Перша школа в селі Ясенівцях була заснована ще за Австрійського урядування на Західній Україні. Це була маленька школа, яка по невідомій причині згоріла. Тоді побудували другу школу на два класи, в якій зараз знаходиться клуб. Школа почала працювати за панської Польщі. Вчителькою тоді була пані Галінська Софія. Після неї працювала пані Кашуба.

У 1939 році у школі далі навчалися діти. Тут була початкова школа на чотири відокремлених класи. Завідуючим став Червоний Михайло Миколайович, який працював з 1939 по 1941 рік. З ним працювали такі вчителі: Дурбак Роман, Михайлів Ольга Максимівна та Рудник Ольга Василівна. Коли в село ввійшли німецькі війська, всі вчителі залишили школу. Червоний М.М. пішов працювати на пошту, вчительки перевелися у інші села на роботу, а Дурбак Роман висвятився на священика і в Ясеновецькій церкві відправив свою першу службу Божу.

У 1942 році вчителями у школі були Качоровський Володимир та Басараба.

У 1944 році через село перейшов фронт і до школи знову повернувся Червоний М.М. , став директором. З ним працював Качоровський Богдан Володимирович, але недовго, бо невдовзі його забрали на війну. Йому на зміну прийшла прцювати сестра Качоровська Ірина Володимирівна. Зі східних областей України приїхали Білик Марія Миколаївна і Катерина Іванівна.

Б.В. Качоровський по закінченні війни поступив у Львівський медінститут, який закінчив з відзнакою, і став хорошим лікарем-хірургом у м.Львові. Згодом став директором Львівського інституту переливання крові.

У 1947 р. по кількості дітей в школі було знову два комбіновані класи, де вчили Червоний М.М. і Качоровська І.В. Завідував школою Червоний М.М.

У цьому ж 1947 р. батьки на чолі з Бабляком О. клопотали про відкриття вечірньої школи сільської молоді. Було дозволено відкрити два класи: п’ятий і шостий. Завідував цією школою Червоний М.М.. Класними керівниками були Ремез Марія Іванівна (Олексій) в 5 кл. та Затинацька Галина Петрівна в 6 кл. У 5кл. було 35 учнів, у 6 кл. – 25 учнів.

Школа сільської молоді проіснувала два роки і була закрита. Тоді батьки далі почали клопотати про відкриття школи. Затримка була за приміщенням. Житель села Бабляк Олексій відпустив своє помешкання, яке йому було дано на приборстві, а сам перейшов жити в дім поляків, які виїхали до Польщі.

У 1950 році було відкрито Ясеновецьку семирічну денну школу. Директором цієї школи була Михайлевська Софія Дмитрівна. З нею працювали такі вчителі: вч. математики Фірак Марія Миколаївна, вч. укр. мови Станішевська Надія Василівна, вч. рос. Мови Павлова Надія Яковлівна, вч. біології і хімії Ремез Марія Іванівна (Олексій), вч. історії Пановик Михайло Іванович. Німецьку мову вчила директор школи. Всі вчителі закінчили вищі учбові заклади. Через два роки померла Станішевська Н.В. і на її місце призначили вч. укр. мови Рафу Івана Михайловича, який теж довго не працював в даній школі, тому що виїхав у Дрогобич і став працювати викладачем укр. мови і літератури в педагогічному інституті. На його місце прийшла Колодчак Дарія Миколаївна. В 1954 р. прислали вчительку французької мови Цюгу Марію Василівну (Капітанець) та Капітанця Василя Михайловича.

В 1957 р. Михайлевська С.Д. виїхала і директором став Петровський Ілларіон Романович. Петровська Неля Миколаївна стала математиком на місце Фірак М.М., яка виїхала.

В 1962 р.Петровського І.Р. звільнили з посади директора школи, а на його місце прийшов Назар Володимир Йосипович. З другого півріччя Назара В.Й. направили секретарем райкому комсомолу, а на його місце (у 1963р.) прибув Рак Михайло Миколайович і вчитель географії Рак Ліна Йосипівна.

(Записано з уст Олексій М.І.)

У 1962-1963 роках було виготовлено проект на будівництво типової школи 2/10 М6. Будівництво школи розпочалося у 1965 році за рахунок колгоспу «Дружба» – голова Шерстяк Іван Федорович.

Організаційні роботи здійснював директор школи Рак М.М. Будував школу Золочівський міжколгоспбуд – голова Вінсерський Анатолій Миколайович.

У 1968 році будівництво школи було закінчено і 17 вересня цього ж року учні перейшли вчитися у нову школу. Школа була великою, з широкими коридорами та світлими класами. У школі в одній із перших в районі було запроваджено кабінетну систему навчання.

Силами директора і вчителів було оформлено такі кабінети: укр.м. і літ., біології та хімії, фізики, математики, географії, лінгафонний кабінет іноземної мови, спортзал. Кабінети оснащені телевізорами, магнітофонами, епідіаскопами, кінопроекторами. Було багато роздаткового, наочного матеріалу, у кабінеті біології – муляжі, скелети – все, що потрібно дітям для навчання.

У актовому залі школи – широкоформатний екран. Кіномеханіком Босим П. для дітей демонструвалися навчальні, художні фільми, мультфільми. Всі концерти, сільські збори проводилися у приміщенні актового залу. Вчитель музики Кіт В.Г. організував хор хлопчиків. Для хору було пошито сценічні костюми. Хор неодноразово займав призові місця на різних оглядах та конкурсах, був учасником обласного конкурсу хорів.

У 1969 р. розпочалося будівництво стадіону. Землю під стадіон відпустив колгосп. Стадіон був оснащений новими спорудами: гімнастичною драбиною, рухомою колодою, перекладиною, гімнастичною стінкою, ручною гойдалкою. На стадіоні є 2 волейбольні площадки, 1 баскетбольна, футбольне поле, бігова доріжка. Пізніше збудовано дитячий ігровий майданчик: качелі, пісочниця, гірка, малі перекладини.

Проведено велику роботу по благоустрою школи. Керівником цієї роботи була вчитель біології Олексій Марія Іванівна. Було закладено сади: 3 яблуневі, грушевий. Працювала теплиця та пришкільна навчально-дослідна ділянка, яка забезпечувала овочами і фруктами шкільну їдальню. Всі діти школи харчувалися. Також ця продукція продавалася населенню, а на виручені кошти купували на Новий рік призи, цукерки, одяг дітям-сиротам, півсиротам, бідним сім’ям.

В теплиці зимою вирощували огірки, помідори, шампіньйони, розсаду капусти, помідорів. За теплицею знаходилися парники. Учні на уроках праці вчилися пікувати розсаду, поливали її, висаджували на ділянці і піклувалися про неї.

У школі було організовано кролеферму, де вирощували кролів. Учні проходили літню практику, доглядаючи кролів та різних рослин на ділянці. Кожного року колгосп для школи виділяв ділянку цукрового буряка, яку обробляли учні. За роботу шкільна їдальня одержувала цукор для дітей.

У 1975 р. школу було перекрито шатровим дахом.

У школі створюються групи продовженого дня. Вихователями працюють Тоніна Г.П., пізніше – Горчаківська Л.М., Кіс Я.І., Нагорна Н.С. Налагоджено дворазове харчування дітей. Діти і відпочивають, і виконують домашні завдання, а також з вихователями здійснюють різні екскурсії та прогулянки в природу.

У 1986 році відкрито групу з денним перебуванням дітей – вихователь Гойцак Лариса Анатоліївна. Обладнано кімнату під спальню, яка забезпечена всіма меблями та постільними наборами, ігрова кімната, клас. В ігровій кімнаті було багато іграшок, настільних ігор для дітей 6-річного віку, а також для молодших класів.

У 1989 р. відкрито нову їдальню на 200 місць. Закуплено плиту, холодильну камеру, посуд, нові столи та стільці для їдальні.

У 1992 р. вчителем музики у школу була направлена Оленко Н.Б. (Кравець), яка започаткувала ансамбль дівчат «Росинка». Ансамбль щоразу бере участь у шкільних та районних виступах та конкурсах. Три роки поспіль він займав перше місце у районному конкурсі «Сурми звитяги», за що був нагороджений грамотами, а також брав участь у обласному конкурсі «Сурми звитяги» у м. Львові.

2010 р. за підтримки начальника відділу освіти Бартошика В. З. праве крило школи реконструйовано у дошкільний заклад, у якому перебувають 25 дітей.

Школа активно співпрацює із Золочівським територіальним центром по обслуговуванні одиноких непрацездатних громадян. Кожної середи у цьому центрі збираються літні люди. Їм бракує усмішки на дитячих обличчях, трішечки уваги з боку дорослих, вони люблять, коли звучить українська пісня…Учні школи стараються принести цим людям хвилини радості. Для стареньких було проведено такі заходи: «Старість наших батьків – наша старість» (до дня людей похилого віку), «Коляда, коляда», «Свято весни» (до 8 Березня), «Думи мої, думи мої», «Ми матір називаємо святою», «День незалежності». Ініціатором такої роботи був директор Рак М.М.

Школа бере активну участь у громадському житті села. Учні неодноразово виступають у сільському « Будинку Просвіти». Це – літературна композиція «Я не неволі син», «Прощання з колядою», «Сльози твої, Україно», «За сонцем хмаронька встає» (присвячено Дню народження Т.Г.Шевченка), «Мамо, тобі низесенько вклонюсь».

Школа пишається своїми випускниками. Серед них – член спілки письменників України, поетеса Ольга Кіс; головний лікар Львівського регіонального фізіо-пульмологічного клінічного лікувально-діагностичного центру Любомир Рак; головний лікар Глинянської лікарні Ю. В. Капітанець; завуч Ясеновецького НВК Дудяк Л. Я.; начальник відділу управління виховної роботи Головного управління внутрішніх військ МВС України, полковник І.Ю.Мисак; головний лікар Поморянської лікарні М.Ф.Мурин; 6 священиків: о.В.Генсьор, о.В.Сорока, о.В.Бородай, о. М.Кушнір, о. С.Проць, о. В.Проць; вчителі, вихователі, лікарі.