1921 рік – відкриття середньої зразкової школи
1965 рік – відкрито новий навчальний корпус на 800 місць
1990 рік – введено в дію приміщення школи І ступеня
2001 рік – присвоєно статус «Спеціалізований навчальний заклад І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів»
2019 рік – присвоєно назву «Богуславський академічний ліцей №1 Богуславської районної ради Київської області»
2020 рік – присвоєно назву «Богуславський академічний ліцей №1 Богуславської міської ради Київської області»
"Спроможна школа для кращих результатів"
Історія продовжується...
Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа. На подвір’ї тягнуться до неба недавно посаджені пухнасті ялини, перешіптуються бувалі клени та липи, заплітають довгі коси старі білокорі берези.
Школа – мов сад, в якому традиції йдуть коренями глибоко під землю, гілки могутніх дерев тягнуться до неба, як учні до знань.
Кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти. Кожного ранку, усі 100 років. І ти, школо, пам’ятаєш їх усіх. Бешкетних і сором’язливих. Веселих і сумних. Школо, ти початок усього нового та незвіданого.
У травні 2021 року Богуславський академічний ліцей № 1 відзначає свій 100-літній ювілей.
З точки зору педагогічної науки і практики наш навчальний заклад має високий рейтинг знань та перемог на Київщині. Адже найважливішими аспектами навчальної та виховної діяльності вчителів є життєворчість, високі творчі здібності працелюбність, високодуховність, культура, а головне - любов до рідної школи, землі, рідної країни.
Сьогодні Богуславський академічний ліцей № 1 - це сучасне приміщення, 48 навчальних кабінетів, новітнє обладнання, новий освітній простір.
А починалось все так…
Але це було не єдине приміщення, в якому розміщувалась школа. В 1912 році в Богуславі відкрито жіночу гімназію. Директором гімназії призначено Квініхідзе Марію Олександрівну.
Вона мала дворянське походження, а її чоловік був офіцером імперської армії. Її сім'я утримувала навчальний заклад. Освіта в гімназії була семирічною, там навчались дівчата з українських та єврейських родин. Велика увага приділялась моральному вихованню. Дівчат вчили правилам поведінки на вулиці, за столом, вмінню вести розмову.
Невідомо, чи лише за кошти родини Квініхідзе утримувалась школа, але вихованців харчували та видавали книги.
В 1920 році жіноча гімназія була закрита, а приміщення націоналізоване.
В 1921 році передане єврейській школі, згодом - школі № 1.
Будівля, про яку йде мова знаходилась на вулиці Кочубеївській (тепер сквер біля відділу внутрішніх справ).
Першою золотою медалісткою школи була Марія Михайлівна Матійко, сестра відомого поета Олександра Матійка.