Інформаційний простір дозволяє бути на зв’язку з рідними, дізнаватись останні новини з фронту, хоч якось контролювати те, що відбувається навколо. Для дітей та підлітків інтернет залишається світом розваг та спілкування з друзями. Але важливо пам’ятати, що за позначкою геолокації на пості чи фотографії, веселим відео в соціальній мережі чи одним повідомленням може ховатися справжня небезпека. Особливо під час війни, коли інфопростір використовують окупанти для військових нападів на українські міста.

Як захистити себе та дітей в інформаційному просторі під час війни? Склали покрокову інструкцію для дітей.

Команда #stop_sexтинг виділяє такі актуальні правила поведінки в інформаційному просторі. Чого не робити в жодному разі:

Якщо хтось із користувачів у мережі просить приватну інформацію (особистий номер телефону чи номер батьків, де батьки працюють, де родина зараз перебуває, яка ситуація в місті, де розміщується військова техніка в місті чи військові об’єкти) — таку інформацію в жодному разі не можна передавати. Навіть якщо це онлайн-друг, якого дитина знає в реальному житті. Адже зараз дуже часто особисті профілі зламують для отримання інформації або створюють фейкові профілі.

Не можна знімати розміщення та пересування військової техніки та військових у місті, де перебуває дитина. Оскільки окупанти можуть переглядати відкриті профілі українців для визначення місця розташування військових для подальшого нападу. А також злочинці можуть намагатися вести листування з дитиною для шантажу чи примушування до отримання інформації про розміщення техніки в місті.

Не знімати місця вибухів та потрапляння снарядів, оскільки окупанти можуть використовувати фото- та відеодані, які потрапили в мережу, для коригування подальшого нанесення вогню по місту.

Не переходити за невідомими посиланнями, які були надіслані в приватні повідомлення в будь-якій соціальній мережі чи месенджері. Адже за ними можуть ховатися хакерські атаки.

Якщо ви переглядаєте та обговорюєте новини з дитиною, варто переконатися в їхній правдивості. Усі новини, заяви високопосадовців та обмеження в містах краще повторно перевірити в офіційних каналах комунікації, на офіційних сайтах державних установ, в офіційних Telegram-каналах посадовців.

Якщо дитину автоматично додали до невідомих груп, важливо відписатися від них та заблокувати їх. А також розповісти про це дорослим.

Якщо до дитини хтось пише з проханням допомоги або виконати спеціальне завдання, важливо, щоб дитина повідомила про це дорослим. Варто разом зробити скріншот групи, повідомлень та через онлайн-форму звернутися до кіберполіції — https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.

Що варто зробити:

Профіль дитини в соціальних мережах варто зробити закритим: щоб писати дитині, переглядати вміст її сторінки могли лише ті, кого дитина додасть у друзі.

Пам’ятайте, що все, що ми пишемо та публікуємо в мережі, навіть у приватних повідомленнях, назавжди залишається в інтернеті. Тому перед публікацією ще раз оцініть, чи може ця інформація будь-яким чином нашкодити вам або вашим близьким? А під час війни — нашим містам та захисникам?

«Сьогодні буде бомбардування Києва. Максимальний репост!» «Племінник мого свата, чия дружина — троюрідна сестра генерала СБУ, передає, що вночі буде хімічна атака на Миколаїв. Секретна інформація!» «Друзі! Бог гарантує мир і життя всім, хто розішле це повідомлення 10 друзям. Врятуйте життя рідних». Зізнавайтеся, ви теж отримували схожі повідомлення? Хтось їх ігнорує або блокує, а хтось і справді вже переслав родичам у Києві, що їм варто пакувати валізи до Варшави. Що спільного у цих повідомлень? І чому їм не варто довіряти? Розповідаємо.

Так летить чи не летить: навіщо поширюють таку інформацію?

Під час війни атаки відбуваються не тільки на полі бою, а й в інформаційному просторі. «Ворогу важливо сіяти паніку, щоб ми всі почали впадати в шоковий стан. Вони хочуть нас усіх послабити та зробити нерухомими, не здатними ні на що, або щоб ми бігли хаотично в паніці. Бо люди емоційно вразливі», — коментує мету таких повідомлень психологиня та експертка ГС «Освіторія» Ірина Плешакова.

«Очікується, що люди із жахом від побаченого та почутого в мережі можуть здатися без бою, не вірячи у свою силу. Замість усвідомлення об’єктивної реальності ми починаємо переживати жах і безсилля. На жаль, переважна більшість людей не вміють захищатися на цій інфовійні. Люди репостять емоційні повідомлення без попередньої перевірки інформації, і таким чином несвідомо допомагають ворогу», — зазначає експертка.

Приклади фейкових психологічних атак

Інформаційні вкиди

Інформаційний вкид — це інформаційний міф, який поширюється, щоб відволікти суспільство від іншої важливої інформації. Найчастіше такі речі поширюються у сумнівних Telegram-каналах або на сторінках напівпрозорих медіа. Тоді яким джерелам можна довіряти?

Офіційні канали владних структур

Рада національної безпеки і оборони України https://www.rnbo.gov.ua/

Офіс Президента України https://www.president.gov.ua/ua та офіційний канал Офісу Президента України в Telegram https://t.me/OP_UA

Кабінет Міністрів України https://www.kmu.gov.ua/

Генеральний штаб ЗСУ https://bit.ly/3vf1KeT та Facebook-сторінка https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua

Офіційний Telegram-канал Прем’єр-міністра України https://t.me/Denys_Smyhal

Офіційний Telegram-канал Міністра освіти і науки України https://t.me/SerhiyShkarlet

Міністерство оборони України https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA

Міністерство внутрішніх справ https://www.facebook.com/mvs.gov.ua

Національна поліція України https://www.facebook.com/UA.National.Police

Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA

Державна прикордонна служба України https://www.facebook.com/DPSUkraine

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки https://www.facebook.com/StratcomCentreUA

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України https://www.facebook.com/dsszzi

Сухопутні війська ЗСУ https://www.facebook.com/UkrainianLandForces

Військово-морські сили ЗСУ https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua

Територіальна оборона ЗСУ https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces

Міністерство освіти і науки України https://www.facebook.com/UAMON

Президент України у Telegram-каналі https://t.me/V_Zelenskiy_official

Перевірені медіа

Українська правда — https://www.pravda.com.ua/

НВ — https://nv.ua/

Лівий берег — https://lb.ua/

ВАЖЛИВО. Варто розуміти, що в медіа працюють люди. Наприклад, у повідомленні з Русанівкою новина була поширена в стрічці Української правди із посиланням на Держспецзв’язок. Це досить надійні джерела, але іноді помиляються і вони. Тому варто відрізняти людський фактор від джерел, що масовано розсилають у простір панічну інформацію.

Неперевірена інформація в месенджерах

У 99,9 % випадків така інформація не має нічого спільного з реальністю. Ще раз наголошуємо: офіційна влада обов’язково попереджає громадян про потенційну небезпеку — така інформація просто не може бути прихована. Все, на що впливають такі повідомлення, це ваш емоційний стан. Деякі люди можуть навіть піддаватися панічним атакам.

Що робити з такими повідомленнями?

Обов’язково просіть посилання на офіційне джерело. Якщо джерела немає або це сумнівний канал у Telegram — просіть людину не надсилати такі повідомлення. Якщо вона продовжує це робити — ігноруйте або заблокуйте її. Якщо ви відчуваєте докори сумління через блокування людини, то пообіцяйте собі розблокувати її після війни: зараз інформаційна гігієна важливіша.

Спам

Спам-повідомлення мають на меті забити стрічку репостами абсолютно безглуздої інформації. Найкращим виходом буде заблокувати таку людину або обмежити її потрапляння у стрічку. Переконуємо: на життя чи смерть ваших родичів блокування спаму жодним чином не вплине. А для вашого ментального здоров’я матиме відчутний ефект.

А якщо це правда: загальні правила, як перевірити інформацію

Отже, підсумовуємо ще раз правила інформаційної гігієни:

Не панікуйте заздалегідь. Не поширюйте інформацію доти, доки не переконаєтеся, що вона достовірна.

Відправляйте сумнівну новину в карантин: ідіть пити чай.

Повертаєтеся через 10 хвилин і перечитуєте новину.

Де ви вперше побачили цю інформацію? Чи можете ви вважати цей канал достовірним?

Чи є джерело інформації? Чи можна цю інформацію перевірити ще десь?

Якщо є експерт або людина, яка дає поради, — хто це?

Що раніше говорила ця людина? Якщо вона висилає вам десятки панічних повідомлень, то для свого спокою обмежте спілкування з нею або заблокуйте її.

Запитайте себе: чи може це бути неправдою?

Якщо досі сумніваєтеся, чи варто поширювати цю новину, краще не поширюйте!

Переконані, якщо у влади буде підтверджена інформація про ядерну бомбу на Київ — вона повідомить громадян через офіційні джерела. І обов’язково вкаже на подальші дії.

А більше про те, як розпізнавати фейки, ми розповідали в подкасті «Школа медіаграмотності».

P.S. Перевірено — і це не фейк. Ядерна бомба і справді летить на Київ. Що робити? Радимо перевірити ще раз і поширити цю статтю серед 10 друзів. Якщо і це не спрацювало, то про те, як вберегтися під час ядерного удару, ми розповідали в цій статті.

https://osvitoria.media/opinions/bez-paniky/