Екскурсії
Add Headings and they will appear in your table of contents.
Екскурсія до Музею-заповідника Антона Семеновича Макаренко
Гуртківці секції наукового гуртка «Агросвіт» відвідали Музей-заповідник Антона Семеновича Макаренка у с. Ковалівка Полтавського району, де з 1921 по 1926 рік знаходилася трудова колонія імені Максима Горького.
Метою екскурсії було знайомство з особливостями ведення сільського господарства часів трудової колонії, якою керував А.С.Макаренко, адже вивчення успішних прикладів з історії агрономії сприяє прищепленню любові до обраної професії.
У восьми залах Червоного будинку розгорнута основна експозиція музею – фотографії, документи, книги, твори живопису тощо (загалом понад 1 600 експонатів). У Білому будинку – меморіальна частина музею. Тут відтворено не лише матеріальну обстановку далеких 20-х років минулого століття, а й атмосферу, в якій жили вихованці, дух, що панував тоді в цих стінах.
Студенти мали можливість оглянути знаряддя праці тих часів, особисті речі А.С. Макаренка, фотокопії документів, що розповідають про життя колонії імені М. Горького, її вихованців, про педагогів та обслуговуючий персонал, про особливості ведення господарства.
Тут створювали абетку агрономії.
Екскурсія до найстарішої в Україні Полтавської державної сільськогосподарської науково-дослідної станції імені Миколи Вавилова
Увагу студентів під час екскурсії до Полтавської науково-дослідної станції передовсім привернули габаритні експонати. Це кліматична камера, в якій досліджували цикли розвитку комах від яйця до дорослої особини, рефрактометр — з його допомогою визначали вміст цукру в рослині ;чарівний ліхтар; — перший вітчизняний проектор, виготовлений у 1865 році, шафи-камери з унікальною колекцією шкідників сільськогосподарських культур, яка налічує понад 30 тисяч комах. Зібрав її ентомолог Микола Курдюмов.
У трьох залах першої частини музею можна побачити й мікроскоп закордонного виробництва, яким користувався Микола Курдюмов, робоче місце Миколи Вавилова, стереоскоп, унікальні протруювачі насіння, старовинні друкарські машинки, колекцію бур’янів. Навіть є лінійка — віз, на якому об’їжджали поля, перевозили снопи, насіння, мішки тощо.
Величезну наукову цінність мають законсервовані зразки ґрунтів з ділянки з беззмінним житом, яким уже 131 рік, оригінальна карта ґрунтів Полтавщини, складена за підсумками Докучаєвської експедиції у 1893 році.
На першому поверсі адмінкорпусу станції розташована наукова бібліотека, яка налічує понад 70 тисяч книжок. Усі ці реліквії пов’язані з розвитком аграрної науки, в якій важливе місце займають Полтавська сільськогосподарська дослідна станція та її поле.
Із часом Полтавське дослідне поле стало законодавцем упровадження у сільськогосподарську дослідну справу польового методу досліджень та його головних складових; новатором у розробленні агрономічних засад боротьби з посухою, які лягли в основу системи сухого рільництва; головним розробником підвалин прикладної ентомології; родоначальником першого за тривалістю у слов’янському світі досліду «Беззмінне жито».
Вивчення рослин різних куточків земної кулі
Екскурсія до ботанічного саду Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка
Ботанічний сад Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка є об'єктом природо-заповідного фонду області і носить статус парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Різноманітність видів, форм зібраної тут колекції деревних і трав'янистих рослин викликає значний, постійний інтерес у студентів, учнів, жителів та гостей міста. Під час екскурсії студенти ознайомилися з історією, структурою, напрямками діяльності ботанічного саду та звернули увагу на найцікавіші об'єкти колекційних експозицій та відділів.
ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ БОТАНІЧНОГО САДУ
Історія ботанічного саду розпочинається з створення при Полтавському 2-х річному учительському інституті (тепер педагогічному університеті) навчальних ділянок для вчителів-біологів.
До 30-х років XX століття ця територія була знайома мешканцям м. Полтави як архієрейський плодовий сад із частковими декоративними насадженнями. Через деякий час його частину, площею 5,25 га, було реорганізовано на агробіологічну станцію, тоді вже педінституту. Станція являла собою плодовий сад з овочевою і польовою сівозмінами та використовувалася як навчальна база виключно для студентів природничого факультету. В ці роки завідуючим агробіостанцією був Коцюбинський Леонід Савич. Усіма роботами керував професор Сосін Павло Євграфович, який і започаткував колекцію декоративних дерев та кущів, зокрема, були висаджені гледичія безколючкова і колюча, дуб звичайний, гіркокаштани та ін.
Якісно новим етапом у розвитку ботанічного саду стали 60-80-ті роки, коли завідуючою станції була Кива Аіда Кіровна – творча людина великого ентузіазму, закохана в свою справу. Завдяки її наполегливості, творчості співробітників кафедри ботаніки розпочалося створення колекцій дендрофлори та захищеного ґрунту. Було закладено квітники з однорічними і багаторічними культурами, створено альпійські гірки, зібрана велика колекція кактусів, реорганізовано ділянки польової та овочевої сівозмін. Це дало змогу в 1982 році провести на базі тоді ще агробіологічної станції Всесоюзної конференції викладачів методики біології педагогічних інститутів, де головував видатний вчений-методист М.М. Верзілін. Активне поповнення колекції захищеного ґрунту змусило в 1990 році збудувати нову оранжерею площею 200 м2, де на сьогодні налічується близько 600 видів, форм і різновидностей рослин із різних куточків земної кулі; рослин відкритого ґрунту – біля 500 видів. Завдяки такій діяльності співробітників ботанічного саду та викладачів кафедри ботаніки в 1989 році агробіологічній станції було надано статус "Ботанічного саду".
Ботанічний сад розташований на рельєфній території східної частини міста. Притока р. Тарапуньки ділить її на дві рівні частини – північний і південний схили.
На південному схилі розміщені господарські будівлі, оранжерея, відділ дендрарію квітково-декоративних рослин з колекційними ділянками, експозиція музею Українського квітникарства під відкритим небом, зелений клас та альпійська гірка.
На північному схилі знаходяться відділи: сільськогосподарських, лікарських культур, плодовий сад.
Із 2000 року розпочалася часткова реконструкція території ботанічного саду: розширюються існуючі відділи та переплановуються ділянки на північному схилі, що відтворюють основні рослинні угрупування різних природних зон України. Наявне фіторізноманіття дозволяє використовувати різні відділи та колекції саду для проведення навчальних занять, польових практик із основ аграрного виробництва, проводяться оглядові і тематичні екскурсії.
Відвідання Агровиставки-2022 м. Полтава
Члени гуртка є активними учасниками агровиставок. Ми відвідали Агровиставку, яка проходила в нашому місті. Зустрілись з нашим випускником, який працює в агрофірмі «Сади України». Він розповів, що агрофірма більш як 30 років успішно працює на ринку сільськогосподарської продукції. Основний напрямок діяльності – вирощування та доопрацювання до європейських стандартів насіння високоврожайних гібридів соняшнику та кукурудзи зарубіжної сумісної селекції, виробництво елітного насіння пшениці, ячменю, гороху, сої. В АФ «Сади України» використовують передові агротехнічні методи, активно впроваджують у виробництво новітні наукові розробки і досягнення, тісно співпрацюють з науковими закладами. У рамках міжнародного співробітництва підприємство підтримує партнерські відносини з Інститутом полеводства і овочівництва м. Нови Сад (Сербія), здійснюючи сумісні селекційні програми для виведення сортів і гібридів, максимально пристосованих до умов України.
З давніх-давен Україна славилася добрими, талановитими та працьовитими людьми. Наша держава була і залишається осередком міцних та усталених сільськогосподарських традицій. Завдяки золотим рукам, мудрості, досвідченості аграріїв живе наша українська нива.
Аграрний сектор економіки тому й іменується базовим, що разом з іншими складає основу життя держави та добробуту її громадян.
Свій позитивний вклад в сільськогосподарську скарбницю Харківщини привносить і Агрофірма «Сади України», яка стала організатором та ідейним натхненником семінару «Сучасні тенденції в технологіях вирощування сільськогосподарських культур».
Фахівцям Агрофірми «Сади України» є чим пишатися: щорічно вона отримує одні з найвищих врожаїв зернових та технічних культур. Запорука цього – досвід, використання сучасних технологій, тяжка праця та найголовніше – любов до рідної землі та своєї справи!
Екскурсія на свято врожаю
Одним з найкращих методів проведення занять гуртка є екскурсії.
Навчальні екскурсії є обов'язковими та необхідними складовими освітнього процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження студентами явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду студентів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу. Тому гурток «Агросвіт» здійснив екскурсію на свято «Хліб всьому голова», яке відбулося 4 вересня 2022 р. у Кременчуцькому районі Полтавської області.
Відомі аграрії Кременчуцького району
Хліб всьому голова
"Хліб – це щедрий дар природи, це їжа, яку нічим неможливо замінити... Він настільки ідеально пристосований для людини, що ми приймаємо його всією душею майже відразу ж після свого народження, і він ніколи не набридає до самісінької нашої смертної години". Так писав про хліб французький агроном XVIII століття Антуан-Огюст Парментьє і, поза сумнівом, з ним не можна не погодитися.
Борошняні вироби господинь Піщанської сільради
Хліб – символ життя. З давніх-давен він у великій пошані в народі. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.
«Як вродить жито, то будемо жити», – говорить народне прислів'я. Хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання.
На знак згоди дівчина подає хліб на весіллі, хлібом мати благословляє до вінця і зустрічає молоде подружжя.
Короваї з Кам’яних Потоків
Колоритність виставці надала різноманітна випічка на тему "До кожного свята – своя посвята", з любов’ю та натхненням власноруч зроблена жителями сіл Кременчуцького району. Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість матінки-землі, всю наснагу й невтомність людської праці. З давніх-давен наш Полтавський край називають хлібним краєм. Люди, що живуть тут були завжди працелюбами, вміли гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї.
Унікальна випічка із Запсілля
В Україні з хлібом-сіллю зустрічають на вишитому рушнику найпочесніших гостей. Він – ознака гостинності українського народу.
Хліб на весіллях цвіте в короваї,
І кращих немає на світі вістей,
Ніж — хліб уродився на славу.
Щирим словом, хлібом та сіллю
Ми братів-гостей зустрічаєм,
Хлібом — новосілля й весілля,
І свято дружби-згоди квітчаєм.
Дари садів і полів з Омельника
Виставка розкрила сучасний стан та перспективи розвитку трудового виховання студентів, їх орієнтацію на сільськогосподарські професії в умовах реформування аграрного сектору виробництва.
Всі учасники виставки акцентом своїх експозицій зробили виховання дбайливих господарів Землі через систему природоохоронної та експериментально-дослідницької роботи на традиціях відомих хліборобів Полтавщини.
Екскурсія в Полтавську обласну державну насіннєву інспекцію
Напередодні вивченні нової теми «Оцінка якості зерна» гуртківці відвідали Полтавську обласну державну насіннєву інспекцію Під час огляду екскурсійних об'єктів студенти спостерігали, робили замальовки, записували необхідні відомості тощо.
Полтавська обласна державна насіннєва інспекція була створена в 1965 році. Їй підпорядковані міська та 25 районних державних насіннєвих інспекцій.
Ці підрозділи виконують важливу державну справу: визначення посівних якостей насіннєвого матеріалу, арбітражний аналіз, судову експертизу та апробацію сортових посівів.
Крім того в області функціонує служба агрономів-насіннєзнавців, фахівці якої здійснюють організацію виробництва високоякісного насіння сільськогосподарських культур, занесених до Державного реєстру сортів рослин.
Полтавська обласна державна насіннєва інспекція здійснює також державний контроль за діяльністю суб’єктів усіх форм власності і господарювання у сфері насінництва.
Випробувальна лабораторія при облдержнасінінспекції акредитована в системі УкрСЕПРО, проводить аналіз імпорту та експорту насіння сільськогосподарських культур з подальшою видачею протоколів випробувань на сертифікат відповідності.
Із давніх давен, вперше обробляючи ґрунт, людина почала відбирати насіння для посіву з найпродуктивніших рослин. Тоді зародився вислів: «Що посієш, те й пожнеш». Що ж вважати добрим насінням? До оцінки насіння тепер підходять з точки зору їх сортових та посівних якостей. Зараз ніхто не висіває просто цибулю чи просто огірок. Висівають тільки провірені сорти цих культур. При оцінці сортових якостей насіння встановлюють їх чистосортність.
Насіння несе весь об’єм спадкової інформації про майбутні ознаки та характеристику сорту. Насіння представляє собою живий організм, який адекватно реагує на різні зміни навколишнього середовища. Воно дихає, росте, розвивається, старіє та гине. Найважнішими показниками якості насіння є сортова чистота, маса 1000 насінин, чистота, схожість, енергія проростання.
Сортова чистота – це відсоток насіння даного сорту. Для овочівників необхідно, щоб насіння було одного сорту, певної характеристики. Тому необхідно купляти насіння сортове, яке відповідає гарантійним документам.
Чистота насіннєвого матеріалу характеризується масою насіння основної культури, вираженої у відсотках до наважки, взятої для аналізу. (Кількість насіння даного сорту у відсотках). Цей показник характеризує наявність у суміші різних домішок: насіння інших сортів, насіння бур’янів, грудочок ґрунту, мертвих та живих шкідників.
Особливо необхідно не допускати наявності домішок насіння сорних рослин-бур’янів, особливо карантинних (амброзія, заразиха, повитиця і ін.) Насіння бур’янів відноситься до 1 групи відходів, під час висівання попадають в ґрунт і є джерелом забур’яненості. Завжди ведеться боротьба з бур’янами в насіннєвому матеріалі. Наявність насіння карантинних бур’янів у насіннєвому матеріалі, яке призначене до посіву, не допускається.Схожість – це здатність насіння давати нормальні проростки за певний період, при наявності оптимальних умов. Відсоток схожості визначається відношенням насінин, що проросли до кількості всіх насінин, взятих для пророщування. Схожість залежить від сорту, культури, погодних умов, технологій вирощування, типів ґрунтів, строку збирання, якості висушування, віку, умов зберігання і т.і. Сильні та дружні сходи можна отримати від доброго, крупного насіння при належному рівні агротехніки. Але, з низки причин, польова схожість насіння на 20-30% нижча лабораторної.