Стоп булінг

ПОРЯДОК реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти 

1. Загальні положення 

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в опорному закладі загальної середньої освіти-ліцею з дошкільним підрозділом  с.Дружелюбівка Вінницької обл. Хмільницького району.

2.Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

кривдни (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;  потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);  спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);  сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності). Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». 

3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:  замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;  неврівноважена поведінка;  агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;  різка зміна звичної для дитини поведінки;  уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;  відлюдкуватість, уникнення спілкування;  ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;  занижена самооцінка, наявність почуття провини;  поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;  демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;  схильність до пропуску навчальних занять;  відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;  депресивні стани;  аутоагресія (самоушкодження);  суїцидальні прояви;  явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);  намагання приховати травми та обставини їх отримання;  скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;  наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;  наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей. 

4. До булінгу (цькування) в закладі освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні школи та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти. Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:  умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;  словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;  будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;  будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;  інші правопорушення насильницького характеру. 

5. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладі освіти (далі - суб’єкти реагування) є:  служба освітнього омбудсмена;  служби у справах дітей;  центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;  органи місцевого самоврядування;  керівники та інші працівники закладу освіти;  засновник (засновники) закладу освіти або уповноважений ним (ними) орган;  територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України. Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

 6. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 7. Педагогічні та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:  вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;  за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;  звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;  повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування)

 II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти 

1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти. У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу. Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації. 

2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):  невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);  за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;  повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;  повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;  скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення. 

III. Склад комісії, права та обов’язки її членів

 1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти. Комісія з розгляду випадку булінгу (цькування) є колегіальним органом закладу освіти, яка скликається в кожному окремому випадку надходження заяви.

 2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії. Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів. До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

 3. Головою комісії є керівник закладу освіти. Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду. Голова комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії. У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря. У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

 4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії. 

5. Члени комісії мають право:  ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;  подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;  брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;  висловлювати окрему думку усно або письмово;  вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

 6. Члени комісії зобов’язані:  особисто брати участь у роботі комісії;  не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;  виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;  брати участь у голосуванні.

 IV. Порядок роботи комісії 

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг. 

2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:  законності;  верховенства права;  поваги та дотримання прав і свобод людини;  неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);  відкритості та прозорості;  конфіденційності та захисту персональних даних;  невідкладного реагування;  комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);  нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки. Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних». 

3. До завдань комісії належать:  збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;  розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві. У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:  оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;  визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;  визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);  моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;  надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;  надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування). 

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова. 

5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу. 

6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших зацікавлених осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

 7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним. 

8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії 5 до цього Порядку, що реєструється в журналі та оформлюється наказом керівника закладу освіти. 

9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:  ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;  ставити питання по суті розгляду;  подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються. 

10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням. 

11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти. 

КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Основними ідеями сучасної освіти, що підтримуються і поширюються Міжнародною організацією ЮНІСЕФ, є ідеї забезпечення прав, свобод та інтересів дітей, представлені в концепції програми «Школа доброзичливого ставлення до дитини» («Child-friendly schools») [12].

Вже ні для кого не таємниця, що суспільний запит спрямований на школу, яка є не тільки місцем, де дітей навчають, а, насамперед, простором для їх повноцінного розвитку, осередком успішних, креативних і щасливих людей. Такий омріяний навчальний заклад можливий лише в атмосфері фізичного комфорту, сприятливого соціального та психологічного клімату, що підтримує особистість, яка розвивається, вчасно реагує на її потреби та з повагою ставиться до її особливостей.

Реформа освіти в Україні набирає обертів. З огляду на процес децентралізації влади, перед територіальними громадами постає питання і управління освітою. Створення ефективної системи освіти є завданням складним і надзвичайно відповідальним. Тому для освітян важливо мати дієвий інструментарій для цієї роботи. Ним може стати документ закладу «Кодекс безпечного освітнього середовища» (далі – КБОС).

Головною метою КБОС у закладі є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії у навчально-виховному процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів).

Він реалізується завдяки розробці та запровадженню закладом освіти критеріїв безпеки дітей і дорослих, знайомству з особливостями функціонування безпечного освітнього середовища. Водночас КБОС передбачає навчання школярів, батьків, працівників закладів освіти правилам безпечної поведінки особистості, формування навичок уникнення потенційних ризиків і небезпек, а також навичок подолання труднощів у власному житті.

У лютому 2017 р. Український фонд «Благополуччя дітей» у рамках проекту «Попередження сексуального насильства та сексуальної експлуатації дітей у Східній та Центральній Європі», що впроваджує ВБО Український фонд «Благополуччя дітей» у партнерстві з Empowering Children Foundation (Польща) за фінансової підтримки OAK Foundation, в активній співпраці з представниками закладів загальної середньої освіти розпочав роботу з розробки та апробації КБОС.

ВИВЧАЄМО

У цьому розділі Ви дізнаєтесь:

ü  які підходи існують до тлумачення поняття «безпека»;

ü  що таке безпечне освітнє середовище та які його складові;

ü  яку роль відіграє безпечне освітнє середовище у реаліях сучасного світу.

Безпека – це процес, а не результат.

Брюс Шна́йєр

Ми усі є свідками активізації̈ таких негативних явищ серед учнівської̈ молоді, як насильство, кібертретирування, секстинг, булінг тощо, що не може не викликати стурбованості й посиленої уваги широких кіл громадськості, освітян, батьків у більшості країн світу.

Цілком логічно, що виникає необхідність захистити, убезпечити, попередити наслідки впливу на особистість несприятливих факторів і чинників. Особливо це актуально для освітнього закладу, адже будь-яке соціальне середовище, зокрема й освітнє, впливає на перебіг у ньому життєдіяльності людини, оскільки складається із сукупності матеріальних ресурсів, психологічних факторів, міжособистісних відносин.

Для дітей і молоді несприятливі впливи середовища виявляються, насамперед, у вигляді складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні (конфліктів з батьками, друзями, вчителями, нерозумінні з оточуючими тощо), проявах психологічного та емоційного насильства (ігноруванні, приниженні, погрозах, недоброзичливому ставленні тощо), дії несприятливих факторів, пов’язаних з процесом навчання.

1.1. Що таке освітнє середовище?

Сьогодні суспільство бажає бачити школу не лише одним з освітніх ресурсів, а, скоріше, простором розвитку та співпраці як всередині, так і по відношенню до зовнішнього світу.

Сучасне освітнє середовище створює неповторне індивідуалізоване та персоналізоване враження, де у кожного є можливість відшукати себе. Середовище школи – це місце, де зустрічаються та взаємодіють не лише учні, вчителі, навколишні мешканці та гості школи, де відбуваються не лише уроки, цікаві зустрічі, свята та концерти, але й лекції та семінари, діють відкриті лабораторії та майстерні у різних галузях науки, мистецтва та технологій.

Вітчизняні та зарубіжні науковці й практики трактують освітнє середовище, як частину життєвого, соціального середовища людини, яка виявляється у сукупності усіх освітніх факторів, що безпосередньо або опосередковано впливають на особистість у процесах навчання, виховання та розвитку; є певним виховним простором, в якому здійснюється розвиток особистості.

До уваги!

Освітнє середовище вивчали як зарубіжні (Дж. Гібсон, У. Мейс, Т. Менг, М. Турвей, В.А. Ясвін та інші), так і вітчизняні (Г.О. Балл, І.Д. Бех, Є.В. Бондаревська, С.Ю. Максимова, О.М. Пєхота, В.В. Рибалка, В.А. Семиченко, В.В. Сєріков, С.О. Сисоєва та інші) дослідники. З точки зору розробки КБОС, цікавим є підхід зарубіжного науковця В.А. Ясвіна, який вважає, що освітнє середовище – це характеристика життя всередині освітнього закладу, система впливів і умов формування особистості, а також система можливостей для розвитку особистості, які містяться у соціальному та просторово-предметному оточенні

Водночас у сучасних швидкозмінних умовах освітнє середовище навчального закладу не є ізольованим від зовнішніх і внутрішніх факторів, їх впливу, які можуть мати як позитивний результат, так і містити загрози, небезпеки та ризики, які можуть сприяти деструктивним змінам у ньому. Для протидії таким змінам, необхідно, щоб освітнє середовище навчального закладу було захищеним, безпечним.

Що таке безпечне освітнє середовище?

Відсутність єдиного визначення поняття «безпека освітнього середовища» зумовлена існуванням різних підходів до розуміння його сутності. Йдеться і про психологічний, і про екологічний, і про інформаційний аспекти цього поняття.

Так, дослідники, які вивчають коло проблем, пов’язаних з питанням психологічної безпеки освітнього середовища, вважають, що психотравмуючі ситуації прямо чи опосередковано впливають на фізичне і психічне здоров’я особистості. Зокрема, до психотравмуючих ситуацій у навчальному процесі освітнього закладу можна віднести:

-         конфлікти у стосунках вчитель – учень, учень–учень, учень – батьки тощо;

-         проблема адаптації в освітньому середовищі;

-         атмосфера конкуренції між однолітками;

-         надмірна вимогливість педагогів тощо.

Якщо взяти до уваги екологічний аспект безпеки освітнього середовища, то тут варто звернути увагу на дослідження С. Совгіри, яка під екологічно безпечним освітнім середовищем розуміє «систему психолого-педагогічних умов, впливів і можливостей, які забезпечують захищеність особистості від негативного впливу екологічних факторів, що визначають оптимальність взаємодії зі світом природи» [13, с. 3].

Не менш важливим є й інформаційна частина безпеки освітнього середовища, яка, на думку Н. Кириленко, через застосування інформаційно- комунікаційних технологій в освіті здійснює масовий, глобальний вплив на особистість [6, с. 150]. Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище авторка виокремлює: відсутність належних механізмів контролю якості інформації̈, доступної через сучасні телекомунікаційні технології, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо.

Таким чином, безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

Що впливає на безпечне освітнє середовище?

1. Якість міжособистісних відносин – позитивні фактори (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність); негативні фактори (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність).

2. Захищеність в освітньому середовищі – оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору.

До уваги!

Найчастіше жертвами насильства стають певні категорії дітей. Зокрема, діти, які мають фізичні недоліки, особливості зовнішності та (або) поведінки, низький інтелект і труднощі в навчанні, страждають від хвороб, відчувають страх перед школою, мають погані соціальні навички або не мають досвіду життя в колективі (так звані «домашні діти») тощо

Для того, щоб унеможливити насильство та створити безпечне освітнє середовище, кожен учасник навчально-виховного процесу повинен мати уявлення не тільки про те, що вважається насильством, але й про те, як мінімізувати ризики та небезпеки, і в результаті, створити умови для внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля. А це стає можливим лише завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, учнів і батьків.

3. Комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу.

Нерозвиненість системи психологічної допомоги в освітній установі може призвести до неефективного психологічного супроводу дитини, а у педагогів – емоційного вигорання і, як наслідок, спричинити професійну деформацію, що і в першому і в другому випадку створить серйозну загрозу психічному здоров'ю особистості.

4. Задоволеність освітнім середовищем – задоволення базових потреб дитини у:

ü  допомозі та підтримці;

ü  збереженні та підвищенні її самооцінки;

ü  пізнанні та діяльності;

ü  розвитку здібностей і можливостей.

Основними характеристиками процесу взаємодії всіх учасників освітнього середовища є особистісно-довірливе спілкування, а його відсутність спричиняє досить негативні наслідки (емоційний дискомфорт, небажання висловлювати свою точку зору, думку, негативне ставлення до себе, втрата особистої гідності, небажання звертатися по допомогу, ігнорування особистих проблем і труднощів оточуючих дітей і дорослих, неуважність до прохань і пропозицій).

Які є принципи безпечного освітнього середовища?

Принцип домінування життя людини як головної цінності, що визначає модель мінімальної (необхідної) безпеки, максимально усуває ризики, що загрожують життю як дітей, так і дорослих.

Принцип регіональної специфіки передбачає під час організації системи безпеки освітнього середовища школи облік небезпек і можливих надзвичайних ситуацій конкретного регіону (міста, області, району).

Принцип комплексності оцінки небезпек (ризиків), що задає методику оцінки різних педагогічних (освітніх) ризиків (зовнішніх і внутрішніх) на основі комплексного, системно-синергетичного підходів.

Принцип міні-макса, що визначає досягнення максимального ефекту безпеки при наявності мінімуму ресурсного забезпечення.

Принцип максимальної ефективності управління системою заходів і створених педагогічних умов, спрямованих на забезпечення максимальної безпеки освітнього середовища і школи, як соціального інституту в цілому.

Робота над створенням освітнього середовища не припиняється з досягненням певного результату. Насамперед, це безперервний процес реагування на нові виклики життя, пошук нових можливостей, ресурсів, генерування нових ідей і правил. Водночас необхідно, щоб всі учасники цього процесу усвідомлювали спільну відповідальність, мали вміння, бажання та добру волю для такої співпраці.

АНАЛІЗУЄМО

У цьому розділі Ви дізнаєтесь:

ü  що таке документ закладу освіти «Кодекс безпечного освітнього середовища» та для чого він потрібен;

ü  які проблеми він може допомогти вирішити у навчальному закладі;

ü  яким чином можна використати КБОС в контексті соціального навчання та формування особистої гідності, безпеки життя та громадянської позиції учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітньому закладі.

2.1 Що таке КБОС?

Нині функціонування освітніх закладів регулюється значною кількістю нормативних документів державного, обласного та районного рівнів, які охоплюють різні сфери їх діяльності: навчальну, виховну, методичну, адміністративну, фінансову, господарську тощо. Кожен з них, у свою чергу, покликаний максимально допомогти педагогічним працівникам сумлінно виконувати свої професійні обов’язки, учням у комфортних умовах оволодівати важливими для майбутнього життя знаннями, а батькам бути активними учасниками навчально-виховного процесу.

Не оминули нормативні документи і питання безпеки учасників освітнього процесу. Проте, на жаль, питання, які вони охоплюють, стосуються лише педагогічних працівників.

Водночас, як засвідчує практика, у документах часто бракує інформації щодо процедури втручання у випадках фізичної, психологічної чи соціальної загрози для учнів, вчителів, батьків і персоналу школи.

Специфіка місцевості, де розташований навчальний заклад, контингент учнів, матеріально-технічна складова закладу роблять освітнє середовище кожної школи особливим, з неповторним освітнім дизайном, який потребує індивідуальних підходів і практичних рішень. Відповідно, і в питаннях реагування на специфічні ризики та загрози під час навчально-виховного процесу будуть присутні відмінності, які не завжди прописані в існуючих нормативних документах.

Тому одним з варіантів компенсувати прогалини, які зустрічаються в системі захисту та безпеки особистості у навчальному закладі, є створення та запровадження КБОС. Сьогодні існує позитивний зарубіжний досвід створення у навчальних закладах подібних внутрішніх документів, у яких прописані правила закладу в сфері популяризації безпечного освітнього середовища.

Що собою являє КБОС?

КБОС – це документ закладу освіти, який повинен регулювати всі напрями діяльності закладу щодо порушень прав особистості на безпеку, а також питання її підтримки та втручання в ситуації, коли може виникати загроза її життю, здоров’ю та благополуччю.

У ньому мають бути прописані конкретні дії, що стосуються, насамперед, захисту дітей від різного роду загроз, ризиків під час перебування в навчальному закладі, а також чіткі рекомендації щодо забезпечення учням і вчителям комфортних умов життєдіяльності.

КБОС передбачає визначення критеріїв фізичної, психологічної, соціальної, інформаційної безпеки учнів, відповідно до яких розробляються конкретні дії, чітко визначаються заходи, процедури, які допоможуть учасникам освітнього процесу у випадках виявлення ризиків і загроз.

Реалізація КБОС стає можливою за умови проведення спеціального навчання (воно може бути внутрішнім, зовнішнім або через мережу Інтернет) для усіх учасників освітнього процесу навчального закладу. Зокрема, для учителів і батьків навчання, яке передбачає набуття знань і навичок, необхідних для створення та підтримки безпечних умов, нейтралізації тих ризиків і загроз, які можуть виникнути під час освітнього процесу. Отже, розпочинаючи таке навчання, варто окреслити коло питань, які будуть порушуватись у навчальних програмах з розробки документа закладу.

Підготовка до розробки КБОС не повинна оминути і навчання школярів. Так, у навчанні школярів варто передбачити теми, спрямовані на розвиток навичок уникнення потенційних небезпек, з якими вони можуть зустрітися як у реальному житті, так і в мережі Інтернет, а також на розвиток навичок подолання труднощів у своєму житті.

До уваги!

Орієнтовний перелік тем для навчання учнів:

ü Як протистояти тиску та відстоювати власну позицію.

ü Моя поведінка в конфлікті/небезпечній ситуації.

ü Як будувати стосунки з однолітками.

ü Правила безпеки в Інтернеті.

ü Вчимося розуміти один одного.

ü Як адаптуватися до нових умов/незнайомої ситуації.

ü Насильство. Як його уникнути?

ü Взаєморозуміння – гарантія твоєї безпеки.

ü Маніпуляції та захист від них.

ü Для чого потрібна конкуренція в групі?

ü Вчимося довіряти один одному.

ü Безпечна школа. Маски булінгу.

ü Конфлікт і взаємодія

До уваги!

Орієнтовний перелік тем для навчання батьків:

ü Булінг у школі: як діяти батькам?

ü Школа, батьки, діти – як сформувати взаємини?

ü Безпечний Інтернет.

ü Як спілкуватися з власною дитиною? (Мистецтво ефективного спілкування з дитиною).

ü Попередження насильства, жорстокості в сім'ї або дитинство починається з любові.

ü Як правильно подолати свою та чужу агресію?

ü Методи позитивної дисципліни.

ü Як навчитися довіряти власній дитині або поговоримо про довіру.

ü П’ять шляхів до серця дитини.

ü Поняття безпеки. Безпека освітнього середовища

До уваги!

Орієнтовний перелік тем для навчання вчителів:

ü Цькування у школі: як лікувати клас від булінгу.

ü Особливості підтримки дітей і їхніх сімей у ситуації домашнього насильства.

ü Законодавство з питань протидії насильству над дітьми.

ü Як уникати конфліктів з учнями?

ü Педагогіка партнерства.

ü Як подолати агресію учнів?

ü Як згуртувати/здружити колектив?

ü Майстерність педагогічного спілкування.

ü Безпечне освітнє середовище.

ü Принципи захисту особистих даних учнів, їх зображень

Таким чином, розробляються положення КБОС усіма учасниками освітнього процесу (учнями, учителями, батьками), із врахуванням потреб кожної групи, а отже, і виконуватися теж повинні усіма.

Проте слід зауважити, що жодна школа не може запровадити одночасно всі правила, тому дуже важливо розробити план із зазначенням пріоритетів і строків виконання. План має бути реалістичним і пристосованим до особливостей кожної окремої школи.

Якщо ж усі визначені у КБОС вимоги виконуватимуться, тоді навчальний заклад стане безпечним місцем, де будь-яка ризикована, небезпечна ситуація швидко виявляється та вживаються необхідні заходи для захисту особистості від фізичних, психологічних і соціальних ризиків та загроз.

Основні завдання, які покликаний виконувати

КБОС у закладі освіти:

ü  виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу;

ü  відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, психологів, батьків на освітнє середовище школи;

ü  обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу;

ü  скласти мінімальну та доступну програму навчання для учнів, педагогів, батьків;

ü  сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в навчальному закладі.

Таким чином, КБОС:

ü  містить конкретні та чіткі правила поведінки усіх учасників освітнього процесу у навчальному закладі (мої права закінчуються там, де починаються твої права);

ü  допомагає виявити небезпечні ситуації та належно реагувати на них, запроваджуючи чіткі процедури втручання (що і коли потрібно робити, хто повинен робити, до кого звернутися, які документи оформити, за яким зразком). Зокрема, у випадках, коли необхідно оперативно прореагувати та втрутитися в ситуацію (насильство зі сторони батьків, опікунів, учителів, конфлікти між учнями, булінг тощо);

ü  забезпечує виконання вимог законодавства щодо гарантування безпеки усім учасникам навчально-виховного процесу закладу.

РЕАЛІЗУЄМО

У цьому розділі Ви дізнаєтесь:

ü  які етапи є важливими для розробки документа закладу освіти «Кодекса безпечного освітнього середовища»;

ü  як і кому організувати робочу групу для розробки документа закладу освіти;

ü  що таке внутрішній аудит навчального закладу та як його провести;

ü  якою є структура КБОС;

ü  що потрібно врахувати під час реалізації КБОС у закладі освіти.

3.1. Алгоритм розробки КБОС

Робота над створенням КБОС – процес тривалий і вимагає проходження низки етапів.

Крок 1. Створення робочої групи

Для розробки документа необхідно створити робочу групу та включити до її складу представників учнівського активу, батьківського комітету школи та педагогічного колективу.

До уваги!

Члени робочої групи мають представляти різні ланки середовища закладу освіти: початкову школу, середню та старшу . Це обумовлено тим, що у кожної вікової групи є різні потреби, захоплення, референтні особи, вони різняться психологічними особливостями, а тому потребують детального аналізу та опрацювання

У процесі розробки КБОС робоча група виконує такі завдання:

ü  оцінює у цілому реальну ситуацію щодо ризиків, загроз і безпеки у навчальному закладі;

ü  розробляє основні правила, процедури для забезпечення у школі комфортних умов навчання учнів, праці педагогів і персоналу закладу;

ü  визначає переваги використання відповідних правил і процедур для закладу в цілому, його працівників, а також для дітей та їхніх родин;

ü  розглядає всі зв’язки між КБОС, вже існуючими правилами (наприклад, у Статуті школи) та нормативними документами (зокрема, з питань охорони здоров’я, техніки безпеки, дисципліни у класі на уроці та на перерві).

Крок 2. Проведення аудиту

Після створення робоча група приступає до проведення внутрішнього аудиту навчального закладу.

До уваги!

Внутрішній аудит навчального закладу – оцінка реальної ситуації (сильні та слабкі сторони, ризики та небезпеки, можливості закладу) щодо безпеки та захисту осіб, які задіяні у навчально-виховному процесі закладу освіти; ретельний аналіз проблем закладу освіти

До уваги!

Очолити робочу групу для проведення аудиту можуть:

-         заступник директора з виховної роботи;

-         практичний психолог або соціальний педагог;

-         голова батьківського комітету або активний член батьківського комітету навчального закладу.

Важливо, щоб особа, яка стане керівником робочої групи з підготовки внутрішнього аудиту, мала наснагу до активної роботи, орієнтувалась у нормативних документах, які регламентують роботу закладу, розумілася на активних методах роботи з групою та користувалась довірою в учнів і педагогічного колективу

При проведенні внутрішнього аудиту навчального закладу, необхідно враховувати таке:

-         що вже зроблено у навчальному закладі для безпеки своїх учнів, педагогічних та інших працівників закладу (сильні сторони);

-         які стосунки переважають між вчителями та учнями, між школярами;

-         які є потреби в учнів, вчителів та інших працівників закладу.

До уваги!

Під час внутрішнього аудиту навчального закладу варто розглядати поняття «безпеки», як комплексне, що включає фізичну, соціальну, психологічну та інформаційну безпеку. Кожну із складових безпеки необхідно аналізувати окремо та детально опрацювати що у закладі  зроблено, а що не працює, потребує змін, удосконалення (наприклад, для фізичної безпеки)

До уваги!

Так, у школі дедалі частіше спостерігаються випадки цькування окремих учнів. Це реальна загроза безпеці школярів, оскільки дане явище може набути масового характеру, мати негативні психологічні наслідки тощо. Отже, потрібно навчити і учнів, і вчителів долати цю небезпеку та виробити правила, дотримуючись яких цю загрозу можна мінімізувати

Для чого потрібен внутрішній аудит навчального закладу?

ü  дозволяє отримати точну інформації про те, що слід зробити, щоб навчальний заклад міг ефективно захистити дітей, вчителів і працівників школи і що слід удосконалити – окреслити коло проблем, які створюють ситуації небезпеки у закладі;

ü  інформація, яка отримана в процесі внутрішнього аудиту, стане основою для розробки детального плану дій щодо усунення визначених проблем і поліпшення безпеки особистості у навчальному закладі.

Крок 3. Створення КБОС

Визначивши ризики, проаналізувавши можливі причини їх виникнення, члени робочої групи можуть розпочати роботу над створенням самого документа. І першою його складовою частиною повинна бути вступна заява (преамбула).

До уваги!

Преамбула – (від лат. praeambulare – «те, що передує» та середньо-лат. praeambulum – «введення») – передмова, вступна частина важливого нормативного акту: конституції, закону, декларації, міжнародного договору, постанов та ін., де роз'яснюється предмет, зазначаються обставини та мотиви, що були приводом для видання чи укладення цього документа, його цілі й завдання, а також інші дані загального характеру

До уваги!

Вступна заява – це вступ до документа, який містить таку інформацію:

ü  кому адресовано цей документ? (перелік осіб, які зобов’язані виконувати правила та процедури КБОС; статус осіб, які зобов’язані виконувати правила та процедури КБОС);

ü  для чого його було створено? (мета КБОС);

ü  які цінності мають люди, які розробили/підписали цей документ? (ціннісні орієнтири КБОС);

ü  якою мірою КБОС відповідає іншим правилам і процедурам, що вже використовуються в закладі для захисту прав і благополуччя усіх учасників навчально-виховного процесу.

Важливо, щоб вступна заява була написана простою та зрозумілою мовою, була короткою та лаконічною за змістом.

Структура документа закладу освіти

«Кодекса безпечного освітнього середовища»

КБОС має регулювати всі напрями діяльності закладу, які можуть бути пов’язані з порушеннями прав дитини, вчителя на безпеку, а також питання підтримки дітей і втручання в ситуації, коли може виникати загроза їхньому життю, здоров’ю або благополуччю.

Таким чином, цей документ повинен містити:

ü  правила, конкретні дії щодо захисту дітей від різного роду загроз, ризиків під час перебування в навчальному закладі;

ü  процедури проведення необхідних заходів у випадку порушення безпеки учасників освітнього процесу. Вони можуть стосуватися, зокрема, безпечних стосунків між вчителями та учнями, доступу дітей до мережі Інтернет, організації безпечного дозвілля на перервах, попередження насильства тощо. Дуже важливо, щоб заклад мав чітко визначений порядок втручання у випадках, коли виникають проблеми з безпекою, насамперед, дітей; кожен педагогічний працівник знав, кому повідомляти про такі випадки, як їх реєструвати, яка подальша процедура роботи з ними. Отже, необхідно, щоб педагогічні працівники, батьки та школярі проходили навчання та мали змогу ознайомитися з процедурами вирішення проблем, пов'язаних з безпекою особистості у навчально-виховному процесі.

Формат КБОС може бути довільним за формою, проте, краще, коли його положення згруповані (беручи до уваги фізичну, психологічну, соціальну, інформаційну безпеку), мають чітку орієнтацію на їх виконавця (школярів, учителів, батьків або ж спільні для всіх). Кількість запропонованих правил має бути оптимальною, щоб вони виконувалися. Крім того, правила мають бути не тільки записані у КБОС, але й детально опрацьовані усіма виконавцями.

До уваги!

Положення КБОС повинні:

ü відповідати вимогам чинного законодавства;

ü бути чіткими та зрозумілими, оскільки вони є настановами до дії;

ü містити установку на те, що потрібно зробити учасникам освітнього процесу, а не те, чого робити не можна;

ü поширюватися на всіх учасників освітнього процесу;

ü містити правила, які є відомими та очевидними, а не декларативними

Крок 4. Визначення особи, відповідальної за реалізацію

КБОС

Після прийняття та затвердження КБОС, необхідно визначити особу, яка відповідатиме за його реалізацію.

Ця особа повинна займати в закладі відносно високу посаду, мати достатній авторитет і підтримку, щоб бути здатною виконувати цю роль. Нею може бути, зокрема, заступник з виховної роботи.

У компетенції особи, відповідальної за реалізацію КБОС:

ü  приймати повідомлення про ризики та загрози для дітей і реагувати на них;

ü  надавати консультації батькам, педагогічним працівникам, іншим установам з психологічних і педагогічних питань;

ü  повідомляти про випадки насильства поліцію (зокрема, шкільного офіцера поліції), соціальну службу.

До уваги!

Шкільний офіцер поліції (ШОП, англ. school resource officer) – модель співробітництва загальноосвітніх навчальних закладів і управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у містах України, де діє патрульна поліція.

Модель «Шкільний офіцер поліції» є однією з прикладів ефективної співпраці поліції та громади, розроблена з метою вирішення проблеми підліткової й дитячої злочинності. Ця модель поєднує зусилля двох організацій – поліції, яка відповідає за профілактику злочинності, і шкіл, які відповідають за навчання дітей у місці, де вони проводять найбільше часу

Крок 5. Реалізація КБОС

КБОС набуває чинності з моменту його оприлюднення. Цю процедуру можна здійснити різними способами:

ü обговорити в учнівському колективі, на педагогічній нараді, загальних батьківських зборах;

ü розмістити інформацію на дошці оголошень, оголосити під час ефіру радіо/телебачення закладу освіти, на сайті закладу;

ü зробити розсилку через Інтернет (електронну пошту, Viber, WhatsAPP тощо).

Процес реалізації цього документа передбачає:

ü   проведення консультацій з усіма працівниками школи, батьками, учнями щодо положень КБОС;

ü   прийняття рішень про те, хто, де і коли має виконувати конкретні дії;

ü   навчання педагогічних працівників з питань захисту дітей і механізмів реагування на ризиковані та загрозливі ситуації, а також особливості надання допомоги;

ü   навчання батьків з питань ефективного спілкування з власною дитиною, захисту дітей і позитивних методів виховання без фізичних покарань та психологічного тиску на дитину; ознайомлення їх із загрозами для дітей у мережі Інтернет;

ü   навчання учнів з питань попередження знущання над однолітками, небезпек у мережі Інтернет тощо;

ü   власне виконання положень документа закладу освіти;

ü   контроль та оцінка діяльності з реалізації КБОС.

ПІДТРИМУЄМО

У цьому розділі Ви дізнаєтесь:

ü  що таке моніторинг положень КБОС;

ü на що варто звернути увагу під час здійснення контролю над положеннями документа закладу освіти;

ü  що таке контрольний список;

ü  в яких випадках можна застосувати контрольний список;

ü хто може здійснювати моніторинг дотримання положень КБОС.

4.1 Що таке нагляд за дотриманням положень

КБОС?

Розробка КБОС є і вимогою часу, і важливим елементом нової української школи, і надзвичайно відповідальним кроком у питаннях взаємодії між усіма учасниками (дітьми, вчителями, батьками) освітнього процесу у навчальному закладі. Водночас його результативність буде помітною уже в процесі реалізації. Саме тому належну увагу слід приділити контролю над дотриманням положень цього документа.

Чому потрібно здійснювати контроль?

Як і будь-яка програма, проект, КБОС, внаслідок різного роду чинників не завжди може бути виконаний у повному обсязі. З огляду на часові рамки, пролонгований характер реформ у галузі освіти тощо, окремі правила та процедури можуть вимагати коригування, уточнення, переорієнтації. Усе зазанчене є підставою для проведення моніторингу діяльності закладу та регулярної перевірки на відповідність її прийнятому КБОС.

До уваги!

Моніторинг – (від англ. monitoring – контролювання) нагляд, контроль за якими-небудь процесами або станом чого-небудь

Власне контроль (моніторинг) потрібен для визначення та документування того, наскільки робота відповідає запланованому і того, що варто змінити. Він допомагає оцінити, наскільки визначена у документі мета досягнута.

До уваги!

До питань, які варто аналізувати в процесі моніторингу КБОС, можуть належати: яким є відсоток ознайомлених з розробленими правилами та процедурами учасників освітнього середовища, як вони виконуються, які ще правила, процедури, заходи необхідні для безпеки учасників у навчальному закладі

Варто зазначити, що під час підготовки КБОС забезпечується більша частина передумов для здійснення контролю. Проведення внутрішнього аудиту (оцінювання діяльності закладу шляхом визначення переваг і недоліків, які слід усунути для поліпшення захисту дітей) на першому етапі розробки документа дає можливість визначити, що має зробити заклад для створення безпечного освітнього середовища. План таких дій буде важливою системою координат для процесу моніторингу. Таким чином, пройшовши шлях від визначення цілей до підготовки основних положень (принципів, правил) документа, стають зрозумілими орієнтири, за якими здійснюватиметься нагляд.

Виявити та оцінити ступінь дотримання чи недотримання вимог документа можна лише тоді, коли чітко зрозуміло: хто, що саме, як саме має виконувати. Крім того, контроль за дотриманням положень КБОС має бути чітко формалізованим. Це не означає, що він обов’язково перетвориться в бюрократичний тягар на плечі відповідальної особи, але буде свідчити про необхідність забезпечення систематичного та дисциплінованого підходу до процесу контролю.

Ефективні механізми контролю за реалізацією зазначеного документа можуть стати своєрідною гарантією прогресу у досягненні результатів діяльності, спрямованої на захист дітей, і можливістю виявити заздалегідь потенційну небезпеку.

Як часто слід здійснювати моніторинг?

Розглядати досягнуті результати та можливості змінювати й доповнювати КБОС потрібно не рідше ніж один раз на рік. Щодо окремих положень, то це можна робити частіше.

На що варто звернути увагу під час здійснення контролю?

ü які успіхи були досягнуті, в яких сферах (аспектах), з якою категорією (учні, батьки/опікуни, працівники закладу)?

ü завдяки чому вдалося досягнути успіху?

ü які зміни варто внести у КБОС?

ü які способи комунікації, донесення важливої інформації у закладі є найефективнішими?

З яких джерел можна отримати інформацію

про виконання положень КБОС?

ü безпосередньо від учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків (наприклад, шляхом опитування);

ü спостерігаючи за змінами в поведінці учнів, педагогів, батьків;

ü перевіряючи показники виконання вимог документа закладу.

До уваги!

Показники (свого роду індикатори, за якими можна перевірити,чи  виконується ця вимога, правило, процедура) варто визначити на етапі розробки КБОС. Вони повинні бути об’єктивними, конкретними та відповідати мінімально необхідному рівню захисту учасників навчального процесу. Якщо під час моніторингу виявлено, що дані показники присутні, це свідчить про виконання зазначеного положення КБОС.

До уваги!

Приклади показників, за якими може здійснюватися моніторинг:

ü у закладі затверджений КБОС, який містить усі необхідні положення та підписаний представником закладу, учнівського самоврядування та батьківського комітету;

ü дошка оголошень для учнів, вчителів, батьків, де розміщується корисна інформація;

ü рекомендації біля кожного комп’ютера щодо безпечного користування мережею Інтернет тощо

Моніторинг – це свого роду процес збору даних. Виявлені під час моніторингу успіхи дозволять підтвердити правильність обраної закладом стратегії, окреслених труднощів – передбачити потрібні зміни й внести їх у документ, а також шляхом консультацій донести потрібну інформацію до дітей та їхніх батьків.

4.2 Що таке контрольний список (check-list) і які завдання він виконує?

Одним з інструментів для здійснення контролю та перевірки за дотриманням положень КБОС може стати контрольний список: перелік стандартних дій для виконання певної роботи.

До уваги!

Візуально контрольний список виглядає, як перелік дій, заходів, поряд з якими є місце для відмітки (сheckbox), де можна поставити будь-яку відмітку, якщо дія виконана

З якою метою використовується контрольний список?

Контрольний список не є інструментом планування, а призначений для здійснення контролю, причому не вибіркового, а повного над тими діями, які заплановані для успішної реалізації положень КБОС. Саме тому він має бути виконаний на 100%: відмітки повинні бути поставлені навпроти кожної дії. Чітка візуалізація контрольного списку допомагає оцінити власну готовність до роботи.

У яких випадках можна застосувати контрольний список?

Контрольний список дозволяє працівнику чітко виконати завдання, без помилок та пропусків і доречний у таких випадках:

ü  у типових ситуаціях, які щоразу повторюються (наприклад, поновлення веб-сайту школи, екскурсії учнів у парк, ліс тощо);

ü  для працівників, у яких багато різних обов’язків;

ü  коли спеціаліст почуває себе невпевнено, розгублено, боїться щось пропустити;

ü  коли часу для виконання роботи обмаль;

ü  коли мають місце відволікаючі чинники;

ü  коли ціна помилки надто велика;

ü  на етапі запровадження нової технології, про яку ще мало знають.

До уваги!

Контрольний список дає можливість чітко дотримуватися вказівки, на що слід звертати увагу, що виконувати. Саме тому мають бути коротко, зрозуміло та детально сформульовані його пункти

Етапи складання контрольного списку

1.   Виявити можливі ризики діяльності, ситуації, процесу, які потребують складання контрольного списку (наприклад, які можуть бути ризики, коли діти користуються мережею Інтернет, коли фотографії учнів розміщуються на веб-сайті школи, коли учні перебувають на перерві тощо).

На цьому етапі важливо точно передбачити усі можливі ризики, тобто виявити все, що неприємне може статися , і зробити це потрібно якомога детальніше. Виконання цього етапу становить 80% усього обсягу роботи зі складання контрольного списку.

До уваги!

Візьмемо для прикладу ситуацію користування дітьми мережею Інтернет та ризики, які з цим пов’язані:

ü  потрапити на небезпечні для себе веб-сторінки, які містять, наприклад, порнографію або матеріали із зображеннями насильства;

ü  стати жертвами дорослих (наприклад, які розбещують неповнолітніх) або однолітків (різні форми залякування та образ в мережі Інтернет);

ü  стати жертвою шахраїв, злодіїв тощо

2.   Сформулювати пункти контрольного списку.

Детально записати список усіх дій, які допоможуть зменшити визначені ризики.

До уваги!

Наприклад, щоб не стати жертвою шахраїв, дитина повинна виконати такі дії:

ü  усі покупки в мережі Інтернет здійснювати лише з дозволу дорослих;

ü  зберігати в таємниці свої особисті дані без відома батьків;

ü  спілкуватися в мережі Інтернет лише з перевіреним колом користувачів тощо

3.   Створити контрольний список.

Даний крок вимагає звести усі визначені на попередньому етапі дії в один список, у якому:

ü має бути не більше ніж 20–30 пунктів;

ü всі пункти повинні поміщатися на одній сторінці формату А-4;

ü один пункт – це одна конкретна операція;

ü формулювання мають бути однозначними, у стверджувальній формі.

До уваги!

Наприклад:

ü  інструкція перед кожним комп’ютером про правила безпеки в мережі Інтернет;

ü  на комп’ютерах закладу, призначених для вільного доступу до мережі Інтернет, постійно доступні навчальні матеріали з безпечного користування нею тощо;

ü  індивідуальний логін і пароль кожній дитині для доступу в мережу Інтернет тощо

Таким чином, уважно переглянувши контрольний список, одразу зрозуміло, що потрібно перевірити. Якщо справа є складною або програма, яку потрібно моніторити, об'ємною, то її варто розділити на частини (безпечне освітнє середовище: безпечне фізичне середовище, безпечне психологічне середовище, безпечне інформаційне середовище, безпечне соціальне середовище,) і до кожної окремо створити такий список.

4.   Перевірити контрольний список та протестувати його.

Щоб переконатися у правильності складеного контрольного списку варто:

а) на деякий час відкласти його в сторону, а згодом глянути по-новому;

б) запропонувати комусь з колег, керівнику школи тощо перевірити його.

5.                 Зробити контрольний список зручним для використання.

Зважаючи на те, що це документ багаторазової дії, його слід зробити приємним на вигляд, відформатувати і залишити поля для коментарів.

6. Виконати усі пункти контрольного списку.

ü  виконану дію потрібно одразу відмітити;

ü  переконатися в тому, що всі пункти виконано дослівно;

ü  зберігати виконаний контрольний список.

7. Відредагувати контрольний список.

У вже виконаний контрольний список варто додати те, чого під час його виконання не вистачало, забрати зайве, змінити, уточнити формулювання тощо.

8. Поділіться контрольним списком з колегами.

Оскільки даний список використовується для контролю за дотриманням правил безпеки в школі, то корисним він буде для працівників закладу, інших шкіл тощо.

У чому є переваги використання контрольного списку?

ü  допомагає зекономити час, необхідний для пояснення того, що треба зробити;

ü  полегшує делегування повноважень;

ü  робить завдання зрозумілим для виконання (фахівець знає, що треба робити);

ü  зменшує ймовірність помилок;

ü  робить роботу простішою, рятує справу, якщо працівник малокомпетентний.

Які існують недоліки контрольного списку?

ü  потрібен час для його складання, тестування;

ü  вимагає скрупульозного виконання, творчість недопустима;

ü  потрібно ретельно та виважено формулювати кожен пункт документа, що вимагає компетентності укладачів.

4.3 Хто може здійснювати моніторинг дотримання положень

КБОС?

Для контролю за процесом реалізації та дотриманням положень КБОС у закладі його керівництвом призначається відповідальна особа. Остання повинна займати в закладі відносно високу посаду, мати достатній авторитет і підтримку, щоб виконувати цю роль. Усі працівники школи повинні знати, хто ця особа, і як у разі потреби з нею можна зв’язатися. Вдалою ідеєю може бути призначення декількох осіб для виконання цієї ролі, щоб у випадку відсутності однієї інша особа могла її замінити.

Що входить у функціональні обов’язки відповідального за моніторинг дотримання положень КБОС?

ü  отримання повідомлень про ризики для дітей і реагування на них;

ü  проведення не рідше ніж один раз на рік загального моніторингу рівня виконання вимог КБОС та реагування на будь-які сигнали щодо його порушення. Для цього можна використовувати метод анкетування, опитування тощо (зразок додається). Під час проведення такого загального моніторингу працівники закладу мають змогу подавати пропозиції щодо внесення змін до КБОС та повідомляти про порушення його вимог на території закладу;

ü  надання пропозицій щодо внесення можливих змін у КБОС;

ü  підготовка звіту за результатами анкет працівників закладу та подання його директору школи. Враховуючи результати моніторингу, керівник закладу повинен внести необхідні зміни до КБОС та повідомити про них працівникам закладу;

ü  консультування працівників закладу щодо конкретних випадків порушення безпеки дитини;

ü  роз’яснення у разі потреби батькам, дітям положень КБОС, надання інформації щодо їх змін;

ü  інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки дитини (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція (шкільні офіцери поліції), соціальні служби.

Додаток 1

Стратегія захисту дітей[1]

Вступ

Головним правилом для всіх дій працівників закладу є необхідність діяти в найкращих інтересах дитини. Кожний працівник повинен ставитися до дітей з повагою та враховувати їхні потреби. Використання працівником будь-якої форми насильства проти дитини є неприйнятним.

Для досягнення цього працівники закладу повинні діяти відповідно до чинного законодавства та внутрішніх правил закладу в межах своїх повноважень.

Розділ I

Визначення термінів

§ 1

1.     Працівник закладу – особа, яка працює в закладі згідно з трудовою угодою або за контрактом.

2.     Дитина – будь-яка особа віком до 18 років.

3.     Особа, уповноважена представляти дитину – один з її рідних або прийомних батьків, або законний опікун.

4.     Дозвіл батьків (опікунів) означає дозвіл, наданий хоча б одним з батьків дитини. Проте якщо між батьками дитини немає згоди, їм має бути повідомлено, що питання повинно бути вирішено в родині або опікунському суді.

5.     Насильство проти дитини розуміється, як дії проти дитини, що підлягають покаранню та є забороненими, скоєні будь-якою особою, зокрема працівником закладу, або дії, які загрожують благополуччю дитини, зокрема неналежний догляд за нею.

6.     Особа, відповідальна за Інтернет – працівник закладу, призначений його керівником для контролю за користуванням дітьми мережею Інтернет на території закладу та їх безпеку під час такого користування.

7.     Особа, відповідальна за реалізацію «Стратегії захисту дітей від насильства» (далі – Стратегії) – працівник закладу, призначений його керівником для контролю за її виконанням.

8.     Особисті дані дитини – будь-яка інформація, за допомогою якої можна ідентифікувати дитину.

Розділ II

Визначення чинників ризику насильства проти дитини та реагування на них

§ 2

1.     Працівники закладу мають знати чинники ризику насильства проти дитини та звертати на них увагу в рамках своїх службових обов’язків.

2.     Якщо виявлено чинники ризику, працівники закладу повинні повідомити про них батькам і надати їм інформацію про можливості для отримання підтримки, а також заохотити їх до вирішення проблеми.

3.     Працівники повинні контролювати стан і благополуччя дитини.

Розділ III

Порядок реагування у випадках насильства проти дітей

§ 3

Якщо працівник закладу підозрює, що дитина стала жертвою насильства, він повинен надати інформацію про це в письмовій формі класному керівнику (педагогу-консультанту, психологу або керівнику закладу).

§ 4

1.     Педагог-консультант (психолог) викликає батьків або опікунів дитини, яка може бути жертвою насильства, і повідомляє їм про це.

2.     Педагог-консультант (психолог) повинен підготувати опис ситуації дитини в навчальному закладі та в родині на підставі своїх розмов з дитиною, вчителями, вихователями та батьками і розробити план допомоги дитині.

3.     План допомоги має включати рекомендації з таких питань:

a)     вжиття заходів для забезпечення безпеки дитини, у т.ч. повідомлення компетентних служб про можливий випадок насильства;

b)    підтримка, яку навчальний заклад повинен запропонувати дитині;

c)     направлення дитини до спеціалізованого центру для отримання допомоги (за потреби).

§ 5

1.     У більш складних випадках (пов’язаних із сексуальним насильством, жорстоким фізичним або психологічним насильством) керівник закладу повинен створити групу реагування, до складу якої можуть входити психолог-консультант, вихователь або класний керівник дитини, керівник та інші працівники закладу, обізнані із ситуацією або добре знайомі з дитиною (надалі – група реагування).

2.     Група реагування повинна підготувати план надання допомоги дитині, який відповідає вимогам, зазначеним у п. 3,  § 4 Стратегії, та базується на матеріалах, підготовлених психологом-консультантом закладу, та іншій інформації, отриманої членами групи.

3.     Якщо про можливий випадок насильства проти дитини повідомляється її батькам або опікунам, створення групи реагування є обов’язковим. Група має призначити батькам або опікунам зустріч для обговорення проблеми, під час якої батькам або опікунам може бути повідомлено про те, що можливий випадок насильства буде розслідуватися зовнішньою організацію для забезпечення об’єктивності розслідування. Необхідно вести протокол такої зустрічі.

§ 6

1.     Педагог-консультант повинен представити план надання допомоги дитині її батькам або опікунам, рекомендуючи щільну співпрацю під час його виконання.

2.     Педагог-консультант повинен поінформувати батьків або опікунів дитини про обов’язок закладу повідомити  про можливий випадок насильства компетентні органи (прокуратуру, поліцію, суд з питань сім’ї/опікунства) або керівника міждисциплінарної групи (поліцейська процедура «Синя картка»).

3.     Після того, як педагог-консультант поінформував батьків,  керівник закладу повинен повідомити про можливий злочин прокуратурі, поліції або окружному суду, департаменту у справах сім’ї та неповнолітніх, або відправити заповнену форму «Синя картка – А» керівникові міждисциплінарної групи.

4.     Відповідальність за подальші дії несуть органи, згадані у попередньому пункті.

5.     Якщо про можливий випадок насильства проти дитини повідомляється батькам або опікунам дитини, але факт такого випадку не підтверджується, батьки або опікуни дитини мають отримати інформацію про це в письмовій формі.

§ 7

1.     При реагуванні на повідомлення про випадок насильства розробляється таблиця вжитих заходів (втручання), зразок якої наведено в Додатку 2. Таблиця має знаходитися в особовій справі дитини.

2.     Усі працівники закладу та інші особи, яким стало відомо про випадок насильства або будь-які пов’язані з ним питання в межах своїх службових обов’язків, повинні зберігати конфіденційність, за винятком інформації, яка передається компетентним органам відповідно до порядку реагування.

Розділ IV

Принципи захисту особистих даних дитини

§ 8

1.     Особисті дані дитини мають бути захищені, згідно з положеннями Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI

2.     Працівники закладу, які працюють з особистими даними дітей, повинні зберігати їх конфіденційність і вживати заходів для їх захисту від несанкціонованого доступу.

3.     Особисті дані дитини надаються лише тим особам і організаціям, які мають на це право, згідно із законодавством, та відповідні повноваження.

4.     Працівники закладу мають право працювати з особистими даними дитини та надавати їх в рамках розслідування, яке проводиться міждисциплінарною групою, призначеною, згідно з положеннями Закону Республіки Польща «Запобігання Насильству в Сім’ї» від 29 липня 2005 р.

§ 9

Працівник закладу може використовувати інформацію про дитину з освітньою або навчальною метою лише за умови анонімності дитини та неможливості її ідентифікації за допомогою такої інформації.

§ 10

1.     Працівник закладу не має права надавати інформацію про дитину, її батьків чи опікунів представникам засобів масової інформації.

2.     У виключних ситуаціях, якщо це є обґрунтованим, працівник закладу може звернутися до батьків або опікунів дитини за дозволом надати їхні контактні дані представникам засобів масової інформації. Такі дані надаються лише за умови отримання дозволу.

3.     Працівники закладу не мають права надавати можливість представникам засобів масової інформації встановлювати контакт з дітьми.

4.     Працівники закладу не мають права розмовляти з представниками засобів масової інформації про дітей, їхніх батьків чи опікунів. Це також стосується ситуацій, коли працівник закладу вважає, що його висловлювання не записуються.

5.     У виняткових ситуаціях, якщо це є обґрунтованим, працівник закладу може мати розмову з представниками засобів масової інформації про дитину або її батьків (опікунів) за умови згоди на це батьків (опікунів) у письмовій формі.

§ 11

1.     Представники засобів масової інформації можуть отримувати дозвіл на доступ до окремих приміщень закладу для підготовки матеріалів для ЗМІ за рішенням керівника закладу.

2.     Приймаючи відповідне рішення, керівник повинен звернутися до адміністрації закладу з проханням підготувати приміщення закладу для роботи представників ЗМІ таким чином, щоб зйомка дітей у закладі була неможливою.

Розділ V

Принципи захисту зображень

§ 12

Визнаючи право дітей на приватність і захист особистих інтересів, заклад повинен захищати зображення дітей.

§ 13

1.     Працівники закладу не мають права давати дозвіл на фото-, відеозйомку дітей або їх аудіозапис на території закладу без попередньої згоди батьків або опікунів дитини в письмовій формі.

2.     Для отримання згоди батьків (опікунів) для фото-, відеозйомки дитини працівник закладу має звернутися до них, згідно з процедурою для отримання такого дозволу. Не дозволяється надавати представникам ЗМІ контактні дані батьків (опікунів) дитини без їх попередньої згоди.

3.     Якщо зображення дитини є лише частиною великого зображення, наприклад, публічного заходу, пейзажу, зборів тощо, дозвіл батьків (опікунів) на фото-, відеозйомку не є необхідним.

§ 14

1.     Оприлюднення працівником закладу зображення дитини в будь-якому вигляді (фото-, відео- або аудіозапису) потребує попередньої згоди батьків або законних опікунів дитини в письмовій формі.

2.     Згаданий в п.1 дозвіл повинен містити дані про те, де буде оприлюднено запис або зображення та в якому контексті його буде використано (наприклад, що його буде розміщено на веб-сайті  www.youtube.pl з метою реклами закладу).

Розділ VI

Принципи доступу дітей до мережі Інтернет

§ 15

1.     Надаючи дітям доступ до мережі Інтернет, заклад зобов’язаний вжити всіх заходів для захисту їх від матеріалів, які можуть зашкодити їхньому належному розвитку, зокрема, має бути встановлено останню версію спеціального програмного забезпечення для такого захисту.

2.     На території закладу дитина може мати доступ до мережі Інтернет у таких випадках:

a)     під наглядом учителя на заняттях з вивчення комп’ютера;

b)    без нагляду вчителя – на комп’ютерах навчального закладу, призначених для цього (вільний доступ).

3.     Коли дитина отримує доступ до мережі Інтернет під наглядом працівника закладу, останній має розповісти дитині про принципи безпечного користування мережею Інтернет. Крім того, працівник закладу відповідає за забезпечення безпеки дітей при використанні мережі Інтернет під час занять.

4.     На комп’ютерах закладу, призначених для вільного доступу до мережі Інтернет, мають буди постійно доступними навчальні матеріали з безпечного користування нею. 

§ 16

1.     Особа, відповідальна за безпечний доступ до мережі Інтернет, повинна надати кожній дитині індивідуальний логін (обліковий запис) і пароль, які дають їй змогу користуватися мережею Інтернет на території закладу, та пояснити дитині, що вона не повинна повідомляти нікому свій логін і пароль.

2.     Доступ дітей до мережі Інтернет на території закладу має бути можливим лише через сервер закладу після того, як дитина вводить свій індивідуальний логін і пароль.

§ 17

1.     Особа, відповідальна за доступ до мережі Інтернет, повинна забезпечити на території закладу на всіх комп’ютерах з доступом до мережі Інтернет встановлення та регулярне оновлення таких елементів:

a)     програмне забезпечення для блокування доступу до небажаних ресурсів;

b)    програмне забезпечення для контролю користування дітьми мережею Інтернет;

c)     антивірусне програмне забезпечення;

d)    програмне забезпечення для блокування спаму;

e)     мережевий захист (брандмауер).

2.     Програмне забезпечення, згадане в п.1, має оновлюватися відповідальною за це особою щонайменше один раз на місяць.

3.     Відповідальна особа має щонайменше один раз на місяць перевіряти, чи не має небезпечних матеріалів на комп’ютерах з доступом до мережі Інтернет. Якщо такі матеріали виявлено, вона має визначити, хто використовував комп’ютер, коли було завантажено такі матеріали.

4.     Відповідальна особа має повідомити педагога-консультанта про дитину, яка використовувала комп’ютер для завантаження небезпечних матеріалів.

5.     Консультант-педагог повинен провести розмову з такою дитиною стосовно безпечного використання мережі Інтернет.

6.     Якщо під час такої розмови консультант-педагог дізнається про зловживання стосовно дитини, він має вжити заходів, описаних у Розділі ІІ.

Розділ VII

Контроль за реалізацією Стратегії

§ 18

1.     Керівник закладу призначає __________________ (вказати прізвище та ім‘я) особою, відповідальною за реалізацію Стратегії на території закладу.

2.     Зазначена особа відповідає за контроль за реалізацією Стратегії, реагування на будь-які сигнали щодо її порушення, а також за внесення пропозицій стосовно внесення змін до Стратегії.

3.     Кожні півроку відповідальна особа, згадана вище в п.1, повинна проводити загальний моніторинг рівня виконання вимог тратегії працівниками закладу. Зразок анкети для проведення моніторингу наведено в Додатку 3.

4.     Під час проведення такого загального моніторингу працівники закладу можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до Стратегії та повідомляти про порушення її вимог на території закладу.

5.     На основі результатів анкет працівників закладу відповідальна особа, згадана в п. 1, має підготувати звіт та передати його керівникові закладу.

6.     Враховуючи результати моніторингу, керівник закладу повинен внести необхідні зміни до Стратегії та повідомити про них працівників закладу.

Розділ VIII

Заключні положення

§ 19

1.     Стратегія стає чинною в день її оприлюднення.

2.     Оприлюднення документа має відбутися таким чином, щоб він був доступний усім працівникам закладу, наприклад, через його розміщення на дошці для оголошень або розсилку електронною поштою.

Додаток 2

Показники виконання вимог стандартів захисту дітей відповідно

до «Стратегії захисту дітей від насильства»[2]

Стандарт 1. Школа (або інший заклад) запровадила та виконує Стратегію.

Виконання вимог Стандарту 1 означає:

1. У закладі запроваджено реалізацію Стратегії, яка містить принципи захисту дітей від насильства.

2. Стратегія і відповідні принципи захисту дітей дотримуються всіма працівниками закладу, включно з волонтерами, стажерами та практикантами.

3. Стратегія визначає такі питання:

• порядок повідомлення та втручання, де поетапно зазначено, що слід робити, коли дитина стала жертвою насильства або її безпеці загрожують незнайомі люди, члени родини чи працівники закладу;

• правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження та поширення інформації про дітей;

• правила захисту зображень дітей, які визначають, як можна знімати дітей на фото або відео та поширювати їх зображення;

• правила доступу дітей до мережі Інтернет і їх захисту від шкідливих матеріалів, розміщених у ній, включно з призначенням особи або осіб, відповідальних за нагляд за безпечним використанням комп’ютерної мережі.

• принципи безпечних відносин між працівниками закладу та дітьми, включно з повним описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні з дітьми.

4. Керівництвом закладу призначено особу, відповідальну за контроль за виконанням Стратегії, при цьому чітко визначено всі її завдання.

Показник виконання вимог стандарту:

• у закладі затверджено документ під назвою «Стратегія захисту дітей від насильства», підписаний представником закладу і представником Ради батьків, який містить усі необхідні положення.

Стандарт 2. Школа (або інший заклад) здійснює нагляд за своїми працівниками для запобігання випадкам насильства проти дітей.

Виконання вимог стандарту 2 означає:

1.Прийняття на роботу нових працівників із перевіркою їх біографічних даних, характеристик і придатності для роботи з дітьми.

2. При прийнятті на роботу заклад обов’язково має отримувати дані про кандидатів із Національного кримінального реєстру[3], коли це дозволено законодавством. В інших випадках кандидати повинні підписувати заяву про відсутність судимості та перебування під слідством за правопорушення, пов’язані з насильством проти дітей, непристойною поведінкою та за сексуальні правопорушення.

3. Подібні заяви також мають підписуватися волонтерами, стажерами та практикантами, які працюють у закладі.

4. Усі працівники закладу, волонтери, стажери та практиканти підписали такі персональні заяви про відсутність судимостей і перебування під слідством за згадані правопорушення, або заклад отримав відповідну інформацію через Національний кримінальний реєстр .

5. У випадках, коли виникають підозри щодо можливих загроз безпеці дітей або застосування насильства проти дітей працівниками закладу, у закладі завжди дотримуються вимог, зазначених у Стратегії.

Показники виконання вимог стандарту:

• виконання вимог при прийнятті на роботу нових співробітників;

• отримання даних про судимість (перебування під слідством) із Реєстру кримінальних проваджень, коли це дозволено законодавством;

• заяви про відсутність судимості (перебування під слідством), підписані штатними працівниками, волонтерами, стажерами та практикантами, якщо законодавство не дозволяє отримати таку інформацію з Реєстру кримінальних проваджень.

Стандарт 3. Школа (або інший заклад) проводить навчання своїх працівників з питань захисту дітей від насильства та надання їм допомоги в небезпечних ситуаціях.

Виконання вимог стандарту 3 означає:

1. Усі працівники закладу, включно зі стажерами та практикантами, ознайомлені зі Стратегією.

2. Усі працівники закладу знають, як розпізнати чинники ризику й ознаки насильства проти дітей, а також правові аспекти захисту дітей (обов’язковість втручання для залучення правоохоронної системи – процедура «Синя картка»[4]).

3. Щонайменше один учитель або вихователь закладу пройшов навчання з методів та інструментів, які використовуються для навчання дітей захисту від насильства та зловживань (також при використанні Інтернету), має плани відповідних занять і навчальні матеріали для дітей.

4.     Класні керівники пройшли навчання з питань запобігання випадкам знущань над однолітками серед дітей і реагування на них.

5.     Працівники закладу мають доступ до інформації про можливість отримання допомоги у випадках, коли підозрюється застосування насильства проти дітей, разом із контактними даними місцевих установ, які працюють в області захисту дітей і надають допомогу в надзвичайних ситуаціях (поліція, суд із сімейних питань, кризовий центр, центр соціальних послуг, медичні центри).

Показники виконання вимог стандарту:

· кількість працівників закладу, які пройшли навчання;

· необхідна інформація є легкодоступною для працівників.

Стандарт 4. Школа (або інший заклад) проводить навчання батьків з питань виховання без застосування насильства та захисту дітей від насильства.

Виконання вимог стандарту 4 означає:

1.       У школі або іншому закладі є дошка оголошень для батьків з корисною інформацію з таких питань:

·          виховання дітей без застосування насильства;

·       захист дітей від насильства та зловживань, загрози для дітей у мережі Інтернет;

·       можливості для вдосконалення навичок виховання;

·       контактні дані установ, які надають допомогу в складних ситуаціях.

2.       Усі батьки ознайомилися зі Стратегією, затвердженою в закладі.

Показники виконання вимог стандарту:

·          дошка оголошень для батьків, де розміщується корисна інформація;

·          кількість батьків, ознайомлених зі Стратегією, затвердженою в закладі.

Стандарт 5. У школі (або іншому закладі) дітей навчають, які права вони мають і як вони можуть захистити себе від насильства.

Виконання вимог стандарту 5 означає:

1. У закладі організовано заняття для дітей з питань прав дитини та захисту від насильства і зловживань (також у мережі Інтернет).

2. Діти знають, до кого вони мають звертатися за порадами та допомогою у випадках насильства і зловживань.

3. У закладі є навчальні матеріали для дітей (книги, брошури, листівки) з питань прав дитини, захисту від ризиків насильства та зловживань, правил безпечної поведінки в мережі Інтернет.

4. Діти мають доступ до інформації про права дитини та можливості отримання допомоги в складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії для дітей і молоді.

Показники виконання вимог стандарту:

·          кількість навчених дітей;

·          кількість занять у річному розкладі занять класу (групи);

·          у доступних для дітей зонах на видному місці розташовано інформацію про безкоштовні гарячі лінії для дітей і молоді разом з порадами, як отримати допомогу у випадках насильства.

Стандарт 6. Школа (або інший заклад) проводить моніторинг своєї діяльності та регулярно перевіряє її на відповідність прийнятим стандартам захисту дітей.

Виконання вимог стандарту 6 означає:

1.     Прийняті правила та процедури для захисту дітей переглядаються щонайменше один раз на рік.

2.     У рамках проведення контролю за дотриманням правил і процедур для захисту дітей у закладі проводяться консультації з дітьми та їхніми батьками (опікунами).

Показник виконання вимог стандарту:

·        щорічно готується внутрішній звіт про виконання в закладі Стратегії.

Додаток 3

Анкета «Моніторинг дотримання положень КБОС»

Так

Ні

1. Чи знаєте Ви правила та положення КБОС?

□

□

2. Чи знайомі Ви з процедурою дій, коли є підозра на існування загрози для безпеки дитини?

□

□

3. Чи знаєте Ви, як реагувати на загрозу безпеці дитини?

□

□

4. Чи помітили Ви будь-які порушення положень Кодексу безпечного освітнього середовища іншими працівниками Вашого закладу?

□

□

5. Чи є у Вас зауваження або пропозиції  (зокрема, щодо внесення змін) стосовно Кодексу безпечного освітнього середовища?

□

□

Глосарій понять і термінів

Безпечне освітнє середовище – це наявність у ньому безпечних умов навчання та праці, комфортної міжособистісної взаємодії, яка сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів, батьків, відсутність будь-яких проявів насильства та достатньо ресурсів для їх запобігання, а також дотримання прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

Внутрішній аудит закладу освіти – оцінка реальної ситуації (сильні та слабкі сторони, ризики та небезпеки, можливості закладу) щодо безпеки та захисту осіб, які задіяні у навчально-виховному процесі закладу освіти; ретельний аналіз проблем закладу.

Кодекс безпечного освітнього середовища – це документ закладу освіти, який повинен регулювати всі напрями діяльності закладу, пов’язані з порушеннями прав дитини на безпеку, а також питання підтримки дітей і втручання в ситуації, коли може виникати загроза їхньому життю, здоров’ю або благополуччю.

Контрольний список – перелік дій, заходів, поряд з якими є місце для відмітки (сheckbox), де можна поставити будь-яку відмітку, якщо дія виконана.

Моніторинг – (від англ. monitoring – контролювання) нагляд, контроль за певними процесами або станом чого-небудь.

Освітнє середовище – це характеристика життя всередині освітнього закладу, система впливів і умов формування особистості, а також система можливостей для розвитку особистості, які містяться у соціальному та просторово-предметному оточенні.

Показники  результативності – це статистичний індикатор, який містить інформацію про результати виконання  програми, проекту тощо.

Шкільний офіцер поліції (ШОП, англ. school resource officer) – модель співробітництва  закладів освіти і управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у містах України, де вона діє.

Список використаних джерел

1.     Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Менеджмент неприбуткової організації. Частина 2. Кіровоград: ЦПТІ, ІСКМ, 2003. 140 с.

2. Водолазська Т. В. Модель доброзичливого до дітей освітнього середовища [Електронний ресурс] / Т. В. Водолазська // ПостМетодика, №5 (108), 2012. – 2012. – URL: http://poippo.pl.ua/pm/pdf-1-f-w/PM-108.pdf

3. Кириленко Н.М. Проблеми інформаційної безпеки освітнього середовища вищого навчального закладу. Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи: третя міжнар. наук.-практ. конф.: [в 2 ч.]. Ч.1. / Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України та ін.; за ред. М.М. Козяра, Н.Г. Ничкало. Львів: ЛДУ БЖД, 2012. С. 149–151.

4.     Нова українська школа: порадник для вчителя / під заг. ред. Н.М. Бібік. Київ: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. С. 50–69.

5. Совгіра С.В., Гончаренко Г.Є.  Проблеми екологічної безпеки як основи життєдіяльності особистості в освітньому середовищі. IV Всеукраїнські наукові читання пам’яті Сергія Терещука: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (Миколаїв, 23-24 квітня 2015 р.) / Чорноморський державний університет імені Петра Могили; Миколаїв: ФОП Швець В.Д., 2015. С. 205−208.

6.     Как правильно составить чек-лист URL: https://blog.uamaster.com/kak-pravilno-sostavit-chek-list/

7. Child-Friendly Schools Documentary Series: Rising Voices. URL: https://www.unicef.org/cfs/index_RisingVoices.htm.

8.     Yaware.TimeTracker. URL: https://timetracker.yaware.com.ua

[1] Приклад КБОС, який був розроблений польською громадською організацією Фундація «Даємо дітям силу».

[2] Розроблено Фундацією «Даємо дітям силу» (Польща) для закладів освіти Республіки Польща

[3] В Україні є Єдиний державний реєстр судових рішень та Єдиний реєстр досудових розслідувань

[4] Цю процедуру  розроблено Головним управлінням і штаб-квартирою польської поліції разом із Національною агенцією з проблем зловживання алкоголем, вона розрахована на надання допомоги жертвам сімейного насильства.

Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів

Згідно з дослідженнями, 67% українських дітей хоча б раз стикались із цькуванням у школі. З них менше половини розповідало про цей досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до  непоправних наслідків, а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинити шкільне насилля.

Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви цькування.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ?

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском. Види булінгу: - фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень; - економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей; - психологічний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж; - сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти; - кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв. 67% дітей стикалися з булінгом в школах в тих чи інших проявах*

*За даними дослідженням UNICEF Ukraine www.stopbullying.com.ua/adults/statistics

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР

- Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки; МАЄШ ПИТАННЯ? - Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів;

- Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність*

0 800 213 103

ЗУПИНИМО БУЛІНГ РАЗОМ!

- Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;

Проект Мін’юсту “Я МАЮ ПРАВО!” навчає громадян користуватися своїми правами та захищати їх у разі порушення

Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги* Звернутися за консультацією можуть як діти, так і їх батьки, учителі

- Зверніться до шкільного психолога і

pravo.minjust.gov.ua проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння! *Доки дитині не виповнилось 18 років, відповідальність за її вчинки несуть батьки. Пам’ятайте, якщо ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг), батьки можуть бути

ЗАХИЩАЙ СВОЇ ПРАВА притягнуті до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності.

*цілодобово та безкоштовно в межах України

РАЗОМ З МІН’ЮСТОМ!

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

- Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину; - Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти; - Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації; - Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона); - Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання; - Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час. У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію! Захистіть свою дитину від цькування!

ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ

- Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати; - Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт; - Пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити; - Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей; - Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Пам’ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

До Всесвітнього дня запобігання самогубствам, який відзначають щорічно, починаючи з 2003 року, 10 вересня 2021 р, практичним психологом було проведено тренінг з учнями 8 класу на тему "Моє життя найдорощий скарб у світі", який мав на меті спонукати учнів замислитися над запитанням «Для чого людина живе?»; формувати у них активну життєву позицію; виховувати в учнів бажання знайти у житті своє місце, бути корисними суспільству,ознайомити  зі структурою особистості, навчити їх аналізувати особистісні якості, формувати думку про важливість виявлення власної індивідуальності, а також з метою  підвищення обізнанiсті про Всесвітній день запобігання самогубствам.

В рамках Всеукраїнського тиждня протидії булінгу, який проходив з 16 по 20 вересня 2021 року, практичним психологом ( Гнатюк Н. В.)було проведено квест "Що таке булінг" у 7-х класах, метою яких було: поглибити знання учнів про булінг в школі та дитячому середовищі, його причини, наслідки; розвивати навички безконфліктного спілкування, толерантність; вчити культури спілкування; виховувати в учнів повагу одне до одного,відповідальність за власні вчинки.

Також протягом  тижня відбулися просвітницькі заходи, спрямовані на інформування учасників освітнього процесу про шкільний булінг та запровадження адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування). Учні почули інформацію про види булінгу, міри покарання, навчилися  відрізняти булінг від звичайного конфлікту.Заступник директора з виховної роботи Яцина М.В. провела в 5,9 класах години спілкування  на теми: « Що таке булінг», «Що ми знаємо про булінг», розв’язання ситуаційних завдань «Як не стати жертвою булінгу», усний журнал «Скажемо булінгу – ні !», анкетування на виявлення схильності до проявів агресії, урок гарної поведінки «Дві сторони булінгу – жертва і агресор», інформаційна хвилинка « Телефони довіри».

Під час спілкування діти розповідали як вони розуміють поняття «булінг», які бувають види та прояви булінгу, висловлювали свої думки та судження щодо того, як уникнути конфліктних ситуацій, наголошували на тому, що тільки взаємоповага та толерантне ставлення один до одного допоможе уникнути булінгу серед дітей.

 ПЛАН ЗАХОДІВ

      щодо протидії булінгу на 2020-2021 н.р.   

№

Назва заходу

Термін прове-дення

Класи

Відповідальні

1.         

Створення методичну папку Булінг у школі»

30.08.2020

педагогічний колектив

ЗВР Яцина М.В

2.         

Обговорення та прийняття правил поведінки учнів у школі, оформлення правил у вигляді наочного стенду

вересень

-

ЗВР

3.         

Організація механізмів звернення та встановлення інформаційних скриньок для повідомлень про випадки булінгу (цькування)

вересень

-

ЗВР,

Психолог Омельчук В.І.

4.         

Створення (або оновлення) розділу про профілактику булінгу (цькування) і розміщення нормативних документів на сайті навчального закладу

вересень

-

ЗВР Яцина М.В.

5.         

Участь у Всеукраїнському тижні протидії булінгу,»16 днів проти насильства»

18.09.2020

5-11 кл.

ЗВР,

Омельчук В.І.

6.         

Інструктаж з питань запобігання випадкам знущань над однолітками серед дітей і реагування на них.

26.09.2020

класні керівники, педагогічний колектив

ЗВР

7.         

Оприлюднення матеріалів «Про створення безпечного освітнього середовища та протидії проявам булінгу (цькування) в загальноосвітній  школі І-ІІІ ст.с.Дружелюбівка на сайті навчального закладу

30.09.2020

-

ЗВР

8.         

Чергування вчителів у їдальні , коридорах, ігровому майданчику, шкільному подвір’ї.

постійно

педагогічний колектив

Директор,

ЗВР

9.         

Підготовка брошури з нормативними документами з профілактики булінга (цькування) в освітньому середовищі для педагогів

жовтень

педагогічний колектив

ЗВР

10.     

2 жовтня – Міжнародний день боротьби проти насилля

Створення стіни доброти «Наші долоньки проти насилля»

02.10.2020

1-11

Псиолог Омельчук В.І.

11.     

Заняття практикум «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»

03.10. 2020

6-8

Психолог

12.     

18 жовтня – Європейський День боротьби з торгівлею людьми

-     тематичні  години спілкування

-     тренінг з учнями «Торгівля людьми – сучасний прояв рабства»;

-     відео-лекторій «Якщо я не повернусь»

17-18.10.2020

5-11

Психолог

13.     

Відкрита година психолога з переглядом відеофільму «Життя на продаж»

19.10.2020

5-11

Практичний психолог

Омельчук В.І.

14.     

Перевірка інформаційної доступності правил поведінки та нормативних документів з профілактики булінгу (цькування)

листопад

ЗВР

15.     

До Всесвітнього Дня прав дитини Пам’ятка «Насильство – це порушення прав людини»

листопад

Психолг Омельчук В.І

16.     

16 листопада - Міжнародний день толерантності Превентивні п’ятихвилинки по класах  «Толерантність – крок до свободи»

15.11. 2020

1-11

Класні керівники

17.     

Ділова гра «Вчимося жити разом»

18.11.2020

7-8 кл.

Психолг

18.     

Лекція «Протидія булінгу в дитячому середовищі»

грудень

1-11

Психолог

19.     

Анонімне анкетування учнів 5-11-го класів про випадки булінгу (цькування) у школі

травень

5-11

Психолог

20.     

Правова абетка «Школа прав дитини»

12.12.2020

1-4

Класні керівники

21.     

Перегляд та обговорення відеофільму «Станція призначення життя»

13.12.2020

9

Психолог

22.     

21 січня – Міжнародний день обіймів. Естафета  позитиву: «Обійми, як бумеранг!»

21.01.2021

1-11

Учнівське самоврядування Демчук Д.С.

23.     

10 лютого – день безпечного інтернету. Виховний захід «Я за безпечний інтернет!»

10.02.2021

5-9

Учителі інформатики

24.     

Моніторинг рівня виконання вимог Стратегії захисту дітей від насильства працівниками навчального закладу

травень

педагогічні працівники

ЗВР

25.     

Підготовка звіту про виконання заходів про виконання плану заходів з запобігання та протидії булінгу

травень червень

ЗВР

ПЛАН ЗАХОДІВ

АКЦІЇ «16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА»

в опорному закладі І-ІІІ ст.с.Дружелюбівка

25.11-10.12.2021 р.

№ п/п

Назва заходу

З ким проводиться

Дата  проведення

Відповідальні

1

Флешмоб  «Учні проти насилля»

1-11 кл

25.11 – 06.12

Практичний психолог

2

Оформлення плакату «Ми проти насилля»

5-11 кл.

25.11 – 29.11

Педагог-організатор Демчук Д.С.

3

Анкетування «Вивчення проявів насильства в дитячому колективі»

7-9 кл

25.11-27.11

Практичний психолог

Класні керівники

4

Створення з учнями відеоролику «Ми за життя без насилля!!!»

5-11 кл

02.12-06.12

Учнівське самоврядування

5

 Виховні години «Я маю право жити без насильства», «Зупини насильство». «Не будь байдужим», «Здоров’я – найбільша цінність у житті» (на вибір класного керівника)

Учні

25.11-10.12

Класні керівники

6

Оновлення інформації на сайті школи «Булінг»

Сайт навчального закладу

29.11

ЗДВР Яцина М.В.

7

Психологічна гра «Рожеві окуляри» (до міжнародного дня боротьби із рабством)

Учні

02.12

Практичний психолог

8

Заняття з елементами тренінгу:

 «ВІЛ/СНІД. Зрозумій! Допоможи! Підтримай!»

Учні навчального закладу

01.12

Практичний психолог

9

Ми за життя без насильства

тренінгове заняття для учнів 7х – 9х класів

7-9 класи

01.12

Практичний психолог

10

Акція «Подаруй добро»  (до Міжнародного дня волонтера)

1-11 класи

06.12

Практичний психолог

Педагог-організатор

11

Заняття «Твої права»

9-11 класи

06.12

Класні керівники

12

Акція «Я маю право!» (Міжнародний день прав людини.)

1-11 класи

10.12

Практичний психолог

13

Виховна година «Мій улюблений світ-без насильства»

5-11 кл

10.12.

Класні керівники

14

Виготовлення лепбуків на тему «Ми проти насильства»

1-11 класи

10.12.

Класні керівники

15

Висвітлення результатів акції у шкільній газеті «Телеграф»

Учнівське врядування

10.12

Педагог-організвтор

16

Висвітлення акціі на сторінці шкільного сайту у фейсбуці

10.12

ЗДВР Яцина М.В.

В школі розроблені букети для учнів ,вчителів  та батьків.

В рамках тижня « 16 днів проти насилля» в опорному закладі І-ІІІ ст с Дружелюбівка класний керівник 7- Б класу Назимко Я. В. та класний керівник 5 класу Глуханюк Г. І. 

провели годину спілкування на тему « Насилля - це злочин. Ми проти насилля !» учні намалювали плакати, створили лепбук на тему « Стоп насиллю».

Проведені заходи, спонукали до аналізу власних дій, вчинків, переосмислення цінностей. Сприяли вихованню в учнів людяності, відповідальності, любові до ближнього, поваги до гідності іншої людини, свідомого ставлення до своїх прав та обов’язків, а також шанобливе ставлення до людей(дітей)  з інвалідністю, хворих на ВІЛ.

Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська  акція «16 днів проти насильства». Метою проведення є привернення уваги громадськості до актуальної  для українського суспільства проблеми  подолання  насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

Будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням її прав. Так, в опорному закладі І-ІІІ ст с Дружелюбівка 1 грудня 2021 р було проведено чимало заходів на формування учнівської свідомості щодо нетерпимого ставлення до насильства. На ГПД ( Поліхун Р.О.)провела виховну годину з учнями 1-2 класів на тему « Наші долоньку проти насильства». З учнями 8-9 класів заступник директора з виховної роботи Яцина М. В. провела бесіди на тему « Зупинемо його разом», « Права і обов’язки. Правила для учнів» , « Як не стати жертвою торгівлі людьми»,діти намалювали плакати та буклети.

#16днівпротинасильства