Основні висновки:

• Більшість учасників тестування продемонстрували середній рівень знань.

• Шестикласники показали прогрес у математиці та українській мові.

• Результати восьмикласників знизилися, особливо у математиці.

Чинники, що впливають на успішність:

• Місце навчання: Учні міських шкіл мають кращі результати, ніж сільські.

• ІТ-навички: Кращі результати демонструють діти, які впевнено користуються гаджетами.

• Методика викладання: Зрозуміле пояснення вчителя покращує успішність.

• Час на виконання домашніх завдань: Учні, які виділяють достатньо часу на навчання, показують кращі результати.

• Підтримка вчителів та батьків: Позитивна взаємодія сприяє успіху.

Основні виклики

Результати дослідження вказують на низку проблем, які виникають в умовах воєнного стану:

• Освітні втрати через нестабільність навчального процесу.

• Емоційне вигорання педагогів та учнів.

• Нерівномірний доступ до цифрових ресурсів.

• Зростаюча потреба у психологічній підтримці.

Рекомендації щодо подолання освітніх втрат і забезпечення доступу до якісної освіти закладам загальної середньої освіти:

• забезпечувати неформальний підхід до розбудови внутрішньої системи забезпечення освіти, що передбачатиме, зокрема, проведення внутрішніх моніторингів результатів навчання учнів з усіх предметів інваріантної складової та їх аналіз;

• гарантувати академічну свободу вчителям, що, зокрема, передбачає коригування календарно-тематичних планів відповідно до рівня підготовки учнів класу (ущільнення змісту та/або зміна послідовності вивчення окремих розділів/тем);

• здійснювати гнучке планування освітнього процесу та розроблення власних освітніх програм;

• впроваджувати в практику використання «нетипових» освітніх програм;

• враховувати результати діагностики освітніх втрат при розподілі варіативної складової навчальних планів;

• організовувати навчальні семінари для педагогічних працівників щодо використання сучасних технологій навчання, оцінювання результатів навчання учнів/учениць;

• забезпечувати участь педагогічних працівників в експертній діяльності;

• організовувати роботу пришкільних таборів (мовних, математичних, природничих тощо) та позаурочну діяльність учнів/учениць;

• проводити стратегічні сесії з учителями та батьками учнів щодо підтримки дітей у навчанні;

• надавати підтримку вчителям щодо професійного вдосконалення з питань кібербезпеки та використання педагогами/учнями технологій штучного інтелекту;

• поширювати серед педагогічного колективу кращі практики з подолання освітніх втрат;

• забезпечувати належним матеріально-технічним обладнанням, зокрема й в частині створення інформаційно-цифрового простору закладів освіти та формування інформаційно-комунікаційної компетентності учасників освітнього процесу;

• підтримувати молодих спеціалістів, зокрема через наставництво;

• проводити заходи щодо поліпшення ментального здоров’я учасників освітнього процесу;

• створювати системи профорієнтації учнів/учениць.

За матеріалами порталу «Шкільне життя»

Освітні втрати: як учителю їх діагностувати та компенсувати

В умовах війни діти мають обмежений доступ до освітнього процесу, потерпають від посттравматичного синдрому, відчувають зниження мотивації та пізнавальних процесів. Діти можуть перебувати у небезпечних умовах або у вимушеній евакуації, де навчатися досить важко.

Відновлення освітнього процесу в школах офлайн чи у змішаному режимі в умовах війни надзвичайно важливе. Навчання є процесом, який дає учням певну підтримку, відчуття стабільності та безпеки. Разом з тим збереження навчання дітей є гарантією сталого розвитку нашої країни. Тому сьогодні, попри складні умови, важливо підтримувати та намагатися підвищувати якість освіти.

Державна служба якості освіти у співпраці з експертами проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) підготували поради для вчителів, як діагностувати та компенсувати навчальні втрати в умовах війни.

Що таке навчальні втрати

Освітяни на різних рівнях дедалі частіше говорять про навчальні втрати та пошук шляхів їх подолання. Існує кілька термінів, які позначають різні процеси. Щоб розуміти, про що йде мова, та визначати сфери впливу вчителя, окреслимо, чим вони відрізняються:

Навчальні втрати – втрата знань і навичок, академічний регрес через певні перерви в навчанні конкретного учня.

Навчальні прогалини/розриви у навчанні – відмінності між фактичними результатами, академічним прогресом учня та очікуваними результатами, які встановлюють стандарти чи передбачені середньостатистичними даними.

Очевидно, що вчитель може мати справу як із навчальними втратами (наприклад, коли в окремих учнів чи групі / класах спостерігаються втрати в оволодінні програмою), так і з навчальними розривами (коли, наприклад, спостерігається різниця між учнями, які навчаються екстерном чи у змішаному режимі навчання).

Утім, коли говорять про освітні втрати, то мають на увазі втрати в організації освітнього процесу. Наприклад, відсутність доступу до освіти, зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне чи змішаний режим навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом). Очевидно, що на ці процеси учитель не впливає, проте саме вони і призводять до утворення навчальних втрат та розривів.

Як вчителі України оцінюють навчальні втрати

Моніторингове дослідження якості організації освітнього процесу під час війни показало, що, за спостереженнями вчителів початкових класів, результати навчання учнів суттєво погіршилися з таких навчальних предметів, як українська мова, іноземна мова, математика, літературне читання, та майже не змінилися з таких навчальних предметів та курсів, як мистецтво, дизайн і технології, фізкультура, інформатика, «Я досліджую світ». Про погіршення результатів зазначає більше вчителів у селах, ніж у містах.

Порівняно з минулим роком, цьогоріч зросла кількість учителів базової школи у містах, які вказують на погіршення результатів навчання своїх учнів з української літератури, алгебри та геометрії, зарубіжної літератури, іноземної та української мов.

Разом з тим, результати тестування учнів 6-х і 8-х класів з української мови та математики в межах загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти показали, що переважна кількість учнів виконали тести на «середньому рівні», тобто змогли набрати лише до половини із максимально можливої кількості балів. Із виконанням завдань окремих змістових ліній не впоралися половина шестикласників, як, наприклад, з тестами розділу «геометричні фігури та геометричні величини».

Як допомогти учням надолужити пропущене і успішно продовжувати навчання

Крок 1: Діагностувати навчальні втрати

Визначаючи, хто в школі має проводити діагностику навчальних втрат, варто виходити із міркувань доцільності та врахування інтересів учнів. Тобто формат так званих «директорських контрольних робіт» навряд буде доцільним.

Завжди ліпше, коли діагностику навчальних втрат робить учитель, який і викладає цей предмет. А директор, у свою чергу, може збирати та аналізувати інформацію про навчальні втрати, яку в узагальненому вигляді надаватимуть вчителі.

Діагностику динаміки результатів навчання учнів варто проводити тричі на рік: на початку, в середині та наприкінці навчального року.

Кроки вчителя для діагностики навчальних втрат учнів:

1. Визначити результати навчання, які підлягатимуть діагностиці.

Важливо визначити найважливіші результати з навчальної програми за минулий період часу, без яких неможливе подальше вивчення предмета.

2. Розробити (або підібрати) діагностичний інструментарій.

Оскільки розроблення діагностичного інструментарію досить складна справа, учителі можуть скористатися діагностичними тестами, що розміщені на платформі Всеукраїнська школа онлайн.

Зараз там можна знайти тести з української мови, математики (алгебри, геометрії) для 5-х, 7-х та 9-х класів, з англійської мови для 7-х і 9-х класів, природничої освітньої галузі для 7-х класів, історії України, фізики, хімії, біології та географії для старших класів.

Розробляючи ж власний інструментарій, бажано формувати завдання так, щоб одне завдання охоплювало конкретний результат навчання та стосувалося конкретної теми. Тобто при діагностуванні навчальних втрат некоректним буде використання комплексних інтегрованих завдань, які потребують застосування різних компетентностей, оскільки буде складно визначити, через відсутність яких саме умінь завдання не виконане або виконане помилково. Але може бути застосований один кейс (ситуація, текст, задача) і низка завдань до нього, спрямованих на діагностику окремих результатів.

Для швидкої обробки результатів краще застосовувати цифрові інструменти.

3. Провести діагностичну роботу.

Бажано максимально знизити ступінь стресу в учнів під час діагностування. Тут варто уникати запрошення на діагностувальну роботу представників адміністрації, залякування учнів наслідками негативного проходження тесту тощо.

Водночас слід забезпечити умови, щоб унеможливити порушення академічної доброчесності серед учнів. Якщо правильно донести до учнів мету діагностування та пояснити, що результати будуть використовуватися лише для того, щоб організувати більш ефективно їх навчання, то списування та інші прояви недоброчесності втратять сенс.

4. Перевірити роботи та надати зворотний зв’язок учням щодо їхніх результатів.

Перевагою користування діагностичними тестами на платформі Всеукраїнська школа онлайн є та, що результати учнів будуть автоматично опрацьовані, а вчитель отримає детальний звіт про те, як учні впоралися з завданнями.

5. Узагальнити результати щодо успішності виконання діагностичних робіт, визначити навчальні прогалини, утворити групи учнів, які мають схожі навчальні втрати.

6. Спланувати та провести роботу щодо компенсації навчальних втрат.

7. Провести повторну діагностику, проаналізувати динаміку результатів.

На платформі Всеукраїнська школа онлайн є також тести для вторинної діагностики. Провівши тестування, вчитель буде бачити ефективність проведеної роботи із надолуження навчальних втрат та зможе планувати свою роботу з класом надалі.

Крок 2: Компенсувати навчальні втрати

З результатів моніторингу якості дистанційної освіти під час війни можливо зробити висновок, що компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувається через надання учням навчальних матеріалів (презентація, відео, аналогічні навчальні заняття онлайн) та завдань для самостійного опрацювання. Рідше вчителі проводять групові та індивідуальні консультації, додаткові навчальні заняття.

Водночас складно оцінити, як часто реалізовувалися вказані заходи з огляду на те, що більшість вчителів скаржаться на брак умов та можливостей: відсутність електрики та інтернету, брак вільного часу в педагогів, різні часові пояси в учнів та вчителів, небажання учнів та їхніх батьків приділяти додатковий час навчанню.

Компенсація навчальних втрат залежить від їх обсягу та кількості учнів, які мають такі втрати. Ідеальної стратегії компенсації навчальних втрат не існує: кожен обраний шлях матиме свої переваги та недоліки. Тому вибір стратегії та прийняття рішення щодо кожного учня має прийматися індивідуально.

https://osvita.ua/school/method/90113/ 

Про освітні втрати нині говорять на всіх рівнях. Але часом вчитель губиться: що робити саме йому, не чекаючи на масштабні проєкти та накази згори. Підготували для вас поради завідувачки відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидатки педагогічних наук, експертки ГС «Освіторія» Дарини Васильєвої. Вона пропонує 7 кроків для подолання освітніх втрат.

1. Як краще вчителю діагностувати освітні втрати у своєму класі?

Для діагностування доцільно використовувати всю палітру інструментів:

• педагогічне спостереження;

• невербальний та вербальний зворотний зв’язок від учнів;

• усне опитування;

• аналіз учнівських робіт (виконання завдань на різноманітних платформах, письмові роботи);

• самооцінювання і взаємооцінювання;

• оцінювання особистісного розвитку учнів батьками.

Ці інструменти можна використовувати як для виявлення втрат окремих учнів, так і для діагностування навчальних втрат усього класу. На початку кожного семестру доцільно проводити діагностичні роботи для всього класу (письмові чи на онлайн-платформах), щоб орієнтовно спланувати подальшу роботу з подолання освітніх втрат з усім класом.

2. Як відрізняються дії вчителя залежно від кількості учнів з освітніми втратами?

Різняться стратегії, які доцільно використовувати для їх подолання. Наприклад, якщо більшість класу не знає закон Архімеда, то повторне опрацювання цього матеріалу доцільно запропонувати всьому класу, тобто виділити частину уроку чи цілий урок для актуалізації цих знань і формування необхідних навичок.

Якщо ж певні навчальні втрати наявні лише у групи учнів, то доцільно запропонувати детально їх опрацювати саме цій групі, а не всьому класу. Наприклад, клас може бути об’єднаний у три групи, де учням першої запропонуйте долати навчальні втрати з однієї теми, другої — долати навчальні втрати з іншої теми, а діти з третьої групи працюватимуть над детальнішим вивченням поточної теми.

Звісно, можуть бути випадки, коли окремі учні мають значно більші втрати, ніж решта. Таким учням потрібно надати більше підтримки, запропонувати окремі матеріали, домашні завдання, проходження уроку на певній онлайн-платформі, яка одразу забезпечує зворотний зв’язок. Також варто запропонувати додаткові консультації та інформувати батьків про виявлені в учнів втрати і можливі шляхи їх подолання.

3. Що в цьому напрямку може організувати вчитель, школа?

Першочергово вчителям доцільно провести діагностичні роботи для виявлення навчальних втрат учнів, потім на педагогічній раді обговорити план спільних дій, інформувати про наявні освітні втрати учнів та їхніх батьків. Дуже допоможе, якщо вдасться заручитися підтримкою мам і тат учнів. Далі доцільно запланувати систематичну роботу над подоланням втрат у кожному з класів. Потрібно розуміти, що це тривалий процес, який вимагає додаткових зусиль від учителя і наявності певної мотивації в учнів. Тож проблема мотивації дітей до навчання в контексті подолання освітніх втрат є дуже актуальною.

Враховуючи стрес, в якому постійно перебувають українські учні, доцільно також систематично виділяти час на уроках для вправ на стабілізацію емоційного стану дітей.

Щоб не поглиблювати навчальні втрати, варто продумати певні навчальні активності і в укритті під час тривоги. Ця діяльність якраз може бути не за поточною темою, а спрямована на подолання навчальних втрат: дидактичні ігри, опитування, робота в парі і групі, робота в робочих зошитах на друкованій основі чи робота з індивідуальними картками, які постійно є в укритті.

4. Як краще мотивувати учнів наздогнати прогалини, адже дітям часто нудно повторювати хоча б поверхнево знайоме?

Я вважаю, що ключем до мотивації учнів є урізноманітнення форм, методів і засобів, використовуваних у навчанні.

Наприклад, учням дійсно нудно розв’язувати одне за одним 20 рівнянь однакового рівня складності. Але це вже не так нудно, якщо всі 20 рівнянь будуть розбиті на п’ять рівнів, між якими учням пропонуватиметься логічна розминка, руханка, гімнастика для очей, завдання на придумування власних рівнянь. А ще цікавіше, якщо будуть залучені інтерактивні форми роботи: для першого рівня подаватиметься підказка, рівняння другого рівня учні виконуватимуть самостійно, рівняння третього рівня спершу слід обговорити в парі, а потім самостійно розв’язати, рівняння четвертого рівня діти можуть розв’язувати парами, а рівняння п’ятого рівня — виконуватимуть у групі. Чудово, якщо у вчителя є можливість додати інформаційно-комунікаційні технології у процес навчання.

Крім того, ніхто не говорить, що вчитель має постійно виділяти цілі уроки на актуалізацію вже вивченого. Подолання освітніх втрат — це системний процес. Доцільно практикувати і циклічні повторення. Наприклад, кожного уроку виділяти 10 хвилин на повторення раніше вивченого, або вкраплювати завдання на повторення в домашні, самостійні і контрольні роботи. Зацікавлюють учнів і проєктні роботи, спрямовані на повторення раніше вивченого матеріалу.

5. Чи варто школі звернутися до громадських організацій, фондів, аби скористатися їхніми безкоштовними послугами?

Зараз є багато різних програм від громадських організацій і фондів, що працюють у напрямку подолання освітніх втрат учнів і безкоштовно надають доступи до освітніх платформ, онлайн-шкіл, онлайн-уроків окремим учням. Батьки та учні не завжди знають про ці можливості. Тож кожен навчальний заклад може інформувати учасників навчального процесу про додаткові можливості щодо подолання освітніх втрат за межами школи. Це чудовий шанс для вмотивованих батьків і учнів.

У межах школи також можна долати освітні втрати за допомогою фондів і громадських організацій. Наприклад, у директора є бачення, як, коли і для яких учнів організувати додаткові консультації з певних предметів, але зрозуміло, що за додаткові консультації учням вчитель хотів би отримати відповідну оплату. Тож добре, коли навчальні заклади шукають додаткове фінансування, у тому числі у громадських організацій, міжнародних фондів і бізнесу.

6. Деякі педагоги впевнені, що стороння людина не допоможе їхнім учням так, як вони самі. Як із цим бути?

Так, ніхто не зможе допомогти учням так, як певний конкретний учитель. Але хтось зможе допомогти по-іншому. Учнів у класі багато, у кожного з них можуть бути різні освітні втрати, а вчитель один. Тож доцільно долучати до роботи над подоланням освітніх втрат учнів своїх колег, психологів, родичів чи опікунів учнів. Вони можуть стати помічниками вчителя як на уроках, так і в позаурочний час.

Освітні втрати учнів легше долати у співпраці, наприклад:

• учитель фізкультури може поєднувати естафети на своїх уроках із завданнями, які підготує вчитель математики;

• психолог може надати консультації окремим учням, які потребують стабілізації емоційного стану;

• хтось із родичів учнів може проводити консультації для групи учнів, які цього потребують, отримуючи чіткі інструкції від учителя.

7. Чи може вчитель скоротити наступний матеріал, аби повторити пропущене? Як із цим узгоджується календарно-тематичне планування?

Календарно-тематичне планування, яке складає вчитель на початку року, є орієнтовним. У процесі роботи (а тим більше в умовах війни) до календарного планування можуть вноситися зміни. Якщо вчитель розуміє, що новий матеріал базується на попередньому, який не засвоєний, то, звісно, виокремлюється час на опрацювання бази, без якої засвоїти новий матеріал діти просто не зможуть. Відповідно, час на вивчення нового матеріалу може бути зменшений. Оскільки такі ситуації є досить типовими, то зараз надзвичайно актуально інтенсифікувати навчальний процес. https://osvitoria.media/experience/osvitni-vtraty-7-krokiv-efektyvnogo-uchytelya/