Народився 18 серпня 1954 року в селі Ясенівці, Золочівського району, Львівської області в сім’ї робітника.

З 1961 – 1969 рік навчався в Ясеновецькій восьмирічній школі. В 1969 р. поступив в Золочівське медичне училище, яке закінчив в березні 1973 року. З травня 1973р. по 1975 рік служив у лавах Радянської армії. У 1975-1976 роках навчався на підготовчому відділенні Тернопільського державного медичного інституту. В 1976р. поступив в Тернопільський державний медичний інститут, який закінчив в 1982р. за спеціальністю лікувальна справа. З 1982-1983 рр. проходив підготовку по інтернатурі на базі Золочівської міської лікарні.

Після закінчення Тернопільського державного медичного інституту направлений на роботу в Поморянську міську лікарню.

У 1983-1988 роках працював на посаді дільничного терапевта. З 1988 по сьогоднішній день працює на посаді головного лікаря Поморянської міської лікарні.

Народився Мисак Ігор Юрійович 4грудня 1962р. в с.Ясенівці Золочівського району Львівської області в родині робітників.

У 1970р. пішов в перший клас Ясеновецької восьмирічної школи, яку закінчив у 1978р. З 1978 по 1980рр. навчався у Золочівській СІП №1. У 1981р. був призваний до збройних сил, дійсно строкову службу проходив у м.Волгограді. В 1982р. поступив в Саратівське вище військове командне училище МВС, яке успішно закінчив в 1986р. та отримав військове звання лейтенант. Подальшу службу проходив в Саратівському вищому командному училищі курсовим офіцером. Згодом одружився і має двох дочок.

В 1991р. повернувся на батьківщину та прийняв військову присягу на вірність народові України. З цього часу перебував на різних командних та керівних посадах у військових частинах – 3007 м.Золочева та 4114 м.Львова.

За сумлінне виконання службових обов’язків має вищі відомчі та державні нагороди. Старанність та наполегливість у службі сприяли кар’єрному зросту. У 2000р. був направлений в підрозділ «БАРС» м.Київ на посаду заступника командира підрозділу по виховній роботі.

Сьогодні Ігор Юрійович вже полковник і проходить службу на посаді генерала, начальника відділу головного управління ВВМВС України м.Київ.

Народився 18 травня 1972 року у с. Ясенівці Золочівського району. Професійну освіту отримав у Львівській державній консерваторії ім.М.В.Лисенка (1993-1998 р.р.).

Соліст Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка. Лауреат чисельних міжнародних конкурсів – Міжнародного конкурсу вокалістів (І премія, Італія, 1996 р.), Міжнародного конкурсу Магіа Огапсі Ргіх (II премія, Греція, 2001 р.), Міжнародного конкурсу вокалістів (І премія, Італія, 2002 р.), Міжнародного конкурсу вокалістів Монсеррат Кабальє (І премія, Іспанія, 2002 р.), Міжнародного конкурсу вокалістів у Більбао (І премія, Іспанія, 2002 р.).

В оперному репертуарі співака – провідні басові партії в операх Дж.Верді, Г.Доніцетті, Ш. Гуно, Дж. Россіні, Дж. Пуччіні, М. Мусоргського, П. Чайковського.

Серед останніх досягнень співака – перше виконання партії Мойсея в опері М. Скорика “Мойсей”

Народилася Кіс Ольга Володимирівна 05.11.1961р. в селі Ясенівці. У 1976 році закінчила Ясеновецьку восьмирічну школу.

В 1978р. закінчила Золочівську СШ №1 і цього ж року вступила до Державного Чернівецького університету на біологічний факультет. У 1983р. закінчила навчання.

Працювала в освітніх закладах Золочівщини, з 1991-2000р. начальником відділу реєстрації актів громадянського стану. Три роки була редактором «Парафіяльного вісника» в монастирі отців Василіян у м.Золочеві.

Зараз працює у Золочівському замку (Львівська галерея мистецтв), та літературним редактором видавництва «Місіонер».

Автор двох поетичних збірок «Галера суєти» (1997р.) та «Спів німої хористики» (2004р.), а також поетичний добірок в журналах «Визвольний шлях» (Лондон) «Дзвін» (Львів), «Київ» (Київ), в альманаху «Зерна» (Мюнхен), автор ряду вступних сталей до поетичних збірок.

У співдружності з композитором Павлом Дворським, Теодором Кукурудзою, Галиною Мартинюк. Має в доробку пісні світського і релігійного змісту.

Поезії перекладаються російською мовою, член Національної спілки письменників України з 2000р.

Рак Любомир Михайлович народився 2 липня 1961 року в м.Львові вчительській сім’ї.

Батько Рак Михайло Миколайович та мати Рак Ліна Йосифівна після закінчення вищих навчальних закладів – Львівського педагогічного інституту та Львівського державного університету були скеровані на роботу вчителями в Золочівський район. Спочатку в с.Зозулі, потім в с. Ясенівці, де і пішов Любомир в перший клас у 1968 році в новозбудовану школу, яку збудував тоді вже директор – Рак Михайло Миколайович.

Школа в с. Ясенівці була восьмирічною, тому середню освіту Любомир здобував у Золочівській СШ № 1, яку закінчив у 1978 році з золотою медаллю. В цьому ж році поступив на навчання у Львівський державний медичний інститут, який закінчив у 1984 році та отримав спеціальність лікар-отоларинголог. Скерований на роботу на Рівненщину. З листопада 1985 року після одруження переводиться у Львівську область на посаду лікаря-отоларинголога Миколаївської центральної районної лікарні. У липні 1989 року призначається на посаду заступника головного лікаря з лікувальної роботи Миколаївської ЦРЛ.

З січня 1997 року обіймає посаду головного лікаря цієї ж лікарні. У цьому ж році поступає на навчання у Академію державного управління при Президентові України, яку закінчує у 1999 році та здобуває звання магістра державного управління в галузі охорони здоров’я.

У травні 2006 року Любомир Михайлович призначається на посаду головного лікаря Львівського регіонального фтизіопульмонологічного лікувально-діагностичного центру – одного з найпотужніших лікувальних закладів Львівщини: 720 ліжок та більше 800 працівників.

Одружений: дружина Тетяна Борисівна – лікар. Має двох доньок: старша Лідія – студентка 6-го курсу Львівського національного медичного університету, молодша Ліна – студентка 3-го курсу Львівського банківського інституту національного банку України.

Народився 13 травня 1926 р. в с Зашків.

Згодом переїхав у с. Ясенівці. В окупацію у Золочеві закінчив торговельну школу. З вересня 1944 по квітень 1945 р.р. був на фронті. В 1945 р. після повернення з фронту на підготовчих курсах здав екзамени за середню школу і поступив у Львівський медінститут, який закінчив в 1950 р. з дипломом відмінника. В 1953 р. став кандидатом медичних наук, в 1974 р. – доктор медичних наук, в 1976 р. – професор, в 1993 р. – академік ( дійсний член Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем).

До 1968 р. працював доцентом кафедри хірургії медінституту, а з 1968 р. -директор Львівського науково-дослідного інститут гематології і переливання крові. Опублікував 350 наукових робіт, в тому числі видав 3 книжки. Качоровський Богдан Володимирович народився 13.05.1926 р. в с. Зашків Золочівського району Львівської області в родині сільського вчителя. 18-річним юнаком був мобілізований у діючу армію.

З вересня 1944 р до березня 1945 р перебував на фронті в складі 258 корпусу стрілкової дивізії Радянської Армії. Був поранений, лікувався у військовому госпіталі, отримав інвалідність. За участь у бойових діях нагороджений 2 військовими медалями.

У 1945-1950 рр. навчався у Львівському державному медичному інституті, який закінчив з відзнакою. Залишився працювати на кафедрі загальної хірургії лікувального факультету Львівського медінституту на посаді асистента і доцента. Захистив кандидатську дисертацію в 1954 р., звання доцента отримав у 1960 р. З 1968 р. до 1995 р. очолював Львівського НДІ гематології та переливання крові і одночасно завідував відділенням хірургії та трансфузіології. В інституті на посаді директора повністю розкрився талант Б.В. Качоровського, як лікаря-хірурга та науковця.

Протягом 27 років він зумів організувати наукову і лікувальну роботу колективу інституту, який під його керівництвом став однією із провідних установ країни в галузі гематології і трансфузіології. Б.В. Качоровський був відомим лікарем і вченим, користувався значним авторитетом у наукових колах завдяки своїм працям з питань хірургічної хірургії, лікувального патентерального харчування.

У 1974 р. захистив докторську дисертацію. Доктор медичних наук, професор Качоровський Б.В. є автором монографій, 311 наукових праць, отримав 5 авторських свідоцтв з розробки лікувального патентерального харчування. Сприяв росту молодих наукових кадрів, підготував 2 докторів та 26 кандидатів наук. Медичній спільноті відомий як голова Львівської наукової школи трансфузіологів; був заступником голови Українського наукового товариства гематологів та трансфузіологів, головою його Львівського відділення; членом редакційної ради журналу «Гематологія та трансфузіологія».

За досягнуті успіхи в роботі у 1980 р. нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору, відмінник охорони здоров’я України, тричі відзначений почесними грамотами МОЗ України. З грудня 1999 р. перебував на пенсії. Як видатний діяч медичної науки України отримував державну стипендію.

Вся родина покійного Богдана Володимировича присвятила себе медичній діяльності. Покійна дружина, Людмила Іванівна Гончаренко – знаний лікар-педіатр, доцент кафедри педіатрії Львівського національного медичного університету. Дочка Анна – доцент кафедри терапії медичного університету, зять Андріан – лікар-хірург, онуки Богдан і Микола – навчаються на 2 курсі медичного університету.

Босий Андрій Петрович народився 13.12.1968 року в с.Ясенівці, Золочівського району, Львівської області.

З 1976 по 1984 рр. навчався в Ясеновецькій восьмирічній школі. З 1984 по 1986 рр. навчався в Золочівській школі – інтернаті. З 1986 по 1987 рр. навчався в Золочівському СПТУ-10 (закінчив з відзнакою). З 1987 по 1989 рр. служив у рядах Радянської Армії. З 1990 по 1995 рр. навчався у Львівському державному університеті „Львівська політехніка” (стаціонар).

З 1996 по 1997 рр. працював майстром виробничої будівельно-монтажної дільниці М.Хмельницького. З 1997 по 2000 рр. навчався в Академії державного управління при Президентові України. З 1997 по 1999 рр. працював начальником архітектурно-будівельної інспекції райдержадміністрації Хмельницької області. З 1999 по 2005рр. – заступник начальника Деражнянського району електричних мереж ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго”.

В 2005 р. призначений начальником Хмельницького міського району електричних мереж. З 2005 по 2007 рр. навчався у Тернопільському державному університеті ім..Т. Полюя. Сімейний стан: одружений, виховує сина і дочку.