/-ки. Адже вміти розрізняти справжніх від псевдоекспертів/-ок — надзвичайно важливо.

Тож раді запросити вас на наше, уже традиційне, медіаграмотне чаювання — «Експерт чи популіст? Як навчитися розпізнавати маніпуляції у публічних виступах».

Під час чаювання ми

 поговоримо про те, як відрізнити експертну думку від популістської; 

 поділимося досвідом, як за допомогою уроків від проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» можна сформувати уміння критичного ставлення до думок експертів/-ок;

 обміняємось  власними міркуваннями стосовно теми.

Чаювання відбудеться 14 травня о 16:00. 

Орієнтовна тривалість заходу — 1,5 години. 

Модеруватимуть зустріч регіональні координаторки проєкту — Наталія Запішна та Вікторія Ломака.

Друзі, нам важливо, щоб усі присутні мали можливість висловитися, саме задля цього зустріч розрахована на невелику кількість гостей, увімкнені камери та активний обмін думками та ідеями.  

Зареєструватися на чаювання можна за покликанням у кнопці.

Колеги й колегині!

Чи чули ви таке: щоб почати дбати про себе та вірити в те, що у нас обов’язково все вийде, просто треба дати собі «п’ять»? Як це зробити? Пропонуємо більше дізнатись про цей дієвий інструмент разом!

У своїй надзвичайно популярній книжці Мел Роббінс «Звичка давати п’ять. Візьміть під контроль власне життя за допомогою одного простого звичаю» (2023) розкриває секрети миттєвої самомотивації, які допоможуть вам навчитися контролювати власне життя й стати щасливими. Завдяки порадам авторки ми сфокусуємося на власних досягненнях, адже тримати кулачки за інших — це добре, але найперше — підтримайте себе! Перетворіть це на звичку й почніть примножувати успіхи!

Про авторку. 

Мел Роббінс — це одна з провідних фахівчинь у галузі особистісного розвитку та трансформації, підприємиця, авторка бестселерів, міжнародно відома і впливова спеціалістка у галузі соціальних мереж і одна з найбільш затребуваних лекторок-мотиваторок у світі. Її новаторську роботу щодо змін поведінки перекладено 36 мовами світу, а відео за її участі мають понад мільярд переглядів, зокрема виступи на TEDx. 

Отож, продовжуємо нашу традиційну рубрику #що_почитати і сьогодні розглянемо уривок із книги Мел Роббінс:

  «Дуже просто. Щоранку, перш ніж подивитися на телефон чи впустити в себе світ, виділяй хвилинку, щоб побути зі своїм відображенням. ... ця хвилинка щоранку — для вас. Вона містить два простих, але потужних кроки:

 Станьте перед дзеркалом і просто побудьте трохи самі із собою. Не зосереджуйтеся на зовнішності. Дивіться глибше. Побачте людину всередині цього тіла. Дух під шкірою та душу за обличчям.

 Коли відчуєте, що готові, дайте собі  п’ять у дзеркалі. Зверніть увагу на те, як заспокоюється ваша свідомість. Ви можете відчути приплив енергії. Можете відчути заспокоєння: «Усе буде гаразд». Можете подумати: «Я впораюсь».

 Це потужна мить. Без жодного слова ви кажете собі: «Я люблю тебе. Я бачу тебе. Я вірю в тебе. Уперед». Не поспішайте. Насолоджуйтеся. Ця мить — для вас».

 Навіщо робити це вранці найперше? 

Є дві причини на те, щоб перетворити такий ритуал на початок вашого дня:

 Це впливає на вашу продуктивність і на те, як ви показуватимете себе весь день. Коли даєте собі п’ять уранці перед усіма іншими справами, то задаєте позитивний тон усьому дню — і дослідження показують, що ваш настрій уранці впливає на продуктивність до самого вечора.

 Це вчить вас ставити власні потреби на перше місце, щойно прокинетеся. Замість вставати й читати соцмережі чи імейли або піклуватися про всіх навколо, просто приділяйте хвилинку й даруйте такі самі любов, підтримку та увагу самі собі.

 Чи обов’язково торкатися дзеркала? Дзеркало потрібне! Наука пояснює чому: ви поєднуєте позитивну асоціацію, яку ваш мозок має зі звичкою давати п’ять («Я в тебе вірю!»), із вашим відображенням. Ця звичка — початок чудового нового партнерства із самим собою.

 Чому щось таке просте працює? Геніальність і сила цієї звички саме в тому, що вона така проста. Але працює вона саме тому: інструменти дієві лише тоді, коли ви їх використовуєте.

 «А чи звичка давати п’ять не лише для випадків, коли є що святкувати?». Ні. Заохочувати себе на кожному кроці шляху — ось таємна формула перемоги в житті.

 «Гаразд, я готовий/-ва. Як найкраще почати і як не забувати про цю звичку?» П’ять днів поспіль прокидайтесь і починайте день із привітання себе у дзеркалі. Оце й усе».

Тож, зрозумівши, що ви у своїх надійних руках, зробіть кроки назустріч змінам! Готові? 

Традиційно захід розпочався із привітань від Марка Скогена, старшого директора проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» (IREX), який висловив своє захоплення та вдячність українським вчителям/-кам, а також наголосив на всебічній підтримці України з боку керівництва IREX та Посольства Сполучених Штатів Америки. А продовжила цей день Марина Дорош, головна експертка проєкту, яка нагадала про основні віхи проєкту та розповіла про програму заходу. 

А далі — три дні знайомства, групової роботи (дуже багато групової роботи), обміну досвідом, зокрема й огляд фінського досвіду щодо впровадження медіаосвіти та ІМГ на державному рівні; пілотування нашого нового тренінгу про здорове медіаспоживання, спрямованого на розвиток психологічної стійкості та протидію медіатравмі (гарна новина, що у новому академічному році ми зможемо відкрити реєстрацію на його онлайн-версію). Крім того, активною була взаємодія з регіональними координаторками та обмін міркуваннями щодо навчання медіаграмотності в умовах війни, огляд оновленої програми онлайн-курсу Very Verified та з'ясування того, як пропаганда працює у розважальному контенті. Ба більше: і розкриття секретів наших щосеместрових опитувань, і нові тренінгові сесії про дезінформаційні наративи, приховані в стереотипах і мові ворожнечі та ще багато чого цікавого. Насичено? Нам здавалося, що мало! Так мало часу для спілкування з однодумцями/-ицями, обміну новими ідеями та для вибудовування планів на майбутнє. 

А ще ж окремо варто згадати і про співучість учасників/-ць Другого медіаграмотного ретриту як на початку тренінгової сесії, так і у вечірній час після завершення тренінгових сесій (і не тільки); про гостинність Варшави, яка встигла у вечірньо-вранішній час подарувати нашим учасникам/-цям чимало своїх історій, яскравих спогадів, помилувати око та почастувати національними стравами! І, звісно, як не згадати початок нової співпраці, дружби, а може, і нових мережувань для наступних  активностей проєкту! 

І це думки не тільки команди проєкту. Наші учасниці/-ки були суголосні з нами.

Наталія Філіппова (Кіровоградська обл.): «...Почувши слово "ретрит", зрозуміла, що мова йде про відпочинок. Відпочинок від повітряних тривог, як страшно й просто це звучить. Та коли я занурилась у роботу, відпочинок таки прийшов: для мене він полягав в активному живому спілкуванні в колі однодумців/-иць; шаленій хвилі підтримки, коли говорили на сесіях про чутливі (де там ― надчутливі!) теми; океану емпатії, бо всім зараз важко, а декому важче, ніж тобі. 

Окрема історія ― спікерки й організаторки нашого варшавського ретриту: продумано все ― від логістики, документів, зустрічей, …. до тем, які обговорювали. Тому дякую за можливість бути цікавою та корисною! Дякую за ретрит!»

 Валентина Мироненко (м. Київ): «Це була неймовірна поїздка в колі медіаграмотних, позитивних та унікальних 50 вчителів та вчительок, готових удосконалюватись і професійно зростати. За ці кілька днів ретрит не тільки дав можливість поглибити знання з інформаційної грамотності, а й обʼєднав кожного з нас... Дякую кожному і кожній за відчуття спокою та сімейного затишку, за можливість насолодитись весняною Варшавою, за навчання, котре сьогодні є надзвичайно важливим у боротьбі з російською пропагандою. Щаслива, з величезним кейсом нових ідей, практик та лайфхаків із медіаграмотності, повертаюсь до шкільного життя». 

 Тетяна Бовсуновська (Житомирська обл.): «Три  насичені дні, активні, інформативні, дієві, доброзичливі, веселі, співочі… Це ті хвилини, що залишають післясмак, у які хочеться подумки повертатися ще раз, проживати ці яскраві моменти. Це коли ти відчуваєш себе частиною великої вчительської спільноти, яка рухає світ уперед і не зупиняється, незважаючи ні на що. Стратегічний підхід до медіаграмотності, вивчення фінського досвіду, інтеграція навчальних продуктів проєкту в шкільну програму, здорове медіаспоживання під час війни, мова ворожнечі, пропаганда в розважальному контенті і багато іншого,... є над чим ще працювати і працювати, адже школа давно вийшла за свої межі і йде вперед, оскільки має важливу мету: виховати свідому людину».

 Ірина Негрій (Сумська обл.): «Медіапіслясмак... Переглядаючи свої записи, матеріали медіаграмотного ретриту, зупинилась на "8-ми порадах здорового медіаспоживання під час війни"! І, аналізуючи пораду №6, ― "Приєднуйтесь до тих медіахвиль, що вас посилюють", ― я зрозуміла, що всі наші фідбеки про ретрит у Варшаві ― це і є ті медіахвилі, які підсилюють мої ресурсні стани: гордість, удячність, радість пізнання, гідність!» 

Колеги й колегині, цьогоріч кількість надзвичайно сильних, цікавих та супер умотивованих заявок була неймовірно високою, тому перед командою стояло надскладне завдання ― обрати найкращих із кращих! Ми шкодуємо, що не змогли взяти в цю освітню подорож усіх охочих, але вимоги конкурсу невблаганні.  Проте просимо вас не засмучуватися, адже проєкт буде мати ще багато різноманітних освітніх активностей, до яких ви зможете долучитися!   

Наразі команда проєкту щиро дякує всім учасникам та учасницям Другого медіаграмотного ретриту за ваше натхнення та потужний заряд бадьорості, який ви подарували нам та одне одному! Щиро тішимося чудовій спільноті однодумців/-иць, які здійснюють важливу роботу з упровадження медіаграмотності. Вдячні кожному та кожній із вас за вашу роботу, щирість, творчість та оптимізм! 

Шановні колеги й колегині, 

а тепер від можливостей, зреалізованих нашими активними вчителями/-ками проєкту, до можливості взяти участь у міжнародному конкурсі! 

До 15 травня 2024 р. Media Education Lab запрошує подати творчі роботи учнів та учениць на Молодіжний медіаконкурс «Courageous RI» (США).

Що це можуть бути за творчі проєкти? 

Це роботи у друкованому, графічному/фото, відео чи аудіо форматах, що розкривають головне проблемне питання Конкурсу: як медіаграмотність, активне слухання, доброта та співчуття, а також залучення громади можуть зменшити ненависть і страх, які призводять до насильства? Друзі, щоб набрейнштормити ідей для власних проєктів, конкурс пропонує переглянути 10 тем «Сміливих розмов» про різні аспекти комунікації, медіа, технологій та суспільства.

Для кого цей Конкурс? До участі запрошують учнів/-ць середніх шкіл, старших класів і коледжів з усього Род-Айленда, США та світу. Колеги, чом би не використати таку нагоду?

Варто наголосити, що конкурсні роботи подаються лише англійською мовою, тому ця можливість актуальна для тих вчителів/-ок та учнів/-ць, які нею володіють. 

Крім того, важливо: оскільки проєкти включають фото/відео дітей віком до 18 років, учні/-ці зобов'язані надати бланки дозволу батьків.

Якими будуть відзнаки для переможців/-ць? Конкурс відзначає молодіжну творчість та активну громадянську позицію, розігравши серед учасників/-ць 16 чудових призів, зокрема головний приз у розмірі $1,000! Крім того, переможці (учень/-ця та його/її вчитель/-ка) будуть відзначені на церемонії навесні 2024 року. І знаєте що? Також є приз глядацьких симпатій, і все вирішує онлайн-голосування! 

Щоб дізнатися більше про Конкурс та подати творчі проєкти ваших учнів та учениць, тисніть на кнопку нижче.  

Шановні учасники та учасниці проєкту!

У колі більше 70 однодумиць та однодумців ми презентували унікальний посібник із рекомендаціями для вчителів та вчительок — «Як викладати історичні теми, що можуть викликати травмувальні переживання». 

Підтримати вчителів та вчительок у викладанні емоційних і контроверсійних тем з історії, що можуть викликати болючі паралелі із нинішньою російсько-українською війною, — з такою метою експертки проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» розробили ці рекомендації. Вони допоможуть вам не боятися цих тем, а навпаки — бути більш підготовленими та впевненими під час їх викладання, зокрема завдяки поясненням про те, як ми зіставляємо історичну інформацію та пережитий досвід.

Також у рекомендаціях ви знайдете поради, як краще розставити акценти при викладанні емоційних та контроверсійних тем, на що варто звертати увагу, а чого краще уникнути.

Загалом текст рекомендацій складається з трьох розділів.

Перший розділ містить загальні поради про те, як підготуватися до уроку, на що варто звернути увагу. 

Другий розділ пояснює, як працювати з темами, які можуть викликати травмувальні переживання. Ці теми об’єднані у вісім груп за типами тригерів, які можуть спричинити емоційну реакцію. Кожна з груп структурована за такими пунктами: 

 Чому ця тема збурює сильні емоції. 

 Що саме в цій темі може запустити тригер. 

 На чому варто зробити акцент. 

 Що варто робити для зменшення емоційного впливу на учнів та учениць. 

 Про що говорити в цій темі не варто. 

 Вивчення теми в дистанційному форматі. 

 Домашнє / випереджальне завдання. 

 Підсумкова порада. 

Третій розділ узагальнює поради до всіх тем та містить вправи на заземлення для стабілізації емоційного стану учнів та учениць. Він також включає поради щодо рефлексії після опрацювання складних питань.

Під час презентації посібника наші авторки, Тетяна Коваленко (психологиня, тренерка, викладачка музично-теоретичних дисциплін, музикознавиця, авторка навчально-методичних матеріалів у проєкті «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті») та Олександра Лихолай (учителька історії та правознавства Запорізького колегіуму «Елінт», авторка навчально-методичних матеріалів у проєкті IREX «Вивчай та розрізняй» з історії), звернули увагу на важливі аспекти у викладанні тем, пов’язаних із питаннями переосмислення історичної пам’яті.

А завдяки модераторці, Олександрі Розумієнко, дізналися про ідею написання посібника, його мету та особливості структури. 

Під час презентації нашим авторкам вдалося окреслити лише невелику частину корисних рекомендацій. Для того, щоб дізнатися більше, пропонуємо зануритися в сам посібник «Як викладати історичні теми, що можуть викликати травмувальні переживання», завантажити його за покликанням у кнопці.  

Розуміємо, що не всі з вас мали змогу відвідати презентацію посібника «Як викладати історичні теми, що можуть викликати травмувальні переживання», тому раді поділитися записом - натисніть кнопку нижче.

Шановні учасники та учасниці проєкту!  

Нагадуємо, що до 1 квітня триває новий набір до нашого проєкту вчителів та вчительок, які прагнуть упроваджувати сучасні методики навчання та сприяти розвитку медіаграмотності серед молодого покоління. 

Якщо серед ваших колег та колегинь є охочі приєднатися до нашої медіаграмотної спільноти — запрошуємо їх до реєстрації у проєкті.

Важливо зауважити, що конкурс розрахований на залучення освітян та освітянок, які ще не беруть участь у проєкті. Якщо ви отримали цю медіаграмотну розсилку, то ви вже є частиною нашої великої медіаграмотної спільноти, й ми продовжуватимемо крокувати разом і надалі!

Проте ми заохочуємо вас поширювати інформацію про набір серед зацікавлених колег і колегинь, щоб спільно зміцнювати роль освіти у формуванні свідомих та медіаграмотних громадян та громадянок сучасного інформаційного суспільства! Якщо серед учителів та учительок є ті, які працюють із вами в одному освітньому закладі та відповідають критеріям участі у відборі, то пропонуйте їм долучитися до проєкту. Адже, чим більше освітян та освітянок з одного закладу освіти будуть викладати медіаграмотність, тим кращим і стійкішим буде результат їхніх учнів та учениць!

 Хто може взяти участь у проєкті?  

 Вчителі та вчительки, які викладають історію у 8-10 класах, українську мову та літературу в 8-9 класах і мистецтво в 9 класі (або будуть викладати в цих класах наступного навчального року). 

 До участі в конкурсі запрошуємо представників та представниць закладів загальної середньої освіти усіх форм власності. 

 Кількість заявок від закладів освіти та регіонів не обмежена. Тимчасово переміщені вчителі та вчительки також можуть подаватися до участі. Можливість подачі заявок освітянами та освітянками, які фізично знаходяться на тимчасово окупованих територіях, відсутня. 

 До проєкту можуть долучатися заклади освіти, які знаходяться в інших країнах та підпорядковані Міністерству освіти і науки України.  

Освітяни та освітянки, які бажають приєднатися до проєкту, мають заповнити та подати заявку на участь індивідуально. 

Учасники та учасниці проєкту отримають ресурсну та менторську підтримку команди експертів та експерток проєкту, доступ до електронної бібліотеки матеріалів із медіаграмотності, ексклюзивних інформаційних добірок та сертифікованих курсів підвищення кваліфікації, а також можливість долучатися до очних та онлайнових заходів для професійного розвитку.

 Дедлайн: 1 квітня 2024 року.  

 Натисніть кнопку вище, щоб дізнатися детальнішу інформацію про умови участі у проєкті.   

Почаюємо? Друзі, із радістю повідомляємо, що наші «Весняні медіаграмотні чаювання — 2024» тривають! І ми запрошуємо вас на друге чаювання медіаграмотних освітян та освітянок «Як розвинути навичку перевірки інформації за  допомогою матеріалів “Вивчай та розрізняй”».

Нагадуємо, що наші чаювання проходять у камерному та неформальному форматі і в цьому сезоні ми пропонуємо відійти від чаювань за предметами, а натомість обмінюватися досвідом за принципом формування певних навичок. Цього разу наша зустріч буде присвячена тому, як за допомогою матеріалів проєкту розвинути в наших учнів та учениць навичку шукати інформацію та працювати з джерелами та першоджерелами для її перевірки.

Під час чаювання ви можете: 

 поділитися своїм досвідом проведення вправ із наших уроків, що спрямовані на формування навички з перевірки інформації;

 завітати на зустріч як слухач або слухачка, які шукають креативні ідеї щодо використання матеріалів проєкту для формування навички перевірки інформації у своїх учнів та учениць; 

 отримати потужну підтримку нашої медіаграмотної спільноти «Вивчай та розрізняй» та тепле спілкування. 

Друга зустріч «Як розвинути навичку перевірки інформації за допомогою матеріалів “Вивчай та розрізняй”» відбудеться вже 16 квітня 2024 о 16:00. Орієнтовна тривалість заходу – 1,5 години.  

Зустріч модерують регіональні координатори проєкту — Наталя Малютіна та Андрій Вишняк. 

Друзі, нам важливо, щоби всі присутні мали можливість висловитися, саме задля цього зустріч розрахована на невелику кількість гостей, увімкнені камери та активний обмін думками та ідеями.  

Зареєструватися на чаювання можна за покликанням у кнопці. 

Дедлайн заповнення анкети —  7 квітня 2024 р. або раніше (до заповнення доступної кількості місць).  

Після реєстрації занотовуйте собі дату в календарі, готуйте чай або каву і приходьте до нас поговорити про важливе. До зустрічі!

*Зауважте, що оскільки захід неформальний, то сертифікати за відвідування чаювань, як і відеозапис, не передбачені;

** наступні чаювання відбудуться 23 квітня та 14 травня, тому, будь ласка, уважно стежте за анонсами.  

Матеріали проєкту   

Нагадуємо: усі учасники/-ці проєкту мають постійний доступ до всіх матеріалів проєкту в електронному вигляді, що розміщені на Google-диску. Для того щоб вам було зручніше в них орієнтуватись, ми створили документ із описом структури та категорій матеріалів і, звичайно, покликаннями на відповідні теки. Будь ласка, збережіть собі покликання на нього. 

Як підготуватися до уроків історії, теми яких можуть провокувати сильні емоційні реакції, пов’язані з пережитим досвідом під час війни? Що можна давати на самостійне опрацювання, а що краще розглянути на уроці? Як фасилітувати дискусії, на чому робити акценти, а що можна пропустити?

Про це експертки проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» розповідають у посібнику «Як викладати історичні теми, що можуть викликати травмувальні переживання».

Наведені у посібнику рекомендації допоможуть учителям та вчителькам підготуватись до уроків, які містять тригерні теми, а також сприятимуть більшій упевненості освітян/-ок під час проведення занять. І хоча рекомендації створювалися перш за все для вчителів/-ок історії, проте поради, які надали наші експертки, стануть у нагоді всім, хто стикається на уроках і поза ними з емоційними та контроверсійними темами.

Презентація посібника відбудеться 19 березня 2024 р. о 17:00. 

Наші спікерки:

 Олександра Лихолай — учителька історії та правознавства Запорізького колегіуму «Елінт», авторка навчально-методичних матеріалів з історії у проєкті IREX «Вивчай та розрізняй».

 Тетяна Коваленко — психологиня, тренерка, викладачка музично-теоретичних дисциплін, музикознавиця, авторка навчально-методичних матеріалів у проєкті «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті».

Модераторка — старша регіональна координаторка проєкту Олександра Розумієнко.

Зареєстровані учасники/-ці отримають покликання на захід у Zoom за добу до заходу.  

Зареєструватися на презентацію можна за покликанням у кнопці "РЕЄСТРАЦІЯ". 

Дедлайн заповнення анкети — 17 березня 2024 р. (включно). 

Після реєстрації занотовуйте собі дату в календарі, щоб не забути прийти до нас і почути розмову про важливе. До зустрічі!   

Останнього зимового тижня на сайті Суспільного з’явилась новина про старт авторського проєкту Тетяни Трощинської «Любов не минає», на Радіо Культура та на всіх подкаст-платформах. Авторка проєкту ділиться зі слухачами своїм досвідом проживання втрати — раптової смерті 18-річного сина внаслідок онкологічного захворювання.   

«У країні, яка десять років перебуває у війні, з них два роки дуже гарячої фази, при величезній кількості втрат — ця тема [тема втрати близької людини — прим.] і досі табуйована. Але я вірю в те, що розділений біль легше пережити, — переконана Тетяна Трощинська. — Є низка тем, яких ніхто не торкається. Як наш мозок реагує на втрату. Що таке травма і чи справді працюють етапи переживання горя. Як висловити співчуття. Що відчуває тато і чи має він право плакати. Що переживає родина, коли дитина опиняється у паліативному відділенні...

У цьому подкасті я, звісно ж, не вчу, як правильно жити із  втратою. Я намагаюсь пройти частину шляху разом з аудиторією. І, можливо, це допоможе не лише мені».

У кожному з 11 епізодів проєкту Тетяна Трощинська поєднує особисті рефлексії, історії тих, хто живе після смерті чи загибелі близької людини, поради фахівців і фахівчинь.

Слухати подкаст можна в ефірі Радіо Культура з 27 лютого щодня о 8:40 та 19:00, а також на подкаст-платформах. 

Команда проєкту запланувала цілу серію зустрічей-чаювань, які проходитимуть у квітні-травні. Проте відкрити новий сезон ми вирішили напередодні Міжнародного жіночого дня, а тому вибрали відповідну тему обговорення: «Говоримо про гендерні стереотипи. Як навчити їх розпізнавати за допомогою матеріалів “Вивчай та розрізняй”». Загалом до першої зустрічі долучилося близько 40 учасників та учасниць.

Модераторками зустрічі були наші регіональні координаторки — Оксана Бондар та Надія Кравченко.

 Ми   дізналися,  із чим  учасники/-ці асоціюють свято 8 Березня, і спробували намалювати спільну вітальну листівку до цього дня. Проаналізували зображені атрибути свята та порівняли їх із радянськими вітальними листівками і сучасними листівками, створеними ШІ. Відзначили сталість та стереотипність певних символів. 

 Продемонстрували, як на прикладі вправ від проєкту для уроків історії та української мови й літератури можна формувати навичку ідентифікації стереотипів. 

 Запропонували учасникам та учасницям попрактикуватися в розпізнаванні стереотипів на прикладі вправи з онлайн-курсу «Медіаграмотний спротив: спілкуємось на рівних», який запрошуємо вас пройти у повному обсязі. Також нагадали, що за проходження курсу буде нараховано 15 годин (0,5 кредити ЄКТС) і після його успішного завершення можна буде отримати й завантажити електронний сертифікат.   

 Згадали епізод «Тюльпани та шкарпетки» подкасту «Життя в серванті» і зібрали ідеї її використання на уроках та поза ними для формування навички з розпізнавання стереотипів. 

Щиро дякуємо нашим майстриням чаювання, які поділилися власним досвідом обговорення гендерних стереотипів з учнями/-цями на прикладах вправ з історії та української літератури. Зокрема завдяки Ірині Негрій, учительці історії з Сумської області, учасники/-ці пригадали діяльність суфражисток та поміркували, на яких ще предметах, окрім історії, можна використати матеріали вправи «Аналізуємо суфражистський рух» до теми з всесвітньої історії «Велика Британія». 

Із Тетяною Мендусь, учителькою української мови та літератури з Вінницької області, учасники та учасниці ділилися досвідом щодо розвінчування стереотипного ставлення до жінки як до берегині та обговорили, під час викладання яких тем, окрім теми з української літератури «Вічна тема матері й сина. Еволюція жіночого образу у творах Т.Шевченка», можна порушувати питання рівності між «свободою самореалізації» та «щастям» та що допомагає нівелювати вплив стереотипів на суспільну думку.

Наталія Кундій, учителька української мови та літератури з Вінницької області, розповіла як адаптувала вправу «Радянські іграшки» з практичного заняття з історії України на тему «Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя» та додала фрагмент сучасного фільму «Барбі» для кращого розкриття образів жінок-інтелектуалок у новелі Ольги Кобилянської «Valse melancolique (Меланхолійний вальс)».

Відгукнулася учасникам та учасницям чаювання ще одна вправа з історії України — «Сенсація: жінка — офіцер» до теми практичного заняття «Перша світова війна як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати». Досвідом викладання якої, вони залюбки поділися з усіма нами.

 Світлана Міняйло (вчителька української мови та літератури, Харківська обл.): «Проводили вправу. Учні та учениці  помітили, що можна звичайним словом допекти набагато сильніше, використовуючи можливості суфіксів, префіксів, перестановку слів. Клас дуже добре реагував на цю вправу, бо є чимало паралелей із сьогоденням  […]. Робили висновки, що є дівчата, які хочуть  бути потрібними під час війни, працюючи не тільки медикинями».

 Олександр Желіба (вчитель історії, Чернігівська обл.): «Так, проводив цю вправу. Дійсно, тут добре попрацювати з текстами та візуальними зображеннями, бо ми бачимо посили і чітко видно стереотипи. Чітко видно, що, на жаль, ці стереотипи через сто років не змінились. Вони працюють і досі: є певні упередження щодо жінок, ми часто робимо узагальнення, які зовсім не доречні в розмові про конкретну людину».  

Реєстрацію на наступні чаювання ми оголосимо вже найближчим часом! 

Якщо серед ваших колег є вчителі, які бажають використовувати інноваційні навчально-методичні матеріали та навчати учнів аналізувати інформацію, формуючи стійкість до шкідливих інформаційних впливів — запрошуємо їх до реєстрації у проєкті.

Важливо зауважити, що конкурс розрахований на залучення освітян, які ще не беруть участь у проєкті. Якщо ви отримали цей лист, ви вже є частиною нашої великої медіаграмотної спільноти, й ми продовжуватимемо крокувати разом і надалі.

Проте ми заохочуємо вас поширювати інформацію про набір серед зацікавлених колег, щоб спільно зміцнювати роль освіти у формуванні свідомих та медіаграмотних громадян сучасного інформаційного суспільства!  

 Хто може взяти участь у проєкті?  

Вчителі, які викладають історію у 8-10 класах, українську мову та літературу в 8-9 класах і мистецтво у 9 класі (або будуть викладати в цих класах у наступному навчальному році). 

До участі у конкурсі запрошуються представники закладів загальної середньої освіти усіх форм власності.

Кількість заявок від закладів освіти та регіонів необмежена. Тимчасово переміщені вчителі також можуть подаватися до участі. Можливість подачі заявок освітянами, які фізично знаходяться на тимчасово окупованих територіях, відсутня. 

До проєкту можуть долучатися заклади освіти, які знаходяться в інших країнах та підпорядковані Міністерству освіти і науки України.  

Освітяни, які бажають приєднатися до проєкту, мають заповнити та подати заявку на участь індивідуально. 

Учасники проєкту отримають ресурсну та менторську підтримку команди експертів проєкту, доступ до електронної бібліотеки матеріалів з медіаграмотності, ексклюзивних інформаційних підбірок та сертифікованих курсів підвищення кваліфікації, а також можливість долучатися до очних та онлайнових заходів для професійного розвитку. 

Приймання заявок триватиме з 1 березня до 1 квітня 2024 року.  

Натисніть кнопку нижче, щоб дізнатися детальнішу інформацію про умови участі у проєкті.  

Упевнені, що на своїх уроках ви або вже активно використовуєте напрацювання штучного інтелекту, або ж маєте неабиякий інтерес щодо того, як це роблять ваші колеги/-ні! 

Наразі ми починаємо роботу з універсальними матеріалами з медіаграмотності, за допомогою яких ви зможете попрацювати разом зі своїми учнями та ученицями над темою ШІ. 

Тому запрошуємо вас поміркувати про те, як можна використати ШІ у роботі з медіаграмотною тематикою; уточнити, що було б цікаво викладати саме вам, коли ми говоримо про ШІ у контексті медіаграмотності; а також поділитися з нами вашим унікальним досвідом!

Вірогідно, найцікавіші ідеї або матеріали будуть опубліковані як частина універсальних матеріалів проєкту.   

На початку березня українці традиційно відзначають шевченківські дні, згадуючи творчість Кобзаря. Ми також пропонуємо згадати великого поета та фейкові вірші, які йому приписують й поширюють у соціальних мережах уже не один рік. 

Наприклад, вірш «Бідняк плаче, багач скаче, а влада грабує» активно поширювали в соціальній мережі Фейсбук із супровідним текстом, у якому автор/ка критикує українську владу, бо та нібито знецінює життя «простих українців», кидаючи їх на війну, мовляв, «конституція тільки для бідних».

Фактчекери проєкту «По той бік новин» не знайшли такого чи схожого вірша в доробку Тараса Шевченка. Також вони з’ясували, авторство може належати «молодій журналістці з Луцька», яка публікує свої дописи зі сторінки у фейсбуці — «Соломії Українець». Уперше ролик із віршем був опублікований 13 жовтня 2023 року, коли медіа облетіла новина про те, як у Львові експрокурор та колишня співробітниця ДБР (Державне бюро розслідуваннь) святкували своє пишне весілля. Це вказує на замовний характер «поетичного вкиду» з метою розколу українського суспільства. 

Громадянська мережа «Опора» писала, що «активної Fb-дописувачки Соломії Українець» насправді не існує. Це спільнота, яка збирає вподобайки, розміщуючи гарні патріотичні картинки, українські пейзажі, дописи про героїв, поезії. А поміж цієї «краси» просуває дезінформацію, антисемітизм, настрої про «все пропало», «третій майдан» тощо. 

Ще один вірш, який українці активно поширювали у 2023 році: «Отак подивишся здаля на москаля», насправді є творінням киянина Яна Таксюра. Він відомий своїми проросійськими поглядами та поширенням російської пропаганди. Служба безпеки України затримала його за звинуваченням у державній зраді.

Такі спроби поширити фальшиві твори мають негативний вплив на українське суспільство, провокуючи його розкол та викликаючи негативне ставлення до влади. Безумовно, відчуття стилю Тараса Шевченка допомагає відрізнити справжні вірші від фейкових, проте необхідно бути обережними і критично оцінювати інформацію, що поширюють у мережі. І, як зазначив Остап Українець (філолог, письменник, перекладач) на своїй фейсбук-сторінці: «Якщо зараз сезон політичного накруту, а ви побачили якусь нову і дивовижно актуальну для сучасних подій цитату з Шевченка чи Франка — це НЕ цитата з Шевченка чи Франка. Це або анонім з інтернету, або товариш майор з ФСБ. І скоріш за все товариш майор з ФСБ, бо надзвичайно часто ці цитати настільки провокативні, що без "авторитету" Шевченка чи Франка явно читатимуться як вкид». 

Якщо ви хочете переосмислити образ Тараса Шевченка, справжні слова якого є актуальними та мотиваційними, або шукаєте матеріал до Шевченківських днів, запрошуємо вас переглянути запис вебінару «Медіаграмотний експрес: мандруємо уроками української літератури», під час якого регіональна координаторка Ганна Новицька представила серію вправ, присвячених творчості та особистості поета. 

Людина розвивається доти, доки продовжує шукати нові знання. Ще Шевченкове «учітесь, читайте…» стало для нас настановою для постійного й активного розумового збагачення. Одним із джерел наповнення були і є книги. Тому традиційно пропонуємо вам добірку книг, які пропонують свіжий погляд на історію, українську мову, літературу та культуру не тільки України, а й світу загалом.  

І поки ми в очікуванні наступних активностей та анонсованого посібника для вчителів/-ок «Здорове медіаспоживання під час війни», ми дякуємо за експертизу та практичну складову вебінару нашій спікерці, докторці психологічних наук, член-кореспондентці НАПН України ― Любові Найдьоновій.

І, звісно, дякуємо за майстерну модерацію заходу менеджерці з розбудови потенціалу проєкту, кандидатці філологічних наук, доцентці ― Олені Тараненко.

Під час вебінару ми обговорили коло питань:

 Яким є бачення здорового медіаспоживання  у вчителів/-ок і учнів/-ць проєкту та перешкоди до нього (на основі результатів  фокус-групових дискусій, проведених КМІС на замовлення IREX у липні-серпні 2023 року)? 

 Що таке медіатравма і чому це важливо знати? 

 Які шляхи подолання медіатравми можна ефективно застосовувати? 

 Що є основним принципом травмазцілювальної педагогіки? 

 Як зробити медіаспоживання ресурсним?

Розуміємо, що не всі з вас мали змогу відвідати вебінар «Медіапсихологічна стійкість під час війни», саме тому раді поділитися записом вебінару.

Колеги й колегині, для того щоб отримати сертифікат за участь у вебінарі, будь ласка, після перегляду запису вебінару, пройдіть коротке тестування за покликанням: https://forms.office.com/r/F1haADs0am. 

 Кінцевий термін виконання завдання — 5 березня 2024 року (включно).   

Звертаємо вашу увагу: якщо ви вже заповнювали  анкету, то не потрібно робити цього ще раз. Ваші відповіді зараховані. Сертифікат буде надісланий командою проєкту на вашу електронну пошту (просимо уважно перевірити правильність її написання при заповненні тестування після вебінару). 

Матеріали проєкту   

Нагадуємо: усі учасники/-ці проєкту мають постійний доступ до всіх матеріалів проєкту в електронному вигляді, що розміщені на Google-диску. Для того щоб вам було зручніше в них орієнтуватись, ми створили документ із описом структури та категорій матеріалів і, звичайно, покликаннями на відповідні теки. Будь ласка, збережіть собі покликання на нього.   

Шановні колеги й колегині! 

Радо запрошуємо всіх вас на наш вебінар «Медіапсихологічна стійкість під час війни», який відбудеться 20 лютого 2024р., о 16.00.

Цей вебінар відкриває низку заходів проєкту «Вивчай та  розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» з психоемоційної підтримки вчителів і анонсує посібник для вчителя «Здорове медіаспоживання під час війни».

Хто  наші спеціальні гості?  

 Спікерка: Любов Найдьонова, докторка психологічних наук, член-кореспондентка НАПН України, лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки, заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

 Модераторка: Олена Тараненко, менеджерка з розбудови потенціалу проєкту «Вивчай та  розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті», кандидатка філологічних наук, доцентка.

Під час вебінару ми обговоримо коло питань:

 Яким є бачення здорового медіаспоживання  у вчителів/-ок і учнів/-ць проєкту (на основі результатів проведеного дослідження)?

 Що таке медіатравма і чому це важливо знати?

 Які шляхи подолання медіатравми можна ефективно застосовувати?

 Що є основним принципом травмазцілювальної педагогіки?

 Як зробити медіаспоживання ресурсним?

Зареєстровані учасники/-ці отримають покликання на захід у Zoom за добу до заходу. Участь у вебінарі передбачає отримання сертифіката.  

 Дедлайн реєстрацій — 19 лютого до 12.00. 

Шановні учасники та учасниці проєкту!

Ось і досяг мети свого призначення наш п’ятий зимовий Медіаграмотний експрес! Звісно, що ми про нього вам детальніше розкажемо, проте поки пропонуємо резюмувати всю нашу медіаграмотну мандрівку. А про що розповісти і чим пишатися — нам, справді, є! 

Проте нехай за нас тут усе скажуть цифри. 

Отож, цієї зими ми з вами мандрували 5-ма медіаграмотними експресами з усіх наших проєктних предметів — української мови, історії України, української літератури, всесвітньої історії та мистецтва! І якщо експресів було п'ять, то путівників, а отже, надійних дороговказів по наших уроках, ми підготували аж 11 (до речі, наприкінці нашого випуску опубліковано повну добірку з ними)!

Ба більше, за всі п’ять медіаграмотних мандрівок із нами подорожували 1257 учасників та учасниць нашого проєкту, було запрошено у ролі спікерів та спікерок 11 активних учителів і вчительок проєкту та залучено трьох експерток! Крім того, на момент виходу медіаграмотної розсилки записи поки чотирьох експресів уже переглянуло понад 1359 користувачів та користувачок YouTube! Колеги й колегині, дякуємо вам за таку високу довіру та оцінку нашої роботи, за вашу зацікавленість та співтворчість під час усіх наших Медіаграмотних експресів!

Тож яким був наш Медіаграмотний експрес із мистецтва? Звісно, що кожен наш вебінар  має свої родзинки, не винятком був цей, адже в мандрівку ми запросили не тільки активних учителів та вчительок, але й експерток нашого проєкту, щоб повною мірою розкрити потенціал наших розробок в уроках мистецтва та на прикладах довести можливості уроків української літератури та історії для тем із мистецтва. Чи вдалося нам це? 158 учасників та учасниць Медіаграмотного експресу з мистецтва переконують, що так! 

Щиро дякуємо нашим спікеру та спікерці, які поділилися власним досвідом інтеграції медіаграмотності на прикладах вправ із мистецтва: 

 Іванні Равренчук (Івано-Франківська обл.) — учительці музичного мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво», спеціалісту вищої категорії; артистці естрадно-симфонічного оркестру (скрипалька), церемоніймейстерці; керівниці вокального ансамблю «Перлинки» (лауреат Всеукраїнських та міжнародних конкурсів), у проєкті з 2019 року.

 Михайлові Завадці (Львівська обл.) — учителю предметів історичної/громадянської освітньої галузі та мистецтва Середкевицького ЗЗСО І-ІІІ ст. Яворівської міської ради Львівської обл.; у проєкті з 2021 року.

Завдяки Іванні Равренчук ми поринули в аналіз медійних інтерпретацій «Чорного квадрата» Казимира Малевича (урок 6. Супрематизм Казимира Малевича). Звісно, що цю вправу варто виконувати після подання основного матеріалу про модернізм і місце супрематизму в цьому художньому напрямі. Під час виконання вправи учні/-ці мають змогу дізнатися цікаві факти про картину «Чорний квадрат» і водночас побачити, чим відрізняються матеріали сенсаційної журналістики від тих, що написали експерти-мистецтвознавці/-иці.

Михайло Завадка поділився своїм досвідом роботи з уроком 10. Фотомистецтво, на прикладі двох вправ: перша з них присвячена загальній інформації про фотографію — історії, жанрам, а запропоноване завдання розвиває вміння аналізувати фотографію й визначати її тип залежно від критеріїв. Друга вправа була сконцентрована на явищі фотофейків та способах перевірки достовірності зображення. До речі, мовець не забув додати і про сучасні фотофейки, створені за допомогою нейромереж.  

Дякуємо нашим експерткам проєкту, що допомогли розкрити потенціал уроків української літератури та історії для тем із мистецтва: 

 Олександрі Розумієнко (Чернігівська обл.) — старшій регіональній координаторці проєкту, авторці навчальних матеріалів з історії. Вона запропонувала учасникам та учасницям експресу вправу «Політика «доброго сусіда» США на прикладі мультфільмів Волта Діснея» з курсу всесвітньої історії 10 класу. Опрацювання цієї вправи дасть вчителям та вчителькам мистецтва можливість показати роль культури загалом та анімації зокрема в просуванні певних політичних ідей на міжнародній арені. Допоможе пояснити учням та ученицям важливість такого, здавалось би, наївного жанру, як мультфільм. Крім того, підсилить розмову про анімаційні жанри, вплив зображення на наше сприйняття інформації тощо.

 Ганні Новицькій (Миколаївська обл.) — регіональній координаторці проєкту в Миколаївській та Херсонській областях, авторці навчальних матеріалів з української літератури; заступниці директора Миколаївського ліцею№5 Миколаївської міської ради, спеціалісту вищої категорії, учителю-методисту. Вона представила вправу «Мандрівний сюжет та кросмедійне оповідування (сторітелінг). Створення коміксу» з уроку української літератури та запропонувала застосувати її на уроках мистецтва, оскільки мандрівні сюжети живлять своїм невичерпним джерелом не лише літературу, а й світове мистецтво. Тож під час уроку можна провести цікаве мінідослідження, привернути увагу учнів та учениць до рецепції, функціонування та специфіки оповідування мандрівних тем, образів, сюжетів, мотивів через різні джерела й показати, як це явище розвивається в сучасних умовах. 

І, звісно, дякуємо, Інні Палько та Андрію Фендику, модараторці та модератору Медіаграмотного експресу з мистецтва, які не тільки підготували цього разу чимало медіаграмотних лакоминок для вас із власне мистецтва, але і замотивували вас використовувати на своїх уроках вправи з історії та української літератури, щоб збагатити та підсилити ваші заняття. 

Розуміємо, що не всі з вас мали змогу відвідати вебінар «Медіаграмотний екпрес: мандруємо уроками мистецтва (9 клас, І та ІІ семестри)», саме тому раді поділитися записом вебінару.  

Колеги й колегині, для того щоб отримати сертифікат за участь у вебінарі, будь ласка, після перегляду запису вебінару, пройдіть коротке тестування за покликанням: https://forms.office.com/r/bRz9tLAhtM.

 Кінцевий термін виконання завдання — 14 березня 2024 року (включно).    (включно).   

Звертаємо вашу увагу: якщо ви були присутніми на онлайн-вебінарі та вже заповнювали  анкету, то не потрібно робити цього ще раз. Ваші відповіді зараховані. Сертифікат буде надісланий командою проєкту на вашу електронну пошту (просимо уважно перевірити правильність її написання при заповненні тестування після вебінару) разом із уроками мистецтва (9 клас, І та ІІ семестри).  

Окремо хотіли б наголосити на тому, що сертифікати будуть згенеровані та надіслані вам упродовж місяця від дня проведення вебінару. Якщо ви не отримали свій сертифікат у цей термін, після 6 березня зв’яжіться зі своїми регіональними координаторами/-ками. 

Шановні учасники та учасниці проєкту, тепер наша колекція путівників із Медіаграмотних експресів зібрана повністю! Сьогодні додаємо останній із них — це Путівник уроками мистецтва (9 клас, І та ІІ семестри). Проте цей путівник має свою родзинку! Оскільки ми переконані (ба більше, довели це з вами під час нашого експресу), що в наших уроках з української літератури та історії маємо чимало цікавих вправ, що знайдуть чільне місце у ваших уроках мистецтва, то додали в путівник окремі блоки, як-от: «Уроки української літератури, історії України, всесвітньої історії на допомогу вчителю/-льці мистецтва». Упевнені, що цей путівник стане гарною підказкою для роботи й допоможе сформувати тісні міжпредметні зв'язки,  збагатить і підсилить ваші уроки!

Нагадуємо, що за допомогою путівника ви можете запланувати роботу з певною медіаграмотною навичкою: у комірках знайдіть потрібне вміння та виберіть, що саме за змістом вам більше до душі для проведення. Отже, путівники візуалізують мету через вказане уміння, потім показують спосіб організації освітнього процесу через певні активності, та допоможуть досягти результату — максимального розкриття теми уроку через наскрізну інтеграцію з медіаграмотністю.   

 Путівник уроками мистецтва (9 клас, І та ІІ семестр).

Нагадуємо, що раніше ми вже опублікували путівники за результатами нашої подорожі Медаграмотними експресами з української мови, української літератури, історії України,  та всесвітньої історії:

 Путівник уроками української мови (8 клас, ІІ семестр).  

 Путівник уроками української мови (9 клас, ІІ семестр).

 Путівник уроками української літератури (8 клас, ІІ семестр).  

 Путівник уроками української літератури (9 клас, ІІ семестр).

 Путівник уроками історії України (8 клас, ІІ семестр).  

 Путівник уроками історії України (9 клас, ІІ семестр).  

 Путівник уроками історії України (10 клас, ІІ семестр).    

 Путівник уроками всесвітньої історії (8 клас, ІІ семестр).  

 Путівник уроками всесвітньої історії (9 клас, ІІ семестр). 

 Путівник уроками всесвітньої історії (10 клас, ІІ семестр). 

Гарного користування! Щиро віримо, що наші путівники стануть вам у нагоді та спростять навігацію навчальними матеріалами, щоб підготувати та провести свій ідеальний урок!