Для початку хочемо сказати: це нормально та закономірно, адже підлітковий вік - це вік стрімких змін та викликів. 

Тут вже має стати легше. 

Людина в процесі дорослішання проходить певні етапи розвитку, і кожен новий етап ставить певні задачі, які вона має виконати. 

Ставки достатньо високі, тож необхідно готуватися. Причому готуватися мають як діти, так і дорослі. І що раніше - тим краще.

Оскільки цей буклет - для дорослих, тут ми розкажемо, що необхідно знати вам, дорослим, про підлітковий вік, та попросимо пригадати себе у цьому віці (адже є що пригадати).

Без допомоги та підтримки дорослих цей етап буде дуже складним та болючим, як для дитини, так і для батьків. 

Для того, аби розуміти процес дорослішання та допомогти своїй дитині пройти його, необхідно розібратися в "екзаменаційних" білетах: зрозуміти, чому дитина поводить себе так, що вона має засвоїти та отримати, аби скласти цей "іспит" для вступу в доросле життя. 

Отож, батькам варто говорити з дитиною та пояснювати як хлопцям, так і дівчатам, що таке стосунки, що таке кордони тіла та згода, як піклуватися про своє здоров'я та здоров'я партнера/партнерки, якою буває контрацепція та чому під час статевих стосунків необхідно використовувати презерватив. 

Батькам важливо з розумінням поставитись до таких коливань настрою і не чинити тиску на дитину, не влаштовувати "допитів" щодо того, що ж з нею трапилось. Важливо, проговорити дитині, що ви поруч і готові поговорити з нею, коли вона цього захоче або буде готова. 

Ще однією рисою підліткового віку, яка може ускладнити "складання іспиту", є прагнення до ризику та, так званий, комплекс невразливості (або комплекс супермена/супервумен). 

Адже треба вибороти свою незалежність, досягти визнання у групі однолітків, сподобатися хлопцю/дівчині, показати, що "Я - можу". 

Батькам варто пам'ятати, що категорична заборона будь-чого та тотальний контроль - це не вихід, адже, як правило, призводить до того, що підлітки лише майстерніше приховують свої уподобання.

Тож, батькам важливо ще з раннього віку у дитини формувати у неї корисні захоплення, а в підлітковому віці - якомога більше спілкуватися, проводити час разом, дізнаватися про захоплення дитини та долучатися до них, за можливості, разом із підлітком. 

То що ж робити дорослим?

Найважливіше - це пам'ятати про те, що чого потребували і проти чого поставали ви у своєму підлітковому віці, а також зважати на чотири ключові екзаменаційні "білети" і потреби цього віку. 

Отож, що варто робити дорослим, аби підтримати підлітка на шляху його дорослішання: 

• делегувати (передавати) свої обов'язки (наприклад щодо оплати комунальних послуг);

• залучати до обговорення та ухвалення рішення (наприклад, куди поїхати у відпустку тощо); 

• радитися щодо купівлі побутової техніки (або просити обрати);

• ухвалювати рішення щодо ремонту вдома (наприклад, якого кольору зробити стіни у коридорі);

• питати про власну думку підлітка, запрошувати на сімейні наради як повноцінного/-ну учасника/-цю;

• дозволити самостійно обирати зачіску (не тільки стрижку, але і колір волосся - незалежно від статі);

• дозволити самостійно купувати одяг (попередньо можна проговорити ваші очікування щодо вибору, але будьте готовими до діалогу);

• за можливості, у підлітка має бути своя кімната (якщо її немає, має бути організований простір, який буде закріплений заним/нею), куди ВСІ інші можуть заходити тільки х його/її дозволу;

• облаштування кімнати - завдання та право підлітка (поклеїти плакати, переставити меблі...);

• говорити з підлітком, коли він/вона говорить, а не лише коли батьки мають час або бажання;

• цікавитися буденним життям підлітка, ділитися своїм;

• дивитися разом відео та обговорювати побачене, організовувати сімейні походи у кіно, парк, на річку;

• поважати інтереси та хобі підлітка;

• говорити про зміни, які відбуваються в його/її організмі, про емоції та почуття, про дружбу, закоханість та кохання, статеві стосунки. Говорити без сорому та страху, упевнено, авторитетно та компетентно, відповідати на запитання;

• хвалити і робити акцент на досягненнях, вселяти віру у його/її сили та пропонувати підтримку (це дуже важливо для дитини, хоча показувати може інше);

• серйозно ставитись до проблем,
  якими ділиться підліток (не можна говорити: "та це взагалі не проблема", "у тебе ще стільки буде хлопців/дівчат", - для підлітка це - проблема);

• дружньо обговорювати можливі ризики, які є у сучасному житті, та техніки безпеки;

• навчити дитину говорити "Ні" (найкраще на своєму прикладі, але бути готовими, що вам так само треба буде приймати відмову. Така навичка убезпечить від незручних пропозицій, які не підтримує ваша дитина).