Правове виховання

Шановні батьки, чи знаєте Ви, що Організація Об’єднаних Націй у  Всесвітній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливий захист, турботу і допомогу, і що «ребенок, ввиду его физической и умственной незрелости, нуждается в специальной охране и заботе, включая надлежащую правовую защиту, как до, так и после рождения» (Нью-Йорк, 20 ноября 1989г.)?

Не знаєте? Тоді ця сторінка як раз для Вас.

   Для початку нагадаємо, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом. (Всесвітня декларація прав людини. Стаття 25).

    Дитина має право:

• Право на життя. Право на ім’я.

• Право на громадянство.

• Право на відсутність дискримінації.

• Право на свободу совісті і релігійних переконань.

• Право на життя з батьками.

• Право на працю.

• Право на відпочинок.

• Право на захист життя та здоров’я.

• Право на освіту.

• Право на відсутність рабства.

• Право на житло.

• Право на свободу слова.

• Право на отримання іинформації.

• Право корисування досягненнями культуры.

• Право створювати сім’ю.

• Право участі у науково-технічній та художній творчості.

     Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.

Трьохрічний громадянин  має право відвідувати дитячий садок.

Шестирічний громадянин має право:

• відвідувати школу;

• самостійно заключати дрібні побутові угоди.

Десятирічний громадянин:

• дає згоду на зміну свого імені та прізвища;

• дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або  відновлення батьківських прав своїх батьків;

• висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити;

• має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;

• може вступати в дитячі суспільні об’єднання.

Чотирнадцятирічний громадянин:

• може вибирати місце проживання (за згодою батьків);

• має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;

• має право самостійно разпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією;

• здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності;

• може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність);

• допускається вступ на работу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);

• має право вимагати відміни усиновлення;

• може навчатися водінню мотоцикла;

• має право управляти велосипедом під час руху дорогами;

• несе карну відповідальність за деякі злочини;

• несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду;

• може бути виключений зі школи за порушення.

П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий        тиждень).

Шістнадцятирічний громадянин має право:

• отримати паспорт;

• взяти шлюб при наявності поважних причин;

• управляти мопедом при їзді по дорогах;

• навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;

• заключати трудовий договір (контракт), рабочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин;

• підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.

Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).

У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки.

  Тепер про права дітей Ви знаєте багато, а щоб узнати все, можеш зазирнути в

головні документи.

Міжнародно-правові стандарти прав дитини.             

   ООН

1.     Декларація про соціальні і правові принципи, щодо захисту і благополуччя дітей,  особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і  міжнародному рівнях від 03.12.1986 р.

2.     Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх  (Ер-Ріядські керівні принципи) від 14.12.1990 р.

3.     Мінімальні стандартні правила ООН, щодо відправлення правосуддя у відношенні         неповнолітніх (Пекінські правила) від 29.12.1985 р.

4.     Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р.; вступила в силу 02.09.1990 р.

5.     Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних обставинах і в період озброєних  конфліктів від 14.12.1974 р.

6.     Віденська декларація і програма дій (1993 р.).

7.     Декларація прав дитини від 20.11.1959 р.

8.     Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей                         від 30.09.1990 р.

        Рада Європи

1.   Європейська соціальна хартія від 18.10.1961 р.

2.   Європейський Союз

3.    Хартія Європейського Союзу про основні права від 07.12.2000 р.

    Захист прав дитини в Україні

1.    Конституція України

2.    Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.

3.    Закон України «Про молодіжні і дитячі суспільні організації» від 01.12.1998 р.

4.    Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001 р.

5.    Закон України від 21.11.1992 р. «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» .

6.    Закон України  «Про освіту» від 05.09.2017 р.

7. Закон України «Про допомогу соціальному становленню і розвитку молоді в  Україні» від 05.02. 1993 р.

8.    Закон України «Про органи і служби для неповнолітніх і спеціальні установи        для неповвнолітніх» від 24.01.1995 р.

9.    Громадянський кодекс Української РСР.

10.  Сімейний кодекс України.

11.  Карний кодекс.

12.  Декларація про загальні положення державної молодіжної політики України.