Реформа «Нова українська школа» продовжується сьомий рік. Вона завершилася у початковій школі і триває далі у базовій освіті. Наразі активно проходить робота над плануванням реформи старшої профільної освіти, яка повноцінно стартує з 2027 року. Міністерство освіти і науки підготувало роз’яснення щодо основних положень та таймінгу реформи.

З 2027 року в Україні запроваджується трирічна профільна середня освіта (10–12 класи) за двома спрямуваннями:

·        академічним: орієнтація на продовження навчання в закладах вищої освіти;

·        професійним: здобуття професії.

Таким чином перші нушівці, які пішли у перший клас у 2018 році, зараз навчаються у сьомих класах, і в 2027 році підуть у 10-ий клас старшої школи, а закінчать навчання у 2030 році.

Навіщо потрібна реформа

В Україні посилюється нерівність між сільськими й міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив:

·        у читанні майже 5 років навчання;

·        у математиці – більше ніж 4,5 року навчання;

·        у природничо-наукових дисциплінах – майже 4 роки.

Наразі у старших класах учні відчувають перевантаження через велику кількість годин навчання та предметів. Проте це не сприяє підвищенню якості освіти, часто батьки все одно змушені наймати репетиторів, аби їх діти могли успішно скласти ЗНО (НМТ) та вступити у заклади вищої освіти.

Учні практично не мають впливу на те, що вивчати. Попри різноманіття назв профілів (більше 20), за гуманітарними профілями навчаються приблизно 70% учнів. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями.

Найближчі до учня школи пропонують однакові профілі. Також школи не дають можливості вибору великої кількості курсів. Окрім цього, майже не пропонують такі форми роботи, як проєктне навчання.

Реформа профільної середньої освіти посилить індивідуальний підхід до бажань дитини у виборі її освітньої траєкторії. Учень буде обирати ті предмети, які йому будуть необхідні, а також ту освітню траєкторію (курси, модулі), які захоче вивчати.

Школи мають допомагати молодим людям робити вибір майбутньої професії. Сьогодні країна не може собі дозволити вкладати кошти в освіту людей, які в майбутньому не будуть працювати за спеціальністю. Окрім того, ринок праці змінюється під впливом війни. Держава має формувати запит на спеціальності, необхідні для відбудови країни.

11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, частиною якого планує стати Україна. Такий термін навчання існує тільки в таких країнах, як росія, білорусь та Азербайджан.

Що передбачає реформа

Учні зможуть обирати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення – і так готуватися до опанування професії ще в школі. У цьому допомагатиме і профорієнтація, яка почнеться у базовій школі. Завдяки ефективній мережі академічних ліцеїв це буде вибір серед різноманіття профілів, а не формальний підхід.

Обирати профілі ліцеїв будуть заклади освіти, проте департаменти управління освіти та науки ОДА стежитимуть за збалансованістю представлення профілів (гуманітарні та природничі, ІТ тощо) у межах областей.

У межах реформи буде створено окремі від початкової (та, можливо, базової освіти) академічні ліцеї з великою кількістю учнів.

Завдяки оновленню матеріальної бази, підвищенню кваліфікації вчителів, розробленню нових навчальних програм і матеріалів, запровадженню проєктного навчання тощо освіта даватиме потрібні навички для життя у світі, що стрімко змінюється.

Підвищення популярності професійної освіти

Важливо, щоб більше учнів після 9 класу мали бажання здобувати професійну освіту, що відповідає потребам ринку праці. Профтехи та коледжі повинні стати місцями, де престижно здобувати високооплачувані та затребувані професії.

На сьогодні приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%. Більшість країн Європи мають за мету випускати більше ніж 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.

Щоб збільшити цей відсоток в Україні, система має змінитися. Стратегічно важливо для цього розділити профільну середню освіту від базової. Тоді співпраця між коледжами та школами стане набагато ефективнішою, а профорієнтація буде активною вже у 8-9 класах.

Школи будуть зацікавлені у якісній профорієнтації, оскільки не матимуть за мету зберегти якнайбільше учнів у себе для навчання в 10–11(12) класах. Це дасть змогу зробити справжній, а не формальний вибір: між академічним ліцеєм, де будуть готувати до вступу в університет, і ліцеєм професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці.

Чому потрібні відокремлені ліцеї

Для ефективного навчання має бути створено нову культуру закладів освіти й нове освітнє середовище, у якому навчаються учні приблизно одного віку (лише 10–12 класи).

Чим більша кількість учнів у ліцеї, то легше забезпечити профільність та вибір курсів/предметів.

Зміни мережі закладів освіти мають відповідати демографічній ситуації.

У великих закладах легше створити відповідну матеріально-технічну базу та лабораторії, утримати висококваліфікованих вчителів, яким буде цікаво поглиблено викладати предмети для підготовлених учнів.

Учні зможуть доїжджати на навчання або проживати в пансіонах при ліцеях.

Мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл: або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані.

Таймлайн реформи

·        2023 – 2024 рр. підготовчий етап: написання стратегії, дорожньої карти, узгодження законодавчої рамки, місцеві органи самоврядування формують перспективну мапу мережі майбутніх академічних ліцеїв;

·        2025 – 2026 рр. пілотування в окремих закладах освіти (уже відібрані перші 25 ліцеїв);

·        2027 – 2029 рр.: впровадження – перехідний етап;

·        2029 – 2033 рр.: впровадження – фінальний етап.

За матеріалами Міністерства освіти і науки України.

Система освіти зустріла багато викликів. Через безпекові ризики багато закладів освіти перейшли на дистанційне або змішане навчання, що вплинуло на організацію профільних занять. Учні та вчителі стикаються з підвищеним рівнем стресу, що може знижувати ефективність навчального процесу. Переміщення сімей у межах країни та за кордон призвело до змін у складі учнівських колективів, що ускладнює безперервність профільного навчання.

Для подолання викликів вже застосовується ряд рішень. Зокрема, заклади освіти адаптують програми, враховуючи можливості дистанційного навчання та індивідуальні потреби учнів. Забезпечується психологічна допомога та створюються умови для соціалізації, навіть у дистанційному форматі. Активно впроваджуються онлайн-платформи та електронні підручники для забезпечення доступу до якісних навчальних матеріалів.

Попри складнощі, Міністерство освіти і науки України продовжує роботу над реформою профільної освіти. Зокрема, планується створення мережі академічних ліцеїв, що надаватимуть якісну профільну освіту, зменшуючи освітню нерівність між учнями з різних регіонів.

Були і мають місце ряд пріоритетів для ефективного профільного навчання, які стали особливо актуальними в умовах війни. Головним пріоритетом є фізична та психологічна безпека учнів і вчителів. Також, як ніколи, актуальними стали навчання вчителів ефективному використанню цифрових технологій та методик дистанційного навчання, психологічного супроводу, та врахування особистих обставин та потреб кожного учня для забезпечення доступності освіти. Важливою також залишається активна комунікація з родинами для підтримки навчального процесу та мотивації учнів.

Незважаючи на виклики, профільне навчання в Україні продовжує розвиватися, адаптуючись до нових реалій та забезпечуючи учням можливості для якісної освіти навіть в умовах воєнного стану.

Що таке профільне навчання?

Профільне навчання – це система, яка передбачає диференціацію навчального процесу у старших класах (10–11 (12) класи). Учні обирають певний профіль (гуманітарний, математичний, природничо-науковий, технологічний тощо) залежно від своїх схильностей та майбутніх планів. Основна мета – забезпечити можливість глибшого вивчення предметів, що стануть фундаментом для подальшого навчання у закладах вищої освіти чи професійної діяльності.

Переваги профільного навчання

1. Індивідуалізація освіти. Учні можуть зосередитися на дисциплінах, які їм найбільше цікаві та необхідні для подальшого розвитку. Це сприяє мотивації до навчання.

2. Практичне орієнтування. Профільне навчання допомагає зрозуміти специфіку певних професій та отримати базові знання й навички, які будуть корисними у подальшій кар’єрі.

3. Ефективна підготовка до ЗНО/НМТ. Завдяки поглибленому вивченню профільних предметів учні мають змогу краще підготуватися до вступу у вищі навчальні заклади.

4. Раннє професійне визначення. Такий підхід дозволяє школярам випробувати себе у різних напрямках і зробити більш свідомий вибір майбутнього фаху.

Як організовується профільне навчання в нашому закладі?

Наш заклад загальної середньої освіти пропонує кілька профілів навчання, які відповідають сучасним освітнім стандартам та вимогам суспільства. Для учнів 10–11(12) класів доступні такі напрями:

• Гуманітарний профіль: з акцентом на вивчення української мови та літератури, історії, іноземних мов.

• Математичний профіль: для тих, хто цікавиться алгеброю, геометрією, інформатикою.

• Природничий профіль: з поглибленим вивченням біології, хімії, фізики.

• Технологічний профіль: спрямований на розвиток інженерних і технічних навичок.

Для успішної реалізації профільного навчання наш заклад:

• забезпечує необхідні матеріали та ресурси, включаючи сучасні кабінети й обладнання;

• залучає кваліфікованих педагогів, які допомагають учням опановувати профільні предмети;

• організовує індивідуальні консультації та заняття для поглибленого вивчення складних тем;

• співпрацює з батьками, вищими навчальними закладами та роботодавцями для проведення профорієнтаційної роботи.

Як обрати профіль?

Вибір профілю – це важливий крок, що впливає на майбутнє. Для прийняття зваженого рішення ми пропонуємо:

• анкетування учнів для виявлення інтересів і здібностей;

• проведення зустрічей із психологами та профорієнтаційних тренінгів;

• консультації з учителями та батьками.

Профільне навчання: інвестиція в успіх

Профільне навчання дозволяє кожному учню нашого закладу отримати якісну освіту, яка відповідає їхнім потребам і амбіціям. Ми прагнемо створити середовище, де кожен школяр зможе знайти себе, реалізувати свій потенціал і закласти міцний фундамент для подальшого успішного життя.

Якщо ви хочете дізнатися більше про профільне навчання в нашому закладі, звертайтеся до адміністрації або відвідайте наш сайт для отримання детальної інформації. Разом ми створимо майбутнє, яким можна пишатися!

Яким буде навчання в старшій школі?

Якою має бути старша школа, щоб, з одного боку, подобатися учнівству і задовольняти його запити, а з іншого, – відповідати потребам держави? Вона має давати учням якомога більше можливостей для вибору свого шляху. Як показало соціологічне дослідження (про нього далі), саме цього хоче учнівство в старших класах. Тому в старшокласників буде кілька можливостей:

• Профіль навчання. Профільні предмети учнівство вивчатиме поглиблено.

• Предмети / курси в межах профілю. Щоб ще більше індивідуалізувати вивчення обраного профілю, можна буде обрати окремі предмети.

• Предмети / курси поза профілем. Кожен учень і учениця потребує всебічного розвитку, а тому вибирати предмети можна буде й поза профілем. Наприклад, учень математичного профілю зможе вибрати курси природничих наук, мистецтва, літератури тощо.

Що буде обов'язковим?

Усе, що пов'язано з вивченням української мови і літератури, історії України, англійської мови та математики, фізичної культури й «Захисту України».

Це кожен громадянин повинен знати на належному рівні.

Чи будуть школи спроможними запропонувати вибір предметів / курсів?

Вибір предметів / курсів удасться забезпечити завдяки навчальним програмам, над якими МОН уже почало працювати, а також створенню академічних ліцеїв. Це будуть переважно великі заклади освіти з кількома паралелями старших класів. Тож учнів можна буде обʼєднати в групи для вивчення різних предметів.

Що більше їх на паралелі, то ширший вибір предметів можна запропонувати. Це особливо актуально для шкіл сіл і невеликих міст, де нині замала кількість учнів не дає змоги організувати справжнє профільне навчання.

Чи залишиться можливість здобувати професію після 9 класу?

Так. Випускники 9 класів обиратимуть, де продовжити навчання, – в академічному ліцеї або закладі професійного спрямування. В останньому можна буде здобути професію або спеціальність паралельно з повною загальною середньою освітою. У студентів цих закладів теж буде можливість вибирати предмети, проте насамперед вони стосуватимуться обраної професії.

Чи стане навчання в старшій школі більш практико-орієнтованим?

Це одна з головних цілей реформи: забезпечувати фундаментальність середньої освіти і водночас давати якомога більше прикладних знань і умінь. Для цього МОН працює над розробленням відповідних програм. Уже зроблено перший крок – уряд затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти, що визначає, яких навчальних результатів мають досягти учні, навчаючись у старшій школі.

Окрім того, міністерство працюватиме над тим, щоб поступово забезпечити академічні ліцеї обладнанням для навчальних кабінетів і лабораторій. Наприклад, уже домовлено про підтримку Світового банку в межах проєкту «LEARN».

Чи допоможуть учням зробити вибір профілю?

МОН працює над тим, щоб запровадити в школах посаду карʼєрного радника. Це будуть фахівці, які пройшли спеціальну підготовку і займаються консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.

Окрім того, упродовж 10 класу в учнів буде змога змінити профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. Адже в 10 класі буде найменше «профільних» уроків і найбільше обовʼязкових для всіх. В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.

Коли чекати старт реформи?

Нині триває підготовка до реформи: напрацювання законодавства, планування мережі академічних ліцеїв, розроблення програм тощо.

1 вересня 2025 року почнеться пілотування реформи в окремих ліцеях усієї країни. Уже зараз колективи з 30 ліцеїв готуються до пілоту: створюють візії своїх закладів, співпрацюючи із закордонними ліцеями, аналізують потреби та можливості тощо.

1 вересня 2027 року перший потік Нової української школи почне вчитися в 10 класі за новими підходами. А влітку 2030 року буде перший випуск профільної старшої школи.

Чому навчання в школі стане 12-річним?

Збільшення тривалості повної загальної середньої освіти не є новиною, адже було затверджено 2017 року. Перший потік учнів НУШ здобуває 12-річну середню освіту.

За змістовим наповненням додатковим є 10 клас. Саме там в учнів буде можливість надолужити можливі освітні втрати й остаточно визначитися з профілем навчання. У 10 класі буде найбільше уроків з обовʼязкових для всіх предметів, що дасть змогу, можливо, поглянути на предмети по-новому, які не подобалися раніше, й перевірити правильність вибору профілю. Якщо потрібно, можна буде змінити профіль навчання.

Для чого потрібна реформа?

Реформа – це відповідь на запити учнів і батьків, повʼязані з поліпшенням якості освіти в старшій школі. Згідно зі всеукраїнським соціологічним дослідженням, яке КМІС провів у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит МОН:

• 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б вибирати предмети;

• 50% опитаних учнів 10–11 класів займаються з репетиторами. З них 43% вважають, що навчання в школі недостатньо для вступу у ЗВО;

• 30% батьків старшокласників не задоволені якістю освіти;

• за словами більшості батьків і учнів, у школі здійснюється професійна орієнтація, щоправда, найчастіше про професії розповідають учителі. У школах не вистачає системного підходу до профорієнтації та різноманіття її методів;

• серед найголовніших змін для шкіл учні старших класів назвали: набувати вмінь, які знадобляться в житті (67%), самостійно вибрати предмети / курси (63%), зменшити кількість предметів (57%), осучаснити навчальні кабінети й лабораторії (53%).

За матеріалами Міністерства освіти і науки.