Таким чином, ви навчаєте дитини емоційної грамотності, - розумінню емоції і їх визначенню в словах. Ви не змушуєте дитину придушувати емоції, а даєте їй можливість бути зрозумілою та почутою. Намагайтеся використовувати абсолютно різні терміни для опису емоції, наприклад, не тільки «радість», а й «захват, подяка, гордість…». 

Третій крок – вчити дитину  розуміти також чужі емоції.  «Він тебе вдарив? Так, неприємно. Він теж хотів пограти з машинкою. Такою гарною машинкою хочеться всім пограти."

Четвертий крок - пояснювати, що допустимі абсолютно всі емоції, але мають бути межі поведінки. Дитина може відчувати ненависть до сестри у певний момент, проте вона не має права її бити. Такі обмеження є критично важливими для того, щоб встановити межі. «Так, ти на неї дуже злився, розумію, це прикро, але бити ніколи не можна».