Історія школи

До 150-річчя з дня заснування

Із архівних і літературних джерел рік заснування школи відомий — 1865. Але більш точної дати — місяця й числа — ні в яких документах не згадується. Можна лише здогадуватися, що це було в кінці вересня на початку жовтня, коли починали навчання в школах.

30 листопада 1863 роком було підписано акт про виділення земельної ділянки під будівництво церкви Різдва Святої Богородиці та церковно-парафіяльної школи. Через 2 роки у 1965 році на розі вулиць Чигиринської та 5-Поперечної під номером 499 відкрилася церковно-парафіяльна школа.

У 1890 році на розі вулиць Старочигиринської (нині бульвар Шевченка) та Різдвяної (у радянський час перейменованої на вул. С.Лазо, Будьонного), була відкрита однокласна церковно-приходська школа. Спочатку це було одне приміщення, де проводилось навчання дітей і жив персонал школи.

Відкрита школа знаходилась на розі вулиць Старочигиринської (нині бульвар Т.Г. Шевченка) та Різдвяної (). Нині їй повернута попередня назва Різдвяна, яка звучала на устах черкащан понад сто років тому.

Про рік заснування школи розповідається в нарисі "З історії народної освіти в Черкасах". Він зберігається в краєзнавчому відділі обласної бібліотеки ім. В.Маяковського, нині Т. Шевченка.

На початку XX ст. на Кривалівці було 3 школи, 3 монастирі, 7 церков, 15 молитвених будинків та 25 "питейннх" закладів - шинків. З яких же будівель складалася чотирикласна церковно-приходська школа? В угловому шкільному приміщенні № 1 (де зараз аптека в дев'ятиповерховому будинку) велося навчання дітей і жив персонал школи.

У 60-х роках там був актовий зал зі сценою, піонерська та кабінет адміністрації школи. На початку XX ст. по Старочигиринській були збудовані приміщення №2 і № 3, а в 1905 — будівля № 4 по вулиці Різдвяній. Нова школа якраз збудована на місці приміщення №4 у 1968 році. У цих 4-ох будівлях розміщувалися навчальні класи, жили вчителі та працівники школи. У 20-ті роки в будинку № 4 були 1-4 класи, а в приміщенні №1 5-7 класи. У період Першої світової війни частина приміщень використовувалась під госпіталь. За радянських часів у приміщенні № 2 був фізкабінет, медпункт. У приміщенні № 3 — спортзал та майстерні. У 4-тому приміщенні — класи з високими стінами й великими вікнами, двері виходили у квадратний коридор, посеред якого стояли дерев'яні колони, що тримали стелю. У цьому ж приміщенні знаходилась шкільна бібліотека. Приміщення №5 — найновіше, збудоване до Великої Вітчизняної війни, збереглося й зараз. Там були класи, згодом розміщувалася вечірня школа. На території школи був великий фруктовий сад, росли високі тополі. Берези посаджено в 1972 році випускниками 10-Б класу − класний керівник Гусак Марія Андріївна.

Із церковно-приходської школи в 1919 році вона стала п'ятою трудовою школою з семирічним навчанням, а з 1933 року — із десятирічним.

Як одна із найкращих у місті, де навчалося понад 630 учнів, вона з 1934 року стала базовою школою педінституту, а керівники кафедр інституту — членами педагогічної ради школи. Сьогодні в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №5 навчається 540 учнів, працює 50 педагогів, 20 працівників обслуговуючого персоналу.

Відкриття музею

Наприкінці XIX ст. на робітничій окраїні м. Черкас, що носила назву Кривалівка, був лише один культурно-освітній заклад — це чотирикласна церковно-приходська школа. XXI ст. — таких культурно-освітніх закладів сотні (загальноосвітні школи, музичні, школи мистецтва, дитячі різнопрофільні студії і т.ін.) і серед них важливого значення, на мій погляд, на новому історичному шляху набуває культурно-освітня діяльність музеїв, особливо тих, які працюють для учнівської молоді в закладах освіти, де музейні експозиції стають важливим чинником і дієвим засобом навчально-виховного процесу.

Щоб сучасному поколінню не бракувало моральної духовності, щоб зберегти для нащадків вікову історію маленької батьківщини − частини рідного краю, школи, щоб діти розуміли, що та земля, по якій вони щодня ходять,− це багата, цікава сторінка історії рідного міста, що її треба знати і любити; і, нарешті, для того , щоб увіковічити імена й долю українського учительства в нашій школі, до її 100 - річчя було відкрито шкільний музей: "Музей школи".

Із великим ентузіазмом збирали експонати для музею, великим святом було для школи його відкриття. Як випускниця цієї школи, як учитель літератури скажу одне: цей музей допомагає виховувати як в учителів, так і в учнів оту справжню біблійну любов людини до людини не словом, а ділом. Із якою радістю учні школи дізнаються, що в музеї є фотознімки їхніх тат і мам, бабусь і дідусів.

Жуган Галина Трохимівна

– керівник музею